Постанова

від 12.06.2013 по справі 5011-9/17641-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 року Справа № 5011-9/17641-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А. суддів: Мачульського Г.М., Полянського А.Г. розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дмитрівське зернопереробне підприємство" на рішення господарського суду міста Києва від 19.02.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 року у справі № 5011-9/17641-2012 господарського суду міста Києва за позовом підприємства з іноземними інвестиціями "Тебодін Україна" до про публічного акціонерного товариства "Дмитрівське зернопереробне підприємство" стягнення 164 869 грн. 86 коп. за участю представників сторін:

позивача - Кузьмич Я.В. дов. від 05.04.2013 р.,

відповідача - Пелюк С.С. дов. від 03.12.2012 р.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.02.2013 р. (суддя - Бондаренко Г.П.) позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дмитрівське зернопереробне підприємство" на користь Підприємства з іноземними інвестиціями "Тебодін Україна" 130 852 грн. основної заборгованості, 5 041 грн. 02 коп. пені, 1 010 грн. 97 коп. 3 % річних та 2 738 грн. 08 коп. судового збору. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 р. (судді - Синиця О.Ф., Зеленін В.О., Мальченко А.О.) рішення господарського суду міста Києва від 19.02.2013 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду публічне акціонерне товариство "Дмитрівське зернопереробне підприємство" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2008 року між підприємством "Тебодін Україна" (виконавець) та ПАТ "Дмитрівське зернопереробне підприємство" (замовник) було укладено договір про надання послуг № 45-08.

Згідно умов договору, відповідач доручив, а позивач зобов'язався надати відповідачу консультаційні послуги в рамках проекту "Будівництво Нового зернового терміналу в с. Дмитрівка, Чернігівської області", а саме: управління проектом - керівництво загальною організацією Проекту та необхідними дозвільними процедурами, управління будівництвом, фінансовий контроль.

Пунктом 2.1. договору було передбачено, що виконавець гарантує своєчасне та якісне надання послуг у відповідності з цим договором. Згідно з п. 3.3. договору замовник гарантує виконавцю своєчасну оплату наданих послуг в повному обсязі відповідно до умов цього договору.

Згідно п. 4.3. договору, послуги за цим договором вважатимуться завершеними після надання їх в повному обсязі та прийняття замовником з підписанням кінцевого акту здачі - приймання послуг та скріплення його печатками сторін.

Відповідно до п. 6.2. договору, здача - приймання наданих послуг оформлюється актом здачі-приймання, що підписується сторонами та скріплюється їх печатками.

Пунктом 4.7. договору передбачено, що у разі невиконання замовником умов п. 4.5, 4.6. цього договору (якими передбачено обов'язок замовника у встановлені строки підписати акт, або надати вмотивовану відмову з переліком зауважень та визначити протоколом порядок, обсяг та строки виправлення недоліків), послуги вважаються наданими з належною якістю, у повній відповідності з умовами цього договору.

Пунктом 6.2. договору визначено, що платежі по цьому договору мають бути виконані протягом 10 робочих днів згідно з отриманими рахунками у встановленому п. 6.2 договору порядку.

Ціна послуг до 03 жовтня 2009 складає 305 441 грн. 92 коп., що в Євро еквіваленті становить 40 000 Євро плюс ПДВ 20% у розмірі 61 088 грн. 38 коп., що в Євро еквіваленті становить 8 000 Євро.

Право і порядок оплати премій виконавцю за надання окремих видів послуг у визначені договором строки встановлено сторонами у п.п. 6.1.1.-6.1.3. договору.

Можливі премії мають бути перераховані виконавцю протягом 10 (десяти) робочих днів згідно з отриманими від виконавця рахунками, що виставляються після зазначених в п. 6.2 договору дат.

02.03.2009 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 2 до договору про надання послуг в якій сторони погодили, що виконавець виконав умови п.п. 6.1.1., 6.1.2. договору № 45-08, відповідно до яких замовник зобов'язаний сплатити премію (бонус), а також погодили порядок сплати цього бонусу. Також п. 4 додаткової угоди № 2 до договору сторони домовились про порядок оплати решти 25% ціни послуг, які підлягають сплаті виконавцю відповідно до п. 6.2. договору.

20.07.2009 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 3 до договору про надання послуг згідно якої сторони домовились включити до обсягу послуг, що надаються за договором № 45-08 послуги з підготовки та здачі об'єкта Державній комісії (п. 1 додаткової угоди № 3) та встановлено базову ціну додаткових послуг у розмірі 230 000 грн., плюс ПДВ 20 % у розмірі 46 000 грн., а також визначили порядок оплати послуг та змінили погоджений порядок виплати замовником виконавцю премій (бонусів) за виконання останнім умов п. 6.1.1. та п. 6.1.2. договору та порядок виплати замовником виконавцю решти 25% ціни послуг, які підлягають сплаті виконавцю відповідно до п. 6.2. договору.

Судами встановлено, що позивачем відповідачу надано обумовлені інженерні послуги на загальну суму 856 995 грн. 47 коп. та об'єкт будівництва - Новий зерновий термінал в с. Дмитрівка, Чернігівської області введений в експлуатацію.

З матеріалів справи вбачається, що акт здачі-приймання № 1 послуг від 29 січня 2010 за договором у двох екземплярах, підписаних з боку ПІІ "Тебодін Україна" в особі пана Левка В.В., як керівника Київського офісу ПІІ "Тебодін Україна", а також додаток 1 до акту здачі-приймання послуг № 1 від 29.01.2010 р. у 2 двох екземплярах, направлені позивачем на юридичну адресу відповідача.

Відповідач отримав вказані акт здачі-приймання послуг № 1 та додаток 1 до акту здачі-приймання послуг 20.06.2012 року.

22 червня 2012 року, відповідач відправив письмову відмову від підписання акту здачі-приймання послуг № 1 та оплати рахунків № 15, 16, 17, 18 від 29.01.2010 року (лист № 118 від 21 червня 2012 року).

Листом № 118 від 21.06.2012 року відповідач відмовився від підписання акту здачі - приймання № 1 за договором, з підстав виставлення йому рахунків за договором пізніше строку обумовленого в договорі; наявності недоліків та помилок зроблених позивачем при наданні послуг за договором викладених в претензії № 1 від 22.04.2010 року; винесенням господарським судом міста Києва рішення у справі № 43/119 від 13.10.2011 року, яким позивачу по даній справі було відмовлено в позовних вимогах до відповідача по даній справі про стягнення коштів, зокрема по рахунках № 15, 16, 17, 18 від 29.01.2010 року; допущення недоліків при складанні акту здачі - приймання № 1 за договором.

Позивачем було враховано успішне випробування об'єкту при роботі з зерном та 11.09.2012 року на юридичну адресу відповідача цінним поштовим відправленням з описом вкладеного направлено було 2 екземпляри акту здачі - приймання № 2 послуг за договором та додатковими угодами до нього, а також оригінали: рахунку № 387 від 15.08.2012 року, щодо сплати 10 % від 25 % ціни послуг згідно п.8 додаткової угоди № 3 до договору на суму 9 163 грн. 26 коп. з ПДВ; рахунку № 386 від 15.08.2012 року, щодо сплати 10 % премії (бонусу) згідно п. 7 додаткової угоди № 3 до договору на суму 9 163 грн. 26 коп. з ПДВ та рахунку № 385 від 15.08.2012 року, щодо сплати 10 % премії (бонусу) згідно п.6 додаткової угоди № 3 до договору на суму 9 163 грн. 26 коп. з ПДВ.

Відповідач відмовився від підписання направленого акту та оплати зазначених вище рахунків.

Враховуючи викладені обставини, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 158 341 грн. 77 коп. заборгованості з оплати наданих послуг за договором та додатковими угодами до нього (рахунки № № 15, 16, 17, 18 від 29.01.2010 року та № № 385, 386, 387), а також 5 437 грн. 60 коп. пені, 10 90 грн. 49 коп. 3 % річних.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судами було відзначено про відсутність в матеріалах справи доказів виконання відповідачем п. 4.5., 4.6. договору щодо обов'язку замовника у встановлені строки підписати акт, або надати вмотивовану відмову з переліком зауважень та визначити протоколом порядок, обсяг та строки виправлення недоліків, а тому суди дійшли висновку про, те, що надані послуги позивачем підлягають оплаті замовником.

Колегія суддів погоджується з тим, що копія листа № 118 від 21.06.2012 року надана відповідачем позивачу в якості вмотивованої відмови від підписання акту здачі прийняття № 1 за договором не може вважатися вмотивованою відмовою від підписання акту здачі - прийняття за договором, в розумінні п. 4.5. договору, оскільки така відмова має містити перелік зауважень та виявлених недоліків саме наданих позивачем послуг, що передбачено, також, п. 7.1 договору.

Договором також було встановлено обов'язок сторін по складанню протоколу (п. 4.6. договору), але в матеріалах справи відсутні докази складення сторонами такого протоколу.

Крім того, судами враховано, що об'єкт будівництва - новий зерновий термінал в с. Дмитрівка, Чернігівської області введений в експлуатацію.

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 130 852 грн., пені в розмірі 5 041 грн. 02 коп., та 1 010 грн. 97 коп. - 3 % річних .

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, суди в порядку ст. ст. 4 3 , 4 7 , 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін та дійшли обґрунтованих висновків.

Згідно частини другої ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , п. 1 ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дмитрівське зернопереробне підприємство" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 19.02.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 року у справі № 5011-9/17641-2012 залишити без змін.

Поновити виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.02.2013 року у справі № 5011-9/17641-2012.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.М. Мачульський

А.Г. Полянський