Постанова

від 24.09.2013 по справі 5011-48/16687-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року Справа № 5011-48/16687-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д., суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. -доповідач, розглянув касаційну скаргу Приватного підприємства "Віртуоз-Центр" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.06.2013р. та рішеннягосподарського суду міста Києва від 28.02.2013р. у справі№ 5011-48/16687-2012 господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" до 1. Приватного підприємства "Віртуоз-Центр" 2. Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" за участютретіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1. Концерну "Київоблагробуд" 2. ОСОБА_4 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна архітектурна організація" прозвернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності, За участю представників:

- позивача Малеєва Ю.К., дов. №Д-441 від 21.12.2012р.;

- відповідача1: Демченко М.М., дов. б/н від 13.02.2013р.;

- відповідача2: Ярош А.А., дов. №60 від 05.07.2013р.;

- третьої особи1: не з'явилися;

- третьої особи2: не з'явилися;

- третьої особи3: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Позивачем заявлено позовні вимоги (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежилі приміщення (в літ.А) загальною площею 3104,70кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом визнання права власності на них за вартістю, встановленою на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності в рахунок погашення заборгованості в сумі 25020979,54грн. за кредитним договором №002-186/2007 від 11.12.2007р. та визнання права власності на предмет іпотеки - нежилі приміщення (в літ. А) загальною площею 3104,7кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, за вартістю, встановленою на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.02.2013р. у справі №5011-48/16687-2012 (суддя Бойко Р.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2013р. (колегія суддів у складі головуючого судді Сітайло Л.Г., суддів Калатай Н.Ф., Кондес Л.О.), позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" до Приватного підприємства "Віртуоз-Центр" задоволено повністю. В рахунок погашення заборгованості у розмірі 25020979,54грн. за кредитним договором №002-186/2007 від 11.12.2007р., укладеним між Акціонерним Банком "АвтоЗАЗбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру", та ОСОБА_4, у тому числі: залишку заборгованості за кредитом у розмірі 12951139грн., простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 3108276грн., нарахованих процентів за кредитом у розмірі 92089,12грн., прострочених нарахованих процентів за кредитом у розмірі 7908135,18грн., пені за період з 25.03.2010р. по 13.10.2011р. у розмірі 959520,24грн., витрат у розмірі 1820грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки - нежилі приміщення (в літ. А) загальною площею 3104,7кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер: 34284510, та належать Приватному підприємству "Віртуоз-Центр" на підставі договору купівлі-продажу від 26.11.2012р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрованого в реєстрі за №9135, шляхом визнання права власності на нього за Публічним акціонерним товариством "Банк Кіпру". Визнано за Публічним акціонерним товариством "Банк Кіпру" право власності на нежилі приміщення (в літ. А) загальною площею 3104,7кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер: 34284510. В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" до Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, Приватне підприємство "Віртуоз-Центр" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2013р. та рішення господарського суду міста Києва від 28.02.2013р. у справі №5011-48/16687-2012 і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Подана скаржником заява про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення у даній справі до закінчення його перегляду в касаційному порядку, відхиляється судом касаційної інстанції, оскільки у відповідності до ст.121 1 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов'язком суду касаційної інстанції.

Позивачем подано відзив на касаційну скаргу з проханням оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на неї, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, між Акціонерним банком "АвтоЗАЗбанк" (після правонаступництва - Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру") та ОСОБА_4 (позичальник) укладено кредитний договір №002-186/2007 11.12.2007р., за умовами якого позивач відкрив позичальнику кредитну лінію на поточні потреби в сумі 17000000грн. з 11.12.2007р. по 08.12.2017р. зі сплатою 20% річних. В-подальшому додатковою угодою №1 від 14.10.2008р. та додатковою угодою №2 від 27.04.2009р. до цього договору були внесені зміни та доповнення (надалі разом - "Кредитний договір"). За умовами п.2.2.2 кредитного договору позичальник зобов'язується забезпечити повернення отриманого кредиту та процентів за користування ним шляхом надання в іпотеку нерухомості, а саме: нежитлові приміщення 1-го, 2-го, 5-го, 6-го, 7-го поверхів будинку за адресою: АДРЕСА_1 (літера А), що належать майновому поручителю - Київському обласному проектно-будівельному концерну "Київоблагробуд".

Судами попередніх інстанцій також з'ясовано, що 11.12.2007р. з метою забезпечення виконання Кредитного договору між Акціонерним банком "АвтоЗАЗбанк" (після правонаступництва - Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру") (іпотекодержатель) та Концерном "Київоблагробуд" (іпотекодавець), укладено іпотечний договір (надалі - договір іпотеки), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за умовами п.1.1, 1.2 якого іпотекодавець відповідає за задоволення вимог іпотекодержателя нерухомим майном, що є предметом іпотеки, у разі порушення позичальником зобов'язань, що випливають з Кредитного договору та додаткових угод до нього, що укладені або укладатимуться між сторонами. В іпотеку передається нерухоме майно, що належить іпотекодавцю на праві власності - нежилі приміщення (в літ. А) загальною площею 3104,7кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - предмет іпотеки). Пунктом 4.1.1 договору іпотеки сторони погодили, що у разі порушення позичальником Кредитного договору та/або іпотекодавцем цього договору, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. У вимозі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Здійснив аналіз наявних матеріалів справи у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суди попередніх інстанцій встановили, що на виконання умов Кредитного договору позивачем в якості надання відповідачу кредиту, перераховано 17000000грн. на його рахунок. 29.01.2010р. позивач звернувся до ОСОБА_4 з вимогою про усунення порушень шляхом сплати заборгованості на загальну суму 861065,97грн. та до Концерну "Київоблагробуд" з вимогою про усунення порушень, з повідомленням останнього про наявність заборгованості ОСОБА_4 за Кредитним договором по сплаті відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 825000грн. та нарахованої за прострочення виконання такого зобов'язання пені у розмірі 36065,97грн.

Врахував приписи ч.4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, судами попередніх інстанцій зазначено, що рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 07.12.2011р. у справі №2-18/11, яке набрало законної сили 19.12.2011р., позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" заборгованість за Кредитним договором №002-186/2007 від 11.12.2007р. на загальну суму 25019159,54грн., державного мита у розмірі 1700грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120грн.

Посилаючись на невиконання ОСОБА_4 належним чином рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 07.12.2011р. у справі №2-18/11 та умов Кредитного договору щодо повернення у встановлені строки позивачу суми кредиту, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суди попередніх інстанцій встановили відчуження Концерном "Київоблагробуд" предмету іпотеки за договором купівлі-продажу від 01.11.2011р. на користь ТОВ "Міжнародна архітектурна організація", його передачу останнім в іпотеку відповідачу-2 на підставі договору іпотеки від 01.11.2011р., укладеним між ТОВ "Міжнародна архітектурна організація" та відповідачем-2.

Здійснив аналіз наявних матеріалів справи у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, керуючись приписами ст.572, ч.1 ст.574, ч.1 ст.575 Цивільного кодексу України, абз.3 ст.1, ч.1, 3, 6 ст.13, ч.1, 2 ст.23 Закону України "Про іпотеку", врахував дати реєстрації іпотек (11.12.2007р. за договором іпотеки, укладеним між Акціонерним банком "АвтоЗАЗбанк" (після правонаступництва - Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру") та Концерном "Київоблагробуд", та 01.11.2011р. за іпотечним договором, укладеним між ТОВ "Міжнародна архітектурна організація" та відповідачем-2), суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач має вищий пріоритет на задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на спірне майно перед відповідачем-2 за чинним договором іпотеки, укладеним в забезпечення виконання ОСОБА_4 взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором перед позивачем.

Водночас судами попередніх інстанцій з умов п.2.4.3, 2.4.5 Договору іпотеки, укладеного між Акціонерним банком "АвтоЗАЗбанк" (після правонаступництва - Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру") (іпотекодержатель) та Концерном "Київоблагробуд" (іпотекодавець), з'ясовано, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства України у разі, коли в момент настання терміну виконання позичальником будь-яких зобов'язань, забезпечених іпотекою за цим договором, вони не будуть виконані. Іпотекодержатель має право у разі виникнення права звернення стягнення на предмет іпотеки самостійно обрати шляхи реалізації своїх прав з урахуванням положень п. 4 цього договору та чинного законодавства України. Зокрема, у відповідності до п.п.4.4, 4.4.1 Договору іпотеки за рішенням іпотекодержателя звернення стягнення на предмет іпотеки може відбуватись шляхом позасудового врегулювання на підставі цього договору та ст.ст. 36-38 Закону України "Про іпотеку". Позасудове врегулювання може відбуватись шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання вимог за Кредитним договором у порядку, встановленому ст.ст. 36-37 Закону України "Про іпотеку", передача у власність відбувається за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Зі звіту про оцінку майна - нежилих приміщень загальною площею 3104,7кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, складеного 26.02.2013р. суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Євро-Оцінка" (сертифікат №12557/11, виданий Фонду Державного майна України 17.10.2011р.), суди попередніх інстанцій встановили, що ринкова вартість предмету іпотеки за Договором іпотеки станом на 01.02.2013р. становить 24301286грн., що не перевищує встановленої судом заборгованості ОСОБА_4 перед позивачем за Кредитним договором (25020979,54грн.).

Врахував вказані договірні умови, приписи, визначені ст.33, ч.1, 3 ст.37 Закону України "Про іпотеку", ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, ненадання ОСОБА_4 та відповідачами доказів виконання рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 07.12.2011р. у справі №2-18/11, визначення ринкової вартості предмету іпотеки за Договором іпотеки, суд апеляційної інстанції підставно погодився з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача про звернення в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 за Кредитним договором у розмірі 25020979,54грн. стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, ринкова вартість якого станом на момент прийняття рішення у справі становила 24301286грн., шляхом визнання за ним права власності.

Відмовляючи у задоволенні вимог до відповідача-2, суд першої інстанції з урахуванням приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України, вірно вказав про ненадання позивачем доказів порушення відповідачем-2 на момент звернення з даним позовом до суду прав чи інтересів позивача щодо предмету позову, що не оскаржується позивачем.

Згідно зі ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Віртуоз-Центр" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2013р. у справі №5011-48/16687-2012 - без змін.

Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко