Постанова

від 06.08.2013 по справі 905/320/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2013 року Справа № 905/320/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Запорощенка М.Д., Акулової Н.В. (доповідач), Алєєвої І.В. розглянувши касаційну скаргу Спільного підприємства "Агроспецмонтажник", Донецька обл., м. Ясинувата на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 18.06.2013 року та на рішеннягосподарського суду Донецької області від 27.03.2013 року у справі№ 905/320/13-г господарського суду Донецької області за позовом Приватного підприємства "Строитель-7", м. Донецьк доСпільного підприємства "Агроспецмонтажник", Донецька обл., м. Ясинувата за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділу капітального будівництва Ясинуватської міської ради, Донецька обл., м. Ясинувата простягнення 96003,06 грн. та за зустрічним позовомСпільного підприємства "Агроспецмонтажник", Донецька обл., м. Ясинувата доПриватного підприємства "Строитель-7", м. Донецьк про визнання недійсним акту ф. КБ-2в, розірвання договору №1001 від 02.10.2012 року та стягнення 134036,30 грн.

За участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: не з'явився;

від відповідача за первісним позовом: Тарасенко І.В. (дов.б/н від 15.04.2013 року);

від третьої особи: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.03.13 року по справі №905/320/13-г (суддя: Овсяннікова О.В. ) відмовлено Приватному підприємству „Строитель-7" у задоволенні позову до Спільного підприємства „Агроспецмонтажник" про стягнення 96003 грн. 06 коп.; відмовлено Спільному підприємству „Агроспецмонтажник" у задоволенні зустрічного позову до Приватного підприємства „Строитель-7" про визнання недійсним акта ф. КБ-2в, розірвання договору № 1001 від 02.10.2012 р. та стягнення 134036 грн. 30 коп.

Рішення суду першої інстанції, в частині відмови у задоволенні первісного позову, мотивовано тим, що позивачем не виконані умови договору, які визначені, як підстава для оплати за виконані роботи, а саме підписання акта виконаних робіт та надання виконавчої документації, актів на приховані роботи. В частині відмови у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним актів за формою КБ-2в та КБ-3, рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки відповідачем не було додержано вимог чинного законодавства і умов укладеного договору акт вважається прийнятими і підстав для визнання його недійсним немає. Щодо відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог про розірвання договору, рішення суду мотивовано тим, що дані вимоги є недоведеними, оскільки факти невиконання позивачем зобов'язань, або неналежного їх виконання, що становить суть правопорушення, не підтверджені належними та допустимими доказами. В частині відмови у зустрічних позовних вимог про стягнення суми авансу у розмірі 120 000грн., рішення суду першої інстанції мотивовано безпідставністю позовних вимог, оскільки роботи за договором були виконані.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.06.2013 року по справі №905/320/13-г (судді: Діброва Г.І., Бойченко К.І., Чернота Л.Ф. ) рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2013 року у справі № 905/320/13-г скасовано частково; задоволено частково первісні позовні вимоги Приватного підприємства "Строитель-7" до Спільного підприємства "Агроспецмонтажник" про стягнення 96 003 грн. 06 коп.; відмовлено у задоволенні первісних позовних вимог Приватного підприємства "Строитель-7" до Спільного підприємства "Агроспецмонтажник" про стягнення пені у розмірі 624 грн. 61 коп. та 3% річних у розмірі 125 грн. 26 коп.; в іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2013 року у справі № 905/320/13-г залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в частині скасування рішення суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки роботи були виконані позивачем в повному обсязі, частково оплачені відповідачем, мотивованої відмови від прийняття виконаних робіт відповідач не надав, а необхідність підписання актів скритих робіт працівниками контролюючих органів не передбачена ні умовами укладеного договору, ні нормами чинного законодавства, тому у суду першої інстанції відсутні були підстави для відмови у задоволенні первісного позову в повному обсязі з посиланням на нібито відсутність у відповідача настання обов'язку оплатити виконані роботи з причин не направлення позивачем актів скритих робіт.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Спільне підприємство "Агроспецмонтажник", Донецька обл., м. Ясинувата звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.06.2013 року, рішення Господарського суду Донецької області від 27.03.2013 року у справі №905/320/13-г повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову ПП "Строитель-7" повністю, та задовольнити вимоги зустрічного позову в частині визнання недійсними актів за формою КБ-2а та КБ-3.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні, представник Спільного підприємства "Агроспецмонтажник" підтримав вимоги та доводи викладені в касаційній скарзі, просив її задовольнити.

Заслухавши представника Спільного підприємства "Агроспецмонтажник", який з'явився в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статей 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.10.2012 року між Спільним підприємством „Агроспецмонтажник" (Генпідрядник) та Приватним підприємством „Строитель-7" (Субпідрядник) було укладено договір підряду № 1001, за умовами якого Субпідрядник зобов'язався власними та залученими силами по завданню Генпідрядника (згідно проектно - кошторисної документації) виконати роботи з будівництва монолітного залізобетонного контактного резервуару і вторинних відстійників на об'єкті „ВКБ Ясинуватської міської ради „Розширення та реконструкція очисних каналізаційних споруджень м. Ясинувата Донецької області. Корегування", а Генпідрядник прийняв на себе зобов'язання надати Субпідряднику об'єкт для виконання робіт, прийняти виконані роботи і оплатити їх на умовах, визначених договором. (п.1.1 договору). Строк дії договору встановлений з моменту його підписання до остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань. (пункт 13.1 договору).

Орієнтовна вартість робіт по даному договору визначається на підставі договірної вартості та орієнтовно складає 300 000 грн., в т.ч. НДС - 50 000 грн. (п.2.1. договору).

Договірна ціна є динамічною та може бути переглянута в наступних випадках: зміна обсягу робіт; виникнення обставин непереборної сили. (п.2.2. договору).

За умовами укладеної між сторонами Додаткової угоди № 1 від 11.12.12 р. було змінено вартість робіт і строк їх закінчення - 25.12.12 р.

Пунктом 6.2. договору сторони погодили, що у продовж 6-ти робочих днів з початку робіт Генпідрядник перераховує Субпідряднику аванс у розмірі - 10 % - 30 % від суми договору.

Оплата за виконані роботи здійснюється впродовж 5 - ти днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт (форма КБ-2в, КБ-3) і надання виконавчої документації, актів на приховані роботи. (п.6.3. Договору).

Відповідно до п.9.1 договору за результатами виконаних робіт Субпідрядник зобов'язаний надавати акти по формі КБ-2в, КБ-3, а Генпідрядник зобов'язаний впродовж 3-х днів, з моменту отримання акта, розглянути його і у разі відсутності зауважень - підписати, після чого передати його Субпідряднику.

У разі відмови Генпідрядника від підписання актів без мотивованих причин відображених у письмовому вигляді, по закінченню 3-х днів акти вважаються прийнятими. (п.9.2) договору.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами виникли зобов'язальні відносини на підставі укладеного договору підряду.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Генпідрядником на виконання умов договору було перераховано Субпідряднику 120 000 грн. 00 коп. авансу.

14.12.12 р. Субпідрядник листом № 125 надіслав Генпідряднику Акт № 1 прийомки виконаних будівельних робіт за листопад 2012 р. та довідку про вартість виконаних робіт за цей період. Відповідач акт прийомки виконаних будівельних робіт отримав 17.12.12 р., що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

25.12.12 р. Генпідрядник повернув позивачу лист № 125 від 14.12.12 р., довідку про вартість виконаних робіт за грудень 2012 р., акт прийомки виконаних робіт за цей же період та інші документи.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку що, відповідно до п.9.2. договору, акт №1 прийомки виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року є такий, що прийнятий відповідачем.

Тому, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову в сумі 96 003,06 грн. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки відповідач належних та допустимих доказів сплати залишку суми боргу за виконані підрядні роботи у розмірі 95 253 грн. 19 коп. суду не надав, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума боргу у розмірі 95 253 грн. 19 коп., судом апеляційної інстанцій відмовлено у задоволенні первісного позову щодо стягнення пені у розмірі 624 грн. 61 коп. та 3% річних у розмірі 125 грн. 26 коп., через недоведеність.

Спільне підприємство "Агроспецмонтажник" звернулося до суду з зустрічною позовною заявою до Приватного підприємства "Строитель-7" про визнання недійсним акту за формою КБ-2в та формою КБ-3, розірвання договору підряду № 1001 від 02.10.2012 р. та стягнення авансу у розмірі 120000 грн. 00 коп., пені у розмірі 3821 грн. 92 коп. та 3% річних у розмірі 764 грн. 38 коп.

Судами попередніх інстанцій відмовлено у задоволенні зустрічного позову в частині розірвання договору № 1001 від 02.10.12 р., та стягненні суми авансу у розмірі 12 0000 грн. оскільки роботи за договором відповідачем за зустрічним позовом були виконані та факти невиконання позивачем зобов'язань, або неналежного їх виконання, що становить суть правопорушення, не підтверджені належними та допустимими доказами по справі.

Судами відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог в частині стягнення пені на підставі п.11.3 договору та 3% річних на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, оскільки позивачем за зустрічним позовом не доведено факту прострочки виконання робіт відповідачем за зустрічним позовом, адже роботи фактично виконані у листопаді 2012 р., в той час, як згідно з п. 5.2 договору (в редакції додаткової угоди) строк закінчення робіт - 25.12.12 р.; а ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає відповідальність за порушення грошових зобов'язань, яких у відповідача за зустрічним позовом взагалі не існує за договором.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що акт оцінки технічного стану обладнання від 26.11.2012 р. та протокол повернення обладнання від 28.11.12 р., на які посилається позивач за зустрічним позовом, складені без участі представника відповідача за зустрічним позовом, тому вони не можуть бути належними доказами вини відповідача. До того ж, позивачем за зустрічним позовом не підтверджено факт передачі відповідачу за зустрічним позовом опалубки, оскільки відсутній акт її приймання - передачі як перед початком робіт, так і після їх закінчення. Тому судами попередніх інстанцій відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог в частині визнання недійсним акту ф. КБ-2в.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки суду апеляційної інстанції такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, оскільки апеляційний господарський суд в порядку ст. ст.4 3 , 4 7 , 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив та належним чином оцінив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин з'ясував дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Згідно ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права при прийнятті оскаржуваного судового акту не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятої постанови апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника - Спільне підприємство "Агроспецмонтажник", Донецька обл., м. Ясинувата.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 ,111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Спільного підприємства "Агроспецмонтажник", м. Ясинувата, Донецька обл. залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.06.2013 року у справі №905/320/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя М.Д. Запорощенко

Судді: Н.В. Акулова

І.В. Алєєва