Постанова

від 10.06.2013 по справі 5011-48/16687-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2013 р. Справа№ 5011-48/16687-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Калатай Н.Ф.

Кондес Л.О.

при секретарі: Кравчук О.І.

за участю представників сторін:

від позивача - Діденко Ю.О.;

від відповідача 1 - не з'явились;

від відповідача 2 - не з'явились;

від третьої особи 1 - не з'явились;

від третьої особи 2 - не з'явились;

від третьої особи 3 - не з'явились.

розглянувши матеріали апеляційних скарг:

1.Приватного підприємства "Віртуоз-Центр"

2.Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції"

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2013 року (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру"

до 1.Приватного підприємства "Віртуоз-Центр"

2.Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк

розвитку та реконструкції"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:

1.Концерну "Київоблагробуд"

2.ОСОБА_4

3.Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна

архітектурна організація"

про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.02.2013 року по справі № 5011-48/16687-2012 позов задоволено в повному обсязі.

В рахунок погашення заборгованості у розмірі 25020 979,54 грн. за кредитним договором №002-186/2007 від 11.12.2007 р., укладеним між Акціонерним Банком "АвтоЗАЗбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру", та ОСОБА_4 звернуто стягнення на предмет іпотеки - нежилі приміщення (в літ. А) загальною площею 3 104,70 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та належать Приватному підприємству "Віртуоз-Центр" на підставі договору купівлі-продажу від 26.11.2012 р., шляхом визнання права власності на нього за Публічним акціонерним товариством "Банк Кіпру".

Визнано за Публічним акціонерним товариством "Банк Кіпру" право власності на нежилі приміщення (в літ. А) загальною площею 3 104,70 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер: 34284510.

Стягнуто з Приватного підприємства "Віртуоз-Центр" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" судовий збір у розмірі 64 380,00 грн.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду, відповідач 1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 28.02.2013 року та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач 1 зазначив, що місцевим господарським судом при ухваленні рішення порушено норми матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 20.05.2013 року.

18 травня 2013 року через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

20 травня 2013 року через відділ документального забезпечення суду, від представників відповідачів 1 та 2 надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 року розгляд справи відкладено до 27.05.2013 року.

22 травня 2013 року відповідач 2 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 28.02.2013 року.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського від 23.05.2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 27.05.2013 року.

27 травня 2013 року через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 27.05.2013 року з"явився представник позивача.

Представники відповідачів 1, 2, третіх осіб 1, 2 та 3 у призначене судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2013 року розгляд справи відкладено до 10.06.2013 року.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду змінено склад суду, в зв'язку з відпусткою суддів Алданової С.О. та Дикунської С.Я.

10 червня 2013 року, до початку судового засідання, через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 10.05.2013 року з"явився представник позивача. Представники відповідачів 1, 2, третіх осіб 1, 2 та 3 у призначене судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів, викладених в апеляційних скаргах та просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Колегією суддів клопотання представника відповідача залишено без задоволення, оскільки неявка не перешкоджає розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечував проти розгляду апеляційної скарги за відсутності не з»явившихся осіб.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна архітектурна організація" та Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" (надалі - відповідач 2) про визнання вищого пріоритету та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.12.2012 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2013 року та постановою Вищого господарського суду від 17.04.2013 року, замінено відповідача 1 - ТОВ "Міжнародна архітектурна організація" на Приватне підприємство "Віртуоз-Центр" (надалі - відповідач 1), залучено ТОВ "Міжнародна архітектурна організація" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, а також частково задоволено клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення та накладено арешт на нежилі приміщення (в літ. А) загальною площею 3 104,70 кв. м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

З матеріалів справи вбачається, що представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог за змістом якої просив: в рахунок погашення заборгованості в сумі 25 020 979,54 грн. за кредитним договором №002-186/2007 від 11.12.2007 р. звернути стягнення на предмет іпотеки - спірні приміщення, за вартістю, встановленою на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності.

Судом встановлено, що між Акціонерним банком "АвтоЗАЗбанк" (після правонаступництва - Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру") та ОСОБА_4 (позичальник) укладено кредитний договір №002-186/2007 11.12.2007 р., згідно з умовами якого позивач відкрив позичальнику кредитну лінію на поточні потреби в сумі 17 000 000,00 грн. з 11.12.2007 р. по 08.12.2017 р. зі сплатою 20% річних.

В подальшому до вищезазначеного договору були внесені зміни та доповнення згідно з додатковою угодою №1 від 14.10.2008 р. та додатковою угодою №2 від 27.04.2009 р. (надалі разом - "Кредитний договір").

За змістом п. 2.2.2 Кредитного договору позичальник зобов'язується забезпечити повернення отриманого кредиту та процентів за користування ним шляхом надання в іпотеку нерухомості, а саме: нежитлові приміщення 1-го, 2-го, 5-го, 6-го, 7-го поверхів будинку за адресою: АДРЕСА_1 (літера А), що належать майновому поручителю - Київському обласному проектно-будівельному концерну "Київоблагробуд".

11 грудня 2007 року з метою забезпечення виконання Кредитного договору між Акціонерним банком "АвтоЗАЗбанк" (після правонаступництва - Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру") (іпотекодержатель) та Концерном "Київоблагробуд" (іпотекодавець), укладено іпотечний договір (надалі - Договір іпотеки), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

Пунктом 1.1 Договору іпотеки передбачено, що іпотекодавець відповідає за задоволення вимог іпотекодержателя нерухомим майном, що є предметом іпотеки, у разі порушення позичальником зобов'язань, що випливають з Кредитного договору та додаткових угод до нього, що укладені або укладатимуться між сторонами.

Згідно з п. 1.2 Договору іпотеки в іпотеку передається нерухоме майно, що належить іпотекодавцю на праві власності - нежилі приміщення (в літ. А) загальною площею 3 104,70 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - Предмет іпотеки).

Відповідно до п. 4.1.1 Договору іпотеки у разі порушення позичальником Кредитного договору та/або іпотекодавцем цього договору, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. У вимозі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

На виконання умов Кредитного договору позивачем в якості надання відповідачу кредиту, перераховано на його рахунок грошові кошти на суму 17 000 00,00 грн.

29 січня 2010 року позивач звернувся до ОСОБА_4 з вимогою про усунення порушень шляхом сплати заборгованості на загальну суму 861065,97 грн.

Того ж дня, позивач звернувся до Концерну "Київоблагробуд" з вимогою про усунення порушень, в якій повідомив останнього про наявність заборгованості ОСОБА_4 за Кредитним договором по сплаті відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 825 000,00 грн. та нарахованої за прострочення виконання такого зобов'язання пеню у розмірі 36 065,97 грн.

З метою стягнення заборгованості за Кредитним договором позивач звернувся Солом'янського районного суду, із відповідними позовними вимогами.

Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 07.12.2011 р. у справі №2-18/11 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" заборгованість за Кредитним договором №002-186/2007 від 11.12.2007 р. на загальну суму 25 019 159,54 грн., а також державного мита у розмірі 1 700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120,00 грн.

Вищезазначене рішення, набрало законної сили 19.12.2011 р.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 не виконано належним чином умови Кредитного договору щодо повернення у встановлені строки позивачу суми кредиту, у зв'язку з чим останній, в силу вимог Закону України "Про іпотеку", просить звернути стягнення на предмет іпотеки (нежилі приміщення загальною площею 3 104,70 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1) передані йому в іпотеку за Іпотечним договором укладеним між позивачем та Концерном "Київоблагробуд".

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що спірні правовідносин між сторонами виникли на підставі Кредитного договору та Договору іпотеки, а тому вони підпадають під правове регулювання в т.ч. § 6 Глави 49, Глави 71 Цивільного кодексу України та Закону України "Про іпотеку".

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Доказів виконання рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 07.12.2011 р. у справі №2-18/11 ОСОБА_4 чи відповідачами не надано, а відтак, на момент звернення з даним позовом до суду його заборгованість за Кредитним договором перед позивачем становить 25 020 979,54 грн.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Положеннями ч. 1 ст. 574 Цивільного кодексу України встановлено, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Також, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що відчуження Концерном "Київоблагробуд" предмету іпотеки згідно з договором купівлі-продажу від 01.11.2011 р. на користь ТОВ "Міжнародна архітектурна організація", його передача останнім в іпотеку відповідачу 2 на підставі Договору іпотеки, звернення стягнення відповідача 2 на нього шляхом визнання права продажу та відчуження його відповідачем 2 на користь відповідача 1 за час розгляду справи №6/354-59/51 не є перешкодою позивача для задоволення своїх вимог, які виникли на підставі Кредитного договору, шляхом звернення стягнення на таке майно на підставі Договору іпотеки з огляду на наступне.

Частиною 7 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

За змістом частин 1, 2 ст. 13 Закону України "Про іпотеку" попередня іпотека має вищий пріоритет над наступними іпотеками. У разі звернення стягнення на предмет іпотеки наступним іпотекодержателем попередній іпотекодержатель також має право звернути стягнення на предмет іпотеки, навіть якщо строк виконання основного зобов'язання перед попереднім іпотекодержателем ще не настав. Якщо попередній іпотекодержатель не скористався цим правом, попередня іпотека є дійсною до повного задоволення вимоги попереднього іпотекодержателя за основним зобов'язанням, а право власності на предмет іпотеки переходить до нового власника разом з обтяженням цього майна попередньою іпотекою.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про іпотеку" при зверненні стягнення на нерухоме майно, що є предметом декількох іпотек, вимоги кожного наступного іпотекодержателя задовольняються після повного задоволення вимог кожного попереднього іпотекодержателя згідно з пріоритетом та розміром цих вимог.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Враховуючи вищевикладене, а також враховуючи дати реєстрацій іпотек (11.12.2007 р. за Договором іпотеки; 01.11.2011 р. за іпотечним договором від 01.11.2011 р., укладений між ТОВ "Міжнародна архітектурна організація" та відповідачем 2 вбачається, що Банк позивач має вищий пріоритет на задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на спірне майно перед відповідачем 2, а проведення відповідачем 2 звернення стягнення на спірне майно та набуття права власності на таке майно відповідачу 1 не зумовлює втрату позивачем такого статусу.

Таким чином, забезпечення виконання ОСОБА_4 взятих на себе за Кредитним договором зобов'язань перед позивачем у вигляді передачі останньому Предмет іпотеки за Договором іпотеки є чинним.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням, зокрема, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 2.4.3 Договору іпотеки встановлено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства України у разі, коли в момент настання терміну виконання позичальником будь-яких зобов'язань, забезпечених іпотекою за цим договором, вони не будуть виконані. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 Законом України "Про іпотеку".

Згідно з п. 2.4.5 Договору іпотеки іпотекодержатель має право у разі виникнення права звернення стягнення на предмет іпотеки самостійно обрати шляхи реалізації своїх прав з урахуванням положень п. 4 цього договору та чинного законодавства України.

Частиною 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Таким чином, у разі встановлення такого способу звернення стягнення у відповідному договорі іпотекодержатель на підставі ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України має право вимагати застосування його судом.

Із змісту ч. 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Так, відповідно до звіту про оцінку майна, встановлено, що ринкова вартість Предмету іпотеки за Договором іпотеки станом на 01.02.2013 р. становить 24 301 286,00 грн., що не перевищує встановленої судом заборгованості ОСОБА_4 перед позивачем за Кредитним договором (25 020 979,54 грн.).

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення прийнято відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг Приватного підприємства "Віртуоз-Центр" та Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Приватного підприємства "Віртуоз-Центр" та Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2013 року по справі № 5011-48/16687-2012 - без змін.

Матеріали справи № 5011-48/16687-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Сітайло Л.Г.

Судді Калатай Н.Ф.

Кондес Л.О.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 13.06.2013 року.