Рішення

від 10.06.2013 по справі 5020-1106/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2013 року справа № 5020-1106/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі колегії суддів: головуючого судді - Плієвої Н.Г., суддів: Головко В.О., Щербакова С.О., розглянувши справу

за позовом Приватного малого підприємства "Лазуріт"

(вул. Рибаків, будинок 5, корпус А, офіс 321 А, м. Севастополь, 99014)

до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" (вул. Гер. Севастополя, буд. 13, м. Севастополь, 99001)

про стягнення заборгованості у розмірі 71659,00 грн

за участю:

представника відповідача - Коломаченко Г.П., довіреність № 02/01 від 08.01.2013

представник позивача - не з'явився

Суть спору:

Приватне мале підприємство «Лазуріт» звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до публічного акціонерного товариства «Севморзавод» про стягнення заборгованості у розмірі 162 501,63 грн з яких 72 203,54 грн - заборгованість за договором № 512-11 від 12.05.2011, 69 670,60 грн- пеня, 20 627,43 грн - 3 % річних.

Ухвалою суду від 03.10.2012 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.

В ході розгляду справи ухвалою суду від 10.12.2012 провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 72 203,54 грн припинено на підставі пункту 4 частини першої статі 80 Господарського процесуального кодексу України - у зв'язку з відмовою позивача від частини позовних вимог.

Ухвалою суду від 09.04.2013 справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий - суддя Плієва Н.Г., судді - Головко В.О., Щербаков С.О. та призначено до розгляду у судовому засіданні на 10.04.2013.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судових засіданнях оголошувалась перерва 10.04.2013 до 15.05.2013, 15.05.2013 до 21.05.2013, 21.05.2013 до 05.06.2013.

05.06.2013 у зв'язку з відрядженням судді Плієвої Н.Г. розгляд справи не відбувся та судове засідання перенесено на 10.06.2013, про що представники сторін повідомлені належним чином.

Представник позивача під час розгляду справи відповідно до положень статті 22 Господарського процесуального кодексу України неодноразово зменшував позовні вимоги, згідно із останнім клопотанням про зменшення позовних вимог від 21.05.2013 просить стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 30 451,31 грн і 3 % річних у розмірі 41 207,69 грн (т. 2 а.с. 131)

У судове засідання 10.06.2013 представник позивача не з'явився, надав клопотання з проханням розглянути справу за його відсутності, на позовних вимог, викладених 21.05.2013 наполягає. В ході розгляду справи представником позивача були надані пояснення щодо позовних вимог.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, надала письмовий відзив на позов, який також доповнювала письмово (т.1 а.с. 102-104, т.2 а.с. 47-52, 137-138).

На думку відповідача, пеня і 3 % річних не підлягають стягненню з ПАТ «Севморзавод» оскільки по-перше, рахунки позивача на оплату виконаних робіт з боку відповідача отримані неповноважними особами, по-друге, було відсутнє фінансування робіт з боку Генерального замовника - ПАТ «Мостбуд», крім того відповідач просить застосувати позовну давність та зазначає, що відповідачем невірно розраховані пеня і 3 % річних.

Суд вважає за можливе закінчити розгляд справи за відсутності представника позивача з урахуванням наданих ним пояснень.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

12.05.2011 між відкритим акціонерним товариством „Севастопольський морський завод" тип якого змінено на публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ "Севастопольський морський завод", ПАТ "Севморзвод", Замовник) та Приватним малим підприємством „Лазуріт" (далі - ПП "Лазуріт", Виконавець) було укладено договір № 512-11 (далі -Договір) за умовами якого Виконавець зобов'язується виконати роботи по виготовленню секцій № 3501, 3521, 3601, 3621, 3611, 3612, 3641, 3613, зборку блоків № 34, 35, 36 та стикування блоків № 31, 32, 33, 34, 35, 36 середнього понтону плав крану п/в 1200 т в обсязі переліку робіт, згідно установленого кошторису, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах Договору.

Датою закінчення монтажних робіт являється дата підписання повноважними представниками обох сторін акту здачі-приймання робіт (п. 3.2. Договору).

Вартість робіт та порядок розрахунків сторони узгодили у розділі 4 Договору, відповідно до якого орієнтовна вартість робіт складає 3 295 998,59 грн.

Додатковою угодою до Договору № 1 від 08.06.2011 сторони внесли зміни до договору в частині його орієнтовної вартості, відповідно до якої вартість робіт за договором складає 3 338 108, 38 грн і підлягає уточненню по факту їх виконання.

Згідно з пунктом 4.3. Договору розрахунки за Договором здійснюються у наступному порядку:

перший платіж - передоплата у розмірі 30 % від загальної суми договору здійснюється протягом 5 банківських днів з часу підписання договору;

другий та наступний платежі - щомісячно після підписання актів здачі-приймання робіт протягом п'яти банківських днів з часу підписання попереднього акту здачі-приймання робіт і виставлення рахунку Виконавцем за вирахуванням здійснених раніше платежів за фактом фінансування робіт Генеральним замовником;

остаточний розрахунок - після підписання акту здачі-приймання робіт з виготовлення металоконструкцій середнього понтону несамохідного плавучого крану в/п 1200 тон проекту 503070.

Оплата здійснюється за рахунками Виконавця шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця ( п.4.4 Договору).

Позивач зазначає, що ним зі свого боку зобов'язання виконані належним чином на суму 3319334,70 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт № 1-12, проте відповідачем оплата за виставленими рахунками здійснена не у повному обсязі і не своєчасно, що й стало підставою звернення до суду з даним позовом.

З урахуванням відмови позивача від частини позовних вимог внаслідок оплати відповідачем основної заборгованості, а також заяви про зменшення позовних вимог, предметом спору є стягнення пені у розмірі 30 451,31 грн і 3 % річних у розмірі 41 207,69 грн.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності колегія суддів дійшла висновку щодо часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, правовідносини якого регулюються положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Згідно з положеннями статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Отже, підтвердженням виконання договору підряду є передача результату робіт замовникові.

Згідно з частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, оскільки умовами договору чітко визначений термін оплати лише авансового платежу, зобов'язання зі сплати наступних платежів, на думку суду, виникає у відповідача після спливу семі днів після отримання вимоги (у даному випадку рахунку на оплату).

Відповідно до статті 610, частини третьої статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з положеннями пункту першого частини другої статті 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік .

Пунктом 9.5 Договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань замовник оплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючий в період за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 3 319 334,70 які оформлені, підписаними повноважними представниками сторін актами приймання-передачі виконаних робіт:

- № 1 від 22.06.2011 на суму 252 114,00 грн;

- № 2 від 25.06.2011 на суму 373 200,77 грн;

- № 3 від 23.08.2011 на суму 391 884,00 грн;

- № 4 від 22.07.2011 на суму 262 410,25 грн;

- № 5 від 22.07.2011 на суму 545 463,49 грн;

- № 6 від 22.07.2011 на суму 220 999,99 грн;

- № 7 від 22.07.2011 на суму 252 114,00 грн;

- № 8 від 23.08.2011 на суму 187 494,00 грн;

- № 9 від 20.09.2011 на суму 366 307,76 грн;

- № 10 від 21.09.2011 на суму 272 931,98 грн;

- № 11 від 18.10.2011 на суму 83 074,08 грн;

- № 12 від 18.10.2011 на суму 111 340,38 грн (т. 1 а.с. 20-31)

За умовами договору позивачем було виставлено відповідачу наступні рахунки:

- № 28 від 12.05.2011 на суму 988 799,58 грн;

- № 48 від 25.06.2011 на суму 325314,77 грн;

- № 67 від 23.08.2011 на суму 391884,00 грн;

- № 69 від 22.07.2011 на суму 12183,60 грн;

- № 70 від 22.07.2011 на суму 262 410,25 грн;

- № 71 від 22.07.2011 на суму 545 463,49 грн;

- № 72 від 22.07.2011 на суму 252 114,00 грн;

- № 78 від 23.08.2011 на суму 187 494,00 грн;

- № 88 від 20.09.2011 на суму 366 307,76 грн;

- № 89 від 21.09.2011 на суму 272 931,98 грн;

- № 122 від 18.10.2011 на суму 83 074,08 грн;

- № 123 від 18.10.2011 на суму 111340,38 грн (т.1 а.с. 32-43).

Як вбачається напису на вказаних рахунках, вони отримувались з боку відповідача головним будівельником Сафоновим А.В. та виконуючим обов'язки головного будівельника Шамовим В.М.

Доводи представника відповідача, що відповідачем рахунки на оплату отримані не були, оскільки Сафонов А.В. і Шамов В.М. не були уповноважені на отримання цих рахунків судом враховуються. Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з положеннями статті 241 Цивільного Кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Здійснення деяких оплат відповідачем з посиланням в призначені платежу на відповідні рахунки розцінюється судом, як наступне схвалення правочину щодо отримання рахунків з боку ПАТ «Севморзавод».

В той же час, суд вважає, що не підлягають нарахуванню пеня і 3 % річних на суму розмірі 210 000,00 грн оплачену 24.04.2012 (т.1 а.с. 58), оскільки в призначенні платежу відсутнє посилання на рахунок, а також не підлягає нарахуванню неустойка на оплати, здійснені 31.12.2011, 15.06.2011 і 28.09.2012 та зараховані відповідачем в погашення заборгованості за рахунками № 122 і 123, оскільки в призначенні вказаних платежів також відсутнє посилання на будь-які рахунки.

Суд перевірив розрахунок пені і 3 % річних, наданий позивачем, проте з ним не погоджується та вважає за необхідне навести свій розрахунок:

Розрахунок 3 % річних проведено за наступною формулою:

сума боргу х 3 % : 365(366)днів х кількість днів прострочення:

Рах.датасумасток оплатыоплатапростроченнясума 3% рахункуотримання датасумаперіоддні 28 12.05.2011х 988 799,58 19.05.2011 31.05.2011 300 000,00 20.05.2011 31.05.2011 12 988 799,58 975,25 688 799,58 19.05.2011 05.07.2011 208 816,39 20.05.2011 05.07.2011 47 479 983,19 1854,18 479 983,19 479 983,19 0,00 48 25.06.2011 29.06.11 325 314,77 06.07.2011 30.06.2011 325 314,77 0,00 0,00 69 22.07.2011 28.07.2011 12 183,60 04.08.2011 01.08.2011 12 183,60 05.08.2011 01.08.2011 0,00 0,00 70 22.07.2011 28.07.2011 262 410,25 04.08.2011 01.08.2011 37 816,40 05.08.2011 01.08.2011 262 410,25 0,00 28.07.2011 224 593,85 04.08.2011 09.08.2011 224 593,85 05.08.2011 09.08.2011 5 224 593,85 92,30 71 22.07.2011 05.08.2011 545 463,49 12.08.2011 09.08.2011 125 406,15 13.08.2011 09.08.2011 0 545 463,49 0,00 05.08.2011 420 057,34 12.08.2011 26.08.2011 420 057,34 13.08.2011 26.08.2011 14 420 057,34 483,35 72 22.07.2011 29.07.2011 252 114,00 05.08.2011 26.08.2011 29 942,66 06.08.2011 26.08.2011 21 252 114,00 435,16 29.07.2011 222 171,34 05.08.2011 29.09.2011 100 000,00 06.08.2011 29.09.2011 55 222 171,34 1004,34 29.07.2011 122 171,34 05.08.2011 01.11.2011 70 000,00 06.08.2011 01.11.2011 88 122 171,34 883,65 29.07.2011 52 171,34 05.08.2011 16.11.2011 52 171,34 06.08.2011 16.11.2011 103 52 171,34 441,67 67 23.08.2011 31.08.2011 391 884,00 07.09.2011 16.11.2011 17 828,66 08.09.2011 16.11.2011 70 391 884,00 2254,68 31.08.2011 374 055,34 07.09.2011 17.11.2011 30 000,00 08.09.2011 17.11.2011 71 374 055,34 2182,84 31.08.2011 344 055,34 07.09.2011 16.12.2011 344 055,34 08.09.2011 16.12.2011 100 344 055,34 2827,85 78 23.08.2011 26.09.2011 187 494,00 03.10.2011 16.12.2011 38 944,66 04.10.2011 16.12.2011 74 187 494,00 1140,37 26.09.2011 148 549,34 03.10.2011 31.12.2011 148 549,34 04.10.2011 31.12.2011 89 148 549,34 1086,65 26.09.2011 148 549,34 01.01.2012 30.01.2012 148 549,34 01.01.2012 30.01.2012 30 148 549,34 365,29 88 20.09.2011 23.09.2011 366 307,76 30.09.2011 31.12.2011 1 450,66 01.10.2011 31.12.2011 92 366 307,76 2769,89 23.09.2011 366 307,76 01.01.2012 30.01.2012 1 450,66 01.01.2012 30.01.2012 30 366 307,76 900,76 23.09.2011 364 857,10 30.09.2011 31.12.2011 200 000,00 01.10.2011 31.12.2011 92 364 857,10 2758,92 23.09.2011 364 857,10 01.01.2012 27.02.2012 200 000,00 01.01.2012 27.02.2012 58 364 857,10 1734,57 23.09.2011 164 857,10 30.09.2011 31.12.2011 164 857,10 01.10.2011 31.12.2011 92 164 857,10 1246,59 23.09.2011 164 857,10 01.01.2012 29.03.2012 164 857,10 01.01.2012 29.03.2012 89 164 857,10 1202,65 89 21.09.2011 23.09.2011 272 931,98 30.09.2011 31.12.2011 35 124,90 01.10.2011 31.12.2011 92 272 931,98 2063,81 23.09.2011 272 931,98 01.01.2012 29.03.2012 35 124,90 01.01.2012 29.03.2012 89 272 931,98 1991,06 23.09.2011 237 807,08 30.09.2011 31.12.2011 210 000,00 01.10.2011 31.12.2011 237 807,08 0,00 23.09.2011 237 807,08 01.01.2012 26.04.2012 210 000,00 01.01.2012 26.04.2012 237 807,08 0,00 23.09.2011 27 807,08 30.09.2011 31.12.2011 27 789,08 01.10.2011 31.12.2011 92 27 807,08 210,27 23.09.2011 27 807,08 01.01.2012 15.06.2012 27 789,08 01.01.2012 15.06.2012 167 27 807,08 380,64 122 18.10.2011 21.10.2011 83 074,08 28.10.2011 31.12.2011 83 074,08 29.10.2011 31.12.2011 83 074,08 0,00 21.10.2011 83 074,08 01.01.2012 15.06.2012 83 074,08 01.01.2012 15.06.2012 83 074,08 0,00 123 18.10.2011 25.10.2011 111340,38 01.11.2011 31.12.2011 39 136,84 02.11.2011 31.12.2011 111 340,38 0,00 25.10.2011 111340,38 01.01.2012 15.06.2012 39 136,84 01.01.2012 15.06.2012 111 340,38 0,00 25.10.2011 72 203,54 01.11.2011 31.12.2011 72 203,54 02.11.2011 31.12.2011 72 203,54 0,00 25.10.2011 72 203,54 01.01.2012 28.09.2012 72 203,54 01.01.2012 28.09.2012 72 203,54 0,00 31 286,73

Розрахунок пені: сума боргу х подвійну облікову ставку НБУ: 365(366)днів х кількість днів прострочення:

Рахун.датасумасток оплатыоплатапростроченнясумапеня рахункуотримання датасумапериоддніпросрочки 78 23.08.2011 26.09.2011 187 494,00 03.10.2011 16.12.2011 38 944,66 04.10.2011 16.12.2011 74 187 494,00 5 891,93 26.09.2011 148 549,34 03.10.2011 31.12.2011 148 549,34 04.10.2011 31.12.2011 89 148 549,34 5 614,35 26.09.2011 148 549,34 01.01.2012 30.01.2012 148 549,34 01.01.2012 30.01.2012 30 148 549,34 1 887,31 88 20.09.2011 23.09.2011 366 307,76 30.09.2011 31.12.2011 1 450,66 01.10.2011 31.12.2011 92 366 307,76 14 311,09 23.09.2011 366 307,76 01.01.2012 30.01.2012 1 450,66 01.01.2012 30.01.2012 30 366 307,76 4 653,91 23.09.2011 364 857,10 30.09.2011 31.12.2011 200 000,00 01.10.2011 31.12.2011 92 364 857,10 14 254,42 23.09.2011 364 857,10 01.01.2012 27.02.2012 200 000,00 01.01.2012 27.02.2012 58 364 857,10 8 961,93 23.09.2011 164 857,10 30.09.2011 31.12.2011 164 857,10 01.10.2011 31.12.2011 92 164 857,10 6 440,72 23.09.2011 164 857,10 01.01.2012 29.03.2012 164 857,10 01.01.2012 29.03.2012 89 164 857,10 89 21.09.2011 23.09.2011 272 931,98 30.09.2011 31.12.2011 35 124,90 01.10.2011 31.12.2011 92 272 931,98 10 663,04 23.09.2011 272 931,98 01.01.2012 29.03.2012 35 124,90 01.01.2012 29.03.2012 89 272 931,98 23.09.2011 237 807,08 30.09.2011 31.12.2011 210 000,00 01.10.2011 31.12.2011 237 807,08 0,00 23.09.2011 237 807,08 01.01.2012 26.04.2012 210 000,00 01.01.2012 26.04.2012 237 807,08 23.09.2011 27 807,08 30.09.2011 31.12.2011 27 789,08 01.10.2011 31.12.2011 92 27 807,08 1 086,38 23.09.2011 27 807,08 01.01.2012 15.06.2012 27 789,08 01.01.2012 15.06.2012 167 27 807,08 122 18.10.2011 21.10.2011 83 074,08 28.10.2011 31.12.2011 83 074,08 29.10.2011 31.12.2011 83 074,08 0,00 21.10.2011 83 074,08 01.01.2012 15.06.2012 83 074,08 01.01.2012 15.06.2012 83 074,08 123 18.10.2011 25.10.2011 111340,38 01.11.2011 31.12.2011 39 136,84 02.11.2011 31.12.2011 111 340,38 0,00 25.10.2011 111340,38 01.01.2012 15.06.2012 39 136,84 01.01.2012 15.06.2012 111 340,38 25.10.2011 72 203,54 01.11.2011 31.12.2011 72 203,54 02.11.2011 31.12.2011 72 203,54 0,00 25.10.2011 72 203,54 01.01.2012 28.09.2012 72 203,54 01.01.2012 28.09.2012 72 203,54 73 765,08 01.01.2012 22.03.2012 82 272 931,98 9 478,05 23.03.2012 29.03.2012 7 272 931,98 783,00 01.01.2012 22.03.2012 237 807,08 0,00 23.03.2012 31.03.2012 237 807,08 0,00 01.01.2012 22.03.2012 82 27 807,08 965,65 23.03.2012 31.03.2012 9 27 807,08 102,57 01.01.2012 22.03.2012 83 074,08 0,00 23.03.2012 31.03.2012 83 074,08 0,00 01.01.2012 22.03.2012 111 340,38 0,00 23.03.2012 31.03.2012 111 340,38 0,00 01.01.2012 22.03.2012 72 203,54 0,00 23.03.2012 31.03.2012 72 203,54 0,00 11 329,27 85 094,35 При здійсненні розрахунку судом враховані листи відповідача щодо зміни призначення здійснених оплат, які були прийняті позивачем, що не спростовувалось представником позивача у судовому засіданні, а саме:

1) лист від 09.08.2011, на підставі якого

- оплату за платіжним дорученням № 1352 від 01.08.2011 в сумі 50 000,00 грн з призначенням платежу оплата за рахунком № 28 від 12.05.2011 дог. № 512-11 від 12.05.2011 зараховано, як часткова оплата за роботи по договору № 512-11 від 12.05.2011 згідно рахунку № 69 від 22.07.2011, по акту виконаних робіт № 6 - 12183,60 грн; згідно рахунку № 70 від 22.07.2011 по акту виконаних робіт № 4 - 37816,40 грн;

- оплату за платіжним дорученням № 2 від 09.08.2011 в сумі 350 000,00 грн з призначенням платежу оплата за рахунком № 67 від 02.08.2011 по договору № 512-11 від 12.05.2011 зарахована як часткова оплата за роботи по договору № 512-11 від 12.05.2011 згідно рахунку № 70 від 22.07.2011, по акту виконаних робіт № 4 - 224593,85 грн; згідно рахунку № 71 від 22.07.2011 по акту виконаних робіт № 5 - 125 406,15 грн (т. 1 а.с. 61);

2) лист від 30.06.2011, за яким оплата за платіжним дорученням № 1076 від 30.06.2011 в сумі 450 000,00 грн з призначенням платежу - аванс оплата робіт згідно рахунку № 28 від 12.05.2011 договір № 512-11 від 12.05.2011 зараховано як оплату рахунку № 48 від 25.06.2011 за виконані роботи по акту № 2 договір № 512-11 від 12.05.2011 - 325 314,77 грн (т. 2 а.с. 91);

3) лист, яким оплату за платіжним дорученням № 1128 від 05.07.2011 в сумі 238799,58 грн з призначенням платежу аванс оплата за роботи згідно рахунку № 28 від 12.05.2011 договір № 512-11 від 12.05.2011 зараховано за вказаним призначенням (рахунок № 28) лише у розмірі 208816,39 грн (т.1 а.с. 60).

Також суд вважає неправомірним нарахування позивачем 3 % річних на суму 479983,19 грн - авансовий платіж за рахунком № 28 від 12.05.2011, оскільки, як свідчать матеріали справи, вказаний рахунок сплачувався відповідачем двічі: 31.05.2011 в сумі 300000,00 грн і 05.07.2011 в сумі 208 816,39 грн. Будь-яких інших платежів на сплату рахунку № 28 від 12.05.2011 відповідач не здійснював. Інші рахунки пред'являлися відповідачем на загальну вартість виконаних робіт без врахування залишку авансового платежу за рахунком № 28.

Згідно з частиною другою статті 854 Цивільного кодексу України підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов'язку частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту(ч. 1 ст. 529 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 613 Цивільного кодексу України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

До того ж, згідно з частиною шостою статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідачем договірне зобов'язання з авансування робіт було виконане частково в сумі 508 816,39 грн, проте позивач не скористався наданим йому правом відстрочити виконання власних зобов'язань та приступив до виконання робіт. У подальшому позивач пред'явив до сплати у повному обсязі вартість виконаних робіт, не враховуючи часткове внесення відповідачем авансового платежу, не зменшуючи пред'явлені до сплати суми на розмір недоплаченого авансу - 479983,19 грн, що свідчить про наявність між сторонами домовленості щодо зменшення розміру авансового платежу.

Щодо посилання відповідача, про відсутності у нього зобов'язання здійснювати оплату виконаних робіт внаслідок відсутності фінансування робіт Генеральним замовником суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Правове регулювання визнання правочинів недійсними здійснюється на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України та статті 207 Господарського кодексу України.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Згідно з положеннями статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення; терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення; строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що сторони обумовили порядок розрахунків за фактом фінансування робіт третьою особою - Генеральним замовником.

Тобто, виконання зобов'язання за спірним Договором щодо оплати виконаних робіт поставлено у залежність від волі третьої особи, та факт фінансування не є подією, яка має неминуче настати. Крім того, в договорі взагалі відсутнє найменування цього Генерального замовника та він не є стороною договору.

За таких обставин суд вважає за необхідне визнати абзац 2 п. 4.3. договору № 512-11 від 12.05.2011 в частині речення «по факту фінансування робіт Генеральним замовником» недійсним.

Відповідно до статті 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Доводи представника відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності судом відхиляються, оскільки як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, ПП «Лазуріт» позов заявлено з дотриманням вимог статті 258 Цивільного кодексу України.

На підставі наведеного, з урахуванням положень статті 83 Господарського процесуального кодексу України відповідно до якої господарський суд може виходити за межі позовних вимог якщо про це є клопотання заінтересованої сторони, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню повністю в межах заявлених вимог - 30451,31 грн, а вимоги про стягнення 3 % річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 31 286, 73 грн, а всього на суму 61 738,04 грн.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 1482,30 грн.

Керуючись статтями 43, 49, 81, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" (99001, м. Севастополь, вул. Героїв Севастополя, 13, ідентифікаційний код 14312370, р/р 2600813708 в ПТА "Райффайзен Банк Аваль" м. Сімферополь, МФО 324021, або з будь-якого іншого рахунку ) на користь приватного малого підприємства "Лазуріт" (99014, м. Севастополь, вул. Рибаків, 5 -А, ідентифікаційний код 16508611, р/р 26002280268 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805, або на будь-який інший рахунок) 61 738,04 грн (шістдесят одна тисяча сімсот тридцять вісім гривень 04 коп) з яких: 30451,31 грн - пеня, 31286,73 грн - 3 % річних , а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1482,30 грн (одна тисяча чотириста вісімдесят дві гривні 30 коп).

У задоволенні решти вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили .

Повне рішення складено 17.06.2013.

Головуючий - суддя підпис Н.Г. Плієва

Судді підпис В.О. Головко

підпис С.О. Щербаков