Постанова

від 19.06.2013 по справі 5/230

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2013 р. Справа № 5/230

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів: Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" № 07/71-4020 від 30.04.2013р.

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 26.04.2013р.

по розгляду скарги Державного підприємства "Енергоринок" на дії Державної виконавчої служби України щодо повернення наказу Арбітражного суду Закарпатської області від 22.01.2001р. №5/230 стягувачу (ДП "Енергоринок") і завершення виконавчого провадження та про визнання недійсною постанови від 15.02.2013р. ВП №13439288 про повернення наказу Арбітражного суду Закарпатської області від 22.01.2001р. №5/230 стягувачу (ДП "Енергоринок")

у справі № 5/230

за позовом Державного підприємства "Енергоринок", м.Київ

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго", м.Ужгород-Оноківці

про стягнення 80314573,77 грн. заборгованості,

за участю представників:

від позивача - Бойко М.О. (начальник відділу претензійно-правової роботи, довіреність від 26.02.2013р. №01/71-479Д);

від відповідача - Страшко С.О. (провідний юрисконсульт юридичного відділу, довіреність №88 від 16.04.2013р.);

від ДВС - Коцюбинський П.С. (начальник відділу організації та контролю за виконанням рішень УДВС ГУЮ у Львівській області, довіреність №2.7-44/4.4/1816 від 18.12.2012р., службове посвідчення №420).

Представникам сторін та органу ДВС роз'яснено їх права й обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.

За відсутності клопотання учасників судового процесу про здійснення технічної фіксації судового процесу, в судовому засіданні не забезпечується повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26.04.2013 р. у справі №5/230 (суддя Йосипчук О.С.) у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" на дії Державної виконавчої служби України щодо повернення наказу Арбітражного суду Закарпатської області від 22.01.2001р. №5/230 стягувачу (ДП "Енергоринок") і завершення виконавчого провадження та про визнання недійсною постанови від 15.02.2013р. ВП №13439288 про повернення наказу Арбітражного суду Закарпатської області від 22.01.2001р. №5/230 стягувачу (ДП "Енергоринок") відмовлено за безпідставністю. У прийнятті заяви Державного підприємства "Енергоринок" від 25.04.2013р. №01/71-3870 про зміну предмета позову відмовлено (а.с. 40-43).

Як вбачається зі змісту вказаної ухвали, Господарським судом Закарпатської області у даній справі розглядалась скарга Державного підприємства "Енергоринок ", №01/71-2416 від 12.03.2013р., на дії Державної виконавчої служби України, проте при виготовленні повного тексту ухвали від 26.04.2013р. місцевий господарський суд допустив описку: замість "У задоволенні скарги Державного підприємства "Енергоринок"…" зазначив "У задоволенні скарги ПАТ "Закарпаттяобленерго"….".

З огляду на те, що Публічним акціонерним товариством "Закарпаттяобленерго" у даній справі не подавалось жодних скарг на дії Державної виконавчої служби України, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26.04.2013 р. у справі №5/230 (суддя Йосипчук О.С.) відмовлено у задоволенні скарги Державного підприємства "Енергоринок" на дії Державної виконавчої служби України щодо повернення наказу Арбітражного суду Закарпатської області від 22.01.2001р. №5/230 стягувачу (ДП "Енергоринок") і завершення виконавчого провадження та про визнання недійсною постанови від 15.02.2013р. ВП №13439288 про повернення наказу Арбітражного суду Закарпатської області від 22.01.2001р. №5/230 стягувачу (ДП "Енергоринок").

Не погоджуючись з даною ухвалою, Державне підприємство "Енергоринок" оскаржило її в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 26.04.2013р. у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким вимоги скарги ДП "Енергоринок" на дії ДВС України задоволити в повному обсязі у зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи .

Вимоги апеляційної скарги ґрунтуються на тому, зокрема, що позивач не перешкоджав вчиненню виконавчих дій, як це зазначено в постанові відділу примусовго виконання рішень Державної виконавчої служби України від 15.02.2013р. ВП №13439288 про повернення наказу Арбітражного суду Закарпатської області від 22.01.2001р. №5/230 стягувачу, а в тексті цієї постанови не зазначено, які саме дії позивача унеможливлюють виконання рішення суду.

У відзиві на апеляційну скаргу та доповненні до відзиву на апеляційну скаргу ДВС України заперечив доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, просить ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 26.04.2013р. у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав законності та обґрунтованості оспорюваного судового акту.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.2013р. апеляційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" прийнято судом до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.05.2013р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2013р. за клопотанням відповідача розгляд апеляційної скарги відкладено до 12.06.2013р. та продовжено строк розгляду спору.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.2013р. за спільним клопотання сторін та органу ДВС продовжено строк розгляду спору, в судовому засіданні оголошено перерву до 19.06.2013р.

В судовому засіданні 19.06.2013р. представник позивача підтримав свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та висловив свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи. Просить ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 26.04.2013р. у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким вимоги скарги ДП "Енергоринок" на дії Дердавної виконавчої служби України задоволити в повному обсязі.

Представник органу ДВС України проти вимог апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу та доповненнях до відзиву на апеляційну скаргу. Просить оскаржуване рішення Господарського суду Закарпатської області у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" - без задоволення.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вирішила, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, ухвала Господарського суду Закарпатської області від 26.04.2013р. у даній справі - скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Рішенням Арбітражного суду Закарпатської області від 04.08.2000р. у справі №5/230 позов Державного підприємства "Національна енергетична компанія „Укренерго" задоволено. Стягнуто із Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія „Закарпатяобленерго" на користь позивача 80314573,77 грн. боргу.

На виконання вказаного рішення Арбітражним судом Закарпатської області було видано відповідний наказ.

Ухвалою Арбітражного суду Закарпатської області від 22.01.2001р. стягувача - Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" замінено його правонаступником - Державним підприємством "Енергоринок".

На виконання вказаної ухвали 22.01.2013р. Арбітражним судом Закарпатської області було видано відповідний наказ.

Згаданий наказ Арбітражного суду Закарпатської області від 22.01.2001р. у справі №5/230 Державне підприємство „Енергоринок" пред'явило відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до виконання 01.04.2008р.

13 квітня 2011р. Відкрите акціонерне товариство ""Енергопостачальна компанія „Закарпатяобленерго" було перейменовано у Публічне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго", що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №662774 (а.с. 19).

23 листопада 2009р. державним виконавцем було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання рішення Арбітражного суду Закарпатської області у справі №5/230 у зв'язку з включенням Публічного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго" до переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

У зв'язку із усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, 15.02.2013р. державним виконавцем було винесено постанову ВП №13439288 про поновлення виконавчого провадження з виконання наказу Арбітражного суду Закарпатської області від 22.01.2001р. у справі №5/230.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.09.2012р. у даній справі задоволено спільну заяву Державного підприємства „Енергоринок" та Публічного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго": розстрочено виконання рішення Арбітражного суду Закарпатської області від 04.08.2000р. у справі №5/230 на термін до 2017р.

15 лютого 2013 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Хомишиним Юрієм Борисовичем, на підставі п.4 ч.1 ст.47 Закону України „Про виконавче провадження", винесено постанову ВП №13439288 про повернення виконавчого документа - наказу №5/230 від 22.01.2001р. стягувачу.

Не погодившись з вказаною постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби, Державне підприємство „Енергоринок" звернулось до Господарського суду Закарпатської області з скаргою, в якій просить визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо повернення наказу Арбітражного суду Закарпатської області від 22.01.2001р. №5/230 ДП „Енергоринок" і завершення виконавчого провадження та визнати недійсною постанову від 15.02.2013р. ВП №13439288 про повернення наказу Арбітражного суду Закарпатської області від 22.01.2001р. №5/230 ДП „Енергоринок".

25 квітня 2013р. Державне підприємство „Енергоринок" звернулось до Господарського суду Закарпатської області з заявою про збільшення вимог за скаргою на дії Державної виконавчої служби України, якою просить додатково до попередніх вимог визнати незаконними дії Державної виконавчої служби України щодо складання акту від 15.02.2013р. у виконавчому провадженні №13439288.

Розглянувши скаргу Державного підприємства "Енергоринок" на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України місцевий господарський суд дійшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення, а у прийнятті заяви позивача про зміну предмета позову відмовив.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до роз'яснень, викладених у ч.2 п. 9.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII 1 ГПК тощо.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимоги позивача, викладені у заяві від 25.04.2013р. №01/71-3870 про визнання незаконними дій Державної виконавчої служби України щодо складання акту від 15.02.2013р. у виконавчому провадженні №13439288, є самостійною вимогою, яку слід розцінювати, як зміну предмета позову (скарги), в порядку ст. 22 ГПК України.

Згідно ч.4 ст.22 ГПК України, позивач має право змінити предмет або підставу позову виключно до початку розгляду господарським судом справи.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.03.2013р. у даній справі скаргу Державного підприємства "Енергоринок" від 12.03.2013р. на дії Державної виконавчої служби України прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.04.2013р.

З протоколу судового засідання у даній справі вбачається, що розгляд скарги Державного підприємства "Енергоринок", №01/71-2416 від 12.03.2013р., по суті розпочався в судовому засіданні 12.04.2013р.

Відтак, оскільки Державним підприємством "Енергоринок" змінено предмет скарги на дії Державної виконавчої служби України 26 квітня 2013р ., тобто після початку розгляду скарги по суті, Господарський суд Закарпатської області повинен був заяву позивача про збільшення вимог за скаргою на дії Державної виконавчої служби України від 25.04.2013р. №01/71-3870 залишити без розгляду, зазначивши про це в описовій частині ухвали від 26.04.2013р.

Окрім того, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не погоджується з висновками місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення скарги Державного підприємства "Енергоринок" на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ВП №13439288 від 15.02.2013р. мотивована перешкоджанням стягувачем примусовому виконанню рішення Арбітражного суду Закарпатської області від 04.08.2000р. у даній справі. При цьому державний виконавець зазначає про неможливість здійснення виконавчих дії по виконанню рішення Арбітражного суду Закарпатської області у справі №5/230 у зв'язку з розстроченням вказаного рішення суду та керується при цьому п.4 ч.1 ст.47 Закону України „Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Відповідно до ч.2 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт.

Вимоги до акту державного виконавця встановлюються п.п. 1.5. п.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5.

Проте, в постанові державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ВП №13439288 від 15.02.2013р. про повернення виконавчого документа стягувану не зазначено про складання акту, в якому зафіксовано факт перешкоджання стягувачем примусовому виконанню рішення.

Відповідно до п.1.5.2. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5 акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події: а) текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові державного виконавця, підстава для складання акта, перелічуються особи, що були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт; б) у констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції; в) у кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються); г) акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання сторін чи інших осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка «від підпису відмовився» проставляється напроти імені особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта; ґ) до акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

Як вбачається з наданого представником позивача в судовому засіданні 19.06.2013р. акту державного виконавця Хомишина Ю.Б. від 15.02.2013р., такий не відповідає вимогам п.1.5.2. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5.

З огляду на наведене колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що в порушення вимог ч. 2 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України не було складено акту, який би засвідчував факт перешкоджання стягувачем проведенню виконавчих дій по примусовому виконанню рішення Арбітражного суду Закарпатської області від 04.08.2000р. у даній справі.

Окрім того, як вбачається зі змісту п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", перед поверненням виконавчого документа стягувачу на підставі вказаної статті закону державний виконавець повинен попередити стягувача про можливість повернення виконавчого документа у випадку чинення останнім перешкод державному виконавцю у проведенні виконавчих дій.

Проте в матеріалах справи відсутні докази такого повідомлення державним виконавцем Державного підприємства "Енергоринок".

До того ж, як вбачається зі змісту Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5 (п.п. 4.4.1., 4.4.4.) державний виконавець виносить постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.4 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" якщо стягувач без поважних причин не з'явиться на виконання у час та місце, вказані в постанові про відкриття виконавчого провадження після попередження стягувача про повернення йому виконавчого документа та у разі усної відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника, під час виконання рішення.

Проте, у тексті постанови ВП №13439288 від 15.02.2013р. про повернення виконавчого документа стягувану не вказано на жодну з зазначених вище дій Державного підприємства "Енергоринок".

Натомість, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби при винесенні постанови ВП №13439288 від 15.02.2013р. про повернення виконавчого документа стягувачу покликається на неможливість примусового виконання рішення суду у даній справі у зв'язку з винесенням Господарським судом Закарпатської області ухвали від 20.09.2012р. про розстрочку виконання рішення у даній справі.

Відповідно до ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим , за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення , ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.7.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" право сторони, державного виконавця та прокурора на звернення до суду з заявою про надання розстрочки виконання рішення може бути реалізоване ними у будь-який час після набрання рішення законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання.

З огляду на наведене, колегія суддів Львівського апеляційного суду вважає, що реалізація боржником свого права на розстрочення виконання рішення суду та надання стягувачем згоди на таке розстрочення, в порядку передбаченому ст. 121 ГПК України, не може свідчити про перешкоджання стягувачем провадженню виконавчих дій по примусовому виконанню рішення суду.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду Львівської області від 29.04.2013 року у справі №5015/4402/12 прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Державну виконавчу службу України, відповідно до вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 103, 104, 105, 106, 121-2 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок", № 07/71-4020 від 30.04.2013р., на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 26.04.2013р. у справі №5/230 - задоволити .

2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 26.04.2013р. у справі №5/230 скасувати.

3. Скаргу Державного підприємства "Енергоринок", №01/71-2416 від 12.03.2013р., на дії Державної виконавчої служби України задоволити.

4. Визнати незаконними дії Державної виконавчої служби України щодо повернення наказу Арбітражного суду Закарпатської області від 22.01.2001р. №5/230 Державному підприємству "Енергоринок".

5. Визнати недійсною постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 15.02.2013р. ВП №13439288 про повернення наказу Арбітражного суду Закарпатської області від 22.01.2001р. №5/230 Державному підприємству "Енергоринок".

6. Стягнути з Державної виконавчої служби України (04053, м. Київ, вул. Артема, 73) на користь Державного підприємства "Енергоринок" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 27) 573, 50 грн. сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

7. На виконання постанови місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 20 червня 2013р.

Головуючий-суддя Краєвська М.В.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.