Постанова

від 18.06.2013 по справі 17/5007/838/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року Справа № 17/5007/838/12 Вищий господарський суд України у складі: суддя Харченко В.М. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу об'єднання підприємств "Український музичний альянс", м.Київ

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.04.2013

зі справи № 17/5007/838/12

за позовом об'єднання підприємств "Український музичний альянс", м.Київ (далі - Об'єднання)

до товариства з обмеженою відповідальністю ТРК (телерадіокомпанія) "Телеінформаційні технології", м.Житомир (далі - Товариство)

про визнання договору укладеним.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 року Об'єднання звернулося з позовом до суду, згідно з яким просило визнати укладеним з 07.06.2012 між Об'єднанням та Товариством договір про виплату винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань (далі-Договір), на умовах запропонованих позивачем.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 13.11.2012 у справі № 17/5007/838/12 (суддя Шніт А.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 (колегія суддів у складі: Гудак А.В. - головуючий суддя, судді Сініцина Л.М., Олексюк Г.Є.), позов задоволено частково. Договір на умовах, визначених у рішенні місцевого суду, вирішено вважати укладеним з моменту набрання законної сили рішенням господарського суду.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України позивач просить скасувати постанову апеляційного господарського суду від 10.04.2013 та змінити рішення господарського суду першої інстанції від 13.11.2012, в частині відхилення від редакції Договору, запропонованої позивачем.

Скарга мотивована тим, що судові рішення попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- Об'єднання діє на підставі статуту в новій редакції, який зареєстрований в Шевченківській районній державній адміністрації міста Києва 30.04.2009 за № 10741050010000467, згідно з яким метою створення і завданням діяльності об'єднання є розвиток і підтримка законного обігу і використання об'єктів авторського та суміжних прав в Україні, здійснення колективного управління майновими правами суб'єктів авторського та суміжних прав відповідно до законодавства.

Згідно з п. 4.3 статуту повноваження на колективне управління майновими правами надаються Об'єднанню суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі відповідно до чинного законодавства України;

- Об'єднання на підставі свідоцтва від 02.04.2009 № 6/УО та рішення державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України від 02.04.2009 № 7/2009-УО є єдиною уповноваженою організацією колективного управління, що здійснює збір та розподіл винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, їх примірників та зафіксованих у них виконань шляхом їх публічного сповіщення в ефір та публічного сповіщення по проводах (через кабель) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 71 "Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань" (далі - Постанова КМУ) та контроль за правомірним використанням таких фонограм, відеограм і зафіксованих у них виконань;

- Товариство є провайдером програмної послуги на підставі ліцензії Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення від 24.09.2003 НР 0377-п;

- 16.03.2012 за адресою: м.Житомир, вул.Мануїльського, 79, кв.52 позивачем було проведено моніторинг ретрансляції (повторного публічного сповіщення) фонограм (відеограм) та зафіксованих у них виконань в межах програми телеканалу "Fashion TV", що надається відповідачем у складі програмної послуги, за результатами якого встановлено здійснення публічного повторного сповіщення відеограм, а також зафіксованих у них опублікованих з комерційною метою фонограм і виконань, про що складено акт № 55;

- 23.08.2012 Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення листом № 7/227 повідомила Об'єднання про те, що додаток № 7 до ліцензії від 24.09.2003 НР 0377-п, згідно з якою здійснює діяльність Товариство, містить програму "Fashion TV", та в період з 01.09.2011 по 20.08.2012 зміни до цієї ліцензії не вносились;

- 11.05.2012 Об'єднання направило Товариству лист - оферту, два підписані примірники проекту Договору та копію свого свідоцтва про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією № 6/УО від 02.04.2009. Проте, Товариство запропонований позивачем проект Договору не підписало та не надало останньому своїх заперечень щодо його умов.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання про наявність підстав для зобов'язання Підприємства укласти з позивачем договір про виплату винагороди за комерційне використання об'єктів суміжних прав.

Сукупності встановлених у справі обставин суди дали належну оцінку і, з урахуванням вимог частини третьої статті 179 ГК України, ст.43 Закону України "Про авторське право і суміжні права", пункту 4 розділу ІІ Порядку, який затверджений постановою КМУ, дійшли правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

При цьому, взявши до уваги наведені вимоги чинного законодавства, суди обґрунтовано виходили з того, що укладення Товариством Договору є обов'язковим, оскільки в законодавстві є пряма вказівка щодо необхідності укладення такого договору.

Посилання скаржника на те, що суд безпідставно змінив запропоновані ним умови Договору, звузивши зміст поняття про його предмет, апеляційний суд обґрунтовано не взяв до уваги, оскільки такі посилання з урахуванням вимог п.2 розділу ІІ Порядку, затвердженого постановою КМУ, не відповідали дійсності.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 13.11.2012 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 зі справи № 17/5007/838/12 залишити без змін, а касаційну скаргу об'єднання підприємств "Український музичний альянс" - без задоволення.

Суддя В.Харченко Суддя І.Бенедисюк Суддя Б.Львов