Постанова

від 19.06.2013 по справі 5009/5010/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.06.2013 р. справа №5009/5010/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Агапова О.Л., Татенка В.М. При секретарі: Здоренко О.Ю. за участю представників сторін:

від ліквідатора ():Тишкевич В.В. - довір. д/н від 04.01.2013р. від скаржника:Немченко К.І. - довір. №16324/10/10-051 від 24.07.2012р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову господарського судуЗапорізької області від 09.01.2013р. у справі№ 5009/5010/12 (суддя Юлдашев О.О.) за заявою кредиторатовариства з обмеженою відповідальністю "Лексус Центр" м.Дніпропетровськ до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Сенеж Донецьк" м.Запоріжжя пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою від 28.12.2012р. господарський суд Запорізької області порушив за заявою кредитора ТОВ "Лексус Центр" м. Дніпропетровськ справу про банкрутство ТОВ "Сенеж Донецьк" м. Запоріжжя з урахуванням особливостей, передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон).

Постановою від 09.01.2013р. господарський суд визнав боржника банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором ініціюючого кредитора.

Постанова суду мотивована тим, що заборгованість перед кредитором у сумі 18143,14грн., яка підтверджується простим векселем серія АА 1737496 від 03.07.2012р. на суму 18 143,14грн., протестом про неоплату векселя № 855 від 21.08.2012р., виконавчим написом нотаріуса № 856 від 21.08.2012р. Виконавчий напис нотаріуса було пред'явлено кредитором до Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ для примусового виконання та 05.09.2012р. ВДВС було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 18.09.2012р. Жовтневим ВДВС Запорізького МУЮ винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, в якій зазначено, що в результаті вжитих державним виконавцем заходів встановлено, що боржник за адресою: вул. Червоногвардійська, 48, оф.27, м. Запоріжжя не знаходиться; майна, на яке можливо звернути стягнення, за боржником не виявлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду від 09.01.2013р. скасувати.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що боржник знаходиться на податковому обліку саме у цій МДПІ. Також посилається на неврахування судом вимог ст. 41 Податкового кодексу України, ст. 38 ГПК України. Визнання боржника банкрутом було здійснено без проведення податковою інспекцією податкової перевірки.

За результатами апеляційного перегляду Донецький апеляційний господарський суд ухвалою від 25.02.2013р. припинив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська на постанову господарського суду Запорізької області від 09.01.2013р. у справі № 5009/5010/12.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.04.2013р. скасовано ухвалу апеляційного суду від 25.02.2013р. та справу № 5009/5010/12 передано на розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Ухвалою від 30.05.2013р. Донецький апеляційний господарський суд призначив апеляційну скаргу Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська на постанову господарського суду Запорізької області від 09.01.2013р. до нового розгляду в судовому засіданні на 19.06.2013р.

Від ліквідатора надійшов відзив на апеляційну скаргу Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська, в якому просить апеляційний суд залишити без задоволення апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та заперечення представників сторін, колегія суддів встановила:

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Частина 3 статті 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою у випадку відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора. При розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують дві особливості, притаманні процедурі, яка передбачена ст.52 Закону, зокрема: справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку згідно ч.3 ст.6 Закону, встановленого для їх погашення.

Відповідно до абзацу 8 ст. 1 Закону, безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

При цьому, безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

Статтею 14 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок" передбачено, що вексель -це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до статті 75 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, простий вексель містить:

(1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений;

(2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей;

(3) зазначення строку платежу;

(4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж;

(5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж;

(6) зазначення дати і місця складання простого векселя;

(7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець ).

Згідно ч. 1 ст. 76 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя , за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті.

Частиною 3 ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" передбачено, що від імені юридичних осіб вексель підписується власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. У разі якщо вексель підписується уповноваженою особою, до тексту векселя включається посилання на внутрішній документ юридичної особи, відповідно до якого уповноважена особа має право підписувати вексель. Підписи скріплюються печаткою.

Отож, за відсутності на простому векселі, емітентом якого є юридична особа, підпису двох осіб - директора та головного бухгалтера, або уповноваженої особи, вексель вважається виданим з дефектом форми і не має вексельної сили. Тому такий документ не є цінним папером та може мати силу простої боргової розписки. Зазначена правова позиція роз'яснена п.п. 2 - 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 08.06.2007р. "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів в Україні".

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ініціюючий кредитор 28.12.2012р. звернувся до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 52 Закону, зазначивши підставою для його порушення безспірну заборгованість боржника в сумі 18 143грн., що виникла за простим векселем серії АА №1737496, складеним 03.07.2012р. ТОВ "Сенеж Донецьк", виданий протест про неоплату векселя від 21.08.2012р. № 855 та вчинений виконавчий напис нотаріуса від 21.08.2012р. №856. Цей виконавчий напис був пред'явлений до Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ та постановою від 05.09.2012р. відкрито виконавче провадження.

Наявним векселем у матеріалах справи підтверджується, що його підписано однією особою -директором ТОВ "Сенеж Донецьк" Агафоновим О.О. Підпис головного бухгалтера (бухгалтера) на векселі відсутній (а.с.15).

Отже, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що судом першої інстанції не досліджено оригіналу простого векселя, копія якого міститься в матеріалах справи, на предмет відповідності його вимогам ст. 75 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі та ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні", зокрема, на предмет підписання його уповноваженими особами від імені юридичної особи-векселедавця та набуття таким документом вексельної сили, незалежно від здійсненого нотаріусом протесту векселя та порушення виконавчого провадження. А також не з'ясовано наявність (відсутність) у штаті боржника посади бухгалтера (головного бухгалтера), підпис якого на векселі, що видається від імені юридичної особи, є обов'язковим. Крім того, господарським судом не перевірено уповноваження інших осіб на підписання векселів згідно відповідних рішень керівника боржника.

Вказана позиція Донецького апеляційного господарського суду збігається з правовою позицією Вищого господарського суду України у постанові від 25.12.2012р. у справі №5006/5/13б/2012.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Будь-які додаткові докази з питання наявності або відсутності в штатному розпису боржника посади головного бухгалтера (бухгалтера) до Донецького апеляційного господарського суду не були надані. Тому апеляційна скарга розглядалась за наявними у матеріалах справи доказами.

На думку колегії суддів, простий вексель Серія АА №1737496 від 03.07.2012р., який не містить підпису головного бухгалтера, не має вексельної сили, тому як виданий з дефектом форми. Ініціюючим кредитором не доведена безспірність його вимог до боржника.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про можливість винесення постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури згідно ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є помилковими, такими, що не відповідають вимогам ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 103 ГПК України передбачено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі.

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. передбачено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що від моменту порушення даної справи уся процедура банкрутства проводилася з порушенням вимог чинного законодавства, тому висновки суду першої інстанції про можливість визнання боржника банкрутом згідно ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є помилковими.

За таких обставин, постанова господарського суду Запорізької області від 09.01.2013р. у справі № 5009/5010/12 про визнання відсутнього боржника банкрутом підлягає скасуванню, провадження у справі № 5009/5010/12 підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову господарського суду Запорізької області від 09.01.2013р. у справі №5009/5010/12 задовольнити.

Постанову господарського суду Запорізької області від 09.01.2013р. у справі №5009/5010/12 скасувати.

Провадження у справі № 5009/5010/12 про банкрутство ТОВ "Сенеж Донецьк" м.Запоріжжя припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження товариства з обмеженою відповідальності "Сенеж Донецьк" м. Запоріжжя для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування постанови господарського суду Запорізької області про визнання боржника банкрутом та припинення Донецьким апеляційним господарським судом провадження у справі про банкрутство.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.Л. Агапов

В.М. Татенко

Надруковано: 7 прим.

1.боржнику,1.кредитору

1.скаржнику, 1. у справу

1.ДАГС, 1.ГСЗО

1. дер.реєстратору