Постанова

від 20.06.2013 по справі 905/320/13-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.06.2013 р. справа №905/320/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І. суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф. при секретарі Ложка Н.Л. від позивача:Сакварелідзе М.А. - за дов. № 1 від 09.01.13 р., Шумаков Ю.В. - за дов. № 36 від 18.06.13 р., Єфрємова Н.М. - за дов. № 37 від 18.06.13 р. від відповідача:Яблуновська К.М. - за дов. ВРО № 778878 від 18.06.12 р. від третьої особи:не з'явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного підприємства "Строитель-7", м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2013 року у справі№ 905/320/13-г (суддя Овсяннікова О.В.) за позовомПриватного підприємства "Строитель-7", м. Донецьк до відповідачаСпільного підприємства "Агроспецмонтажник", м. Ясинувата Донецької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаВідділу капітального будівництва Ясинуватської міської ради, м. Ясинувата Донецької області простягнення 96003 грн. 06 коп. та за зустрічним позовомСпільного підприємства "Агроспецмонтажник", м. Ясинувата Донецької області доПриватного підприємства "Строитель-7", м. Донецьк провизнання недійсним акту ф. КБ-2в, розірвання договору № 1001 від 02.10.2012 р. та стягнення 134036 грн. 30 коп. ВСТАНОВИВ:

У 2013 році Приватне підприємство "Строитель-7", м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Спільного підприємства "Агроспецмонтажник", м. Ясинувата Донецької області про стягнення 96003 грн. 06 коп.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.01.13 року було прийнято до розгляду зустрічний позов Спільного підприємства "Агроспецмонтажник", м. Ясинувата Донецької області до Приватного підприємства "Строитель-7", м. Донецьк про визнання недійсним акту ф. КБ-2в, розірвання договору № 1001 від 02.10.2012 р. та стягнення авансу у розмірі 120000 грн. 00 коп., пені у розмірі 3821 грн. 92 коп. та 3% річних у розмірі 764 грн. 38 коп.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.02.13 р., за клопотанням позивача, до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, було залучено - Відділ капітального будівництва Ясинуватської міської ради.

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.03.13 р. було відмовлено Приватному підприємству „Строитель-7", м. Донецьк у задоволенні позову до Спільного підприємства „Агроспецмонтажник", м. Ясинувата Донецької області про стягнення 96003 грн. 06 коп. та відмовлено Спільному підприємству „Агроспецмонтажник", м. Ясинувата Донецької області у задоволенні зустрічного позову до Приватного підприємства „Строитель-7", м. Донецьк про визнання недійсним акта ф. КБ-2в, розірвання договору № 1001 від 02.10.2012 р. та стягнення 134036 грн. 30 коп.

Позивач за первісним позовом, Приватне підприємство "Строитель-7", м. Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 27.03.13 р. скасувати частково та прийняти нове рішення, яким задовольнити первісні позовні вимоги та залишити в іншій частині рішення без змін.

Відповідач за первісним позовом усно у судовому засіданні надав заперечення на апеляційну скаргу, якими просив суд апеляційної інстанції рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Третя особа до судового засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Про причину неявки суд не повідомила, своїми процесуальними правами, передбаченими статтями 22, 27 Господарського процесуального кодексу України, не скористалася, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надала, явка сторін та третьої особи ухвалою суду від 19.04.13р. не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін та третьої особи не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам та третій особі по справі в установленому порядку.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 905/320/13-г та наданих представниками сторон пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частково не відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення первісного позову та залишенню без змін в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.10.12 року між Спільним підприємством „Агроспецмонтажник" (Генпідрядник) та Приватним підприємством „Строитель-7" (Субпідрядник) було укладено договір підряду № 1001, за умовами якого Субпідрядник зобов'язався власними та залученими силами по завданню Генпідрядника (згідно проектно - кошторисної документації) виконати роботи з будівництва монолітного залізобетонного контактного резервуару і вторинних відстійників на об'єкті „ВКБ Ясинуватської міської ради „Розширення та реконструкція очисних каналізаційних споруджень м. Ясинувата Донецької області. Корегування", а Генпідрядник прийняв на себе зобов'язання надати Субпідряднику об'єкт для виконання робіт, прийняти виконані роботи і оплатити їх на умовах, визначених договором.

За пунктами 2.1 та 2.2 договору, вартість робіт узгоджена у сумі 300000 грн. 00 коп. орієнтовно і визначена як динамічна.

Згідно п. 13.1 договору, строк дії договору встановлений з моменту його підписання до остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань.

У відповідності до умов укладеної між сторонами Додаткової угоди № 1 від 11.12.12 р. було змінено вартість робіт і строк їх закінчення - 25.12.12 р.

Згідно розділу 6 договору сторони визначили порядок розрахунків, який полягає у сплаті авансу у розмірі - 10 % - 30 % від суми договору, впродовж 6 - ти робочих днів з моменту початку робіт, та остаточних розрахунків - впродовж 5 - ти днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт (форма КБ-2в, КБ-3) і надання виконавчої документації, актів на приховані роботи.

Генпідрядником на виконання умов договору було перераховано Субпідряднику 120000 грн. 00 коп. авансу.

Відповідно до 9.1 договору, за результатами виконаних робіт Субпідрядник зобов'язаний надавати акти по формі КБ-2в, КБ-3, а Генпідрядник зобов'язаний впродовж 3-х днів, з моменту отримання акта, розглянути його і у разі відсутності зауважень - підписати, після чого передати його Субпідряднику.

Згідно п. 9.2 договору, у разі відмови Генпідрядника від підписання актів без мотивованих причин відображених у письмовому вигляді, по закінченню 3-х днів роботи вважаються прийнятими.

Так, Субпідрядник 14.12.12 р. листом № 125 надіслав Генпідряднику Акт № 1 прийомки виконаних будівельних робіт за листопад 2012 р. та довідку про вартість виконаних робіт за цей період. Відповідач акт прийомки виконаних будівельних робіт отримав 17.12.12 р., що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач 25.12.12 р. повернув позивачу лист № 125 від 14.12.12 р., довідку про вартість виконаних робіт за грудень 2012 р., акт прийомки виконаних робіт за цей же період та інші документи. При цьому, відповідач зазначив підстави, згідно з якими акт виконаних робіт нібито не може бути підписано, що пов'язано з якістю виконаних робіт.

Оскільки відповідач повинен був сплатити виконані роботи, однак не сплатив, позивач звернувся із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 95253 грн. 19 коп., пені у розмірі 624 грн. 61 коп. та 3% річних у розмірі 125 грн. 26 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно приписів ст. 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 1 ст. 858 Цивільного кодексу України передбачено, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційного зменшення ціни роботи; відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, Субпідрядник 14.12.12 р. листом № 125 надіслав Генпідряднику Акт № 1 прийомки виконаних будівельних робіт за листопад 2012 р. та довідку про вартість виконаних робіт за цей період. Відповідач даний акт прийомки виконаних будівельних робіт отримав 17.12.12 р., що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та 25.12.12 р. повернув позивачу лист № 125 від 14.12.12 р., довідку про вартість виконаних робіт за грудень 2012 р., акт прийомки виконаних робіт за цей же період та інші документи.

У відповідності до п. 9.2 договору, у разі відмови Генпідрядника від підписання актів без мотивованих причин відображених у письмовому вигляді, протягом 3-х днів акти вважаються прийнятими.

Отже, акт № 1 прийомки виконаних будівельних робіт за листопад 2012 р. є таким, що прийнятий відповідачем, оскільки 3 - денний строк для відмови від його підписання, встановлений п. 9.2 договору, витік 20.12.12 р., а підстави повернення акту в пізніший термін не є мотивованою відмовою від підписання такого акту, оскільки, як правомірно встановлено судом першої інстанції, відповідач за первісним позовом не довів суду належними засобами доказування факт неякісного виконання позивачем робіт.

Сторони 11.12.12 року уклали Додаткову угоду № 1, якою виклали п. 5.2 договору в наступній редакції: закінчення робіт - 25.12.12 року.

Позивач на виконання умов договору підрядні роботи виконав у повному обсязі, однак відповідач всупереч умовам договору оплатив їх лише частково у розмірі 120000 грн. 00 коп.

Судом першої інстанції помилково відмовлено у задоволенні первісного позову в повному обсязі з посиланням на нібито відсутність у відповідача настання обов'язку оплатити виконані роботи з причини не направлення позивачем актів скритих робіт, оскільки роботи були виконані позивачем в повному обсязі, частково оплачені відповідачем, мотивованої відмови від прийняття виконаних робіт відповідач не надав, а нібито необхідність підписання актів скритих робіт працівниками контролюючих органів (на що послався суд першої інстанції) не передбачена ані умовами укладеного сторонами в добровільному порядку, без заперечень та зауважень договору, ані нормами чинного законодавства України.

Отже, враховуючи те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі, відповідач, відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, не надав письмових належних та допустимих доказів сплати залишку суми боргу за виконані підрядні роботи у розмірі 95253 грн. 19 коп., Донецький апеляційний господарський суд вважає, що відповідач неналежним чином виконав своє договірне грошове зобов'язання всупереч вимогам статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сума боргу у розмірі 95253 грн. 19 коп., а рішення в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення первісного позову в цій частині.

Також позивач при зверненні до суду із первісним позовом просив стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 624 грн. 61 коп. та 3% річних у розмірі 125 грн. 26 коп.

Однак, судова колегія вважає, що первісні позовні вимоги щодо пені та річних задоволенню не підлягають через невірний розрахунок, оскільки позивачем не доведено суду належними засобами доказування початок нарахованого ним строку для можливості стягнення штрафних санкцій, передбачених умовами договору (дата визначена тільки виходячи з математичних припущень позивача).

Також судова колегія вважає, що господарський суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову з огляду на наступне:

Як вбачається, господарський суд правомірно відмовив позивачу за зустрічним позовом у задоволенні позову в частині розірвання договору № 1001 від 02.10.12 р., оскільки факти невиконання позивачем зобов'язань, або неналежного їх виконання, що становить суть правопорушення, не підтверджені належними та допустимими доказами по справі. Крім того, позивач за зустрічним позовом сплатив частково виконанні відповідачем за зустрічним позовом роботи, тобто своїми конклюдентними діями підтвердив факт виконання останнім підрядних робіт належним чином та в строки, обумовлені договором.

Як вірно дійшов висновку суд першої інстанції, вимога позивача за зустрічним позовом щодо стягнення суми сплаченого авансу у розмірі 120000 грн. 00 коп. не підлягає задоволенню, оскільки роботи за договором відповідачем за зустрічним позовом були виконані, а тому підстав для повернення суми авансу не має. До того ж у відповідача за зустрічним позовом взагалі відсутнє перед позивачем за зустрічним позовом договірне грошове зобов'язання у вигляді сплати будь-яких коштів, а навпаки, у позивача за зустрічним позовом існує договірне грошове зобов'язання перед відповідачем за зустрічним позовом.

Згідно п. 11.3 договору, сторони передбачили відповідальність Субпідрядника за порушення строків виконання робіт у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, але не зазначили за який період і від якої суми: від суми договору або від суми несвоєчасно виконаних робіт.

Втім, позивачем за зустрічним позовом не доведено факту прострочки виконання робіт відповідачем за зустрічним позовом, адже роботи фактично виконані у листопаді 2012 р., в той час, як згідно з п. 5.2 договору (в редакції додаткової угоди) строк закінчення робіт - 25.12.12 р.

Судова колегія вважає, що господарський суд дійшов вірного висновку, що вимога позивача за зустрічним позовом щодо стягнення пені та річних на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України є безпідставною, оскільки зазначена норма передбачає відповідальність за порушення грошових зобов'язань, яких у відповідача за зустрічним позовом взагалі не існує за договором, зо визначений в якості підстави позову.

Як вірно визначився суд першої інстанції, Акт оцінки технічного стану обладнання від 26.11.2012 р. та протокол повернення обладнання від 28.11.12 р., на які посилається позивач за зустрічним позовом, складені без участі представника відповідача за зустрічним позовом, тому вони не можуть бути належними доказами вини відповідача. До того ж, позивачем за зустрічним позовом не підтверджено факт передачі відповідачу за зустрічним позовом опалубки, оскільки відсутній акт її приймання - передачі як перед початком робіт, так і після їх закінчення. Тому судом правомірно відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог в частині визнання недійсним акту ф. КБ-2в.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що господарським судом правомірно відмовлено позивачу за зустрічним позовом у задоволенні його позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, частково не відповідають обставинам справи, тому судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2013 року у справі № 905/320/13-г підлягає частковому скасуванню в частині стягнення суми заборгованості за первісним позовом з прийняттям нового рішення в цій частині про задоволення первісних позовних вимог із залишенням без змін рішення суду першої інстанції в іншій частині.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, 99, 101, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Строитель-7", м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2013 року у справі № 905/320/13-г - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2013 року у справі № 905/320/13-г - скасувати частково.

Задовольнити частково первісні позовні вимоги Приватного підприємства "Строитель-7", м. Донецьк до Спільного підприємства "Агроспецмонтажник", м. Ясинувата Донецької області про стягнення 96003 грн. 06 коп.

Стягнути з Спільного підприємства "Агроспецмонтажник", 86000, Донецька область, м. Яснувата, вул. Орджонікідзе, 179, код ЗКПО 21952182 на користь Приватного підприємства "Строитель-7", 83102, м. Донецьк, вул. Стадіонна, 1 «Р», код ЗКПО 24470213 основний борг у розмірі 95253 грн. 19 коп., витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1905 грн. 06 коп. та витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної карги у розмірі 952 грн. 53 коп.

Відмовити у задоволенні первісних позовних вимог Приватного підприємства "Строитель-7", м. Донецьк до Спільного підприємства "Агроспецмонтажник", м. Ясинувата Донецької області про стягнення про стягнення пені у розмірі 624 грн. 61 коп. та 3% річних у розмірі 125 грн. 26 коп.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2013 року у справі № 905/320/13-г - залишити без змін.

Доручити господарському суду Донецької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надр. 6 прим: 1 - у справу; 2,3 - сторонам; 4 - з-й особі; 5 - ДАГС; 6- ГС Дон. обл. Ложка Н.Л.