Рішення

від 10.06.2013 по справі 910/7641/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7641/13 10.06.13

За первісним позовом Колективного малого підприємства фірма "Екотеп", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія

"Тріумф", м.Київ

про стягнення 115 852,17 грн.

За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія

"Тріумф", м.Київ

до Колективного малого підприємства фірма "Екотеп"

про стягнення 160 000,00 грн.

Суддя Капцова Т.П.

Представники :

від позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом: Михальенко В.М.- пред. за довір., Чайковський В.Т. - керівник

від відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом:

Кушкова Н.М. - пред. за довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Колективне мале підприємство фірма "Екотеп" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Тріумф" про стягнення 115 852,17 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує, що ним, на підставі Договору підряду №70 від 03.10.2011р. (далі - Договір) було виконано роботи на суму 180 000,00 грн. Крім того, як вказує позивач, йому відповідачем було запропоновано виконати додаткові роботи. Позивачем було виконано додаткові роботи на суму 85 657,00 грн. та надіслано на адресу відповідача Акт виконаних робіт №1 від 11.07.2012р. на суму 180 000,00 грн. та Акт виконаних робіт №2 від 11.07.2012р. на суму 85 657,00 грн., однак, відповідач розрахунків з позивачем не провів, підписаних актів виконаних робіт або мотивованої відмови від їх підписання позивачу не надав. За таких підстав, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 115 852,17 грн., за вирахуванням перерахованого відповідачем позивачу авансового платежу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.13р. порушено провадження у справі №910/7641/13 та призначено розгляд справи на 20.05.13р.

Через канцелярію суду 20.05.13р. представником позивача подано додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

У судове засідання 20.05.13р. з'явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду 20.05.13р. представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.13р. відкладено розгляд справи на 10.06.2013р.

Представником відповідача через канцелярію суду подано зустрічну позовну заяву (вх.№ 10193/13 від 30.05.13), відповідно до якої позивач за зустрічним позовом просив суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом суму сплаченого авансу за Договором в розмірі 160 000,00 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що ним на виконання умов Договору було перераховано відповідачу за зустрічним позовом авансовий платіж у розмірі 160 000 грн. проте, відповідачем за зустрічним позовом роботи виконані не були, акти виконаних робіт не підписані, у зв'язку з чим, позивачем за зустрічним позовом, 13.04.13р. вручено відповідачу за зустрічним позовом претензію №7 від 30.04.13р. про відмову від Договору та повернення сплаченої суми авансового платежу в розмірі 160000,00 грн., яка, як зазначає позивач за зустрічним позовом, залишена відповідачем без відповіді.

Ухвалою суду від 10.06.13 зустрічну позовну заяву прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

У судове засідання 10.06.13р. представники сторін з'явились. Представником позивача за первісним позовом подано до суду додаткові пояснення по справі для долучення до матеріалів справи.

Представником позивача за первісним позовом у судовому засіданні 10.06.13р. підтримано заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх.№ 06-37/26042 від 07.06.13р.), відповідно до якої позивач зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 20 000,00 грн. за виконані ним роботи на підставі Акту виконаних робіт №1 від 11.07.2012р., 516,16 грн. - 3 % річних та 1 495,89 грн. - суми пені., мотивуючи свою заяву тим, що оскільки відповідачем за первісним позовом Додаткова угода до Договору на виконання додаткових робіт по монтажу системи опалення підвалу та монтажу вузла в обліку газу підписана не була, то роботи на суму 85 657 грн. не вважаються виконаними за Договором на підставі якого заявлено позов, у зв'язку з чим, позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення заборгованості за виконані ним додаткові роботи в розмірі 85 657,00 грн.

Представник відповідача за первісним позовом щодо прийняття судом вказаної заяви до розгляду не заперечував.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин, заява представника позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята Господарським судом міста Києва.

У судовому засіданні 10.06.13р. представник позивача за первісним позовом, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти зустрічних позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у їх задоволенні з підстав, наведених у відзиві на зустрічну позовну заяву, в якому зазначив, що відповідачем за первісним позовом роботи були прийняті, про що свідчить відсутність мотивованої відмови від прийняття робіт та відсутність звернення відповідача за первісним позовом до позивача з повідомленням про наявність недоліків у виконаних та переданих позивачем роботах.

Представник відповідача за первісним позовом проти задоволення позовних вимог за первісним позовом заперечував, зустрічний позов просив суд задовольнити, посилаючись на те, що роботи за Договором відповідачем за зустрічним позовом виконано не було, акти виконаних робіт сторонами не підписано, а позивачем за зустрічним позовом не отримано.

У судовому засіданні 10.06.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

03.10.2011р. між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) укладено Договір підряду №70 від 03.10.2011р. (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, замовник доручив, а підрядник взяв на себе зобов'язання своїми силами та на свій ризик, виконати роботи з монтажу обладнання згідно розділів проектної документації «Реконструкція по збільшенню потужності котельні відпочинкового комплексу «Бескид» в м.Мисливка, Долинського р-ну, Івано-Франківської обл.».

Згідно з п.2.1. Договору, вартість робіт визначається у відповідності з Договірною ціною №1 (Додаток №1 до даного Договору) і становить:

- Договірна ціна №31 - 150 000,00 грн., ПДВ 20 % - 30 000,00 грн., всього з ПДВ - 180 000,00 грн.

Відповідно до п.2.2. Договору, замовник не пізніше 5 банківських днів починаючи з дати підписання Договору перераховує підряднику аванс в сумі 90 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 15 000,00 грн.

Згідно з п.5.3. Договору, по закінченню робіт підрядник складає та передає на розгляд замовнику акт виконаних робіт, який, в свою чергу, є підставою для здійснення розрахунків між сторонами.

Відповідно до п.2.3. Договору, оплата вартості виконаних робіт здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника у строк не пізніше 5 банківських днів з дня підписання сторонами Акту виконаних робіт.

Згідно з п.10.1. Договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Судом встановлено, що відповідачем на виконання умов Договору було перераховано позивачу аванс в сумі 160 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких долучено до матеріалів справи.

Як вказує позивач за первісним позовом, ним, на підставі Договору було виконано роботи на суму 180 000,00 грн. та надіслано на адресу відповідача Акт виконаних робіт №1 від 11.07.2012р. на суму 180 000,00 грн., однак, відповідачем оплату виконаних робіт проведено в повному обсязі не було, підписаного акту виконаних робіт або мотивованої відмови від його підписання позивачу відповідачем не надано, що свідчить про прийняття робіт відповідачем. За таких підстав, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості.

Предметом спору у справі за первісним позовом є стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості за роботи виконані на підставі Договору за Актом виконаних робіт №1 від 11.07.2012р.

Предметом спору у справі за зустрічною позовною заявою є повернення перерахованої суми авансу в розмірі 160 000, 00 грн., у зв'язку з, невиконанням відповідачем за зустрічним робіт за Договором та відмовою позивача за зустрічним позовом від Договору підряду №70 від 03.10.2011р.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню, а зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Дослідивши Договір, укладений між сторонами, судом встановлено, що Договір підряду №70 від 03.10.2011р. є договором підряду.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

З умов укладеного сторонами Договору вбачається, що позивач (підрядник) взяв на себе зобов'язання виконати за завданням замовника своїми силами та на свій ризик роботи з монтажу обладнання, а відповідач (замовник) зобов'язався оплатити виконані позивачем роботи.

Відповідно до п.4.2.5. Договору, замовник зобов'язався прийняти виконані підрядником роботи, про що сторонами складається Акт виконаних робіт.

Отже, з вищезазначеного вбачається, що Договір підряду №70 від 03.10.2011р. є оплатним, і обов'язку підрядника (позивача) виконати роботи відповідає обов'язок замовника (відповідача) цю роботу прийняти та оплатити.

Відповідно до п.5.3. Договору, по закінченню робіт підрядник складає та передає на розгляд замовнику акт виконаних робіт, який, в свою чергу, є підставою для здійснення розрахунків між сторонами.

Судом встановлено, що позивач 12.07.2012р. листом №421 від 11.07.2012р. направив відповідачу Акт виконаних робіт №1 від 11.07.2012р. на суму 180 000,00 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 12.07.2012р. та фіскальним чеком №0408013748666 від 12.07.12р.

Лист №421 від 11.07.2012р. було надіслано позивачем за первісним позовом за адресою місцезнаходження відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, враховуючи нормативні строки пересилання поштових відправлень, встановлені "Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень та поштових переказів", затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007р., лист позивача за первісним позовом №421 від 11.07.2012р. повинен був бути отриманий відповідачем за первісним позовом не пізніше 15.07.2012р.

Заперечуючи проти позовних вимог за первісним позовом відповідач вказує що ним не було отримано лист №421 від 11.07.2012р., яким позивачем за первісним позовом надсилався Акт виконаних робіт № 1 від 11.07.2012р.

Однак, Акт виконаних робіт №1 від 11.07.2012р., було надіслано позивачем за первісним позовом за належною адресою відповідача, яка зазначена як в Договорі, так і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому саме відповідач за первісним позовом був зобов'язаний забезпечити отримання даного поштового відправлення, а відтак, ухилення відповідача за первісним позовом від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив акти виконаних робіт (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа), не дає підстав вважати, що результати робіт не були передані позивачем за первісним позовом для їх прийняття відповідачу.

Аналогічна позиція про ухилення від одержання на підприємстві зв'язку кореспонденції міститься в п. 3 Оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/767/2013 від 29.04.2013р., в якому Вищий господарський суд України зазначив, що ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу про виконання грошового зобов'язання (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа), не дає підстав вважати вимогу не пред'явленою.

Таким чином, ухилення відповідача за первісним позовом від одержання листа №421 від 11.07.2012р., яким позивачем за первісним позовом на адресу відповідача за первісним позовом надсилався Акт виконаних робіт №1 від 11.07.2012р., не спростовує факту передачі позивачем відповідачу робіт для їх прийняття.

За таких підстав, посилання представника відповідача за первісним позовом на те, що Акт виконаних робіт відповідачем за первісним позовом отримано не було судом не приймається до уваги.

При цьому, суд, також, бере до уваги той факт, що позивачем за первісним позовом повторно акти виконаних робіт було направлено відповідачу разом з претензією №57 від 29.01.2013р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 30.01.13р. та фіскальним чеком №0405012823070 від 30.01.13р. Відповідачем за первісним позовом відповіді на претензію не надано, про наявність недоліків у виконаних позивачем роботах не заявлено, що, також, підтверджує прийняття відповідачем за первісним позовом робіт, виконаних позивачем за первісним позовом.

Згідно ч.1. ст.853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з п.5.4. Договору, якщо у п'ятиденний термін замовник не підпише Акт виконаних робіт, або не дасть мотивовану відмову, то робота вважається прийнятою з виконанням усіх умов Договору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем за первісним позовом не надано доказів того, що на виконання умов Договору та вимог ч.1 ст. 853 ЦК України, ним було надано мотивовану відмову від прийняття виконаних робіт та заявлено про наявність недоліків у виконаних позивачем роботах.

Таким чином, виконані позивачем за первісним позовом роботи вважаються переданими відповідачу за первісним позовом.

За таких підстав, посилання представника відповідача за первісним позовом на те, що акт виконаних робіт №1 від 11.07.2012р. підписано відповідачем за первісним позовом не було, як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог за первісним позовом, судом до уваги не приймається, з огляду на те, що не підписання відповідачем акту виконаних робіт за відсутності надання мотивованої відмови від підписання акту та відсутність посилання на наявність недоліків у виконаних роботах свідчить про прийняття відповідачем за первісним позовом робіт та не звільняє його від обов'язку щодо їх оплати.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України у своїй постанові від 11.05.2012р. у справі №21/5005/14068/2011 та в Листі Вищого господарського суду України №01-06/374/2013 від 18.02.2013р.

З огляду на відсутність доказів звернення відповідача за первісним позовом до позивача з повідомленням про недоліки, виявлені у виконаних позивачем роботах, суд приходить до висновку про те, що роботи за Договором позивачем за первісним позовом були виконані та були прийняті відповідачем, у зв'язку з чим, у відповідача за первісним позовом виник обов'язок по оплаті таких робіт.

Оскільки акти виконаних робіт вважаються отриманими відповідачем не пізніше 15.07.2012р., враховуючи відсутність мотивованої відмови відповідача від прийняття робіт, суд приходить до висновку, що роботи, виконані позивачем за Актом виконаних робіт №1 від 11.07.2012р. прийняті позивачем, а акт виконаних робіт, з врахуванням положень п.п.5.4 Договору, вважається підписаним 21.07.2012р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов Договору ним були проведені розрахунки з позивачем.

Отже, враховуючи те, що позивачем були виконані роботи згідно умов Договору на суму 180 000,00 грн., відповідачем оплачено аванс в розмірі 160 000,00 грн., на час розгляду спору вартість неоплачених відповідачем робіт склала 20 000,00 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п.2.3. Договору, оплата вартості виконаних робіт здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника у строк не пізніше 5 банківських днів з дня підписання сторонами Акту виконаних робіт.

Враховуючи вищевикладене, відповідач повинен був оплатити виконані позивачем роботи, з урахуванням п.2.3. Договору, в термін до 28.07.12р.

Судом встановлено, що зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт у термін встановлений п. 2.3. Договору, відповідачем в повному обсязі не виконано.

Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи підтверджується вищезазначеними актом приймання виконаних робіт та приймаючи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за виконані позивачем роботи у розмірі 20 000,00 грн.

Одночасно з цим, у зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором позивач в позовній заяві, крім стягнення суми основного боргу, просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1 495,89 грн. та 3 % річних в сумі 516,16 грн.

Згідно частини 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1 та 2 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач має право вимагати сплату боргу з урахування трьох процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позивач здійснив розрахунок 3 % річних з суми боргу 20 000,00 грн. за період з 28.07.2012р. по 06.06.13р.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки трьох процентів річних.

Суд здійснює перерахунок 3 % річних з суми боргу 20 000,00 грн. за період з 28.07.2012р. по 06.06.13р.:

20 000,00 грн. (сума заборгованості) * 3 % /365* 314 (за період з 28.07.12 р. по 06.06.13 р.) = 516,16 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача за первісним позовом 3 % річних в розмірі 516,16 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач здійснив розрахунок пені у сумі 1 495,89 грн. за період з 08.08.2012р. по 05.02.2013р. з суми боргу 20 000,00 грн.

Вимогами статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових зобов'язань сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, в силу норм ч.6 ст.232 ГК України, нарахування пені починається з наступного дня, від дня, коли зобов'язання мало бути виконане та нараховується за перші шість місяців .

Відповідно до п.6.3. Договору, у випадку затримки замовником оплати виконаних робіт на термін, що перевищує вказаний в Договорі більше ніж на 7 робочих днів, останній сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день, починаючи з восьмого дня.

З огляду на те, що відповідач за первісним позовом повинен був провести розрахунок з позивачем в термін до 28.07.2012р, а також, враховуючи положення п.6.3. Договору, право позивача за первісним позовом на нарахування пені починається з 08.08.12р. та обмежується шестимісячним строком для нарахування пені, перебіг якого розпочинається з наступного дня, від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

За таких підстав, суд здійснює розрахунок пені з суми боргу 20 000,00 грн. за період з 08.08.12р. по 27.01.13р., в межах заявленого позивачем періоду.

За перерахунком суду розмір пені з суми боргу 20 000,00 грн. за період з 08.08.12 р. по 27.01.13 р. становить 1418,03 грн.

З огляду на те, що за перерахунком суду розмір пені склав 1418,03 грн., а позивачем за первісним позовом заявлено про стягнення 1 495,89 грн. пені, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 1418,03 грн.

Щодо вимог позивача за зустрічним позовом, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно п. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

З положень ч. 4 ст. 849 ЦК України вбачається, що замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи.

Судом встановлено, що позивачем за зустрічним позовом претензію №7 від 30.04.13р. про відмову від Договору та повернення сплаченої суми авансового платежу, було передано бухгалтеру відповідача за зустрічним позовом Бурковій А.О. 30.04.13р. , в той час, як встановлено судом вище, виконані позивачем за первісним позовом роботи за Договором вважаються прийнятими відповідачем за первісним позовом 21.07.12р.

Таким чином, відповідачем за первісним позовом було заявлено про відмову від Договору після закінчення виконання позивачем робіт та після прийняття їх відповідачем за первісним позовом. Однак, за умовами ч.4 ст.849 ЦК України, замовник має право відмовитися від договору підряду у будь-який час до закінчення роботи.

За таких підстав, враховуючи, що претензія №7 від 30.04.13р. про відмову від Договору та повернення сплаченої суми авансового платежу в розмірі 160000,00 грн. надіслана позивачем за зустрічним позовом відповідачу після прийняття позивачем за зустрічним позовом робіт, така відмова не має наслідком розірвання Договору та не свідчить про припинення зобов'язання відповідача за первісним позовом здійснити розрахунок з позивачем за первісним позовом за виконані ним роботи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом суми сплаченого авансу за Договором в розмірі 160 000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, суд виходить з наступного.

Позивач за первісним позовом звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 115 852,17 грн.

При зверненні до Господарського суду м. Києва з вказаним позовом позивачем згідно платіжного доручення №247 від 16.04.2013 р. сплачено судовий збір у розмірі 2 317,04 грн.

07.06.13р. до суду від представника позивача за первісним позовом надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач суд стягнути з відповідача 20 000,00 грн. - суму основного боргу, 516,16 грн. - 3 % річних та 1 495,89 грн. - суму пені.

Згідно з п.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, які розглядаються господарськими судами, судовий збір справляється в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, розмір судового збору за подання до Господарського суду м.Києва позовної заяви про стягнення 22012,05 грн. становить 1720,50 грн.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, переплачена сума судового збору у розмірі 596,54 грн., сплачена на підставі платіжного доручення №247 від 16.04.2013 р. підлягає поверненню позивачу за первісним позовом.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов Колективного малого підприємства фірма "Екотеп" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Тріумф" (04210, м.Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд.6, корпус 8, офіс 1, код ЄДРПОУ 35386197) на користь Колективного малого підприємства фірма "Екотеп" (07300, Київська область, Вишгородський район, м.Вишгород, вул.Набережна, буд.7-А, код ЄДРПОУ 13720983) 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. - суми боргу, 1418 (одна тисяча чотириста вісімнадцять) грн. 03 коп. - пені, 516 (п'ятсот шістнадцять) грн. 16 коп. - 3 % річних та 1714 (одну тисячу сімсот чотирнадцять) грн. 41 коп. - судового збору.

3. Повернути Колективному малому підприємству фірма "Екотеп" (04210, м.Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд.6, корпус 8, офіс 1, код ЄДРПОУ 35386197) з Державного бюджету України переплачену суму судового збору у розмірі 596 (п'ятсот дев'яносто шість) грн. 54 коп., сплачену на підставі платіжного доручення №247 від 16.04.2013р.

4. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Тріумф" - відмовити повністю.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено:17.06.2013 р.

Суддя Капцова Т.П.