Постанова

від 18.06.2013 по справі 5017/2368/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року Справа № 5017/2368/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого, Кочерової Н.О., Самусенко С.С. - доповідача,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 22 березня 2013 року у справі№ 5017/2368/2012 господарського судуОдеської області за позовомДочірнього підприємства "Підприємство "Ферум" Ізмаїльської райспоживспілки доПідприємства "Ізмаїльський центральний ринок" Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств провизнання недійсним рішення загальних зборів засновників за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_4 до Підприємства "Ізмаїльський центральний ринок" Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств про визнання рішення загальних зборів недійсним за участю представника: від відповідача: Матеух С.Е.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.02.2013 припинено провадження у справі за позовом Дочірнього підприємства "Підприємства "Ферум" Ізмаїльської райспоживспілки до Підприємства "Ізмаїльський центральний ринок" Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників у зв'язку з відмовою позивача від позову, яку прийнято судом; припинено провадження у справі за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_4 до Підприємства "Ізмаїльський центральний ринок" Ізмаїльської районної спілки споживчих товариств, про визнання недійсним рішення загальних зборів з тих підстав, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою ОСОБА_4 15.03.2013 звернувся до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив поновити строк та право на апеляційне оскарження.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 дану скаргу та додані до неї документи повернуто ОСОБА_4 на підставі п. 3 ч.1 ст.97 ГПК України.

21.03.2013 ОСОБА_4 вдруге подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2013 (судді: В.І.Картере - головуючий, Л.В.Лавриненко, В.Т.Пироговський) у поновленні ОСОБА_4 пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження місцевого господарського суду від 22.02.2013 відмовлено, апеляційну скаргу та додані до неї документи повернуто ОСОБА_4

Ухвалу мотивовано відсутністю поважних причин для пропуску строку на апеляційне оскарження.

В касаційній скарзі ОСОБА_4 просить ухвалу апеляційного господарського суду скасувати, поновити строк для подання апеляційної скарги та передати справу №5017/2368/2012 на розгляд до Одеського апеляційного господарського суду, посилаючись при цьому на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, зокрема ст.93 ГПК України. Скаржник зазначає, що не отримував оскаржуваної ухвали та не підписував повідомлення про вручення, що наявне у матеріалах справи.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 04.06.2013 №08.03-04/606 у зв'язку з відпусткою судді Козир Т.П. призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи № 5017/2368/2012. Повторним автоматичним розподілом визначено доповідачем у справі суддю Самусенко С.С.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.06.2013 касаційну скаргу у справі № 5017/2368/2012 прийнято до провадження.

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм процесуального права апеляційним господарським судом, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

Як встановлено апеляційним господарським судом, оскаржену ухвалу місцевого господарського суду прийнято 22.02.2013. Із апеляційною скаргою ОСОБА_4 вперше звернувся 13.03.2013 з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Вказану скаргу було повернуто скаржнику ухвалою апеляційного господарського суду від 18.03.2013 на підставі п.3 ч.1 ст.97 ГПК України у зв'язку з ненаданням доказів сплати судового збору.

Згідно ч.4 ст.97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Повторно скаржник звернувся із апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку 20.03.2013.

Статтею 53 цього ж Кодексу передбачено, що за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У кожному випадку суд, із урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Відхиляючи викладені в клопотанні доводи скаржника про неотримання оскаржуваного судового акту, апеляційний господарський суд зазначив, що у матеріалах справи наявне поштове повідомлення №6505803167652 про вручення 02.03.2013 особисто ОСОБА_4 оскаржуваної ухвали господарського суду Одеської області від 22.02.2013.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що приймаючи ухвалу про відмову в поновленні строку, апеляційний господарський суд ухилився від надання оцінки доводам, наведеним в обґрунтування поважності причин пропуску.

ОСОБА_4 зазначає, що не отримував оскаржуваної ухвали та не підписував повідомлення про вручення, що наявне у матеріалах справи.

Апеляційний господарський суд, за відсутності в даному випадку фактичної можливості повного дослідження та встановлення вказаних обставин справи щодо вирішення питання про поновлення строку, неправомірно відмовив відповідачу у відновленні пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги. За вказаних обставин суд фактично позбавив скаржника права як на апеляційне, так і касаційне оскарження судового акта у справі, передбачене ст.129 Конституції України та ст.ст. 91, 107 ГПК України.

Відповідно до ст.111 7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню як така, що винесена з порушенням норм процесуального права, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного перегляду.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2013 у справі №5017/2368/2012 скасувати.

Справу №5017/2368/2012 передати до Одеського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Головуючий суддя І. Плюшко

Судді: Н. Кочерова

С. Самусенко