cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2013 року Справа № 913/168/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіОвечкіна В.Е., суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л., розглянув касаційну скаргу Заступника прокурора Луганської області в інтересах Селезнівської селищної ради Перевальського району Луганської області на постановувід 02.04.2013 р. Донецького апеляційного господарського суду у справі№913/168/13-г господарського суду Луганської області за позовомПрокурора Перевальського району Луганської області в інтересах держави в особі: Селезнівської селищної ради доПриватного виробничо-комерційного підприємства фірми "Укрінвест" прозобов'язання повернути земельну ділянку за участю представників:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
Генеральної прокуратури України: прокурора відділу Гудименко Ю.В., посвідчення №014715, дійсне до 21.01.2018;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Луганської області від 11.02.2013 (суддя А. Середа), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.04.2013 (судді Л. Ушенко, К. Богатир, Н. Дучал) в задоволенні позову про зобов'язання повернути земельну ділянку після закінчення строку дії договору оренди землі відмовлено у зв'язку з тим, що договір оренди є поновленим, а тому відсутні підстави для повернення землі орендодавцю.
Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, заступник прокурора Луганської області звернувся в інтересах Селезнівської селищної ради Перевальського району Луганської області із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 11.02.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.04.2013, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Вважає, що судами порушено приписи ст.ст. 31,33,34 ЗУ "Про оренду землі", недотримано вимог ст.ст. 4,4 7 ГПК України
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.111 5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
26.07.2006р. між Селезнівською селищною радою (далі - орендодавець) та Приватним виробничо-комерційним підприємством фірмою "Укрінвест" (далі - орендар) був укладений договір оренди землі, відповідно до п.п. 1, 2, 13 якого, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,0га для розробки вугілля.
Відповідно до п. 7 договору, його укладено до 02.03.2012р. Сторони домовилися, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі він повинен не пізніше, ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Пунктом 19 договору передбачено, що після припинення його дії орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку. При цьому, у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов'язаних із зміною її стану, орендодавець має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторони не досягли згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв'язується у судовому порядку.
Відповідно до п. 28 договору, до числа обов'язків орендаря віднесено виконання рекультивації земельної ділянки.
Згідно з п. 32 договору, дія договору припиняється, в тому числі, у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Факт передачі земельної ділянки орендареві підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі, копія якого наявна в матеріалах справи.
Державна реєстрація договору здійснена 20.09.2006р. Перевальським районним реєстраційним офісом Луганської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у державному реєстрі вчинено запис №236567/040640800004.
Орендар (відповідач), в порядку, передбаченому п. 7 договору, не повідомив орендодавця (позивача) про намір продовжити строк дії даного договору, а орендодавець у визначеній чинним земельним законодавством формі (лист-заперечення) та у встановлений місячний строк після закінчення строку дії договору також не висловив ніяких заперечень щодо поновлення договору оренди земельної ділянки від 26.07.2006р. на той самий строк і на тих самих умовах.
В матеріалах справи наявна копія листа Селезнівської селищної ради (вих.№388 від 23.05.2012р., а.с. 32), адресованого Приватному виробничо-комерційному підприємству фірмі "Укрінвест" з вимогою здійснити рекультивацію орендованої земельної ділянки та передати її селищній раді у порядку, визначеному чинним законодавством.
У зв'язку з тим, що відповідач не вчинив зазначених у попередньому листі дій, позивач 22.11.2012р. повторно звернувся до відповідача з аналогічними пропозиціями (лист вих.№788, а.с.11). Однак, відповідач на цю вимогу також відповіді не надав.
Відповідач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі, земельну ділянку орендодавцю не повернув, продовжує сплачувати орендну плату.
Застосовуючи до спірних правовідносин приписи ст.ст. 31,33,34 ЗУ "Про оренду землі" суди дійшли висновку, що вимога прокурора про повернення земельної ділянки площею 1,0га з підстав припинення дії договору оренди землі, задоволенню не підлягає, оскільки договір оренди землі від 26.07.2006р., укладений між Селезнівською селищною радою та Приватним виробничо-комерційним підприємством фірмою "Укрінвест" є продовженим, і тому у відповідача немає обов'язку повернути земельну ділянку з підстав, зазначених в позові.
З огляду на встановлені попередніми судовими інстанціями обставини справи колегія суддів зазначає наступне.
Приписами ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент закінчення строку дії договору оренди врегульовано, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.
Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" пунктом 2.17 роз'яснено, що у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011) та з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.
Так, суди дослідили наявні в матеріалах справи та встановили, що позивач заперечував проти поновлення дії договору оренди землі листами за вих.№388 від 23.05.2012р. та за вих.№788 від 22.11.2012р. направленими через майже 2,5 та 8 місяців після закінчення визначеного в договорі строку його дії.
Однак, як вже було зазначено вище ч.6 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" передбачено не тільки "відсутність" заперечень орендодавця, а й необхідність укладення додаткової угоди між орендодавцем та орендарем. При цьому, додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.
Судами не досліджувалося, чи укладалася така угода між позивачем та відповідачем, чи звертався відповідач до позивача із заявою про поновлення договору та укладення додаткової угоди, чи подавав текст додаткової угоди, чи оскаржував відповідач відмову позивача в поновленні договору оренди землі.
Адже, предметом спору є не встановлення наявності чи відсутності переважного права відповідача на поновлення договору, а встановлення факту наявності підстав для оренди спірної земельної ділянки відповідачем. Судами не досліджено та не встановлено чи укладено між орендарем та орендодавцем додаткову угоду про поновлення договору оренди від 26.07.2006, чи укладено новий договір, які б давали відповідачу юридичні підстави займати спірну земельну ділянку на праві оренди. До встановлення цих обставин передчасно стверджувати, зо договір оренди від 26.07.2006 є поновленим. Таким чином, колегія суддів констатує, що судами достеменно не з'ясовано, закінчився строк дії спірного договору 02.03.2012 чи ні. Хоча, саме цей факт впливає на застосування норм ст.ст. 31,34 ЗУ "Про оренду землі" заявлених прокурором підставами позовних вимог про звільнення земельної ділянки.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами прокурора про неправильне застосування судами ст.ст.31,33,34 ЗУ "Про оренду землі". Водночас, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про порушення судами ст.ст. 4,4 7 ГПК України, оскільки прокурором не визначено яким чином дане порушення вплинуло на прийняття оскаржуваних судових рішень.
Колегія суддів також констатує, що судами не дотримано вимог ст.43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Пунктом 11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №11 "Про деякі питання застосування розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що відповідно до частини першої статті 4 7 ГПК судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, також є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (пункт 3 частини першої статті 111 9 ГПК), оскільки касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Порушення судами норм процесуального права, зокрема ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи є підставою для скасування прийнятих у справі рішення господарського суду Луганської області від 11.02.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.04.2013. Касаційний суд на підставі ст.111 9 ГПК України направляє справу на новий розгляд до місцевого суду, оскільки вказаних порушень припустилися як суд першої, так і апеляційної інстанцій.
Під час нового розгляду справи необхідно усунути зазначені вище порушення.
Встановити чи звертався відповідач до позивача із заявою про поновлення договору та укладення додаткової угоди, чи оскаржував відповідач відмову позивача в поновленні договору оренди землі, чи укладено між орендарем та орендодавцем додаткову угоду про поновлення договору оренди від 26.07.2006. З'ясувати чи закінчився строк дії спірного договору 02.03.2012 чи ні.
До встановлених обставин справи застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, винести законне і обґрунтоване рішення суду.
Керуючись ст.ст. 111 5 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу Заступника прокурора Луганської області в інтересах Селезнівської селищної ради Перевальського району Луганської області задовольнити частково.
Рішення господарського суду Луганської області від 11.02.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.04.2013 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Луганської області.
Головуючий, суддяВ. Овечкін Судді:Є. Чернов В. Цвігун
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2013 |
Оприлюднено | 20.06.2013 |
Номер документу | 31922323 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Цвігун В. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні