Рішення

від 12.06.2013 по справі 5011-51/5210-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-51/5210-2012 12.06.13

За позовом Халаджи Олега Антоновича

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд Груп»

2) Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) Власюк Віктор Михайлович

2) Кулік Марина Олександрівна

про визнання недійсним рішення загальних зборів

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Любченко М.О.

Гулевець О.В.

Представники:

від позивача: не з'явились

від відповідача 1: Афанасьєв М.О.

від відповідача 2: не з'явились

від третьої особи 1: не з'явились

від третьої особи 2: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд Груп» про визнання загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТРЕЙД ГРУП» в частині призначення на посаду директора Власюка Віктора Михайловича неправомочними та такими, що не відбулися; про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТРЕЙД ГРУП» від 05.07.2010 року про призначення на посаду директора Власюка Віктора Михайловича; про визнання недійсним та скасування запису щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані із змінами в установчих документах у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на підставі рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТРЕЙД ГРУП» від 05.07.2010 року про призначення на посаду директора Власюка Віктора Михайловича. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням порядку скликання загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд Груп» на 05.07.2010 р. щодо повідомлення позивача про час та місце їх проведення, а також відсутністю кворуму на загальних зборах.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2012 року порушено провадження у справі № 5011-51/5210-2012, розгляд справи призначено на 23.05.2012 р., залучено до участі у розгляді справи іншим відповідачем Голосіївську районну в місті Києві державну адміністрацію.

У процесі провадження у справі відповідач 1 проти задоволення позову заперечив, мотивуючи свої заперечення тим, що оспорюване рішення підписано саме Халаджи Олегом Антоновичем та подав клопотання про призначення почеркознавчої та технічної експертиз в межах даної справи.

Відповідач 2 подав відзив на позовну заяву, у якому відзначає, що документи для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідачем подані відповідно до вимог чинного законодавства України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2012 року залучено до участі у розгляді справи № 5011-51/5210-2012 третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Власюка Віктора Михайловича та Кулік Марину Олександрівну; викликано для участі у справі спеціаліста Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, що є фахівцем у галузі почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів для дачі пояснень і особисто Халаджи Олега Антоновича.

Третя особа 2 надала письмові пояснення у справі, я яких зазначає, що їй не відомо про проведення 05.07.2010 р. загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд Груп» та за місцем знаходження підприємства по вул. Червоноармійська, 72 у місті Києві збори не відбувались.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2012 р. призначено колегіальний розгляд даної справи.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 15.10.2012 р. розгляд даної справи доручено здійснити суддям у наступному складі: Пригунова А.Б. (головуюча), Любченко М.О., Смирнова Ю.М.

Розпорядженням Виконуючого обов'язки Голови Господарського суду міста Києва від 24.12.2012 р. справу № 5011-51/5210-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Пригунова А.Б. (головуюча), Любченко М.О. та Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2013 р. в порядку ст. 41 Господарського процесуального кодексу України у даній справі судом призначено експертизу з метою визначення автентичності підпису Халаджи Олега Антонович на оспорюваному рішенні загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд Груп».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2013 р. провадження у справі № 5011-51/5210-2012 зупинено на час проведення експертизи.

31.05.2013 р. матеріали справи № 5011-51/5210-2012 разом з висновком експерта надійшли до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2013 р. поновлено провадження у даній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 12.06.2013 р. за участю представників сторін та третіх осіб.

У даному судовому засіданні представник відповідача 1 заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Решта учасників на виклик суду не з'явились.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками провадження у справі та витребуваних судом, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні, а також з урахуванням висновку судового експерта.

У судовому засіданні 12.06.2013 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.07.2010 р. відбулись загальні збори засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд Груп», на яких прийняті рішення про відкликання Кулік Марини Олександрівни з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд Груп» з 13.08.2010 р. та призначення з 16.08.2010 р. на вказану посаду Власюва Віктора Михайловича за сумісництвом, про що складено протокол № 05/07 від 05.07.2010 р.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що призначення Власюка Віктора Михайловича на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд Груп» відбулось незаконно, з порушенням положень статуту відповідача 1 та норм чинного законодавства України, оскільки Халаджи Олега Антоновича не було повідомлено про час та місце проведення зборів, що, на думку позивача є порушенням його корпоративних прав.

Також Халаджи Олег Антонович відзначає, що рішення про призначення Власюка Віктора Михайловича на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд Груп» прийнято за відсутності кворуму, оскільки позивач, якому належить частка розміром 50 % у статутному капіталі відповідача 1, був відсутній за загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд Груп», які відбулись 05.07.2010 р.

При цьому, позивач відзначає, що посадовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд Груп» підроблено підпис Халаджи Олега Антоновича на протоколі загальних зборів учасників від 05.07.2010 р. та посилається на висновок експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві № 69/тдд від 27.02.2012 р., здійснений в рамках кримінальної справи стосовно посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд Груп».

Нормативно обґрунтовуючи позов, позивач посилається на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд Груп» положень ст. 60 Закону України «Про господарські товариства», якою передбачено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарським судам підвідомчі, зокрема, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Відповідно до 11-1 Закону України «Про господарські товариства» законодавство про господарські товариства ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів.

Згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до положень ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Статтею 113 Цивільного кодексу України встановлено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Цивільного кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Згідно з ст. 145 Цивільного кодексу України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, створення та відкликання виконавчого органу товариства.

У відповідності до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про господарські товариства» товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі. Загальні збори учасників товариства обирають голову товариства.

Статтями 41, 59 Закону України «Про господарські товариства» визначено компетенцію вищого органу товариства - загальних зборів та зазначено, що статутом товариства до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені й інші питання.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Голова зборів товариства організує ведення протоколу. Книга протоколів має бути у будь-який час надана учасникам товариства. На їх вимогу повинні видаватися засвідчені витяги з книги протоколів.

Статтею 61 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд Груп» закріплено, що усі повідомлення, що мають надсилатись учасникам вважаються належним чином надісланими, якщо надсилатимуться учаснику в письмовому вигляді на адресу, вказану в статуті рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 7.1. статуту учасники мають прав обирати та бути обраними в органи управління товариства.

Відповідно до п.п. 14.1., 15.1. статуту управління товариством здійснюють загальні збори, які є вищим органом товариства, які мають право приймати рішення по будь-якому питанню діяльності товариства.

Згідно з п. 15.6. статуту до виключної компетенції загальних зборів учасників належить, зокрема, призначення та відкликання директора товариства.

Пунктом 15.9. статуту передбачено, що про проведення загальних зборів учасники повідомляться персонально, шляхом надсилання кожному учаснику повідомлення не менш як за 30 днів до дати проведення загальних зборів учасників.

Рішення загальних зборів учасників, відповідно до п. 15.10. статуту, визнаються дійсними, якщо у їх роботі беруть участь учасники або уповноважені учасниками представники, що володіють у сукупності більш як 60 % голосів від загальної кількості голосів учасників товариства. Рішення загальних зборів учасників приймаються простою більшістю голосів.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

В силу приписів ст. 32 Господарського процесуального кодексу України дані про наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі письмових і речових доказів, висновків судових експертів, пояснень представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Під час розгляду справи відповідача 1 було зобов'язано надати суду документально підтверджені відомості щодо повідомлення позивача про скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд Груп" на 05.07.2010 р. у порядку, визначеному Законом України "Про господарські товариства" та статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд Груп».

Однак відповідач 1 вимог суду не виконав, витребувані судом документи не надав та, відповідно, не довів належними та допустимими доказами дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд Груп" вимог чинного законодавства України та статуту товариства щодо порядку скликання загальних зборів учасників.

Згідно приписів ст. 32 Господарського процесуального кодексу України дані, на підставі яких встановлює наявність чи відсутність певних обставин, встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно зі ст. 42 Господарського процесуального кодексу України Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

З огляду те, що визначення автентичності підпису Халаджи Олега Антоновича на оспорюваному рішенні загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд Груп» потребувало спеціальних знань, судом було призначено у даній справі експертизу, виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Відповідно до висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2346/2347/13-32 від 21.05.2013 р. підпис від імені Халаджи Олега Антоновича а графі «Протокол підписали» у рядку Халаджи А.А. протоколу № 05/07 загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд Груп» від 05 липня 2010 року, виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки чи застосування технічних засобів не Халаджи Олегом Антоновичем, а іншою особою з деяким наслідуванням підпису Халаджи О.А.

Крім того, в матеріалах справи міститься висновок експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві № 69/тдд від 27.02.2012 р., здійснений в рамках кримінальної справи стосовно посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд Груп», у якому зазначається, що підпис графі «Протокол підписали» в протоколі № 05/07 загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд Груп» від 05 липня 2010 року, виконаний не Халаджи Олегом Антоновичем, а іншою особою.

У відповідності до п. 21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної, оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії.

За приписами ст.ст. 4-3, 33. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Тож, суд оцінює висновок експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві № 69/тдд від 27.02.2012 р., здійснений в рамках кримінальної справи стосовно посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд Груп» у сукупності з іншими доказами за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

З метою забезпечення правильного та однакового застосування судами законодавства, яке регулює корпоративні відносини Пленум Верховного Суду України надав роз'яснення у формі постанови «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 р. № 13 у пункті 17 якого зазначається, що судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства, позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах, порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 р. № 13 при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації.

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Згідно з п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 р. № 13 суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Відповідачем 1 не надано суду доказів, які б свідчили про повідомлення позивача про скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд Груп» на 05.07.2010 р. у порядку і у спосіб, що визначені нормами чинного законодавства України та статутом відповідача 1.

Між тим, згідно з п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 р. № 13 рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої ст. 61 Закону України «Про господарські товариства». Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується.

Згідно з п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 р. № 13 згідно зі статтями 41, 60 Закону України «Про господарські товариства» загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери (учасники), що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 % голосів. У зв'язку з цим положення установчих документів товариства, які встановлюють інші правила щодо визначення кворуму, є такими, що суперечать закону і не підлягають застосуванню. Відсутність кворуму на загальних зборах є безумовною підставою для визнання в судовому порядку прийнятих загальними зборами рішень недійсними.

Тож, з огляду на твердження позивача стосовно неповідомлення його про скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд Груп» на 05.07.2010 р., враховуючи недоведеність відповідачем 1 дотримання установленого нормами чинного законодавства України та положеннями статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд Груп» щодо порядку повідомлення учасників про скликання загальних зборів, приймаючи до уваги висновок судового експерта у даній справі про вчинення підпису на протоколі загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд Груп» від 05.07.2010 р. № 05/07 не Халаджи Олегом Антоновичем, а іншою особою з деяким наслідуванням підпису позивача та висновок експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві № 69/тдд від 27.02.2012 р., суд дійшов висновку, що Халаджи Олега Антоновича не було повідомлено про скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд Груп» на 05.07.2010 р., що є порушенням норм ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» та статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд Груп», та, відповідно, позивач не приймав участь у загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд Груп» 05.07.2010 р.

При цьому, з огляду на відсутність на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд Груп» 05.07.2010 р. Халаджи Олега Антоновича - учасника, якому належить частка, розміром 50 % у статутному капіталі відповідача 1, на вказаних зборах був відсутній кворум, визначений Законом України «Про господарські товариства» та статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд Груп».

За змістом постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 р. № 13 прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення є безумовною підставою для визнання недійсним рішення, прийнятого на таких зборах.

Підсумовуючи вищенаведене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову Халаджи Олега Антоновича про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТРЕЙД ГРУП» від 05.07.2010 року про призначення на посаду директора Власюка Віктора Михайловича.

В той же час, суд відзначає, що відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 р. № 13 судам при вирішенні корпоративних спорів необхідно звернути увагу на неможливість застосування таких способів захисту прав та законних інтересів осіб, не передбачених чинним законодавством, зокрема статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України та не випливають із положень законодавства. У зв'язку з цим не підлягають задоволенню позови про визнання рішень загальних зборів правомочними, як такі, що не відповідають можливим способам захисту прав та інтересів. Рішення загальних зборів та інших органів управління господарського товариства, що за своєю правовою природою є актами, дійсні, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше. Господарський суд встановивши, що предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припинити провадження у справі у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

У відповідності до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

В той же час, нормами чинного законодавства України не передбачено такого способу захисту порушених прав, як визнання загальних зборів неправомочними та такими, що не відбулися.

Стаття 13 Конституції України закріплює обов?язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

При цьому, предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права саме - заходами, які прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.

В законодавстві України не міститься визначення юридичних фактів, однак із практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції слідує, що юридичними фактами є передбачені законом конкретні обставини, які тягнуть правові наслідки у вигляді виникнення, зміни або припинення правовідносин. Залежно від наявності зв'язку із волею суб'єкта юридичні факти поділяються на події та дії.

Події - це юридично значущі явища, що виникають незалежно від волі людей.

Дії (бездіяльність) - це життєві факти, що є результатом свідомої, пов'язаної з волею діяльності людей, наприклад, правочини, що породжують права і обов'язки; адміністративні акти, які містять приписи зобов'язального характеру; дії, що створюють об'єктивний результат (створення об'єкта інтелектуальної власності). Дії у свою чергу поділяються на правомірні, тобто такі, що відповідають правовим нормам, і неправомірні, які суперечать закону, є правопорушеннями.

Судом встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних або юридичних осіб. Суд встановлює факти, що мають юридичне значення, у випадках неможливості їх посвідчення в іншому порядку.

Рішення суду є правозахисним актом, однак способи захисту повинні кореспондуватись з повноваженнями суду, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимога про встановлення факту не може бути предметом спору і самостійно розглядатись в окремій справі. Встановлення факту може лише бути елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

В силу положень ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору.

Тож, з вищенаведеного випливає, що встановлені господарським судом факти мають бути викладені саме в мотивувальній частині рішення.

Як зазначається у постанові Верховного суду України від 13.07.2004 р. у справі №10/732, дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способах захисту прав, суд зобов'язаний відмовити у позові.

Проаналізувавши зміст вищевикладених позовних вимог Халаджи Олега Антоновича, суд дійшов висновку, що фактично останні не відповідають встановленим законом або договором способам захисту прав, а фактично спрямовані на встановлення судом певних юридичних фактів, що не віднесено до компетенції суду, який, як орган державної влади, зобов'язаний діяти у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а відтак - суд приходить до висновку, що позивачем невірно обрано спосіб захисту його прав та інтересів, які, на його думку, порушено відповідачем.

Таким чином, приймаючи вищенаведені обставини, враховуючи вказівки Пленуму Верховного Суду України, що викладені у постанові «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 р. № 13, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимоги позивача про визнання загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТРЕЙД ГРУП» в частині призначення на посаду директора Власюка Віктора Михайловича неправомочними та такими, що не відбулися та відмовляє у позові в цій частині.

Разом з тим, суд надає цим фактам належну правову оцінку й враховує це в мотивувальній частині рішення.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 р. № 13 у разі якщо предметом спору є визнання недійсним рішення загальних зборів учасників (акціонерів) господарського товариства, а вимога до суб'єкта владних повноважень є похідною (зокрема, про державну реєстрацію припинення юридичної особи), такий спір є підвідомчим (підсудним) господарським судам.

Відповідно до п. 1.9. рекомендацій Президії Вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» від 28.12.2007 р. № 04-5/14 у тих випадках, коли позивач пред'являє до суб'єкта владних повноважень вимоги, що є похідними від інших вимог у корпоративному спорі, справа підлягає розгляду в господарському суді. Такими, зокрема, є вимоги про скасування державної реєстрації змін до установчих документів у справах про визнання недійсними рішень загальних зборів про внесення змін до установчих документів, вимоги про скасування реєстрації випуску акцій у справах про визнання недійсними рішень загальних зборів про збільшення статутного капіталу акціонерного товариства та інші.

Як встановлено судом, внаслідок прийняття загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТРЕЙД ГРУП» 05.07.2010 р. рішень, 16.08.2010 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців були внесені зміни в частині керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТРЕЙД ГРУП».

Разом з тим, суд відзначає, що у відповідності до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Тобто, права та охоронювані інтереси заявника мають бути порушені на момент звернення до суду із відповідною позовної заявою.

Однак суд відзначає, що станом на момент прийняття рішення у даній справі позивач не звертався до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації з метою скасування будь-яких реєстраційних дій щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТРЕЙД ГРУП», тож станом на момент прийняття рішення у даній справі не порушено його прав, а відтак - вимоги позивача щодо визнання недійсним та скасування запису щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані із змінами в установчих документах у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на підставі рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТРЕЙД ГРУП» від 05.07.2010 року про призначення на посаду директора Власюка Віктора Михайловича, суд вважає передчасними та такими що не підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із наведених позивачем обґрунтувань та приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Витрати по сплаті судового бору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов Халаджи Олега Антоновича задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТРЕЙД ГРУП» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, код ЄДРПОУ 36555886) 05.07.2010 року про призначення на посаду директора Власюка Віктора Михайловича.

3. В іншій частині у задоволення позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТРЕЙД ГРУП» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, код ЄДРПОУ 36555886), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Халаджи Олега Антоновича (83052, м. Донець, бульвар Шевченка, 78, кв. 18, ідентифікаційний код 2479509315) судовий збір у розмірі 536, 50 (п'ятсот тридцять шість грн. 50 коп.) грн.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було пода но. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.06.2013 р.

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Любченко М.О..

Гулевець О.В.