Ухвала

від 18.06.2013 по справі 38/5005/8944/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

18.06.2013 Справа № 38/5005/8944/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Вечірка І.О. (доповідач)

суддів : Виноградник О.М., Джихур О.В.

при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.

представники сторін:

від скаржника: Немченко К.І. , представник, довіреність № 16324/10/10-051 від 24.07.2012;

інші учасники провадження у справі в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2013 року

у справі № 38/5005/8944/2012

за заявою Приватного підприємства "Перспектива 2008", м. Дніпропетровськ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКП "АМІК", м. Дніпропетровськ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2013 року у справі № 38/5005/8944/2012 (суддя Бондарєв Е.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКП "АМІК", м. Дніпропетровськ. Ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПКП "АМІК", м. Дніпропетровськ. Згідно пункту 6 статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвалено вважати погашеними вимоги: Приватного підприємства "Перспектива 2008" на суму 381 342,00 грн.; Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на суму 250,00 грн. Припинено повноваження ліквідатора боржника ініціюючого кредитора - Приватного підприємства "Перспектива 2008", м. Дніпропетровськ. Провадження у справі припинено.

Не погодившись з ухвалою господарського суду, Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України подала до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2013 року у справі № 38/5005/8944/2012.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- податковий орган позбавлений можливості виконати завдання, визначені законом щодо виконання підприємством банкрутом конституційного обов'язку стосовно сплати податків;

- ліквідація боржника унеможливлює виконання податковими органами покладеного на них законодавством обов'язку щодо проведення позапланової документальної перевірки та формування кредиторських вимог;

- господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали не було досліджено всіх обставин справи, наявним в матеріалах справи доказам не надано належної правової оцінки.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2013 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 18.06.2013 року.

Приватне підприємство "Перспектива 2008" у відзиві на апеляційну скаргу просило залишити ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2013 року без змін, відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне припинити апеляційне провадження у даній справі з урахуванням наступного.

Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) (в редакції, що діє з 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Оскільки, провадження у даній справі було порушено 18.10.2012 року, то при розгляді справи судом застосовуються норми Закону в редакції, що діяла до 18.01.2013 року.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України визначає серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Нормами статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

У відповідності до статті 1 Закону учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Як встановлено статтею 1 Закону, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Цією статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Частина 1 статті 14 Закону встановлює порядок пред'явлення кредиторами своїх вимог до боржника, який включає також подання до господарського суду письмових заяв із вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2012 року в порядку статті 52 Закону (а. с. 1).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2012 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців до 01.05.2013 року, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора - Приватне підприємство "Перспектива 2008" (а. с. 45-47).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2012 року припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2012 року у даній справі (а. с. 64-65).

Постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2013 року касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України залишено без задоволення, ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2012 року у даній справі залишено без змін (а. с. 144-147).

Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до відсутнього боржника, що ліквідується в порядку статті 52 Закону, визначені положеннями частини 5 статті 52 Закону та передбачають направлення кредиторами ліквідатору заяв із вимогами до банкрута в місячний термін після отримання від ліквідатора відсутнього боржника повідомлення про визнання банкрутом.

Отже, у справі про банкрутство відсутнього боржника особа, що не є ініціюючим кредитором може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

У зв'язку з наведеним, органи державної податкової служби та інші державні органи є кредиторами неплатоспроможних боржників, якщо вони мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Ця норма міститься в статті 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через вказані вище процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом.

Відповідна правова позиція підтверджується судовою практикою, зокрема постановою Вищого господарського суду України від 12.06.2013 року у справі № 26/5005/11057/2012.

Згідно з Реєстром вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКП "АМІК", м. Дніпропетровськ станом на 15.01.2013 року до реєстру включено вимоги ініціюючого кредитора Приватного підприємства "Перспектива 2008" на суму 381 342,00 грн.; Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на суму 250,00 грн. (а. с. 76).

Як вбачається з матеріалів справи, Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська не зверталась з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКП "АМІК" щодо заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) із зазначенням розміру та характеру таких вимог. В своєму листі № 30909/10/192 від 03.12.2012 року Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська повідомила ліквідатора, що станом на 03.12.2012 року за боржником податковий борг відсутній (а. с. 103). Також в цьому листі Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська зазначила, що кредиторські вимоги до боржника будуть визначені та направлені у встановлені статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строки. Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують грошові вимоги податкової інспекції до боржника.

Крім цього, на час розгляду справи в засіданні 25.04.2013 року Лівобережною міжрайонною державної податковою інспекцією м. Дніпропетровська не надано суду доказів видання відповідного наказу та вжиття заходів до проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКП "АМІК".

За таких обставин, оскаржувана Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України ухвала про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та припинення провадження у справі не стосується її прав та обов'язків, а тому Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська не мала права апеляційного оскарження прийнятої у справі ухвали відповідно до положень статей 91, 106 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Враховуючи наведене та виходячи із системного аналізу норм Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що подана Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2013 року не підлягає розгляду в господарському суді в порядку апеляційного провадження.

За таких обставин, апеляційне провадження, порушене за апеляційною скаргою Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України, підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, як таке, що помилково порушене.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, статтями 86, 99, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2013 року у справі № 38/5005/8944/2012.

Головуючий суддя І.О. Вечірко

Суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В. Джихур

З оригіналом згідно

Помічник судді О.В. Заболотна

18.06.2013