Постанова

від 05.06.2013 по справі 5011-47/1009-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2013 р. Справа№ 5011-47/1009-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Майданевича А.Г.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 05.06.2013 року,

розглянувши апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельного товариства індивідуальних забудовників «Граніт» на рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2012 року

у справі № 5011-47/1009-2012 (суддя - Станік С.Р.)

за позовом Військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах

держави в особі:

1. Міністерства оборони України

2. Військової частини А4416

до Севастопольської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: обслуговуючий кооператив Житлово-

будівельного товариства індивідуальних забудовників «Граніт»

про визнання недійсним рішення.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.03.2012 року у справі № 5011-47/1009-2012 позов Військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А4416 до Севастопольської міської ради про визнання недійсним рішення задоволено. Визнано недійсним та скасовано рішення XV сесії Севастопольської міської ради V скликання № 7828 від 08.09.2009 року «Про внесення змін в рішення Севастопольської міської ради від 15.08.2008 року № 5631 «Про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки загальною площею 6,7402 га по вул. Альпійська, 1-й Альпійський проїзд, 2-й Альпійський проїзд для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки) та передачу у власність громадянам - членам ОК «ЖБТІЗ «Граніт» (згідно переліку) земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (присадибних ділянок) по вул. Альпійська, 1-й Альпійський проїзд, 2-й Альпійський проїзд.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 06.03.2012 року скаржник звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2012 року по справі № 5011-47/1009-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позовних вимогах відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2012 року по справі № 5011-47/1009-2012 у складі головуючого судді Куксова В.В., суддів Федорчука Р.В., Яковлєва М.Л. прийнято апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу житлово-будівельного товариства індивідуальних забудовників «Граніт» та призначено до розгляду.

По справі склад колегії суддів змінювався. Так, 14.03.2013 року розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду у зв'язку з перебуванням судді Куксова В.В. на лікарняному справу № 5011-47/1009-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого Лобаня О.І., суддів Гончарова С.А., Яковлєва М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2013 року по справі № 5011-47/1009-2012 у складі головуючого судді Лобаня О.І., суддів Гончарова С.А., Яковлєва М.Л. зазначену справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

22.04.2013 року розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду у зв'язку з перебуванням суддів Гончарова С.А. та Яковлєва М.Л. у відпустці, склад колегії суддів змінено: головуючий суддя - Лобань О.І., судді Майданевич А.Г., Федорчук Р.В.

У відзиві на апеляційну скаргу військова частина А4416 вважає подану апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельного товариства індивідуальних забудовників «Граніт» безпідставною та необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, позивач просив суд апеляційної інстанції залишити оскаржуване рішення суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судових засіданнях суду апеляційної інстанції скаржник надав суду свої пояснення по справі в яких, підтримав доводи зазначені в апеляційній скарзі та просив оскаржуване рішення господарського суду міста Києва скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Представники військової частини А4416 та прокурор у судових засіданнях апеляційного господарського суду також надали суду свої пояснення по справі в яких заперечили проти поданої апеляційної скарги на підставі доводів зазначених у відзиві на скаргу. Прокурор та представник позивача вважає подану апеляційну скаргу необґрунтованою та надуманою, а рішення суду першої інстанції законним та обгрутованим. Представник військової частини А4416 та прокурор просили суд апеляційної інстанції залишити оскаржуване рішення суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому, у судовому засіданні 05.06.2013 року прокурор звернув увагу апеляційного господарського суду на те, що на рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2013 року по справі № 6/163-13/396-2012 року, яке взято скаржником за основу для написання апеляційної скарги у даній справі, та на постанову суду апеляційної інстанції від 20.05.2013 року по вказаній справі № 6/163-13/396-2012 року прокуратурою подана касаційна скарга до Вищого господарського суду України та зазначені рішення по справі № 6/163-13/396-2012 можуть бути скасовані ВГСУ оскільки є незаконними.

Представники Міністерства оборони України, військової частини А4416 та Севастопольської міської ради у судове засідання 05.06.2013 року суду апеляційної інстанції не з'явились. Про час та місце розгляду даної справи сторони були повідомлені належним чином про причини неявки суд не повідомили. Крім того, не з'явився у судове засідання 05.06.2013 року й представник обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельного товариства індивідуальних забудовників «Граніт». При цьому, останній, надав суду письмові пояснення в яких, зокрема, просив суд апеляційної інстанції розглянути дану справу за відсутності представника скаржника.

Враховуючи викладене, заслухавши думку прокурора, що з'явився у судове засідання, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки сторони про дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином на підтвердження чого, в матеріалах справи містяться повідомлення про вручення поштового відправлення. Участь представників сторін, що не з'явились, у судовому засіданні 05.06.2013 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Більш того, як зазначалося вище, скаржник просив суд розглядати справу без участі їхнього представника. Також, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, апеляційним господарським судом було залучено до участі у справі скаржника - обслуговуючий кооператив Житлово-будівельного товариства індивідуальних забудовників «Граніт» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача .

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, що з'явились в судове засідання, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15.10.2008 року Севастопольською міською радою прийнято рішення № 5631 «Про надання згоди громадянам - членам ОК ЖБТІЗ «Граніт» на передачу у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських споруд та будівель по вул. Альпійській, 1-й Альпійській проїзд, 2-й Альпійській проїзд і на розробку проекту землевідведення земельної ділянки» (далі - рішення № 5631).

Пунктом 1 рішення № 5631 було надано згоду громадянам - членам обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельного товариства індивідуальних забудовників «Граніт» на передачу у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських споруд та будівель і розробку проекту землевідведення земельної ділянки орієнтовною площею 6,1 га по вул. Альпійській, 1-й Альпійській проїзд, 2-й Альпійській проїзд для даного цільового призначення.

08.09.2009 року Севастопольською міською радою прийнято рішення № 7828 «Про внесення змін в рішення Севастопольської міської ради від 15.08.2008 року № 5631 «Про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки загальною площею 6,7402 га по вул. Альпійська, 1-й Альпійський проїзд, 2-й Альпійський проїзд для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки) та передачу у власність громадянам - членам ОК «ЖБТІЗ «Граніт» (згідно переліку) земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (присадибних ділянок) по вул. Альпійська, 1-й Альпійський проїзд, 2-й Альпійський проїзд» (далі - рішення № 7828, оскаржуване рішення).

Згідно рішення № 7828 замінено в тексті рішення № 5631 слова «орієнтовною площею 6,1 га» на слова «орієнтовною площею 6,7402 га» (п. 1.1), доповнено в додатку до рішення перелік громадян - членів ОК «ЖБТІЗ «Граніт» (п. 1.3), затверджено наданий проект землеустрою по відведенню земельної ділянки загальною площею 6,7402 га по вул. Альпійська, 1-й Альпійський проїзд, 2-й Альпійський проїзд для житлового будівництва (п. 2), передано громадянам - членам ОК «ЖБТІЗ «Граніт» у власність земельні ділянки загальною площею 6,7402 га (в тому числі 0,0590 га - охоронна зона кабеля зв'язку) для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських споруд (згідно додатку) з віднесенням вказаних земель до категорії земель житлової та громадської забудови (п. 3).

Так, у січні 2012 року Військовий прокурор Севастопольського гарнізону звернувся до господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та військової частини А4416 до Севастопольської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення XV сесії Севастопольської міської ради V скликання № 7828 від 08.09.2009 року «Про внесення змін в рішення Севастопольської міської ради від 15.08.2008 року № 5631 «Про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки загальною площею 6,7402 га по вул. Альпійська, 1-й Альпійський проїзд, 2-й Альпійський проїзд для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки) та передачу у власність громадянам - членам ОК «ЖБТІЗ «Граніт» (згідно переліку) земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (присадибних ділянок) по вул. Альпійська, 1-й Альпійський проїзд, 2-й Альпійський проїзд».

Обґрунтовуючи заявлений позов прокурор зазначає, що рішенням господарського суду міста Києва від 11.07.2011 року в справі № 6/163, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2011 року, було визнано недійсним рішення Севастопольської міської ради № 5631 від 15.10.2008 року з підстав його невідповідності законодавству, оскільки земельна ділянка, згода про передачу якої у власність громадянам є предметом рішення, належить на праві постійного користування військовій частині А4416.

Прокурор вказав на те, що в рішення XV сесії Севастопольської міської ради V скликання № 5631 від 15.10.2008 року були внесені зміни оскаржуваним у даній справі рішенням XV сесії Севастопольської міської ради V скликання № 7828 від 08.09.2009 року щодо площі земельної ділянки та доповнено перелік осіб, яким передано у власність спірну земельну ділянку, а відтак вказане рішення також суперечить ст. ст. 1,2 Закону України «Про використання земель оборони», ст. ст. 116 ч. 5, 142, 149 Земельного кодексу України, що є підставами для визнання його недійсним та скасування.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду міста Києва від 06.03.2012 року у справі № 5011-47/1009-2012 позов Військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А4416 до Севастопольської міської ради про визнання недійсним рішення задоволено. Визнано недійсним та скасовано рішення XV сесії Севастопольської міської ради V скликання № 7828 від 08.09.2009 року «Про внесення змін в рішення Севастопольської міської ради від 15.08.2008 року № 5631 «Про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки загальною площею 6,7402 га по вул. Альпійська, 1-й Альпійський проїзд, 2-й Альпійський проїзд для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки) та передачу у власність громадянам - членам ОК «ЖБТІЗ «Граніт» (згідно переліку) земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (присадибних ділянок) по вул. Альпійська, 1-й Альпійський проїзд, 2-й Альпійський проїзд.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Документи, що посвідчують право на земельну ділянку щодо права власності на земельну ділянку є державний акт. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України повноваження з надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності належать Севастопольській міській раді, яка відповідно до п.12 перехідних положень Земельного кодексу України здійснює повноваження щодо розпорядження землями в межах міста Севастополь до розмежування земель державної та комунальної власності.

Відповідно до ст. 324 Цивільного кодексу України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України», майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.

Відповідно до додатку № 1 до угоди між Україною та Російською Федерацією «Про параметри поділу Чорноморського Флоту» військове містечко № 387 разом із земельною ділянкою площею 36,9 га було передане від Міністерства оборони Російської федерації Збройним Силам України. На фондах та земельній ділянці вказаного військового містечка розташовувалася військова частина 39052 Міністерства оборони СРСР, а після зазначеної вище передачі сформовано підрозділ військової частини А4416 Збройних Сил України.

Згідно зі ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

У відповідності до статей 1, 2 Закону України «Про використання земель оборони», землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України. Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, земельна ділянка, на якій розташоване військове містечко № 387, разом із усіма іншими основними фондами була передана і знаходилася в державній власності в управлінні та користуванні Міністерства оборони України.

Згідно довідки Головного управління Держкомзему у м.Севастополі від 21.06.2011 року № 8-9-1/5318, виданої військовій частині А4416, згідно акту звірки обліку земельних ділянок військових частин Міністерства оборони України по Севастопольському гарнізону на 01.04.2011, земельна ділянка № 87/1 військового містечка № 387 по вул. Горпищенко, 148 використовується військовою частиною А4416.

Відповідно до довідки Управління міського будівництва і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації від 21.10.2008 року № 5-2/4784, військовому містечку № 387 в районі с. Дергачі присвоєно адресу Севастополь, вул. Горпищенко, 148.

Згідно листа Севастопольського КЕЧМ Міністерства оборони України від 20.06.2011 року № 9/14-1739, військовій частині А4416 було повідомлено про те, що згідно акту прийому-передачі № 677 від 04.08.1997 року та наказу командира військової частини 53158 № 93 від 04.06.1997 ЧФ РФ, було передано Севастопольському гарнізону 90 МІСУ ВМСУ нерухоме майно та земельну ділянку площею 36,99 га, яка використовується за цільовим призначенням військовим містечком на якому розташована військова частина А 4416.

В ході перевірки технічної документації по землеустрою в частині складання документів, що посвідчує право на земельну ділянку Міністерства оборони України військового містечка № 387 було встановлено, що на частину земельної ділянки в/м 387 є проект відводу на ЖБТІЗ «Граніт» на площу 6,7402 га. за рішенням Севастопольської міської Ради від 08.09.2009 року № 7828 на передачу в приватну власність членам ЖБТІЗ «Граніт» земельних ділянок для будівництва і обслуговування будинків та споруд по вул. Альпійська, 1-й Альпійський проїзд, 2-й Альпійський проїзд.

Згідно Положення п. 44 про прядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 року № 483 з врахуванням зміни до цього наказу від 03.10.2006 року № 570, згода на припинення права користування землями (земельними ділянками), які не використовуються Збройними Силами України, вилучення, зміна цільового призначення цих земельних ділянок надається Міністром оборони України за поданням заступника Міністерства.

Так, як вбачається з матеріалів справи на час розгляду даної справи у суді першої інстанції, судом першої інстанції вірно встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 11.07.2011 року в справі № 6/163, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2011 року, було визнано недійсним рішення XV сесії Севастопольської міської ради V скликання № 5631 від 15.10.2008 року «Про надання згоди громадянам - членам ОК ЖБТІЗ «Граніт» на передачу у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських споруд та будівель по вул. Альпійській, 1-й Альпійській проїзд, 2-й Альпійській проїзд і на розробку проекту землевідведення земельної ділянки».

Як вірно вказав суд першої інстанції, рішення суду мотивоване зокрема тим, що рішення XV сесії Севастопольської міської ради V скликання № 5631 від 15.10.2008 року не відповідає законодавству, оскільки земельна ділянка, згода на передачу якої у власність громадянам є предметом рішення, належить на праві постійного користування Міністерству Оборони України в особі військовій частині А4416.

Відповідно до ст. 142 Земельного кодексу України, припинення права власності на землю або права користування земельною ділянкою можливе у разі добровільної відмови власника землі або землекористувача і провадиться за його заявою до відповідного органу.

Згідно ст. 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно зі ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, оскільки на час прийняття рішення у даній справі № 5011-47/1009-2012, рішенням господарського суду міста Києва від 11.07.2011 року у справі № 6/163 встановлено ту обставину, що рішення XV сесії Севастопольської міської ради V скликання № 5631 від 15.10.2008 року не відповідає законодавству, оскільки земельна ділянка, згода про передачу якої у власність громадянам є предметом рішення, належить на праві постійного користування Міністерству оборони України в особі військовій частині А4416, а відтак і рішенням XV сесії Севастопольської міської ради V скликання № 7828 від 08.09.2009 року, яким замінено в тексті рішення № 5631 слова «орієнтовною площею 6,1 га» на слова «орієнтовною площею 6,7402 га» (п. 1.1), доповнено в додатку до рішення перелік громадян - членів ОК «ЖБТІЗ «Граніт» (п. 1.3), затверджено наданий проект землеустрою по відведенню земельної ділянки загальною площею 6,7402 га по вул. Альпійська, 1-й Альпійський проїзд, 2-й Альпійський проїзд для житлового будівництва (п.2), передано громадянам - членам ОК «ЖБТІЗ «Граніт» у власність земельні ділянки загальною площею 6,7402 га (в тому числі 0,0590 га - охоронна зона кабеля зв'язку) для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських споруд (згідно додатку) з віднесенням вказаних земель до категорії земель житлової та громадської забудови, тобто оспорюваним у даній справі рішенням № 7828 фактично передано у власність вказаних у ньому громадян земельні ділянки без згоди позивачів та без дотримання встановленого законом порядку їх вилучення, що суперечить ст. ст. ст. 1,2 Закону України «Про використання земель оборони», ст. ст. 116 ч. 5, 142, 149 Земельного кодексу України, що є підставами для визнання його недійсним та скасування.

Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що на час розгляду даної справи № 5011-47/1009-2012 у суді першої інстанції, місцевий господарський суд виходив з того, що у відповідності до ст. 35 ГПК України не потребують повторному доказуванню вже встановлені судовим рішенням факти. Місцевий господарський суд послався на судове рішення від 11.07.2011 року по справі № 6/163 яке було переглянуте в апеляційному порядку та залишене судом апеляційної інстанції без змін.

Доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду першої інстанції по справі № 5011-47/1009-2012 необхідно скасувати оскільки зазначені рішення по справі № 6/163 були скасовані судом касаційної інстанції, судова колегія апеляційного господарського суду вважає необґрунтованими, оскільки, як вже зазначалось вище, місцевий господарський суд приймаючи оскаржуване рішення виходив з тих доказів що містилися в матеріалах справи.

Посилання скаржника на те, що при новому розгляді справи № 6/163-13/396-2012 місцевим господарським судом було відмовлено Військовому прокурору Севастопольського гарнізону у задоволенні позову про визнання недійсним рішення Севастопольської міської ради № 5631 від 15.10.2008 року судова колегія вважає необґрунтованим, виходячи з наступного. Так, апеляційним господарським судом під час розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції встановлено, що на вказане судове рішення по справі № 6/163-13/396-2012 прокурором було подано апеляційну скаргу та, як повідомив прокурор у судовому засіданні 05.06.2013 року в задоволенні вказаної апеляційної скарги було відмовлено. При цьому, судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що сторонами, зокрема скаржником не було надано до суду апеляційної інстанції належним чином завірену копію постанови суду по справі № 6/163-13/396-2012. Також, як зазначив прокурор, на рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2013 року по справі № 6/163-13/396-2012 року та на постанову суду апеляційної інстанції від 20.05.2013 року по вказаній справі прокуратурою подана касаційна скарга до Вищого господарського суду України та зазначені рішення по справі № 6/163-13/396-2012 можуть бути скасовані ВГСУ.

Таким чином, судова колегія апеляційного господарського суду вважає правомірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про задоволення позову прокурора про визнання недійсним та скасування рішення Севастопольської міської ради № 7828 від 08.09.2009 року, оскільки винесене на підставі судових рішень, які на час розгляду справи в суді першої інстанції набрали законної сили. Судова колегія звертає увагу на те, що на час розгляду справи № 5011-47/1009-2012 у суді першої інстанції та прийняття у ній оскаржуваного рішення (від 06.03.2012 року), постанови Вищого господарського суду по справі № 6/163 (від 29.08.2012 року), якою були скасовані попередні судові рішення не існувало.

Колегія суддів звертає увагу на те, що після кінцевого розгляду справи № 6/163-13/396-2012, тобто розглядом судом касаційної інстанції, зацікавлені особи не позбавлені права звернутися до господарського суду у даній справі № 5011-47/1009-2012 із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельного товариства індивідуальних забудовників «Граніт», на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельного товариства індивідуальних забудовників «Граніт», слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2013 року залишити без змін.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 27, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Залучити до участі у справі № 5011-47/1009-2012 скаржника - обслуговуючий кооператив Житлово-будівельного товариства індивідуальних забудовників «Граніт» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

2. Апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельного товариства індивідуальних забудовників «Граніт» на рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2012 року у справі № 5011-47/1009-2012 залишити без задоволення.

3. Рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2012 року у справі № 5011-47/1009-2012 залишити без змін.

4. Матеріали справи № 5011-47/1009-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Лобань О.І.

Судді Майданевич А.Г.

Федорчук Р.В.

Дата підписання 10.06.2013 року