Постанова

від 07.06.2013 по справі 826/3723/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 07 червня 2013 року                      № 826/3723/13-а Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у  письмовому провадженні адміністративну справу за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Плазма плюс" до  Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби про  визнання дій протиправними, скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ та зобов'язання вчинити дії ВСТАНОВИВ:           Товариство з обмеженою відповідальністю “Плазма плюс”, (далі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби, (далі - відповідач), з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про визнання дій протиправними, скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ та зобов'язання вчинити дії. У позовних вимогах позивач просив  визнати протиправним та скасувати Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ “Плазма плюс”, яким було анульовано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №35356411 з дати його затвердження; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Деснянському районі м. Києва поновити реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ “Плазма плюс” (код ЄДРПОУ 32527478; місцезнаходження - 02166, м. Київ, вул. Волкова, 10); визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва, які виразились в: неправомірному визначенні в Акті від 27.12.2012 р. та повідомленні контрагентів ТОВ “Плазма Плюс” про нереальність здійснення господарських операцій між товариством та підприємствами-контрагентами та що усі операції ТОВ „Плазма Плюс"' не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - мають ознаки нікчемності та є нікчемними; визначенні в акті, що підлягають зменшенню за період з 01.09.2011 р. по -30.09.2012 р. податкові зобов'язання в сумі 1115519,00 грн. та податковий кредит в сумі 1161006,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач помилково дійшов висновку про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту за грудень 2011 р. - листопад 2012 р., оскільки позивачем були подані відповідачу декларації з ПДВ за вказаний період. Представник позивача також звертав увагу суду на те, що відповідач помилково дійшов висновку про нереальність здійснення господарських операцій з підприємствами-контрагентами. Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки за результатами перевірки даних декларацій позивача з ПДВ за період з грудень 2011 р. - листопад 2012 р., встановлено відсутність постачання/придбання товарів протягом 12 послідовних податкових місяців, що є підставою анулювання його реєстрації платника податку на додану вартість. В судове засідання 30.04.2013 р. не прибув належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник відповідача. Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта  у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні. Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю “Плазма плюс” зареєстровано Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією 12.06.2003 р., взято на податковий облік у ДПІ у Деснянському районі м. Києва 08.07.2003 р., зареєстровано як платник податку на додану вартість 06.12.2004 р. (Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №35356411). 29.12.2012 року відповідачем на підставі пп. "г" п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України прийнято Рішення про анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю “Плазма плюс” платником податку на додану вартість №126 (надалі – Рішення №126). Проведення процедури реєстрації та анулювання реєстрації платників податку на додану вартість на час прийняття спірного рішення визначено розділом V ПК України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, зокрема, ст.ст. 180 - 184 та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 07.11.2011 р. № 1394, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України   29.11.2011 р. за № 1369/20107 (далі - Положення). Відповідно до пп. "г" п. 184.1 ст. 184 ПК України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. Тобто підставою анулювання реєстрації платника ПДВ є дані декларацій, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів. Підпунктом 5.5.1 Розділу V Положення передбачено, що податкові органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав. Відповідно до п. 5.5 Розділу V вказаного Положення, анулювання реєстрації за ініціативою відповідного податкового органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "и" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "и" пункту 5.1 цього розділу). Згідно із пп. 5.5.2 п. 5 Розділу V Положення, рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтверджуючих документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, довідка підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку) та інші підтвердні документи (відомості) у випадках, передбачених Кодексом. З Рішення №126 вбачається, що підставою для анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість відповідно до пп. "г" п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України став Реєстр податкової звітності. Відповідно до ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Згідно вимог ч.4 ст.70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Частинами 1, 2 статті 71 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд звертає увагу, що відповідачем в обґрунтування правомірності прийнятого оскаржуваного Рішення №126 не було надано суду зазначений вище Реєстр податкової звітності. Наданими позивачем та дослідженими судом податковими деклараціями з податку на додану вартість за січень 2012 р. – грудень 2012 р. спростовується факт подання позивачем органу державної податкової служби декларацій з ПДВ, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. Суд критично відноситься до посилань відповідача на Акт ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ “Плазма плюс” (код ЄДРПОУ 32527478) щодо підтвердження реального здійснення, товарності, фінансово-господарських операцій за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р. №5156/22-10/32527478 від 07.12.2012 р. (надалі – Акт перевірки №5156/22-10/32527478), як на доказ правомірності винесення Рішення №126, оскільки відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Крім того, суд звертає увагу, що згідно висновків Довідки ДПІ у м. Чернігові ДПС про результати зустрічної звірки ТОВ “Біотехнопром-Ч” (код за ЄДРПОУ 37886947) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ “Плазма плюс” (код за ЄДРПОУ 32527478) за вересень 2012 р. №101/22/37886947 від 05.12.2012 р. звіркою ТОВ “Біотехнопром-Ч” документально підтверджено реальність здійснення господарських операцій з ПП “Компанія ПКВ-Сеанс ЛТД” на суму 58781,00 грн. та по податковому кредиту з ТОВ “Плазма плюс” на 58460,00 грн. за вересень 2012 р. Враховуючи те, що відповідачем не було надано суду належних та достатніх доказів в обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного Рішення №126, суд вважає дане рішення протиправним, а тому воно підлягає скасуванню. Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача (які виразились в: неправомірному визначенні в Акті від 27.12.2012 р. та повідомленні контрагентів ТОВ “Плазма Плюс” про нереальність здійснення господарських операцій між товариством та підприємствами-контрагентами та, що усі операції ТОВ „Плазма Плюс"' не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - мають ознаки нікчемності та є нікчемними; визначенні в акті, що підлягають зменшенню за період з 01.09.2011 р. по -30.09.2012 р. податкові зобов'язання в сумі 1115519 грн. та податковий кредит в сумі 1161006 грн., то такі позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне. З матеріалів справи вбачається, що позивач перебував у господарсько-правових відносинах з більш ніж 20-ма контрагентами, про що були укладені відповідні договори, проте позивачем не були надані суду дані договори, акти виконаних робіт, видаткові накладні, що підтверджують факт реальності таких господарських операцій. Посилання позивача на податкові накладні та на банківські виписки суд вважає недостатніми доказами реальності господарських операцій між позивачем та даними контрагентами. Позивачем також не було надано жодних доказів на підтвердження того, що відповідачем повідомлялись контрагенти ТОВ “Плазма Плюс” про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та підприємствами-контрагентами та, що усі операції ТОВ „Плазма Плюс"' не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - мають ознаки нікчемності та є нікчемними. Крім того, суд звертає увагу, що акт перевірки органів податкової служби є письмовою формою документування наслідків проведеної органами державної податкової інспекції перевірки діяльності суб'єкта господарювання, в якому за період, що перевірявся, відображається дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства щодо здійснення господарсько-фінансової діяльності та виконання зобов'язань по сплаті податків та обов'язкових платежів до бюджетів різних рівнів. В акті перевірки відображаються фактичні дані та висновки посадових осіб, які проводять перевірку. Згідно з п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПСУ від 22.12.2010 р. № 984, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків. Тобто акт перевірки не є рішенням контролюючого органу, висновки якого підлягають самостійному оскарженню. Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94,  158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва П О С Т А Н О В И В: 1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Плазма плюс” задовольнити частково. 2. Визнати протиправним та скасувати Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ “Плазма плюс” №126 від 29.12.2012 р., яким було анульовано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №35356411 з дати його затвердження. 3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби поновити реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ “Плазма плюс” (код ЄДРПОУ 32527478; місцезнаходження - 02166, м. Київ, вул. Волкова, 10) 4. В решті позовних вимог відмовити. 5. Судові витрати в сумі 17,20 грн. (сімнадцять гривень двадцять копійок) присудити на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю "Плазма плюс" (ідентифікаційний номер 32527478)  за рахунок Державного бюджету України. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Суддя                                                                                                Ю.Т. Шрамко