Ухвала

від 14.06.2013 по справі 5010/1430/2012-14/98

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14 червня 2013 р. Справа № 5010/1430/2012-14/98 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В. І., при секретарі судового засідання Бабенецькій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу на бездіяльність головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, щодо виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області №1286 від 21.12.12р.,

у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Браво-Б",

вул. Галицька,23, м.Івано-Франківськ, 76000,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

АДРЕСА_1,

(АДРЕСА_2),

про розірвання договору оренди №9 нежитлового приміщення від 27.04.12; стягнення боргу по орендній платі в розмірі 12 000,00грн.; заборгованості по комунальних платежах -

4 846,53грн. та 128,2грн. пені за несплату орендної плати та виселення з нежитлового приміщення

за участю представників сторін:

від позивача: Грица Ю.Ю.- представник, (довіреність б/н від 22.11.12 р.);

від відповідача: не з'явився;

від ДВС Головного Управління Юстиції в Івано-Франківській області: Богак Я.В.-представник, ( довіреність №02-19/В-20 від 02.01.2013р.),

встановив: позивач (скаржник), Товариство з обмеженою відповідальністю "Браво-Б" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області зі скаргою (вх. №3870/13 від 15.05.2013р.) на бездіяльність головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, щодо виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області №1286 від 21.12.12р.

В засіданні суду 13.06.13р. оголошувалась перерва до 14.06.13р.

В судовому засіданні 13.06.2013р. скаржник подану скаргу підтримує, з підстав викладених у скарзі та просить суд визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції Богака Я.В. по виконанню наказу № 1286 від 21.12.12 у даній справі, а також зобов"язати відділ державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції здійснити необхідні дії по примусовому виконанню наказу № 1286 від 21.12.12, зокрема арешт та реалізація майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. В обґрунтування зазначеної скарги ТзОВ «Браво-Б» вказує на те, що станом на день звернення до суду ним не отримано від органу ДВС жодного офіційного документа по виконавчому провадженню по виконанню наказу суду № 1286 від 21.12.2012р.

Представник ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції проти скарги заперечує з мотивів викладених у відзиві на скаргу вих.№В-20/18838 від 07.06.2013р. (вх.№9964/13 від 11.06.2013р.), просить суд відмовити в задоволенні скарги та зазначає, що на виконанні у ВДВС перебуває зведене виконавче провадження №31123942 про стягнення з ПП ОСОБА_1 на користь стягувачів загального боргу в розмірі 66 000,03грн.

В судове засідання представник відповідача не з"явився, причини неявки суду не відомі. Відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги ухвалами суду від 16.05.13, 04.06.13 та повідомленнями про вручення поштових відправлень (№5080/13 від 11.06.13, №5081/13 від 11.06.13). Ухвали суду направлялась відповідачу на дві адреси, які зазначені у позовній заяві.

Приписами ч.2 ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка боржника, стягувача чи прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду скарги і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Заслухавши присутніх в засіданні суду представників сторін, розглянувши матеріали справи та поданої скарги суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 07.12.2012р. у даній справі позов задоволено, стягнуто з відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, на користь позивача, ТзОВ "Браво-Б": 12 000,00грн. боргу по орендній платі, 4 846,53грн. заборгованості по комунальних платежах; та 128,2грн. пені за несплату орендної плати, а також 2 682,50грн. судового збору, про що 21.12.2012р. видано наказ №1286.

Позивач 16.01.13 надав у відділ ДВС Івано-Франківського МУЮ зазначений вище наказ для виконання рішення суду у даній справі.

Державним виконавцем 17.01.2013р. відкрито виконавче провадження щодо наказу суду.

Представник позивача в засіданні суду зазначив, що станом на 14.05.2013р. відділом ДВС Івано-Франківського МУЮ не вчинено жодних дій по примусовому виконанню вказаного наказу.

Представник ВДВС заперечує проти скарги, вважає її необгрунтованою.

Беручи до уваги викладене вище суд вважає за правильне задоволити скаргу та виходить з наступних підстав.

Згідно з ч.5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 4-5 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Невиконання вимог рішень, ухвал та постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

Нормами статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За змістом ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Згідно ст. 2 вказаного Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу; примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Статтею 31 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі -документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.32 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Пунктом 6 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови, передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо, зокрема, у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Докази здійснення органом ДВС заходів щодо арешту майна, а також вчинення інших дій по встановленню майна, наприклад за місцем проживання (реєстрації) боржника, у суду відсутні.

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно дозакону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (п.1ст.6 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно положень статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 27 Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Крім того, орган ДВС повинен здійснювати встановлення майна Боржника не тільки за зареєстрованим в реєстрі майном за ним, а й за місцем реєстрації Боржника (місцем проживання).

Представник органу ДВС твердження скаржника не спростував, доказів здійснення органом ДВС заходів щодо накладення арешту на майно боржника, а також вчинення інших заходів по встановленню майна відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» не подав.

Разом з тим, згідно з п.9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду

України 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

З огляду на фактичні обставини суд вважає за правильне:

- визнати незаконною бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції щодо виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області № 1286 від 21.12.12 у справі №5010/1430/2012-14/98;

- зобов"язати відділ державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції здійснити необхідні дії по примусовому виконанню наказу господарського суду Івано-Франківської області № 1286 від 21.12.12.

Керуючись ст.55, ч.5 ст.124 Конституції України, ст.ст.11,27,31,32,47,52 Законом України "Про виконавче провадження", ст.ст.4-5, 86 ,115,116, ч. 3 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Браво-Б» на бездіяльність головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції щодо виконання судового наказу - задоволити.

Визнати незаконною бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції щодо виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області № 1286 від 21.12.12 у справі №5010/1430/2012-14/98;

Зобов"язати відділ державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції здійснити необхідні дії по примусовому виконанню наказу господарського суду Івано-Франківської області № 1286 від 21.12.12.

Дану ухвалу направити: сторонам, ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції (вул. Галицька, 45, м.Івано-Франківськ, 76000) .

Суддя Булка В.І.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"