Рішення

від 13.06.2013 по справі 36/343

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ   83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46 Р І Ш Е Н Н Я    іменем України 13.06.2013р.                                                                                                      Справа № 36/343                                Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційна фірма «Афіна», м.Київ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ТС Обжора ”, м.Донецьк про стягнення 28654грн.67коп. від Позивача: не з'явився, від Відповідача: не з'явився, СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Комерційна фірма «Афіна», м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “ТС Обжора ” м.Донецьк про стягнення суми основного боргу в розмірі 28654грн.67коп. В обґрунтування своїх вимог позивач у позові посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу на умовах оплати з відстроченням платежу № 403 від 06.12.2006р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару. 04.01.2010р. відповідач надав відзив на позовну заяву, за змістом якого заперечує проти задоволення позовних вимог. Посилається на те, що постачання товару за представленими позивачем суду видатковими накладними здійснювалось не на підставі договору №403 від 06.12.2006р., правовідносини сторін виникли за видатковими накладними. Крім того відповідач звертає увагу на той факт, що позивачем не надані суду передбачені  вказаним договором замовлення та графіки поставок. 19.01.2010р. позивач надав письмові пояснення від 19.01.2010р. за змістом яких замовлення на поставку товару узгоджувались сторонами в усній формі, специфікація була надана відповідачу в електронному вигляді. Також зазначає що відповідачем не надавалось жодних претензій щодо здійснених продавцем поставок. 19.01.2010р. позивач у порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з клопотанням про зміну підстав позову, у якому просить змінити підстави позову з договірних на позадоговірні, а саме посилається на те, що постачання товару відбувалося згідно видаткових накладних. Враховуючи що приписи ч. 4 ст. 22 ГПК України в редакції від 17.11.2009р., що діяла на момент подання заяви про зміну підстав позову, передбачала право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, суд дійшов висновку, що позивач скористався наданим йому правом і у подальшому розглядає справу з іі урахуванням. Відповідач 19.01.2010р. звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційна фірма «Афіна», м.Київ, про визнання видаткових накладних недійсними, яка ухвалою від 21.01.2010р. була повернута без розгляду. 22.02.2011р. позивач надав суду письмові пояснення по справі, якими в тому числі просив суд стягнути з відповідача штраф за невиконання вимог ухвали суду від 19.01.2010р. щодо ухилення відповідача від підписання акту звірки розрахунків. Суд відхиляє клопотання позивача, оскільки у даному випадку покладення штрафу на сторону це є правом суду, його виключною прерогативою. У зв'язку із знаходженням від відповідача за первісним позовом апеляційної скарги б/н від б/д на ухвалу господарського суду Донецької області від 21.10.2010р. та необхідністю направлення матеріалів справи до Донецького апеляційного господарського суду, суд ухвалою від 28.01.2010р. зупинив провадження по справі. У зв'язку з усуненням обставин що зумовили зупинення провадження по справі, ухвалою від 06.09.2010р. провадження по справі було поновлено та призначено її розгляд на 29.09.2010р. Розпорядженням голови господарського суду від 16.09.2010р. по справі №36/343 суддю Будко Н.В замінено на суддю Іванченкову О.М., у зв'язку з призначенням судді Будко Н.В. суддею Донецького апеляційного господарського суду. Ухвалою від 21.09.2010р. зупинено провадження по справі у зв'язку з надходженням апеляційної скарги на ухвалу суду про зупинення провадження по справі від 28.01.2010р. У зв'язку з усуненням обставин що зумовили зупинення провадження по справі, ухвалою від 10.02.2011р. провадження по справі було поновлено призначено її розгляд на 22.02.2011р. Ухвалою від 17.02.2011р. суд, керуючись п.4, 6, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернув без розгляду зустрічну позовну заяву ТОВ «ТС Обжора». Через оскарження ТОВ «ТС Обжора» ухвал господарського суду Донецької області, провадження по справі зупинялось та поновлялось. Розпорядженням голови господарського суду від 14.07.2011р. у зв'язку з обранням судді Іваненкової О.М. на посаду судді господарського суду м.Києва справу №36/343 передано на автоматичний розподіл, за результатами якого було обрано суддю Макарову Ю.В. Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 04.07.2012р. у зв'язку з находженням судді Макарової Ю.В. на лікарняному, справу передано на розгляд судді Подколзіної Л.Д. Розпорядженням заступника голови господарського суду від 25.07.2012р. у зв'язку із виходом судді Макарової Ю.В. з лікарняного, справу передано на розгляд судді        Макарової Ю.В. Востаннє розгляд справи було зупинено ухвалою від 23.01.2013р. Востаннє суд ухвалою від 29.05.2013р. поновив провадження по справі, призначив розгляд справи на 13.06.2013р. Позивач у судове засідання призначене на 13.06.2013р. не з'явився, вимог ухвали суду від 29.05.2013р. не виконав, в той же час 11.06.2013р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника. Суд вважає, що керівник позивача, у разі відрядження представника, мав можливість згідно вимог ст. 28 ГПК України визначити своєчасно іншу особу, яка буде представляти інтереси ТОВ Комерційна фірма «Афіна» в судовому засіданні по даній справі або представляти інтереси в суді особистою участю керівника. Відповідач у судове засідання призначене на 13.06.2013р. не з'явився, вимог ухвали суду від 29.05.2013р. не виконав. Як свідчать матеріали справи, відповідач жодного разу не забезпечив участь свого представника в суді першої інстанції. Факт обізнаності сторін про розгляд справи підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленнями про отримання ухвал господарського суду. Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Про необхідність витребування від сторін будь–яких інших доказів, без яких неможливо розглянути дану справу, до суду не заявлялося. З врахуванням вищенаведеного суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами. Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають  задоволенню, враховуючи наступне: За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього кодексу. Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України). Враховуючи заяву про зміну підстав позову, позивач посилається на те, що за видатковими накладними № ПА-1301987 від 16.02.2009р., № ПА-1301355 від 02.02.2009р., № ПА-1301345 від 02.02.2009р., № ПА-1301356 від 02.02.2009р., № ПА-1301358 від 02.02.2009р., № ПА-1301357 від 02.02.2009р., № ПА-1301985 від 16.02.2009р., № ПА-1301984 від 16.02.2009р., № ПА-1302320 від 23.02.2009р. здійснив поставку товару Товариству з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» загальною вартістю 28717грн.42коп., враховуючи частковий розрахунок виникла заявлена до стягнення сума заборгованості в розмірі 28654грн. 67коп. Разом з цим у матеріалах справи наявний договір №403 від 06.12.2006р. (купівлі-продажу на умовах оплати з відстроченням платежу), відповідно до п.1.1. якого Товариство з обмеженою відповідальністю Комерційна фірма «Афіна», м.Київ (продавець) поставляє та передає у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» м. Донецьк (покупець), а покупець приймає та оплачує товар на умовах та в порядку, визначеному цим договором, згідно із замовленням на поставку та товаросупроводжувальної документації, яка є невід'ємною частиною  цього договору (Додаток 1 «Бланк замовлення на поставку»). Згідно з п. 1.2. вказаного договору покупець надає замовлення на поставку постачальнику на підставі Специфікації, затвердженої сторонами, у якій визначений асортимент (список) товарів, які поставляються за цим договором, їх ціни, Специфікація є невід'ємною частиною цього договору (Додаток 2 «Специфікація2). У п. 5.2. договору сторони дійшли згоди, що постачальник зобов'язний поставляти товар по цінам, вказаним у Специфікації, яка затверджена сторонами (Додаток 2). Ціна поставленого товару, згідно затвердженої специфікації вказується в товарних та податкових накладних, які надаються продавцем до бухгалтерії центрального офісу покупця для здійснення оплати, котрі складаються на підставі кількості поставленого товару, як зазначено у транспортній накладній з відповідними можливими виправленнями, згідно актів розходження. Відповідно до ст.266 Господарського кодексу України, предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом. За приписами ст.180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. В тексті наявного в матеріалах справи договору №403 від 06.12.2006р. відомості про найменування товару і його ціну відсутні, як і відсутня оформлена єдиним документом специфікація до вказаного договору, яка містить асортимент товару та його вартість. Наразі наявні в матеріалах справи видаткові накладні не місять посилання на договір №403 від 06.12.2006р., в тому числі наявний в матеріалах справи двосторонній акт звірки розрахунків станом на 30.06.2009р. не містить посилань на те, що за бухгалтерським обліком сторін сума сальдо у розмірі 28654грн. 67коп. обліковується на підставі вказаного договору. Відповідач у відзиві на позовну заяву наполягає на тому, що поставка товару відбулася не за договором  №403 від 06.12.2006р., а на підставі видаткових накладних. Позивач шляхом подання заяви про зміну підстав позову фактично підтвердив, що поставка товару відбулася за домовленістю сторін у спрощений спосіб. Враховуючи, що таким чином спір між сторонами відносно того, що поставка спірного товару відбулася за видатковими накладними, тобто за фактичними правовідносинами сторін, суд вважає можливим розглянути позовні вимоги за тими підставами, які остаточно визначені позивачем. У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.         Згідно ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів. Таким чином, сторонами у спрощений спосіб укладена угода щодо купівлі-продажу товару, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а саме: позивач поставляє відповідачу конкретний товар, а останній приймає його та оплачує, тому ця угода (домовленість) породжує для сторін права та обов'язки та підлягає належному виконанню сторонами. Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Так, на підставі досягнутої домовленості, позивач за видатковими  накладними № ПА-1301987 від 16.02.2009р., № ПА-1301355 від 02.02.2009р., № ПА-1301345 від 02.02.2009р., № ПА-1301356 від 02.02.2009р., № ПА-1301358 від 02.02.2009р., № ПА-1301357 від 02.02.2009р., № ПА-1301985 від 16.02.2009р., № ПА-1301984 від 16.02.2009р., № ПА-1302320 від 23.02.2009р. здійснив поставку товару Товариству з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» на загальну суму 28717грн. 42коп. Факт отримання товару за вказаними накладними підтверджується підписом представника відповідача, який скріплений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» у видаткових накладних в графі „Отримав”. Тобто, продаж товару фактично відбувся. Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих зобов'язань з поставки товару. Відповідно до ст. ст. 526, 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 692 вказаного Кодексу покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений  інший строк оплати товару. Згідно ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Доказів узгодження сторонами строку або терміну оплати поставленого товару, в розумінні ст.ст. 251-252 Цивільного кодексу України, матеріали справи не містять. Позивач в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України направив відповідачу вимогу №197 від 30.04.2009р., докази отримання вказаної вимоги 04.05.2009р. наявні в матеріалах справи. Враховуючи викладене, станом на час звернення позивача з позовом строк виконання відповідачем свого грошового зобов'язання здійснити повну оплату товару наступив та вже почалося прострочення виконання вказаного зобов'язання. Позивач ще неодноразово направляв на адресу відповідача вимоги оплатити суму боргу №256 від 17.09.2009р., № 239 від 04.08.2009р., № 329 від 28.12.2009р.  Докази їх отримання, направлення наявні в матеріалах справи. Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.         Докази сплати заявленої до стягнення суми заборгованості за товар в розмірі 28654грн.67 коп. суду не надані, сума боргу не спростована відповідачем під час слухання справи, господарський суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі. Наразі в матеріалах справи наявний двосторонній акт звірки розрахунків між сторонами, скріплений печатками сторін, відповідно до якого сума сальдо на користь позивача станом на 30.06.2009р. складає 28654грн.67 коп. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при  задоволенні позову покладаються на відповідача Керуючись ст.ст. 202, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.181 Господарського кодексу України та ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, господарський суд - ВИРІШИВ: Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційна фірма «Афіна», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТС Обжора”, м.Донецьк про стягнення суми основного боргу в розмірі 28654грн. 67коп.– задовольнити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТС Обжора“ (юридична адреса: 83008, м. Донецьк, вул. Югославська, 30; поштова адреса: 83045, м. Донецьк, вул. Професорів Богославських, 7-Б, ЄДРПОУ 33967456)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційна фірма «Афіна» (адреса: 08150, Київська область,               Києво-Стятошинський район, м. Боярка, провулок Сосновий, будинок 2, код ЄДРПОУ 33600024) основний борг в розмірі 28654грн. 67коп., витрати на оплату державного мита в розмірі 286грн.55коп. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.       У судовому засіданні 13.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.          Видати наказ після набрання рішення законної сили.          Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.                              Повний текст рішення складено та підписано 18.06.2013р. Суддя                                                                                                         Ю.В. Макарова