Рішення

від 10.06.2013 по справі 13/7/4738

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" червня 2013 р.Справа № 13/7/4738

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом Селянського фермерського господарства „Любава", с. Педоси Хмельницького району

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спілка селян співвласників майна с. Педоси", с. Педоси Хмельницького району

про визнання дійсними договорів купівлі-продажу транспортних засобів, визнання права власності

За участю представників:

від позивача: Туркот М.П. - голова СФГ „Любава";

Ярош В.Ю. - представник за довіреністю від 30.07.2009р.;

від відповідача: Грига І.А. - директор ТОВ „Спілка селян співвласників майна с. Педоси";

Маковський А.В. - представник за довіреністю від 01.11.2010р.

В судовому засіданні 10.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом, згідно якого просив визнати дійсними укладені 18 серпня 2005 року між СТОВ „Войтовина", с. Педоси Хмельницького району та СФГ „Любава", с.Педоси Хмельницького району договори купівлі-продажу зернопогружчика КШП-6 за ціною 1372,00грн., трактора МТЗ-80 (з бурякопогрузчика СПС-4,2) за ціною 7 072,32 грн., дробілки КДУ-2 за ціною 301,47 грн., причепа 2ПТС-4,1 за ціною 2 084,00 грн., зернозбирального комбайна „Єнісей-1200-1" за ціною 5 924,53 грн.

Крім того, позивач просить визнати за ним право власності на придбані згідно договорів купівлі-продажу від 18 серпня 2005 року зернопогружчик КШП-6, трактор МТЗ-80 з бурякопогрузчиком СПС-4,2, дробілку КДУ-2, причеп 2ПТС-4,1, зернозбиральний комбайн „Єнісей-1200-1" заводський №140905 (двигун №042864, ведучий міст (шасі) 441101, молотильний агрегат №138137).

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що згідно ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Як видно із договорів купівлі-продажу від 18.08.2005 р., сторони домовилися щодо усіх істотних умов, договори сторонами виконані повністю, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів та накладними.

Вказує, що правомірність придбання техніки підтверджується протоколом зборів громадян-співвласників майнових паїв - колишніх членів КСП „Войтовина" від 13.06.2002 р., яким були визначені переліки майна, що їм належало, протоколом № 3 зборів співвласників земельних, майнових паїв та засновників СТОВ „Войтовина" від 29.01.2004 року, яким, зокрема, було надано право СФГ „Любава" разом із головою та членами комітету спілки співвласників паїв приймати рішення про відчуження майна для погашення заборгованості із заробітної плати та іншої заборгованості.

Посилається на те, що згідно протоколу №2 засідання комітету спілки співвласників майна та членів комісії по розпаюванню колишнього КСП „Войтовина" від 15 серпня 2005 року було вирішено передати вказані транспортні засоби, які належать колишнім членам КСП „Войтовина" у власність СФГ „Любава" в рахунок погашення кредиторської заборгованості.

Згідно ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказує, що сторона по спірних договорах - СТОВ „Войтовина" на даний час є ліквідований (23.06.2006 р.)

Згідно ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 392 ЦК України визначає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається другою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, на думку позивача, суд має усі підстави для визнання зазначених договорів дійсними та визнати за позивачем право власності на вказані транспортні засоби. Із врахуванням вищевикладених обставин, просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач (ТОВ „Спілка селян співвласників майна с. Педоси") у поданому суду письмовому відзиві від 16.04.2013 року позовні вимоги не визнає, враховуючи наступне.

Сільськогосподарська техніка щодо якої була розглянута справа, а саме: зернопогружчик КШП-6, трактор МТЗ-80 з бурякопогрузчика СПС-4,2, дробілка КДУ-2, причеп 2ПТС-4Д, зернозбиральний комбайн „Єнісей-1200-1" належать на праві власності - ТОВ „Спілка селян співвласників майна с. Педоси".

ТОВ „Спілка селян співвласників майна с. Педоси" володіє вказаним майном, яке було внесено до його статутного фонду пайовиками колишнього КСП „Войтовина" через своїх уповноважених осіб, які виступили засновниками нашого товариства.

Законність набуття товариством права власності на вказане спірне майно підтверджується наступним: рішенням зборів пайовиків від 13.06.2002 р., згідно якого було визначено перелік майна що відносився до пайового фонду співвласників-пайовиків колишнього КСП „Войтовина", до якого в т.ч. і була віднесена спірна с/г техніка; рішенням зборів пайовиків КСП „Войтовина" від 02.03.2007 р., згідно з яким все майно пайового фонду, в т.ч. спірне майно було виділено в натурі на уповноважених пайовиками осіб для його передачі в статутний фонд новостворюваного товариства - ТОВ „Спілка селян співвласників майна с. Педоси"; протоколом про створення ТОВ „Спілка селян співвласників майна с.Педоси від 15.05.2007 р.; актом прийому-передачі майна в статутний фонд ТОВ „Спілка селян співвласників майна с. Педоси" від 15.05.2007 р.; статутом ТОВ „Спілка селян співвласників майна с.Педоси" зареєстрованого Хмельницькою РДА від 24.05.2007р.

Відповідно до ч.1 ст.115 ГК України господарське товариство є власником: майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Таким чином, відповідач зазначає, що товариство, керуючись ст. 115 ГК України, стало власником усього майна, що було внесено до його статутного фонду засновниками товариства, в тому числі і власником вказаної спірної сільськогосподарської техніки.

Також, відповідач повідомляє суд, що ТОВ „Спілка селян співвласників майна с. Педоси" діє від імені всіх пайовиків колишнього колгоспу, що складає майже все населення села. Майно, яке товариство отримало до статутного фонду, продається за найвищою ціною, а виручені кошти розподіляються товариством між усіма пайовиками пропорційно вартості майнового паю кожного з них.

Відповідно до ст.658 ЦК України право продажу товару, крій випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення. Відповідач вказує, що враховуючи те, що власником спірної сільськогосподарської техніки є ТОВ „Спілка селян співвласників майна с. Педоси" і останнє жодних повноважень щодо продажу сільськогосподарського техніки СФГ „Любава" не надавало, то позивач взагалі не мав права на укладення спірного договору купівлі-продажу, оскільки особа не може передати право, яке їй не належить.

Крім того, відповідач зазначає, що незрозумілим є обрання позивачем такого способу захисту права, як визнання договору дійсним, так як, дана вимога може бути пред'явлена до сторони договору, який необхідно визнати дійсним.

Проте ч.2 ст.220 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Оскільки, відповідачі не є сторонами спірного договору купівлі-продажу, то вимога до них про визнання такого договору дійсним, на думку відповідача, є неправомірною.

На виконання постанови Вищого господарського суду України від 05.08.2009р. по даній справі ухвалою суду залучено до участі у справі другим відповідачем - Товариство з обмеженою відповідальністю Спілка селян співвласників майна с. Педоси" с. Педоси Хмельницького району.

Ухвалою від 16.05.2013р. провадження по даній справі за позовом ТОВ „Любава" с. Педоси Хмельницького району до Інспекції державного технічного нагляду Хмельницької обласної державної адміністрації, м. Хмельницький про визнання дійними договорів купівлі-продажу транспортних засобів, визнання права власності, було припинено згідно п.6 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Селянське фермерське господарство „Любава", с. Педоси Хмельницького району зареєстроване Хмельницькою держадміністрацією 23.12.1997р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №674226 серія А00, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно довідки статистики №171999 від 01.09.2008р.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Спілка селян співвласників майна с. Педоси", с.Педоси Хмельницького району значиться в ЄДР згідно довідки статистики №367 від 29.05.2007р.

Згідно протоколу засідання комітету співвласників паїв та членів комісії по розпаюванню колишнього КСП „Войтовина", с. Педоси Хмельницького району від 15.08.2005р. СФГ „Любава", с.Педоси Хмельницького району виділили майно, яке належало колишнім членам КСП „Войтовина" у власність за погашену кредиторську заборгованість, а саме: сільськогосподарську техніку: комбайн "Єнісей" 1991 року на суму 5 924,53 грн., трактор МТЗ-80 (з бурякопогрузчиком) на суму 7072,32 грн., причіп 2 ПТС-4,1 на суму 2084,00 грн., дробілка КДУ-2 на суму 301,47 грн., зернопогрузчик КШП-6 на суму 1372,00 грн.

18.08.2005р. між СТОВ „Войтовина", с. Педоси Хмельницького району (продавець) та СФГ „Любава", с. Педоси Хмельницького району (покупець) були укладені договори купівлі-продажу зернопогружчика КШП-6 за ціною 1372,00 грн., трактора МТЗ-80 з бурякопогрузчика СПС-4,2 за ціною 7072,32грн., дробілки КДУ-2 за ціною 301,47грн., причепа 2ПТС-4,1 за ціною 2084,00грн., зернозбирального комбайна „Єнісей-1200-1" за ціною 5924,53 грн.

За умовами договорів продавець передає у власність, а покупець приймає і зобов'язується оплатити погоджену сторонами суми готівкою (п.п.1, 2 договорів).

Факт передачі та оплати сільськогосподарської техніки підтверджується накладними №26/08 від 18.08.2005р., №24/08 від 18.08.2005р., №22/08 від 18.08.2005р., №39/08 від 18.08.2005р., №40/08 від 18.08.2005р., квитанціями №26/08 від 18.08.2005р., №24/08 від 18.08.2005р., №22/08 від 18.08.2005р., №39/08 від 18.08.2005р., №40/08 від 18.08.2005р.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області по справі №17/323-Б від 23.06.2006р. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Войтовина", с. Педоси Хмельницького району ліквідовано.

Згідно інформаційної довідки від 16.08.2010р. №03-07/489 Головного управління статистики в Хмельницькій області Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Войтовина", с.Педоси Хмельницького району вилучено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України у зв'язку із визнання банкрутом.

Оскільки відповідач заперечує право власності позивача на сільськогосподарську техніку згідно укладених договорів купівлі-продажу від 18.08.2005р., позивач звернувся із позовом, згідно якого просив: 1) визнати дійсними укладені 18 серпня 2005 року між СТОВ „Войтовина", с. Педоси Хмельницького району та СФГ „Любава", с.Педоси Хмельницького району договори купівлі-продажу зернопогружчика КШП-6 за ціною 1372,00грн., трактора МТЗ-80 (з бурякопогрузчика СПС-4,2) за ціною 7 072,32 грн., дробілки КДУ-2 за ціною 301,47 грн., причепа 2ПТС-4,1 за ціною 2 084,00 грн., зернозбирального комбайна „Єнісей-1200-1" за ціною 5 924,53 грн.;

2) визнати за позивачем право власності на придбані згідно договорів купівлі-продажу від 18 серпня 2005 року зернопогружчик КШП-6, трактор МТЗ-80 з бурякопогрузчиком СПС-4,2, дробілку КДУ-2, причеп 2ПТС-4,1, зернозбиральний комбайн „Єнісей-1200-1" заводський №140905 (двигун №042864, ведучий міст (шасі) 441101, молотильний агрегат №138137).

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги таке:

Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст.215 ЦК України. Так, згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Частиною 3 ст.215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 3 ст.3, ст.627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 ст.179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про фермерське господарство", фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до Закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.

Згідно п.4 ст.4 вказаного Закону, голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов'язків одному із членів господарства або особі, яка працює за контрактом.

Пунктом 2 ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

В ході дослідження доказів судом встановлено, що позивач - Селянське фермерське господарство „Любава" с. Педоси Хмельницького району згідно укладених договорів купівлі-продажу від 18.08.2005р. придбав у СТОВ „Войтовина", с. Педоси Хмельницького району наступну сільськогоспорську техніку: зернопогружчик КШП-6 за ціною 1372,00 грн., трактор МТЗ-80 з бурякопогрузчика СПС-4,2 за ціною 7072,32 грн., дробілку КДУ-2 за ціною 301,47 грн., причіп 2ПТС-4,1 за ціною 2 084,00 грн., зернозбиральний комбайн „Єнісей-1200-1" за ціною 5924,53 грн. Вказані договори підписані уповноваженими представниками, скріплені печатками підприємств. Оригінали зазначених договорів оглянуто судом в судовому засіданні.

Згідно п.п.1.2 Статуту Селянського фермерського господарства „Любава" передбачено, що головою фермерського господарства є його засновник Туркот Микола Петрович.

Частиною 2 ст.207 ЦК України передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Нормами ст.204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, а саме правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Із врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що договори купівлі-продажу 18.08.2005р. є дійсними, підписані уповноваженими представниками та спрямовані на реальне настання правових наслідків, що ними обумовлені.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання договорів купівлі-продажу від 18.058.2005р. дійсними судом задовольняються.

Щодо позовних вимог про визнання права власності на придбані згідно договорів купівлі-продажу від 18 серпня 2005 року зернопогружчик КШП-6, трактор МТЗ-80 з бурякопогрузчиком СПС-4,2, дробілку КДУ-2, причеп 2ПТС-4,1, зернозбиральний комбайн „Єнісей-1200-1" заводський №140905 (двигун №042864, ведучий міст (шасі) 441101, молотильний агрегат №138137), судом до уваги приймається таке.

Відповідно до ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що фактична передача та оплата сільськогосподарської техніки по вказаних договорах підтверджується накладними №26/08 від 18.08.2005р., №24/08 від 18.08.2005р., №22/08 від 18.08.2005р., №39/08 від 18.08.2005р., №40/08 від 18.08.2005р., квитанціями №26/08 від 18.08.2005р., №24/08 від 18.08.2005р., №22/08 від 18.08.2005р., №39/08 від 18.08.2005р., №40/08 від 18.08.2005р.

Відтак, суд вважає, що позивач у встановленому законом порядку набув право власності на вказану сільськогосподарську техніку відповідно до укладених договорів купівлі-продажу від 18.08.2005р., які є чинними. При цьому, суду не подано доказів, які б свідчили про реєстрацію зазначених у позові транспортних засобів за іншими особами.

Згідно ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які дії які не суперечать закону.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. (ст. 392 ЦК України).

Із врахуванням вищенаведеного, позовні вимоги про визнання права власності на придбану сільськогосподарську техніку згідно договорів купівлі-продажу, суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню. Відповідно, доказів на спростування доводів позивача, суду не було подано.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу по справі підлягають покладенню на відповідача згідно ст.ст.44, 49 ГПК України у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст.1, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Селянського фермерського господарства „Любава", с. Педоси Хмельницького району до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спілка селян співвласників майна с. Педоси", с. Педоси Хмельницького району про визнання дійсними договорів купівлі-продажу транспортних засобів, визнання права власності задовольнити.

Визнати дійсними укладені 18 серпня 2005 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Войтовина", с. Педоси Хмельницького району та Селянським фермерським господарством „Любава", с. Педоси Хмельницького району договори купівлі-продажу зернопогружчика КШП-6 за ціною 1 372,00 грн., трактора МТЗ-80 (з бурякопогрузчика СПС-4,2) за ціною 7 072,32 грн., дробілки КДУ-2 за ціною 301,47 грн., причепа 2ПТС-4,1 за ціною 2 084,00 грн., зернозбирального комбайна „Єнісей-1200-1" за ціною 5 924,53 грн.

Визнати за Селянським фермерським господарством „Любава", с. Педоси Хмельницького району, вул. Леніна, 5А (код ЄДРПОУ 14171277) право власності на придбані згідно договорів купівлі-продажу від 18 серпня 2005року зернопогружчик КШП-6, трактор МТЗ-80 з бурякопогрузчиком СПС-4,2, дробілку КДУ-2, причеп 2ПТС-4,1, зернозбиральний комбайн „Єнісей-1200-1" заводський №140905 (двигун №042864, ведучий міст (шасі) 441101, молотильний агрегат №138137).

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Спілка селян співвласників майна с. Педоси", с. Педоси Хмельницького району (код ЄДРПОУ 35163045) на користь Селянського фермерського господарства „Любава", с. Педоси Хмельницького району вул. Леніна, 5А (код ЄДРПОУ 14171277) відшкодування сплаченого державного мита у розмірі 254,54 грн. (двісті п'ятдесят чотири гривні 54 коп.) та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Повне рішення складено 14.06.2013р.

Суддя В.В. Магера

Віддруковано 1 прим. - до матеріалів справи