Постанова

від 06.06.2013 по справі 910/96/2013

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2013 р. Справа№ 910/96/2013

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Скрипки І.М.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання: Ликові В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Гутій І.В. - довіреність № 115-Д від 25.12.2012 року,

від відповідача: Яніцький М.В. - довіреність № 48 від 25.10.2012 року,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агройл 95" на рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2013 року

у справі № 910/96/2013 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Комунального підприємства „Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агройл 95"

про стягнення 77 740,34 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 77 740,34 грн., з яких 73 200,79 грн. заборгованості за спожиті комунальні послуги за договором № 607/1101 про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників від 25.04.2008 року, а також 1 763,34 грн. інфляційних втрат та 2 776,21 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.02.2013 року (повний текст рішення підписано 07.03.2013 року) позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „Агройл 95" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2013 року та прийняти нове, яким у позові КП „Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" відмовити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

КП „Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить суд апеляційну скаргу ТОВ „Агройл 95" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2013 року - без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2013 року вказану апеляційну скаргу було повернуто без розгляду.

17.04.2013 року апеляційна скарга ТОВ „Агройл 95" надійшла до Київського апеляційного господарського суду повторно.

Згідно розпорядження В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 року для розгляду справи № 910/96/2013 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді - Скрипка І.М., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 року апеляційну скаргу ТОВ „Агройл 95" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.05.2013 року.

Згідно розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2013 року у зв'язку з перебуванням головуючого судді Остапенка О.М. у відпустці, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Шевченко Е.О., судді - Скрипка І.М., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2013 року вищезазначеною колегією суддів апеляційну скаргу ТОВ „Агройл 95" прийнято до свого провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін на 06.06.2013 року.

Згідно розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 року у зв'язку з виходом головуючого судді Остапенка О.М. з відпустки, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді - Скрипка І.М., Руденко М.А.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.06.2013 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу ТОВ „Агройл 95" задовольнити з підстав викладених вище.

Представник позивача проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив суд апеляційну скаргу ТОВ „Агройл 95" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2013 року - без змін.

У судовому засіданні, яке відбулось 06.06.2013 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ТОВ „Агройл 95" слід відмовити, а рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2013 року - залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, 25.04.2008 року між КП „Керуюча дирекція" Шевченківської районної у м. Києві ради (правонаступником якого є КП „Центр обслуговування споживачів Шевченківського району") та ЗАТ „Агройл" (правонаступником якого є ТОВ „Агройл 95") було укладено договір, про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого позивач здійснює нарахування та збір платежів на користь виробників послуг за спожиті відповідачем комунальні послуги (теплова енергія, холодне водопостачання, водовідведення, тощо) в обсягах та за тарифами, визначеними в Договорі.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що відповідач користується приміщенням загальною площею 158,60 кв.м за адресою: Стрелецкая, 24-б, що використовується на момент укладання цього Договору під розміщення офісних приміщень на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення 00/077 від 29.03.2000 року.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.4, 1.5 Договору розрахунки за комунальні послуги власником здійснюються щомісячно, за діючими тарифами, встановленими державними органами. Тарифи на комунальні послуги на протязі дії цього Договору можуть бути змінені за рішенням органів влади і не потребують додаткового погодження Сторін та внесення змін в умови Договору. На момент укладання Договору власник користується в приміщенні комунальними послугами: центральне опалення, гаряче водопостачання, холодне водопостачання та водовідведення.

У пункті 2.2 Договору сторони передбачили, що відповідач зобов'язується в 3-х денний термін, після надходження платіжного доручення (квитанції), але не пізніше 20 числа поточного місяця, сплатити вартість спожитих комунальних послуг та інформувати про це позивача в зазначений термін. У разі відмови повністю або частково сплатити кошти за спожиті комунальні послуги повідомити про це позивача, додавши документальне обґрунтування відмови протягом 3 днів.

Строк дії Договору встановлений з моменту укладення до 31.12.2012 включно (пункт 4.1 Договору).

Доказів розірвання Договору, припинення його чинності чи визнання в судовому порядку недійсним, матеріали справи не містять.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, за період з жовтня 2010 року до 01.07.2012 року позивачем на виконання умов Договору було надано відповідачу комунальні послуги з опалення, гарячого та холодного водопостачання на загальну суму 73 200,79 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками на оплату, копіями табуляграм ПАТ „Київенерго" та ПАТ „Київводоканалу".

В свою чергу відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за надані позивачем послуги у визначений договором строк не розрахувався.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що зібраними у справі доказами підтверджується, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором в частині повної та своєчасної сплати грошових коштів за отримані комунальні послуги, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 73 200,79 грн.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, що враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що відповідач будь-яких доказів щодо оплати наданих позивачем послуг не надав, то позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 73 200,79 грн. є законними, обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 28 1763,34 грн. інфляційних втрат та 2 776,21 грн. 3% річних.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем за отримані згідно Договору комунальні послуги в розмірі 73 200,79 грн., провівши відповідні розрахунки, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині стягнення 28 1763,34 грн. інфляційних втрат та 2776,21 грн. 3% річних за розрахунками позивача є арифметично вірними, законними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

У своїй апеляційні скарзі відповідач посилається на те, що він не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, а відтак був позбавлений можливості висловити свою правову позицію відносно спору, що свідчить про порушення судом першої інстанції норми процесуального права.

Однак вищевказані твердження відповідача спростовуються матеріалами справи та відхиляються колегією суддів з огляну на наступне.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.01.2013 року було порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 30.01.2013 року.

Вказану ухвалу суду було отримано відповідачем 10.01.2013 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Проте, представник відповідача 30.01.2013 року в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку із відсутністю представника відповідача та необхідністю повторного витребування додаткових матеріалів, ухвалою суду від 30.01.2013 року розгляд справи було відкладено на 27.02.2013 року.

Вищезазначену ухвалу суду було отримано відповідачем 11.02.2013 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Проте, відповідач своїми процесуальними правами не скористався, в судові засідання свого представника не направляв, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання не надав.

Згідно п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Колегія суддів виходить з того, що представники сторін мали можливість надати необхідні докази та сформулювати свою позицію відносно спору, поданих матеріалів було достатньо для вирішення спору по суті. Неявка представника відповідача в судове засідання 27.02.2013 року не перешкоджала розгляду справи, а відтак місцевий господарський суд правомірно розглянув справу відповідно до положень статті 75 ГПК України у відсутність представника відповідача, повідомленого належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, за наявними в ній матеріалами.

Крім того, у своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що відповідачем в порушення умов Договору здійснено нарахування платежів за комунальні послуги по іншим тарифам, ніж вказані в Договорі.

Проте, зазначені доводи відповідача є помилковими та спростовуються з огляду на наступне.

Згідно із ст. 7 ЗУ „Про житлово-комунальні послуги" та ст. 28 ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження встановлювати ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги надано виконавчим органам сільської, селищної. Міської ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Як зазначалося вище, відповідно до пунктів 1.3, 1.4 Договору розрахунки за комунальні послуги власником здійснюються щомісячно, за діючими тарифами, встановленими державними органами. Тарифи на комунальні послуги на протязі дії цього Договору можуть бути змінені за рішенням органів влади і не потребують додаткового погодження Сторін та внесення змін в умови Договору.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем нарахування платежів за надані комунальні послуги було здійснено у відповідності до умов Договору на підставі чинних розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем, всупереч статей 33, 34 ГПК України не надано суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень, викладених в апеляційній скарзі, доводи відповідача не підтверджуються наявним у справі доказами та спростовуються чинним законодавством.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2013 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агройл 95" на рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2013 року у справі № 910/96/2013 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2013 року у справі № 910/96/2013 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.

4. Справу № 910/96/2013 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 11.06.2013 року.

Головуючий суддя Остапенко О.М.

Судді Скрипка І.М.

Руденко М.А.