cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2013 року Справа № 5017/1925/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів:Запорощенка М.Д., Акулової Н.В. (доповідач), Владимиренко С.В. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОТАЛ УКРАЇНА", м. Київ на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 року у справі№ 5017/1925/2012 господарського суду Одеської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОТАЛ УКРАЇНА", м. Київ доПриватного підприємства "МТН", м. Одеса простягнення 533 299, 46 грн. та за зустрічним позовомПриватного підприємства "МТН", м. Одеса доТовариства з обмеженою відповідальністю "ТОТАЛ УКРАЇНА", м. Київ провизнання недійсним договору, за участю представників: від позивача - від відповідача - Омельченко Д.В., за дов. №80 від 10.06.2013; Ротнова Ю.А., дов. №1 від 10.06.2013;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Одеської області від 26.11.2012р. (суддя Степанова Л.В.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОТАЛ УКРАЇНА" задоволено; стягнуто з Приватного підприємства "МТН" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОТАЛ УКРАЇНА" заборгованість у розмірі 207 000 грн., пеню у розмірі 48 049,51 грн.; 100% річних у сумі 313 954,94 грн., судовий збір у розмірі 11 380,09 грн.; у задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства "МТН" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісних позовних вимог мотивовано наявністю правових підстав для їх задоволення, оскільки Приватним підприємством "МТН" порушені зобов'язання за договором поставки №37.UA від 28.04.2011 року в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару; в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Приватне підприємство "МТН" не надав доказів того, що оскаржуваний ним пункт договору поставки №37.UA від 28.04.2011 року укладений з порушенням норм актів цивільного законодавства.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2012 року по справі №5017/1925/2012 (судді: Лисенко В.А., Михайлова М.В., Ярош А.І.) апеляційну скаргу Приватного підприємства „МТН" задоволено, рішення Господарського суду Одеської області від 26.11.2012р. по справі № 5017/1925/2012 - частково скасовано в частині вирішення зустрічного позову та стягнення 100% річних; в решті рішення залишено без змін; резолютивну частину рішення викладено у наступній редакції:
"Позов ТОВ „ТОТАЛ УКРАЇНА" задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства „МТН" (місцезнаходження: 65058, м. Одеса, вул. Довженко, 9 в; юридична адреса: 65058, м. Одеса, Французький бульвар, будинок 22, корпус 1, нежиле приміщення № 6; р/р 260000131637 в ОАО "БМ-Банк", м. Київ, код банку 380913, код ЄДРПОУ 19215068) на користь ТОВ „ТОТАЛ УКРАЇНА" (поштова адреса: 04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 3; поштова адреса: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 172; п/р 26004304273000 в АТ "Укрсиббанк", відділення № 500, МФО 351005, код ЄДРПОУ 37269229) заборгованість 207 000 грн., пеню 48 049 грн., 3 % річних у сумі 12 418,13 грн., судовий збір 5 351,34 грн. В решті вимог відмовити.
Задовольнити зустрічний позов.
Визнати недійсним підпункт 2 пункту 6 договору поставки № 37.UA від 28.04.2011р., укладеного між ТОВ „ТОТАЛ УКРАЇНА" та ПП „МТН" в частині встановлення 100% річних.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що п.п.2 пункту 6 Договору в частині встановлення 100% річних суперечить приписам чинного законодавства, принципам розумності і справедливості та порушує права відповідача, а тому зазначений пункт слід визнати недійсним; відповідно з Приватного підприємства "МТН" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОТАЛ УКРАЇНА" підлягає стягненню заборгованість у розмірі 207 000 грн., 48 049 грн. пені та відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних у сумі 12 418,13 грн.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОТАЛ УКРАЇНА", м. Київ звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 року у справі №5017/1925/2012 та залишити в силі рішення Господарського суду Одеської області від 26.11.2012 року у цій справі.
В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Від Приватного підприємства "МТН" до суду надійшли пояснення по справі в яких останній просить суд застосувати п.1 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України та визнати пункт 2 ст.6 Договору №37.UA від 28.05.2011 року недійсним; в задоволенні позову ТОВ "ТОТАЛ УКРАЇНА" відмовити.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення касаційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.
Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно приписів статей 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.04.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОТАЛ УКРАЇНА" (Продавець) та Приватним підприємством "МТН" (Покупець) був укладений договір поставки № 37.UA., предметом якого, є зобов'язання продавця поставити покупцю у встановлені строки товари, визначені нижче, а зобов'язанням Покупця прийняти поставлені товари та сплатити їх вартість належним чином. (п.1, ст.1 Договору).
Товари, які продаються Продавцем Покупцю за цим Договором, їх вид, кількість, а також вартість, умови та строки передачі і оплати визначаються згідно з порядком, що установлений цим Договором та відповідними додатками до нього. (п.2, ст.1 Договору).
Відповідно до п.2 ст. 3 Договору встановлено, що товари передаються Покупцеві на умовах DDP на склад Покупця, розташований за адресою м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 23. Допускається часткова передача Товару. Разом із Товарами Покупцю передаються: товарно-транспортна накладна та видаткова накладна. При прийманні Товарів у встановленому нижче порядку Покупець підписує один екземпляр видаткової накладної та повертає його перевізнику.
День передачі товару Покупцеві визначається на підставі видаткових накладних. Днем передачі Товару вважається дата виписки видаткової накладної на Товар. (п.3 ст.3 Договору).
Передача Товарів здійснюється уповноваженим представником Покупця за умови пред'явлення належно оформленої довіреності встановленого зразка та документа, що посвідчує особу. (п.4 ст.3 Договору).
Приймання товарів за якістю здійснюється Покупцем під час отримання товару від Продавця. Товари вважаються прийнятими за якістю та кількістю з моменту підписання Покупцем видаткової накладної. (п.6 ст.3 Договору).
Згідно п.1 ст. 4 Договору встановлено, що загальна вартість окремої партії Товару вказується в рахунку Продавця. Не пізніше двох (2) днів від дати, коли Продукція була поставлена Покупцю, Постачальник надасть Покупцю попередній рахунок за поставлену продукцію.
Попередній рахунок повинен бути сплачений Покупцем протягом 30 днів від дня його виставлення. Сума, зазначена у попередньому рахунку, не є кінцевою сумою зобов'язання щодо сплати вартості поставленої Продукції відповідно до умов цієї Угоди.
Попередній рахунок має бути сплачений Покупцем протягом 30 (тридцяти) робочих днів від дня передачі Товару Покупцеві.
Якщо загальна сума несплачених Покупцем рахунків перевищує 200 000 грн., Продавець має право вимагати здійснення попередньої оплати повної вартості відповідної партії Товарів. Така попередня оплата повинна бути здійснена протягом 3 днів після отримання рахунку продавця. (п.2 ст.4 Договору).
Відповідно до п. 2 ст. 6 Договору передбачено, що у випадку прострочення Покупцем зобов'язань щодо оплати вартості Товарів, Продавець має право стягнути з Покупця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, пеню в подвійному розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом відповідного періоду, до суми простроченого зобов'язання за кожний день прострочення, а також 100 % річних.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до замовлень покупця № С0000000035 від 12.05.2011р. на суму 204 310,07 грн., № 98 від 22.06.2011р. на суму 558 845,29 грн., № С0000000119 від 15.08.2011р. на суму 17 289,12 грн. та №197 від 20.09.2011р. на суму 447 787,84 грн., а також на виконання вищенаведених положень договору № 37.UA від 28.04.2011р. позивачем було поставлено товар за видатковою накладною № 85 від 12.05.2011р. на суму 204 310,07 грн., за видатковою накладною №150 від 25.06.2011р. на суму 554 589,46 грн., за видатковою накладною № 246 від 16.08.2011р. на суму 17 396,28 грн. та за видатковою накладною № 364 від 29.09.2011р. на суму 446 189,38 грн.
Продавцем були виставлені рахунки на оплату поставленої продукції № 106 від 12.05.2011р. на суму 204 310,07 грн., № 177 від 25.06.2011р. на суму 554 589,46 грн., №278 від 16.08.2011р. на суму 17 396,28 грн., № 365 від 29.09.2011р. на суму 446 189,38 грн.
Приватне підприємство „МТН" розрахувалося за поставлений товар частково, на суму 1 015 485,19 грн., заборгованість відповідача ПП „МТН" перед ТОТАЛ УКРАЇНА" складає 207 000 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОТАЛ УКРАЇНА" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "МТН" про стягнення заборгованості та просив суд (враховуючи уточнені позовні вимоги, т.4 а.с.120-126) стягнути з відповідача на його користь 207 000 грн. заборгованості, пеню у розмірі 48 049,51 грн., 100% річних у розмірі 313 954, 94 грн. та витрати по сплаті судового збору, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що Приватне підприємство "МТН" порушило зобов'язання за договором поставки №37.UA від 28.04.2011р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.
Приватне підприємство "МТН" також звернулось до Господарського суду Одеської області із зустрічним позовом до ТОВ "ТОТАЛ УКРАЇНА" та просило суд (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог за зустрічним позовом) визнати недійсним п.2 ст.6 договору поставки №37.UA від 28.04.2011р., укладеного між ТОВ "ТОТАЛ УКРАЇНА" та ПП "МТН", посилаючись на те, що спірний пункт договору суперечить нормам чинного законодавства, а також принципам добросовісності, розумності та справедливості.
Задовольняючи позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОТАЛ УКРАЇНА" та стягуючи з Приватного підприємства "МТН" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОТАЛ УКРАЇНА" заборгованість у розмірі 207 000 грн., пеню у розмірі 48 049,51 грн., 100% річних у сумі 313 954,94 грн. суд першої інстанції виходив з того, що Приватним підприємством "МТН" порушені зобов'язання за договором поставки №37.UA від 28.04.2011 року в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару; відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що Приватне підприємство "МТН" не надало доказів того, що оскаржуваний ним пункт договору поставки №37.UA від 28.04.2011 року укладений з порушенням норм актів цивільного законодавства.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині вирішення зустрічного позову та стягнення 100% річних суд апеляційної інстанції зазначив, що п.п.2 пункту 6 Договору в частині встановлення 100% річних суперечить приписам чинного законодавства, принципам розумності і справедливості та порушує права відповідача, а тому зазначений пункт слід визнати недійсним; відповідно з Приватного підприємства "МТН" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОТАЛ УКРАЇНА" підлягає стягненню заборгованість у розмірі 207 000 грн., 48 049 грн. пені та відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних у сумі 12 418,13 грн.
Проте, колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасним, з огляду на наступне.
З аналізу положень чинного в Україні законодавства вбачається, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "ТОТАЛ УКРАЇНА" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "МТН" та просив суд (враховуючи уточнені позовні вимоги, т.4 а.с.120-126) стягнути з відповідача на його користь 207 000грн. заборгованості, пеню у розмірі 48 049,51 грн., 100% річних у розмірі 313 954, 94грн.
Судами попередніх інстанцій не дано оцінки документам (за якими накладними) на підставі яких ними було визначено, що заборгованість приватного підприємства „МТН" перед ТОВ "ТОТАЛ УКРАЇНА" складає саме 207 000 грн. і не перевірено дійсну суму заборгованості покупця перед продавцем за укладеним договором поставки № 37.UA стягнення якої є предметом спору у даній справі; не дана оцінка статті 4 договору поставки №37.UA відносно того чи складалися акти про погодження ціни; п.2 ст.4 договору відносно того чи отримано рахунок відповідачем.
Відповідно до статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано .
Відповідно до п. 2 ст. 6 Договору поставки № 37.UA передбачено, що у випадку прострочення Покупцем зобов'язань щодо оплати вартості Товарів, Продавець має право стягнути з Покупця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, пеню в подвійному розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом відповідного періоду, до суми простроченого зобов'язання за кожний день прострочення, а також 100 % річних.
ТОВ "ТОТАЛ УКРАЇНА" нарахована ПП „МТН" пеня, за прострочення оплати поставленого товару: відповідно до видаткової накладної №85 від 12.05.2011 року, в розмірі 1,83 грн. за період з 23.06.2011 року по 24.06.2011 року; відповідно до видаткової накладної №150 від 25.06.2011 року, в розмірі 10 811,01 грн. за період з 06.08.2011 року по 28.10.2011 року; відповідно до видаткової накладної №246 від 16.08.2011 року, в розмірі 332,26 грн. за період з 27.09.2011 року по 15.11.2011 року; відповідно до видаткової накладної №346 від 29.09.2011 року, в розмірі 36 904,41 грн. за період з 09.11.2011 року по 18.10.2012 року.
Суди попередніх інстанцій не перевірили суму пені яка підлягає стягненню та не перевірили період за який вона може бути стягнена, з врахуванням правила встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та положень Договору поставки № 37.UA.
З огляду на зазначене вище, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані рішення та постанова у порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України прийняті без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.
Вищенаведене переконливо свідчить про неповне з'ясування судами обставин справи, що є підставою для скасування прийнятих судових актів та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу Українипереглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду; правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини, вирішити спір відповідно до вимог закону.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОТАЛ УКРАЇНА", м. Київ задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Одеської області від 26.11.2012 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 року у справі №5017/1925/2012 скасувати.
3. Справу №5017/1925/2012 передати на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
Головуючий суддя М.Д. Запорощенко
Судді: Н.В. Акулова
С.В. Владимиренко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2013 |
Оприлюднено | 25.06.2013 |
Номер документу | 31986550 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні