37/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
17.03.09 р. Справа № 37/20
Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,
присекретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Комунального підприємства „Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 35729969
до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Спортивний клуб „Сан-До-Кен”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 25120159
про: стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 18130,33 грн. та заборгованості з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 1660,52 грн.
за участю:
представника Позивача – Гладких О.М. за довіреністю №35 від 08.04.2008р.;
представника Відповідача – не з'явився.
Відповідно до вимог ст.4-4 ГПК України, п.7 ст. 129 Конституції України судовий розгляд здійснювався з фіксацією технічними засобами аудиозапису.
Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 03.03.2009р. на 17.03.2009р.
СУТЬ СПРАВИ:
Комунальне підприємство „Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька”, м. Донецьк (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Спортивний клуб „Сан-До-Кен”, м. Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 18130,33 грн. та заборгованості з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 1660,52 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Донецька №9 від 04.07.2008р. та договором про участь у відшкодуванні витрат з утримання будинку та прибудинкової території №9 від 04.07.2007р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Донецька №9 від 04.07.2008р. з додатком №3 та договір про участь у відшкодуванні витрат з утримання будинку та прибудинкової території №9 від 05.07.2007р., розрахунок суми боргу, претензію з доказами направлення Відповідачу, правоустановчі документи.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач у судовому засіданні 17.03.2009р. надав додаткові документи (а.с.а.с.29-39), витребувані судом.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, процесуальним правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, у тому числі - відомостями Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.20) та Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.а.с.37-39). Поінформованість Відповідача про розглядуваний спір підтверджується поштовим повідомленням про отримання ухвали суду (а.с.а.с.26,27).
Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані Відповідачем документи та його неявка у світлі приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, не вливають на таку кваліфікацію.
Відносно об'єднання в межах одного провадження вимог за двома договорами від 04.07.2008р. суд зазначає, що такі вимоги є однорідними (грошовими), виникли внаслідок тотожних порушень прав в межах взаємообумовлених правовідносин між двома сторонами, пов'язаних із орендним користуванням приміщення, а отже – пов'язані підставами виникнення та поданими доказами, їх сумісний розгляд не утруднює вирішення спору і сприяє дотриманню процесуальної економії, що узгоджується із принципом розумності, передбаченим п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України, та відповідає змісту права на ефективний судовий захист, гарантованого положеннями ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. (в контексті адекватності та своєчасності).
Вислухавши у судовому засіданні представників Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду Позивачем докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВСТАНОВИВ:
04.07.2008р. між Відповідачем (Орендарем) та Позивачем (Балансоутримувач) укладено договір оренди нежитлового приміщення комунальної власності територіальної громади м. Донецька (а.с.а.с.7-9), згідно п.п.1.1, 2.1., 9.1. якого Відповідач прийняв в оренду (строкове платне користування) нежитлове приміщення, загальною площею 139,5 кв. м., розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Дніпродзержинська, 11, для розміщення магазину продовольчих товарів, строком до 02.06.2011р.
Розділом 3 договору оренди нежитлового приміщення встановлені наступні умови та порядок сплати орендної плати:
- Орендар вносить орендну плату Балансоутримувачу та плату за користування земельною ділянкою, на підставі Методики розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Донецька, місячний розмір якої , згідно розрахунку орендної плати (додаток №3), на дату підписання договору складає 4278,81грн. без ПДВ., у т.ч. орендна плата за об'єкт оренди – 4181,47грн. та плата за земельну ділянку – 97,34грн.;
- розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коректування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць;
- орендна плата вноситься Орендарем щомісяця не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним. Балансоутримувач самостійно ділить чергову суму вартості орендної плати за використання майна в частині, передбаченій Методикою, та контролює їх перерахування до міського бюджету не пізніше 20 числа наступного за звітним.
04.07.2008р. між Позивачем (Балансоутримувач) та Відповідачем (Орендар) відповідно до п. 4.9. вказаного договору оренди укладено договір на участь у відшкодуванні витрат з утримання будинку та прибудинкової території №9 (а.с.а.с. 10,11), згідно п.1.2, п. 1.3. якого Балансоутримувач (Позивач) будинку забезпечує експлуатацію та обслуговування житлового будинку, утримання прибудинкової території за адресою: м. Донецьк, вул. Дніпродзержинська, 11, а Орендар (Відповідач), в свою чергу, бере участь у відшкодуванні витрат на утримання будинку та прибудинкової території в спільних витратах, пов'язаних з експлуатацією житлового фонду.
Відповідно до п. 2.2.9 цього договору, Орендар зобов'язаний щомісяця здійснювати оплату з утримання будинку та прибудинкової території, згідно пред'явленого Балансоутримувачем рахунку до 25 числа поточного місяця. За користування тарою для складування твердих побутових відходів Орендар здійснює оплату самостійно, згідно норм, зазначених у договорі, виходячи з вартості експлуатації контейнеру за 1 м. куб. накопичення 3,29 грн. у т. ч. ПДВ у ті самі строки.
Розділом 4 договору на участь у відшкодуванні витрат з утримання будинку та прибудинкової території №9 передбачені наступні умови та порядок оплати вартості послуг з утримання будинків та прибудинкової території :
- п. 4.1 – розрахунок суми витрат з утримання будинків та прибудинкової території складає 128,34грн. без ПДВ, та 154,01 грн. з ПДВ ;
- п. 4.2 – розрахунок з утримання будинків та прибудинкових територій та експлуатації тари здійснюються шляхом переведення суми платежів на розрахунковий рахунок Балансоутримувача в строки, передбачені п. 2.2.9. цього Договору.
Як вбачається із матеріалів справи Відповідач свої зобов'язання за зазначеними договорами не виконував, внаслідок чого утворилася стягувана заборгованість.
З метою досудового врегулювання питання щодо сплати заборгованості, Позивач звертався до Відповідача з претензією (а.с.15) про необхідність сплати заборгованості у 10-ти денний строк, проте, станом на момент розгляду цієї справи заборгованість Відповідачем погашена не була.
За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, процесуальним правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов'язань.
Враховуючи статус об'єкту оренди, сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та умовами укладених між ними договорів.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.
Встановлення Відповідачеві грошових зобов'язань з компенсації експлуатаційних витрат на утримання орендованого майна узгоджується із приписами ст.ст. 10, 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
Отже, в контексті зазначених норм укладені між Позивачем та Відповідачем договори є належними підставами для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених їх умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Таким чином, Відповідач не мав правових підстав ухилятися від сплати орендної плати не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним, та експлуатаційних витрат – до 25-го числа поточного місяця, згідно визначених умов договорів №9. Відносно оплати експлуатаційних витрат суду наголошує на тому, що визначеність безпосередньо в умовах відповідного договору сум відповідних платежів та остаточної дати їх щомісячного здійснення, зумовлює висновок про як виникнення та існування у Відповідача відповідного грошового зобов'язання, так і факту його прострочення незалежно від обставин виставлення рахунків.
У розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зазначених зобов'язань Відповідачем є їх порушенням.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається із матеріалів справи Відповідачем не сплачувались експлуатаційні витрати згідно умов договору з утримання будинків та прибудинкових територій та орендна плата, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка і заявлена Позивачем до стягнення.
Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем у досліджуваний період (з серпня по грудень 2008р. включено) підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належними у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростована (наявність) та недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсягу.
Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Комунального підприємства „Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 35729969) до Товариства з обмеженою відповідальністю Спортивний клуб „Сан-До-Кен”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 25120159) про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 18130,33 грн. та заборгованості з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 1660,52 грн. задовольнити у повному обсягу.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спортивний клуб „Сан-До-Кен” (83048, м. Донецьк, вул. Титова, 9, ідентифікаційний код 25120159) на користь Комунального підприємства „Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька” (83016, м. Донецьк, вул. Аравійська, 4-а, ідентифікаційний код 35729969) заборгованість з орендної плати в сумі 18130,33 грн. та заборгованість з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 1660,52 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спортивний клуб „Сан-До-Кен” (83048, м. Донецьк, вул. Титова, 9, ідентифікаційний код 25120159) на користь Комунального підприємства „Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька” (83016, м. Донецьк, вул. Аравійська, 4-а, ідентифікаційний код 35729969) відшкодування витрат по сплаті державного мита у сумі 197,91 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.
За згодою присутнього представника Позивача у судовому засіданні 17.03.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст судового рішення підписано 17.03.2009р.
6. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 17.03.2009 |
Оприлюднено | 24.03.2009 |
Номер документу | 3193373 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні