Ухвала

від 18.06.2013 по справі 2а-4992/12/1470

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2013 року м. Київ К/800/15791/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Суддя-доповідач:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.11.2012 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 року

у справі № 2а-4992/12/1470

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон» доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві державної податкової служби проскасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон» (далі по тексту - позивач, ТОВ СП «Нібулон») звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, СДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.11.2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

У касаційній скарзі СДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.11.2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ СП «Нібулон», посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу СДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

СДПІ проведено перевірку ТОВ СП «Нібулон» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт від 31.08.2012 року № 89/25/14291113.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на 809 827 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.09.2012 року № 0000412500, яким ТОВ СП «Нібулон» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 809827,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу .

Підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ СП «НІБУЛОН» (Покупець) та ПП «Украгро - Трейд» (Постачальник) укладено договір поставки №1231/2011 від 17.07.2011 року (далі - договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця сільськогосподарську продукцію в асортименті, за ціною, якістю, кількістю та на умовах, узгоджених з Покупцем і вказаних у договорі та додатках до нього, а Покупець зобов'язується здійснити приймання та оплату товару.

Фактичне виконання умов договору підтверджується матеріалами справи, зокрема - видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, рахунками - фактур тощо.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України № 996 Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , є документами первинного обліку.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, судами першої та апеляційної інстанцій вірно зроблено висновок, що на час перевірки, договір укладений між ТОВ СП «НІБУЛОН» та ПП «Украгро - Трейд» був сторонами виконаний належним чином.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент поставки сільськогосподарської продукції ПП «Украгро - Трейд» було зареєстровано, як платник податку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.11.2012 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби відхилити.

2. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.11.2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов