Рішення

від 12.03.2009 по справі 15/4-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/4-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.03.09           Справа № 15/4-09.

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Сумиобленерго”, м. Суми

до відповідача Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради, м. Суми

про стягнення 368 052 грн. 48 коп.

                                                                              СУДДЯ                    Резниченко О.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача : Довганюк Р.М., довіреність №10-19/17-Д/83 від 03.09.2008р.

від відповідача : Трофименко В.В., довіреність б/н від 26.08.2008р.

     В судовому засіданні 12.02.2009р. оголошувалась перерва до 12.03.2009р. о 10 год. 00 хв.

     Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 368 052 грн. 48 коп. заборгованості по договору про постачання електричної енергії №13К від 30.06.2005р., а саме: 207 076 грн. 50 коп. пені, 135 248 грн. 30 коп. інфляційних збитків, 25 727 грн. 68 коп. 3% річних.

    Відповідач подав відзив на позов №22/571 від 11.02.2009р., в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки неможливість сплати даного боргу у визначені терміни була зумовлена незалежними від волі відповідача причинами – невідповідністю фактичної вартості комунальних послуг на водопостачання  та водовідведення тарифам, затвердженим органами місцевого самоврядування. Як наслідок, в умовах постійного росту ціни на електричну енергію, це призводить до збитковості та неспроможності відповідача своєчасно здійснювати розрахунки за спожиту електричну енергію.

      Позивач в судове засідання подав пояснення на відзив відповідача.

Крім цього, відповідач усно пояснив, що оскільки він є комунальним підприємством Сумської міської ради, є об‘єктом стратегічного значення, природним монополістом, діяльність якого заснована на самофінансуванні, тому просить суд зменшити розмір пені.

Позивач в судовому засіданні усно пояснив, що проти зменшення розміру пені заперечує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача та відповідача, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

         Відповідно до договору про постачання електричної енергією №13К  від 30.06.2005р., укладеного між позивачем та відповідачем, позивач зобов'язався постачати відповідачу електроенергію, а відповідач зобов‘язався своєчасно оплачувати надані послуги та здійснювати інші платежі на умовах, передбачених цим договором та додатками до договору.

        До вказаного договору про постачання електричної енергії №13К від 30.06.2005р. сторонами була укладена додаткова угода №2.

Згідно п. 2.2.3 вказаного договору відповідач повинен оплачувати вартість електричної енергії відповідно до умов додатку №4 до договору.

Відповідно п. 1 додатку №4 до договору розрахунковим вважається період з 01 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Покази розрахункових засобів обліку відповідно до Переліку об‘єктів і точок  комерційного обліку фіксуються  01 числа кожного місяця та оформлюються «Актом про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії» у 2-х примірниках, по одному для кожної сторони.

Згідно п.4  додатку №4 до договору споживач протягом розрахункового періоду здійснює 3 планових платежі на поточний рахунок із спеціальним режимом використання у таких співвідношеннях:

-          до 11 числа календарного місяця, слідуючого за розрахунковим. 10% від фактично спожитої електроенергії;

-          до 21 числа календарного місяця, слідуючого за розрахунковим. 40% від фактично спожитої електроенергії;

-          до 31(30) числа календарного місяця, слідуючого за розрахунковим. 50% від фактично спожитої електроенергії.

Але, як пояснив представник позивача, відповідач свої обов'язки по договору не виконує і розрахунок за спожиту електроенергію за період з липня 2008 року по листопад 2008 року здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, а саме: актами про обсяги переданої споживачу електроенергії та виставленими відповідачу рахунками.

Представник позивача пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договори про погашення заборгованості за спожиту електроенергію та відстрочку оплати за спожиту електроенергію №0408/1 від 04.08.2008р., № 0809/2 від 08.09.2008р., №0910/1 від 09.10.2008р., № 0511/1 від 05.11.2008р., умови яких відповідач також не виконав.

При цьому, представник позивача зазначив, що  вказані договори про погашення заборгованості за спожиту електроенергію та відстрочку оплати за спожиту електроенергію було розірвано в зв‘язку з невиконанням відповідачем їх умов.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.

       Згідно  п. 4.2.1 договору  за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком №4 «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день  фактичної оплати.

        Відповідно  пункту 7 додатку №4 до договору у разі несвоєчасної оплати платежів обумовлених даним порядком розрахунків постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування за весь час прострочення: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період за який здійснюються нарахування, 3% річних з простроченої суми. При цьому, сума боргу за спожиту електроенергію повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Тому, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в розмірі 207 076 грн. 50 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідно пункту 7 додатку №4 до договору.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив клопотання про зменшення суми пені.

Позивач в судовому засіданні усно пояснив, що проти зменшення розміру пені заперечує.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд вважає за необхідне застосувати у даному випадку приписи зазначеної норми з огляду на те, що відповідач є комунальним підприємством Сумської міської ради, є об‘єктом стратегічного значення, діяльність якого заснована на самофінансуванні, а неможливість сплати боргу у визначені терміни була зумовлена незалежними від волі відповідача причинами.

Частина 3 статті 83 ГПК України встановлює, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов‘язання.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені на 80%, тому згідно ст.ст. 549-552 ЦК України з відповідача стягується пеня у розмірі 41 415 грн. 30 коп.

     Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору про постачання електричної енергією №13К від 30.06.2005р. позивач просить стягнути з відповідача 135 248 грн. 30 коп. інфляційних збитків за період з 01.09.2008р. по 01.12.2008р.та 25 727 грн. 68 коп. 3% річних за період 01.08.2008р. по 01.12.2008р. (пункт 7 додатку №4 до договору).

   Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

   Представник відповідача  пояснив, що розрахунок 3% річних та інфляційних збитків позивачем здійснений вірно.

   Враховуючи вищевикладене, а також визнання відповідачем позовних вимог, позовні вимоги стосовно стягнення 135 248 грн. 30 коп. інфляційних збитків та 25 727 грн. 68 коп. 3% річних, є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати понесені позивачем покладаються на відповідача.

       На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради (40030, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 9, код 03352455) на користь Відкритого акціонерного товариства “Сумиобленерго” (40035, м. Суми, вул. Д.Коротченка, 7, код 23293513)  41 415 грн. 30 коп. пені, 135 248 грн. 30 коп. інфляційних збитків, 25 727 грн. 68 коп. 3% річних, 3680 грн. 52 коп. держмита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ  після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                                О.Ю. Резниченко

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 13.03.09 р.