Постанова

від 27.08.2013 по справі 38/5005/8944/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 року Справа № 38/5005/8944/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Хандуріна М.І., суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я., розглянувши матеріали касаційної скаргиЛівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 року у справі № 38/5005/8944/2012 господарського суду Дніпропетровської області за заявоюПриватного підприємства "Перспектива 2008" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ПКП "АМІК" провизнання банкрутом за участю представників сторін: від ПАТ "Укрсоцбанк" - Хомич В.В., дов. б/н від 10.06.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2012 року за заявою кредитора Приватного підприємства "Перспектива 2008" (далі - ПП "Перспектива 2008") порушено провадження у справі № 38/5005/8944/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКП "АМІК" (далі - ТОВ "ПКП "АМІК") в порядку ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року змін, внесених Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI) (далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2012 року у справі № 38/5005/8944/2012 ТОВ "ПКП "АМІК" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців до 01.05.2013 року. Ліквідатором призначено ініціюючого кредитора - ПП "Перспектива 2008".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2013 року у справі № 38/5005/8944/2012 (суддя - Бондарєв Е.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ "ПКП "АМІК". Ліквідовано юридичну особу - ТОВ "ПКП "АМІК". Згідно п. 6 ст. 31 Закону про банкрутство ухвалено вважати погашеними вимоги: ПП "Перспектива 2008" на суму 381 342,00 грн.; ПАТ "Укрсоцбанк" на суму 250,00 грн. Припинено повноваження ліквідатора боржника ініціюючого кредитора - ПП "Перспектива 2008". Провадження у справі припинено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 року у справі № 38/5005/8944/2012 (головуючий суддя - Вечірко І.О., суддя - Виноградник О.М., суддя - Джихур О.В.) припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України (далі - Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська) на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2013 року у справі № 38/5005/8944/2012.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 року у справі № 38/5005/8944/2012 та прийняти нове рішення, яким справу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги по суті.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема ст.ст. 41, 78 Податкового кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Припиняючи апеляційне провадження щодо розгляду апеляційної скарги Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржувана Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська ухвала про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та припинення провадження у справі не стосується її прав та обов'язків, а тому Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська не мала права апеляційного оскарження прийнятої у справі ухвали відповідно до положень ст. ст. 91, 106 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Нормами ст. 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону про банкрутство.

Учасниками провадження у справі про банкрутство, згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство, є сторони - зокрема, кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у проваджені у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Також, ст. 1 Закону про банкрутство передбачає, що кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі про банкрутство здійснюється з особливостями, передбаченими ст. 52 Закону про банкрутство.

Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до відсутнього боржника, що ліквідується в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, визначені положеннями ч. 5 ст. 52 Закону про банкрутство та передбачають направлення кредиторами ліквідатору заяв із вимогами до банкрута в місячний термін після отримання від ліквідатора відсутнього боржника повідомлення про визнання банкрутом.

Отже, у справі про банкрутство відсутнього боржника особа, що не є ініціюючим кредитором може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

У зв'язку з наведеним, органи державної податкової служби та інші державні органи є кредиторами неплатоспроможних боржників, якщо вони мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Ця норма міститься в ст. 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через вказані вище процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з Реєстром вимог кредиторів ТОВ "ПКП "АМІК" станом на 15.01.2013 року до реєстру включено вимоги ініціюючого кредитора ПП "Перспектива 2008" на суму 381 342,00 грн.; ПАТ "Укрсоцбанк" на суму 250,00 грн. (а. с. 76).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська не зверталась з вимогами до ТОВ "ПКП "АМІК" щодо заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) із зазначенням розміру та характеру таких вимог. В своєму листі № 30909/10/192 від 03.12.2012 року Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська повідомила ліквідатора, що станом на 03.12.2012 року за боржником податковий борг відсутній (а. с. 103). Також в цьому листі Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська зазначила, що кредиторські вимоги до боржника будуть визначені та направлені у встановлені ст. 52 Закону про банкрутство строки. Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують грошові вимоги податкової інспекції до боржника.

Ні в апеляційній, ні в касаційній скарзі Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові).

Натомість, в касаційній скарзі Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська вказує на те, що ліквідація боржника унеможливлює виконання податковими органами покладених на них законодавством обов'язку щодо проведення позапланової документальної перевірки та формування кредиторських вимог.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, на час розгляду справи в засіданні 25.04.2013 року Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська не було надано суду апеляційної інстанції доказів видання відповідного наказу та вжиття заходів до проведення позапланової перевірки ТОВ "ПКП "АМІК".

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що оскаржувана Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська ухвала про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та припинення провадження у справі не стосується її прав та обов'язків, а тому Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська не мала права апеляційного оскарження прийнятої у справі ухвали відповідно до положень ст. ст. 91, 106 ГПК України.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що подана Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2013 року не підлягає розгляду в господарському суді в порядку апеляційного провадження та правомірно припинив вказане провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, як таке, що порушене помилково.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно з приписами ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України, не вбачає підстав для скасування ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 року у справі № 38/5005/8944/2012, а доводи скаржника вважає такими, що не спростовують обґрунтованості висновків суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 року у справі № 38/5005/8944/2012 залишити без змін.

Головуючий: Хандурін М.І. Судді: Білошкап О.В. Погребняк В.Я.