Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" червня 2013 р. № 820/1629/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Спірідонов М.О.
за участю секретаря судового засідання Андренко Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
Державного підприємства "Південна залізниця" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство «Південна залізниця» звернулось до суду із позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.02.2013 № 0000024600 про нарахування ПДВ та штрафних санкцій на суму 14 083 781,25 грн. та № 0000014600 про нарахування податку на прибуток та штрафних санкцій на суму 1 359554,75 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові проведена позапланова виїзна перевірка з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах державного підприємства «Південна залізниця» з контрагентами-постачальниками ТОВ «Седна-С» код ЄДРПОУ 24538589, ТОВ «Спецтранскомплект» код ЄДРПОУ 3698322 за період з серпня 2011 по червень 2012, підприємством «Гарант»ЛОО УТОГ код ЄДРПОУ 2081535, ТОВ «Інвест-К» код ЄДРПОУ 33658383, ТОВ «Ісоль» код ЄДРПОУ 36619771, ТОВ «Укрзалізничпостач» код ЄДРПОУ 37509008 за період травень 2012-червень 2012, ТОВ «Данадін 5» код ЄДРПОУ 37780283 за період травень 2012-серпень 2012, ТОВ «Літлтон ЛТД» код ЄДРПОУ 31042627 за період липень 2012-серпень 2012, ТОВ «Будінвестальянс» код ЄДРПОУ 37757427, ПП «Трансінтербуд» код ЄДРПОУ 32174830,ТОВ «ВБП Агат» код ЄДРПОУ 22379230 за період серпень 2012.
За результатами перевірки 04.02.2013 складений акт № 53/46-0/01072609, в якому встановлено порушення п.198.1,п198.3,п.198.6 ст.198 , абз.1 п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму податку на додану вартість у розмірі 11267025 грн. (з урахуванням частки використання товарів, послуг в оподатковуваних операціях 83% у 2011 році та 84,54% у 2012 році) у тому числі:
за серпень 2011 року - 242703 грн.;
за вересень 2011 року - 379154 грн.;
за жовтень 2011 року - 523567 грн.;
за листопад 2011 року - 537858 грн.;
за лютий 2012 року - 222996 грн.;
за червень 2012 року - 9212861 грн.;
за липень 2012 року - 121266 грн.;
за серпень 2012 року - 12782 грн.;
за вересень 2012 року - 13838 грн.;
а також п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2.ст.138, п.п.139.1.9 п. 139.1.ст.139, п.152.1 ст.152 Податкового кодексу України, чим занижено податок на прибуток у розмірі 1103862 грн., у тому числі :
за ІІІ квартал 2011 - на 29295 грн.;
за ІV квартал 2011 - на 51796 грн.;
за 1 квартал 2012 - на 41644 грн.;
за 2 квартал 2012 - на 981 127 грн.
Позивач вважає податкові повідомлення-рішення незаконними, необґрунтованими та такими, які за своїм змістом фактично не відповідають дійсному стану фінансово-господарській діяльності залізниці.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, та просили їх задовольнити.
Представники відповідача проти позову заперечував посилаючись на те, що висновки акту перевірки є обґрунтованими та підтвердженими, а оскаржені рішення -повідомлення є законними та обґрунтованими.
Судом встановлено, що працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові була проведена позапланова виїзна перевірка з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах державного підприємства «Південна залізниця» з контрагентами-постачальниками ТОВ «Седна-С» код ЄДРПОУ 24538589, ТОВ «Спецтранскомплект» код ЄДРПОУ 3698322 за період з серпня 2011 по червень 2012, підприємством «Гарант»ЛОО УТОГ код ЄДРПОУ 2081535, ТОВ «Інвест-К» код ЄДРПОУ 33658383, ТОВ «Ісоль» код ЄДРПОУ 36619771, ТОВ «Укрзалізничпостач» код ЄДРПОУ 37509008 за період травень 2012-червень 2012, ТОВ «Данадін 5» код ЄДРПОУ 37780283 за період травень 2012-серпень 2012, ТОВ «Літлтон ЛТД» код ЄДРПОУ 31042627 за період липень 2012-серпень 2012, ТОВ «Будінвестальянс» код ЄДРПОУ 37757427, ПП «Трансінтербуд» код ЄДРПОУ 32174830,ТОВ «ВБП Агат» код ЄДРПОУ 22379230 за період серпень 2012.
За результатами перевірки 04.02.2013 складений акт № 53/46-0/01072609 в якому встановлені порушення п.198.1,п198.3,п.198.6 ст.198 , абз.1 п. 201.6 ст. 201 п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2.ст.138, п.п.139.1.9 п. 139.1.ст.139, п.152.1 ст.152 Податкового кодексу України.
На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від № 0000024600 про нарахування ПДВ та штрафних санкцій на суму 14 083 781,25 грн. та № 0000014600 про нарахування податку на прибуток та штрафних санкцій на суму 1 359554,75 грн.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (ПК України) встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п.198.3 ст. 1998 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Як вбачається з матеріалів справи, між Південною залізницею та ТОВ "Седна С" було укладено з (підрядником) наступні договори:
- № П/Ш-111866/НЮ від 05.12.2011р. на виконання будівельно-монтажних робіт по модернізації пристроїв зв'язку (прокладання волокно-оптичного кабелю) на напрямку Гребінка - Полтава.
- № П/Ш-111491/НЮ від 26.09.2011р. на виконання будівельно-монтажних робіт по модернізації пристроїв зв'язку на напрямку Полтава - Красноград.
- № П/Ш-111515/НЮ від 26.09.2011р. на виконання будівельно-монтажних робіт по модернізації пристроїв зв'язку на напрямку Красноград - Лозова.
- № П/НКВ-111551/НЮ від 10.10.2011р. на розробку проектно-кошторисної документації на впровадження швидкісного руху пасажирських поїздів на дільниці Гребінка - Полтава - Красноград - Харків - Лозова, модернізацію СЦБ та зв'язку на дільницях Гребінка - Полтава - Люботин - Мерафа - Лозова та Полтава - Красноград - Лозова.
Названі договори були укладені за результатами проведення відкритих торгів.
Позивачем до складу податкового кредиту звітного періоду включено суми податку на додану вартість у розмірі 3281110,68 грн.: за квітень - червень 2012р. - за договором № П/Ш-111866/НЮ від 05.12.2011р.; грудень 2011р., січень 2012р., березень 2012р. - червень 2012р., грудень 2011р., січень 2012р., березень 2012р. - червень 2012р. - за договором № П/Ш-111491/НЮ від 26.09.2011р.; грудень 2011р., січень 2012р., березень 2012р. - червень 2012р. - за договором № П/Ш-111515/НЮ від 26.09.2011р.; лютий 2012р. - за договором № П/НКВ-111551/НЮ від 10.10.2011р.
Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Згідно п.201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
За змістом п. 198.2 ст. 198 ПК України , датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.6, 201.7 ст. 201 ПК України).
Ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договорів з ТОВ «Седна-С» позивачем отримано та оплачено роботи, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, зокрема, довідками про вартість виконаних робіт та витрат (типова форма КБ-3), актами приймання виконаних будівельних робіт (типова форма КБ-2в), актами здачі-приймання виконаних робіт, податковими накладними. За отримані роботи розрахунки проведено в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.
Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Так, вимоги щодо оформлення податкової накладної передбачено п.201.1 ст. 201 ПК України, а саме: платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Cуд зазначає, що ТОВ "«Седна-С» " при оформленні податкових накладних на виконання договору з позивачем дотримано всіх встановлених Законом умов, податкові накладні складені належним чином, містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами та скріплені печаткою.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач мав всі передбачені чинним податковим законодавством підстави для включення до складу податкового кредиту за звітний період податку на додану вартість у розмірі 3281110,68 грн. за: квітень - червень 2012р. - за договором № П/Ш-111866/НЮ від 05.12.2011р.; грудень 2011р., січень 2012р., березень 2012р. - червень 2012р., грудень 2011р., січень 2012р., березень 2012р. - червень 2012р. - за договором № П/Ш-111491/НЮ від 26.09.2011р.; грудень 2011р., січень 2012р., березень 2012р. - червень 2012р. - за договором № П/Ш-111515/НЮ від 26.09.2011р.; лютий 2012р. - за договором № П/НКВ-111551/НЮ від 10.10.2011р.
Щодо тверджень відповідача про те, що для проведення будівельно-монтажних робіт та розробку проектно-кошторисної документації на впровадження швидкісного руху пасажирських поїздів у ТОВ "Седна С" не має необхідних умов для провадження цієї фінансово-господарської діяльності, що свідчить про порушення ним вимог чинного податкового законодавства, суд зазначає наступне.
Враховуючи закріплений Конституцією України принцип особистого характеру юридичної відповідальності, суд вважає, що відповідальність за порушення норм чинного податкового законодавства повинна нести особа, яка допустила таке порушення. Той факт, що контрагентом позивача порушено умови провадження господарської діяльності, не дає підстави нараховувати суму податку та застосовувати до підприємства позивача, як добросовісного платника податків, фінансові санкції за збільшення суми податкового кредиту, по операціям з таким контрагентом.
Щодо тверджень відповідача про те, що якщо ТОВ "Седна С" та ДП «Південна залізниця» не направляли повідомлення та декларації про початок виконання будівельних робіт, не отримували дозволи на виконання робіт, це свідчить про сумнівність здійснення господарської операції суд зауважує таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статус державної податкової служби України, її функції та правові основи діяльності регулюються нормами Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим Кодексом України.
Ст. 19, 20 ПК України визначені функції та права органів державної податкової служби.
Згідно п. п. 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 ПК України, органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Згідно ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, відповідач вийшов за межі повноважень, встановлених податковим кодексом України.
Крім того, надані позивачем первинні бухгалтерські документи свідчать про здійснення господарських операцій.
Також суд зазначає, що вище зазначений акт перевірки не містить у собі посилання на фактичні порушення в цій частині позивача чи на відсутність будь-яких бухгалтерських документів по взаємовідносинам з ТОВ "Седна С".
Крім цього суд зазначає, що в судовому засіданні відповідачем не заперечувався сам факт виконання спірних робіт та підтверджується змістом протоколу тимчасового доступу до речей і документів у відповідності до якого робочий проект впровадження швидкісного руху на дільниці Полтава-Південна-Карлівка та робочий проект впровадження швидкісного руху на дільниці Красноград - Сахновщина, Сахновщина -Лозова були вилучені слідчим СВ УМВС на ПЗ.
Судом також встановлено, що Позивачем також укладені договори з ТОВ «Спецтранскомплект» підприємством «Гарант» ЛОО УТОГ, ТОВ «Інвест-К», ТОВ «Ісоль», ТОВ «Укрзалізничпостач».
За укладеними договорами отримано та оплачено роботи та товарно-матеріальні цінності, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, зокрема, довідками про вартість виконаних робіт та витрат (типова форма КБ-3), актами приймання виконаних будівельних робіт (типова форма КБ-2в), актами здачі-приймання виконаних робіт, податковими накладними, видатковими накладними, актами приймання-передачі, даними складського обліку. За отримані роботи та товари розрахунки проведено в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.
Суд зазначає, що акт перевірки не містить даних щодо фактичних порушень за вище зазначеними угодами, проведення податковою інспекцією інвентаризації отриманих результатів робіт та товарно - матеріальних цінностей не проводилось, підставою зазначеною в акті перевірки по вище зазначених контрагентах позивача є данні зустрічних перевірок .
Суд зазначає, що зміст спірного договору не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору також вказаних доказів у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.
Відповідачем не надано доказів наявності притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб як позивача так і ТОВ «Спецтранскомплект» підприємством «Гарант» ЛОО УТОГ, ТОВ «Інвест-К», ТОВ «Ісоль», ТОВ «Укрзалізничпостач» за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення.
Суд зазначає , що доказів відсутності повноважень у посадових осіб позивача так і ТОВ «Спецтранскомплект» підприємством «Гарант» ЛОО УТОГ, ТОВ «Інвест-К», ТОВ «Ісоль», ТОВ «Укрзалізничпостач» на підписання договору тощо в момент їх укладання суду відповідачем не надано.
Що стосується посилання відповідача на акти зустрічних перевірок перевірок ТОВ «Спецтранскомплект» підприємством «Гарант» ЛОО УТОГ, ТОВ «Інвест-К», ТОВ «Ісоль», ТОВ «Укрзалізничпостач», то вказані посилання відповідача є необґрунтованими оскільки у відповідності до вимог ст.. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, а отже господарська діяльність контрагента позивача не вказує на факт нікчемності укладених між позивачем та ТОВ «Спецтранскомплект» підприємством «Гарант» ЛОО УТОГ, ТОВ «Інвест-К», ТОВ «Ісоль», ТОВ «Укрзалізничпостач» правочину.
Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Крім цього суд зазначає, що згідно п.83.1 ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Суд зазначає, що викладені в акті перевірки судження відповідача не ґрунтуються на жодному з визначених ст. 83 Податкового кодексу України джерел.
У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, мовлених статтею 72 цього Кодексу.
Що стосується посилання відповідача на протоколи допиту працівників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 стосовно комісійного складання актів приймання - передачі товарно - матеріальних цінностей від 16.08.2011 року та 23.08.2011 року у відповідності до яких акти приймання - передачі товарно - матеріальних цінностей між ТОВ «Спецтранскомплект» та позивачем від 16.08.2011 року та 23.08.2011 року вони не підписували, то к зазначеним протоколам суд відноситься критично оскільки допитані в судовому засіданні свідоки ОСОБА_2, ОСОБА_3, кожен окремо зазначили, що товар від ТОВ «Спецтранскомплект» вони приймали, акт прийому -передачи підписувала, чи підписувала вона комісійний акт прийому -передачи вона не пом'ятає. В Свою чергу свідки ОСОБА_4, ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначили що прийомом товару вони не займаються оскільки це не входить в їх посадові обов'язки, але зазначили, що товар у відповідності до тих документів які в них є був.
Крім всі вище зазначені свідки зазначили, що зазначені вище товарно - матеріальні цінності в подальшому були розподілені між підрозділами залізниці.
Суд звертає увагу, що в судовому засіданні представник відповідача Мордвін І.А. зазначив, що він сам виїжджав та бачив спірний товар.
Щодо тверджень відповідача про неправомірне заниження податку на прибуток за 3, 4 квартал 2011 року та 1, 2квартал 2012 року суд зазначає наступне.
Відповідно до п.138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно п.138.4 ст. 138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Також, п.п.139.1.9 встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання укладених між позивачем та його контрагентами договорів були оформлені всі необхідні первинні документи, які перелічені вище.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Враховуючи вказані норми Закону та дослідженні документи суд, приходить до висновку, що первинні документи оформлені належним чином, та є необхідною та достатньою підставою для включення позивачем витрат з придбання товарів та послуг за укладеними договорами до складу валових витрат.
Стосовно доводів відповідача відсутність документів, підтверджуючих транспортування товару від ТОВ «Спецтранскомплект», то суд зазначає наступне.
У відповідності до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97 року, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Згідно з п. 8.26 Правил, вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж.
У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.
При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Суд вважає, що товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.
Надані до суду копії документів бухгалтерського обліку доказують наявність фактичного здійснення вказаних господарських операцій, здійснення руху активів у позивача, зміни, що відбулись у власному капіталі чи зобов'язаннях позивача.
Ст. 204 Цивільного кодексу України (ЦК України) встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно приписів ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надані докази, які б підтверджували нікчемність укладених позивачем правочинів або їх невідповідність діючому законодавству.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» №996, документом, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.
У статті 3 зазначеного Закону вказано, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;
в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими
В акті перевірки підтверджується те, що при оформленні податкових накладних було дотримано вимоги ст. 201 Податкового кодексу України, податкові накладні відображено у відповідності в вимогами п.201.6 у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.
Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ «Спецтранскомплект» підприємством «Гарант» ЛОО УТОГ, ТОВ «Інвест-К», ТОВ «Ісоль», ТОВ «Укрзалізничпостач», ТОВ "Седна С" які оформлені відповідно до діючих вимог без будь-яких порушень.
Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення від 20.02.2013 № 0000024600 про нарахування ПДВ та штрафних санкцій на суму 14 083 781,25 грн. та № 0000014600 про нарахування податку на прибуток та штрафних санкцій на суму 1 359554,75 грн. винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби з порушенням норм чинного законодавства України.
Судові витрати підлягають стягненню згідно положень ст. 94 КАС України
Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Державного підприємства "Південна залізниця" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити у повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби від 20.02.2013 року № 0000024600 про нарахування ПДВ та штрафних санкцій.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби від 20.02.2013 року № 0000014600 про нарахування податку на прибуток та штрафних санкцій;
Стягнути Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Південна залізниця" судовий збір в розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев"яносто чотири гривні нуль копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова у повному обсязі виготовлена та підписана 07 червня 2013 року.
Суддя Спірідонов М.О.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.06.2013 |
Оприлюднено | 14.06.2013 |
Номер документу | 31794831 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні