Постанова

від 12.06.2013 по справі 910/26010/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2013 р. Справа№ 910/26010/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Кондес Л.О.

Ропій Л.М.

при секретарі: Реуцькій Т.О.,

за участю представників:

від позивача Скидан Л.О., дов. від 16.10.12 №800,

від відповідача Загородній С.В., дов. від 31.01.13,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Арт Плюс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.13 (дата підписання - 18.03.13)

у справі №910/26010/13 (суддя Куркотова Є.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроклімат СД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Арт Плюс"

про стягнення 73137,31 грн.

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Арт Плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроклімат СД"

про стягнення 44879,24 грн. та розірвання договору підряду

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.03.13 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроклімат СД" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Арт Плюс" (далі - відповідач) про стягнення 73137,31 грн. задоволено повністю.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 58192,92 грн. основного боргу, 5198,28 грн. пені, 4625,14 грн. 3% річних, 5120,97 грн. інфляційних втрат та 1609,50 грн. судового збору.

Зустрічний позов ТОВ "Буд Арт Плюс" до ТОВ "Євроклімат СД" про стягнення 44879,24 грн. та розірвання договору підряду задоволено частково.

Стягнуто з позивача на користь відповідача 13896,26 грн. пені, 29809,78 грн. штрафу та 1675,52 грн. судового збору.

В іншій частині зустрічного позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.13 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні первісного позову повністю та задовольнити зустрічний позов в частині розірвання договору підряду від 04.06.09 №04/06-2009. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскільки між сторонами не було підписано остаточного акта приймання-передачі робіт, то роботи вважаються не виконаними, а отже, у відповідача відсутній обов'язок щодо оплати підрядних робіт. Крім того, на думку відповідача, незастосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень ст.849 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є неправомірним, що призвело до необґрунтованого висновку про відмову у задоволенні вимоги зустрічного позову про розірвання договору підряду від 04.06.09 №04/06-2009.

Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 30.04.13 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Рябуха В.І., судді Кондес Л.О., Ропій Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.04.13 відновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 12.06.13. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.13 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 30.04.13) позивачу та відповідачу - 13.05.13, долучені до матеріалів справи.

12.06.13 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 12.06.13 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.13 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні первісного позову повністю та задовольнити зустрічний позов в частині розірвання договору підряду від 04.06.09 №04/06-2009.

Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У статті 837 ЦК України зазначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку (ч.ч. 1,2 ст. 838 ЦК України).

Частиною 1 ст. 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.06.09 між сторонами укладено договір підряду №04/06-2009 (далі - договір), відповідно до якого замовник (відповідач) доручає, а підрядник (позивач) на свій ризик, власними або залученими силами та засобами, у встановлені договором строки зобов'язується виконати роботи з улаштування розводки системи опалення за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Віта-Поштова, вул. Карла Маркса, буд. 200, перелік, кількість та вартість яких погоджено у договірній ціні, що є невід'ємною частиною договору. Роботи, що не визначені в договірній ціні, не є предметом договору і виконуються підрядником тільки на підставі додаткової угоди (п.1.1 договору).

Згідно п.п.2.1, 2.2 ціна договору визначена у додатку №1 який є невід'ємною частиною договору і є незмінною протягом терміну дії договору. Ціна договору складається із затрат на виконання робіт, придбання та монтажу вказаного у п.1.1 договору обладнання, транспортних та складських витрат, вартості робочої сили, інших витрат.

Відповідно до п.3.1 договору строк виконання робіт становить:

1-й поверх з 09.06.09 по 15.06.09,

2-й поверх з 16.06.09 по 22.06.09,

3-й поверх з 23.06.09 по 30.07.09,

4-й поверх з 01.07.09 по 07.07.09,

Оплата за договором проводиться замовником в наступному порядку (п.4.1 договору): протягом 5-ти календарних днів з моменту підписання договору замовник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника аванс в сумі 200000,00 грн. (п.4.1.1 договору); протягом 5-ти календарних днів після закінчення трьох поверхів будівлі замовник сплачує підряднику 75000,00 грн. (п.4.1.2 договору); остаточний розрахунок здійснюється протягом 5-ти календарних днів після підписання остаточного акта виконаних робіт (п.4.1.3 договору).

Пунктом 4.2 договору встановлено, що замовник, який є генпідрядником з будівництва об'єкту, з кожного платежу, який здійснюється на користь підрядника, утримує 5 % від суми платежу за надання генпідрядних послуг.

Відповідно до п.7.1 договору підрядник зобов'язується виконувати роботи відповідно до вимог проектної документації та діючих будівельних норм та правил. В разі виявлення відхилень замовник видає підряднику письмовий припис про їх усунення, а в разі необхідності приймає рішення про зупинення робіт (п.7.2 договору).

У пунктах 10.1, 10.2 договору зазначено, що передача виконаних робіт проводиться згідно актів виконаних робіт, які підрядник передає замовнику не пізніше 25 числа поточного місяця. Замовник протягом 5 робочих днів після отримання акту перевіряє його реальність та підписує, або надає підряднику письмову мотивовану відмову. Замовник приймає тільки належно виконанні роботи і в разі виявлення недоробок та недоліків, які виникли з вини підрядника, встановлює строк для їх усунення. Виявлені при здачі-приймання робіт недоробки та недоліки фіксуються в акті, який складається та підписуються сторонами.

Пунктом 10.3 договору погоджено, що датою фактичного закінчення виконання підрядником робіт вважається дата підписання сторонами остаточного акта виконаних робіт.

У випадку, якщо замовник не відправить письмову мотивовану відмову від прийняття виконаних робіт, не підпише або не відправить підряднику підписаний акт у термін, встановлений п.10.1 договору, роботи вважаються прийнятими в повному обсязі і якості, та підлягають сплаті у беззаперечному порядку згідно договору (п.10.4 договору).

Пунктом 17.1 договору встановлено, що цей договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та діє до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань, що з нього випливають в повному обсязі.

Додатком від 04.06.09 №1 до договору сторони погодили перелік, кількість робіт та їх вартість разом з ПДВ в сумі 304931,56 грн.

05.06.09 відповідачем на виконання п. 4.1 договору перераховано на користь позивача аванс в сумі 200000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою №379 з рахунку позивача.

09.07.09 відповідач здійснив часткову оплату за улаштування розводки системи опалення в сумі 25000,00 грн., що підтверджується банківською випискою №458.

15.11.09 позивач направив відповідачу лист №15/11, в якому повідомив, що роботи по договору виконані ним у строки, передбачені договором і в повному обсязі, тому просив підписати акти здачі-прийняття робіт №28, №35, №36, №41 та сплатити грошові кошти за виконані роботи.

Частина 4 статті 882 ЦК України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав підрядні роботи на об'єкті - розводка системи опалення на 298097,81 грн., за результатами яких складено акти здачі-прийняття виконаних робіт, а саме:

розводка системи опалення 1-й поверх - акт здачі-прийняття робіт від 07.04.10 №28 на суму 90260,12 грн.,

розводка системи опалення 2-й поверх - акт здачі-прийняття робіт від 07.04.10 №35 на суму 67143,46 грн.,

розводка системи опалення 3-й поверх - акт здачі-прийняття робіт від 07.04.10 №36 на суму 67127,66 грн.,

розводка системи опалення 4-й поверх - акт здачі-прийняття робіт від 07.04.10 №41 на суму 73566,57 грн..

Акти здачі-прийняття робіт підписані без зауважень уповноваженими особами позивача та відповідача, підписи яких скріплено печатками товариств.

Склавши акт звірки взаєморозрахунків від 07.04.10, сторони провели взаємозалік заборгованості на суму 14907,89 грн., яка у відповідача виникла перед позивачем за виконанні підрядні роботи, а у позивача, в свою чергу, - на підставі п. 4.2 договору (за генпідрядні послуги).

Таким чином, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за виконані роботи в сумі 58192,92 грн.

05.12.12 позивач звернувся до відповідача із листом (вимогою) №1, в якому просив підписати акт звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 05.12.12 та вимагав протягом 7-ми календарних днів сплатити 58192,92 грн. основного боргу за виконані підрядні роботи, 5198,28 грн. пені, 4634,70 грн. 3% річних та 5120,97 грн. інфляційних втрат.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, суму боргу не сплатив.

Враховуючи п.3.1 договору, яким визначено етапи робіт (чотири поверхи), та те, що зі змісту договору не вбачається, що вважається остаточним актом і строки його складання, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, що акт здачі-прийняття робіт від 07.04.10 №41 свідчить про завершення всіх етапів замовлених робіт.

Відповідачем не надано доказів звернення до позивача з проханням скласти та підписати остаточний акт виконаних робіт.

Крім того, посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивачем не виконано улаштування системи опалення в цілому не приймається колегією суддів до уваги, з огляду на п.1.1 договору, яким передбачено улаштування розводки системи опалення.

Відповідність виконаних робіт - улаштування розводки системи опалення Будівельним нормам і правилам 3.05.01-85 не є предметом розгляду даної справи, що не виключає можливості звернення відповідача до суду з відповідним позовом в порядку господарського судочинства.

З огляду на викладене вище, матеріалами справи доведено існування заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи в сумі 58192,92 грн., а отже первісний позов в цій частині обґрунтовано задоволено судом першої інстанції.

В статті 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частина 1 ст. 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.1,3 ст.549 ЦК України).

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дана стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотки річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно з п. 12.4 договору у випадку порушення замовником термінів перерахування авансу та оплати виконаних робіт, визначених у розділі 4 договору, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на цей період за кожний день прострочення від несплаченої суми, але не більше 10% від несплаченої суми.

Позивачем наведено розрахунок сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, згідно якого він просить стягнути з відповідача 5198,28 грн. пені, 5120,97 інфляційних втрат та 4625,14 грн. 3% річних, які правомірно стягнуто судом першої інстанції.

Таким чином, місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив первісний позов.

Щодо зустрічного позову, в якому ТОВ "Буд Арт Плюс" просив стягнути з ТОВ "Євроклімат СД" пеню в сумі 14386,08 грн. та штраф в сумі 30493,16 грн. за несвоєчасне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором підряду за період з 14.01.10 по 07.04.10., а також заявив вимогу про розірвання договору підряду від 04.06.09 №04/06-2009 в зв'язку з наявністю у виконаних підрядних роботах істотних відступів від умов договору, колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначено вище, п.3.1 договору встановлено строки виконання робіт, а саме:

1-й поверх з 09.06.09 по 15.06.09,

2-й поверх з 16.06.09 по 22.06.09,

3-й поверх з 23.06.09 по 30.07.09,

4-й поверх з 01.07.09 по 07.07.09,

Відповідно до п.3.2 договору строк виконання робіт може бути збільшений на період прострочення замовником передплати, зазначеної у п.4.1.1 договору.

З матеріалів справи вбачається, що аванс в сумі 200000,00 грн. сплачено відповідачем 05.06.09, тобто у строки, визначені п.4.1.1 договору.

Однак, з акта приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року, який підписаний замовником - ТОВ "Віта-офіс" та генпідрядником ТОВ "Буд Арт Плюс", вбачається, що роботи з будівництва 3-го та 4-го поверхів об'єкта за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Віта-Поштова, вул.Карла Маркса, буд. 200, були завершені генеральним підрядником ТОВ "Буд Арт Плюс" лише у грудні 2009 року, а отже стан будівельної готовності 3-го та 4-го поверхів об'єкта не дозволяв ТОВ "Євроклімат СД" виконати роботи з улаштування розводки системи опалення в строк, встановлений у п.3.1 договору.

Враховуючи момент будівельної готовності об'єкта та п.3.1 договору, кінцевий строк виконання позивачем робіт за договором настав 14.01.10, тобто з 15.01.10 боржник вважається таким, що прострочив.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що підрядні роботи виконані позивачем раніше, ніж 07.04.10, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про прострочення строку виконання робіт позивачем.

Отже, місцевий господарський суд правомірно не взяв до уваги посилання позивача на те, що підрядні роботи були виконані ще у липні 2009 року.

Відповідно до ст.883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Згідно п.12.3 договору у разі порушення строку закінчення робіт, встановленого у п.3.1 договору, більш ніж на сім календарних днів, підрядник повинен сплатити замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня за кожний день затримки та штраф у розмірі 10% від суми незакінчених робіт по даному договору.

Відповідачем наведено розрахунок сум пені та штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором підряду, згідно якого він просить стягнути з позивача 14386,08 грн. пені та 30493,16 грн. штрафу.

Здійснивши перерахунок заявлених відповідачем сум, суд першої інстанції стягнув 13896,26 грн. пені та 29809,78 грн. штрафу.

Суд апеляційної інстанції погоджується з розрахунком місцевого господарського суду, оскільки він здійснений із зазначеннями вірних періодів нарахування та на підставі формули, визначеної чинним законодавством.

Позивачем за зустрічним позовом також заявлено вимогу про розірвання договору підряду від 04.06.09 № 04/06-2009 на підставі п.п.16.1.3 та 16.1.4 договору, згідно ч.2 ст.852 ЦК України.

Відповідно до ст.849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитись від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

У пункті 16.1 договору зазначено, що замовник має право в односторонньому порядку призупинити роботи за договором або виступити з ініціативою про розірвання цього договору в разі відставання строків виконання робіт від запланованих робіт з вини підрядника більш ніж на 1 місяць (п.16.1.3 договору).

Отже, умовами п.16.1 договору передбачено право замовника на розірвання договору лише у разі відставання строків виконання робіт від запланованих, тобто у будь-який час до закінчення роботи у випадку, коли має місце прострочення підрядника.

З матеріалів справи вбачається, що на момент розгляду позовної вимоги про розірвання договору підряду, всі підрядні роботи за цим договором виконані підрядником у повному обсязі та прийняті замовником, тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимоги позивача про розірвання договору є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Матеріалами справи не доведено наявність у виконаних підрядником роботах істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків, що не були усунуті на вимогу замовника.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення первісного позову та часткове задоволення зустрічного.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.13 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Арт Плюс" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.13 у справі №910/26010/13 - без змін.

2. Матеріали справи №910/26010/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Рябуха В.І.

Судді Кондес Л.О.

Ропій Л.М.