Ухвала

від 13.06.2013 по справі 4044-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

13.06.2013Справа №5002-17/ 4044-2011

За позовом Лівадійської селищної ради

до відповідача Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Зарема-Південь»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1. Виконавчий комітет Лівадійської селищної ради

2. Чурсіна О.В.

про зобов'язання Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Зарема-Південь» знести самовільно побудовану будівлю площею 316,3 кв.м., розташовану за адресою: м. Ялта, смт. Лівадія, пер. Юності 3-А

розгляд заяви Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Зарема-Південь» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

Суддя Гайвронський В.І.

Представники:

Від Лівадійської селищної ради - не з'явився

Від Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Зарема-Південь» - Лапченко-Врублевський О.О., довіреність № 16/13 від 27.03.2013, представник

Від Виконавчого комітету Лівадійської селищної ради - не з'явився

Від Чурсіной О.В. - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач згідно з позовом та уточненням просить зобов'язати відповідача знести самовільно побудовану будівлю площею 316,3 кв.м., розташовану за адресою: м. Ялта, смт. Лівадія, пер. Юності 3-А, у зв'язку з тим, що самовільне будівництво нерухомого майна не дає права власності на це майно.

Рішенням суду від 25.10.2011 позов задоволено, Дочірнє підприємство Товариства з обмеженою відповідальністю «Зарема-Південь» зобов'язано знести самовільно побудовану будівлю площею 316,3 кв.м., розташовану за адресою: м. Ялта, смт. Лівадія, пер. Юності 3-А.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.05.2012 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Зарема-Південь» залишено без задоволення, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.10.2011 у справі № 5002-17/4044-2011 залишено без змін.

11.06.2012 судом видані відповідні накази.

Від Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Зарема-Південь» надійшла заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, згідно з якою заявник просить визнати наказ № 5002-17/4044-2011, виданий Господарським судом Автономної Республіки Крим 11.06.2012, відповідно до якого Дочірнє підприємство Товариства з обмеженою відповідальністю «Зарема-Південь» зобов'язане знести самовільно побудовану будівлю площею 316,3 кв.м., розташовану за адресою: м. Ялта, смт. Лівадія, пер. Юності 3-А таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з тим, що на теперішній час забудова більша, ніж зазначена у наказі, та боржник вважає, що на цей час створена нова річ, у зв'язку з чим знесення будівлі унеможливлює поворот виконання рішення та встановлення порушеного знесенням права власності, та призведе до збитків у вигляді знищення

новоствореного майна. Боржник вважає, що отримання всіх необхідних дозвільних документів на реконструкцію будівлі та введення в експлуатацію нового об'єкту нерухомості спростовують висновки щодо самовільної побудови будівлі, на підставі яких заявника зобов'язано знести спірний об'єкт нерухомості, а також з об'єктивних причин не дають можливості виконати виконавчий документ.

Стягувач вважає, що підстав для задоволення заяви не існує, та заява стягувачем подана з метою затягування виконання рішення суду.

Суд вважає, що підстав для задоволення зави не існує, при цьому виходить з наступних обставин:

Відповідно до ст.117 Господарського процесуального кодексу України суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково у разі якщо наказ: було видано помилково, або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання.

Таким чином, із статті 117 Господарського процесуального кодексу України та ч.5 ст. 124 Конституції України витікає, що інші причини визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не можуть ставить під сумнів законність рішення суду, та викладені в судовому рішенні обставини.

Однак, боржник в обґрунтування заяви зазначає причини, що ставлять під сумнів законність рішення суду, та викладені в судовому рішенні обставини (спростування висновків щодо самовільної забудови).

Заявник також вказує на нові обставини, які не зазначені у рішенні суду (наявність декларації про готовність об'єкту зареєстрована ДАБК 07.10.2011).

Однак, ці обставини не можуть впливати на виконання рішення суду, оскільки про них необхідно було вказувати при розгляді справи.

Якщо відповідач посилався на відповідні докази при розгляді справи, та суд не прийняв їх до уваги, то це питання повинне розглядатись апеляційною чи касаційною інстанцією, а не в порядку статті 117 Господарського процесуального кодексу України.

На теперішній час рішення суду набрало законної сили.

Якщо є нововиявлені обставини, то судове рішення може переглядатись за нововиявленими обставинами, а не в порядку ст. 117 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, судове рішення за нововиявленими обставинами не переглядалось.

Посилання боржника на те, що площа збільшилась, та наказ виконати неможливо, не має правового значення при розгляді питань в порядку ст. 117 Господарського процесуального кодексу України.

Так, питання щодо неможливості виконання рішення розглядається в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, а не в порядку ст. 117 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім цього, чи можливо фактично виконати рішення суду - це встановлюється в процесі виконання рішення органом виконання.

Також необхідно відмітити, що інші підстави відповідно до ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, виходячи із системного аналізу ст. 115-117 Господарського процесуального кодексу України та ч. 5 ст. 124 Конституції України, сенсом яких є обов'язкове виконання рішення суду, повинні бути аналогічні, тобто, подібні за своєю суттю, зазначеним в ст. 117 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, викладені боржником причини не відповідають цьому.

Також необхідно відмітити, що рішення прийняте на користь стягувача, та, відповідно, на його користь повинно бути виконане відповідно до вимог ч. 5 ст. 124 Конституції України.

Невиконання рішення за зазначеними боржником обставинами не буде на користь стягувача.

Таким чином, відповідно до статті 117 Господарського процесуального кодексу України підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не існує.

Керуючись ст.ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Зарема-Південь» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

- відмовити.

Суддя В.І. Гайворонський