Ухвала

від 17.06.2013 по справі 5024/1101/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 червня 2013 року Справа № 5024/1101/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. суддівДанилової Т.Б., Данилової М.В. перевіривши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 у справі№ 5024/1101/2012 господарського суду Херсонської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Мемфіс і К" дофізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача публічного акціонерного товариства "Фідобанк" провизнання права власності В С Т А Н О В И В :

Касаційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно пунктів 1, 5 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня календарного року. При поданні касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 70 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 % ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

У пункті 2.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 (із змінами і доповненнями) зазначено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, вартість майна, що є предметом спору у даній справі, згідно звіту про незалежну оцінку нерухомого майна від 10.09.2009 складає 6 337 000, 00 грн.

Відповідно до прохальної частини касаційної скарги, скаржник просить суд скасувати прийняті у справі судові рішення попередніх судових інстанцій по даній справі, в повному обсязі.

Натомість, як вбачається з доданої до касаційної скарги квитанції 12614.1481.1 від 29.04.2013 скаржником сплачено судовий збір у розмірі 24 822, 38 грн., що не відповідає вищезазначеним вимогам.

Скаржником подано клопотання про зменшення розміру судового збору на підставі статті 8 Закону України "Про судовий збір" у зв'язку з складним фінансовим становищем.

Колегія суддів вважає, що дане клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У пункті 3 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України зазначено, що при розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

З наведеного випливає, що зменшення розміру судового збору, який підлягає сплаті є правом суду і може мати місце за наявності виключних обставин.

В клопотанні про зменшення сплати судового збору заявником не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність підстав для зменшення розміру судового збору. Відповідних доказів заявником надано.

Оскільки звільнення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку скаржником не доведено, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання.

Враховуючи наведене та керуючись статтею 7 Закону України "Про судовий збір", статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

1. Клопотання про зменшення розміру судового збору відхилити.

2. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 у справі № 5024/1101/2012 повернути скаржнику.

3. Повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 судовий збір в сумі 24 822, 38 грн., сплачений згідно квитанції 12614.1481.1 від 29.04.2013.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова