Рішення

від 16.12.2008 по справі 6/593-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/593-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"16" грудня 2008 р.                                                                          Справа № 6/593-08

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                          Маляренка А.В.

при секретарі                                                                                     Поліщук О.Д.

розглянувши справу № 6/593-08

за позовом          Відкритого акціонерного товариства «Виробничо-наукове

підприємство «Укрзооветпромпостач»;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»;

про стягнення 74 995,42 грн.

Представники сторін:

від позивача:          Василег В.М. представник за дов. №1 від 15.12.2008 р.;

відповідача:          не з'явився.

обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Виробничо-наукове підприємство «Укрзооветпромпостач» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»про стягнення заборгованості за неналежне виконання останнім зобов'язань за Договором поставки № 784 П від 17.12.2007 року у розмірі 63 734,72 грн., крім того, 1 720,84 грн. –інфляції, 565,76 грн. 3% річних, 4 526,04 грн. - пені та 4 600,00 грн. –збитків, пов‘язаних з оплатою юридичних послуг по веденню даної справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.12.2008 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 16.12.2008 року.

У судове засідання 16.12.2008 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду Київської області про порушення провадження у справі не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином (у справі наявне поштове повідомлення про вручення).

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, мотивуючи їх тим, що відповідачем не виконанні зобов'язання за Договором поставки № 784 П від 17.12.2007 року в частині оплати поставленого товару у строки, встановлені договором.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи рекомендованим відправленням, на якому є відмітка пошти про отримання, суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством «Виробничо-наукове підприємство «Укрзооветпромпостач»(надалі –постачальник, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»(надалі –покупець, відповідач) 17.12.2007 року було укладено Договір поставки № 784 П (надалі –Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується передати покупцю товар (префікс) на загальну суму 2 572 717,32грн.

Зазначене зобов‘язання позивач виконав, що підтверджується видатковими накладними, довіреностями та актом звірки розрахунків, які додані до матеріалів справи.

Пунктом 3.3 Договору сторони визначили порядок розрахунків - оплата товару покупцем здійснюється з відстрочкою платежу шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника не пізніше 45 календарних днів з моменту поставки товару.

Відповідач виконав свої зобов‘язання за договором лише частково, сплативши 2 508 982,60 грн., не сплаченою залишилась сума поставленого товару у розмірі 63 734,72 грн.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк для оплати товару.

З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості чи кількості товару від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судове засідання не з'явився, контррозрахунок, докази оплати за поставлений товар суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача основної суми заборгованості у розмірі 63 734,72 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього суму індексу інфляції –1 720,84 грн. та три проценти річних - 565,76грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. А отже, вимоги щодо стягнення з відповідача індексу інфляції та трьох процентів річних є правомірними та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача збитки, пов‘язані з оплатою юридичних послуг по даній справі в розмірі 4 600,00 грн. на підставі укладеного 22.09.2008 року між позивачем і Приватним підприємцем Василегою В.М. договору №32 про ведення справи в суді.

У відповідності до п.1, п.2 договору повірений (приватний підприємець Василега В.М.) повинен скласти та подати позовну заяву до господарського суду, представити інтереси в господарському суді про стягнення грошових коштів з відповідача, пред'явити наказ до виконавчої служби та стягнути грошові кошти з відповідача.

Відповідно до квитанцій позивач сплатив Приватному підприємцю Василезі В.М. грошові кошти за надані послуги (договір, квитанції та довіреність додаються до позову).

Відповідно до вимог ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Віднесення позивачем до складу збитків витрат на юридичну допомогу суперечить вимогам закону, зокрема положенням ст. ст. 22, 611, 623 ЦК України, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру. Крім того, відсутній причинно-наслідкового зв'язок між поведінкою відповідача та збитками позивача у вигляді суми оплати наданих позивачу юридичних послуг.

Позивач у позовній заяві просить за прострочення виконання грошового зобов'язання стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від заборгованості за кожен день прострочення платежу (в сумі 4 526,04 грн.) на підставі п.5.3. договору.

Але п.5.3. договору, на який посилається позивач, передбачає відповідальність постачальника (позивача).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

П.5.2. договору вказує, що у випадку порушення термінів оплати товару за договором відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 0,01 % вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення виконання зобов‘язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 55 ГПК України, суд перевірив правильність нарахування пені та за розрахунком суду сума пені, що підлягає стягненню за заявлений позивачем період, складає –688,33 грн., що не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення

63734.7203.08.2008 - 19.11.20081090.01 %694.71

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно заявленим вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 22, 202, 509, 525, 526, 549, 611, 623, 625, 626, 692, 712 ЦК України, ст. 193, 230, 232 ГК України та ст.ст. 33, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»(07526, Київська область, Баришевський район, с. Морозівка, вул. Садова, 9, код ЄДРПОУ 30467889) на користь відкритого акціонерного товариства «Виробничо-наукове підприємство «Укрзооветпромпостач»(03040, м. Київ, вул. Васильківська, 16, код ЄДРПОУ 23524007) 63 734,72 грн. – основного боргу, індексу інфляції –1 720,84 грн., три проценти річних –565,76грн., 694,71 грн. –пені,   витрати по сплаті державного мита в сумі 667,16 грн., та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

           Суддя                                                             Маляренко А.В.