Постанова

від 18.06.2013 по справі 31/37-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року Справа № 31/37-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Демидової А.М., Шевчук С.Р., Воліка І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" на ухвалувід 19.02.2013 господарського суду Дніпропетровської області та на постанову від 26.03.2013 Дніпропетровського апеляційного господарського суду за скаргою Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" на дії Державної виконавчої служби України у справі№ 31/37-10 господарського суду Дніпропетровської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Інтерсетан" простягнення заборгованості у сумі 13545375,67 грн. В судове засідання прибули представники сторін: позивачаКошлій Р.В.(дов. від 23.10.2012, б/н), відповідачане з'явились, відділу ДВСне з'явились ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року позивач (стягувач) - Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" (надалі - ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії") звернулося зі скаргою до господарського суду Дніпропетровської області у справі № 31/37-10 про визнання неправомірними дій (бездіяльності) Державної виконавчої служби України (надалі - ДВС України) щодо неперерахування на користь стягувача (Банка) 319 580,00 грн.; щодо повернення виконавчого документа стягувачеві в рамках виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 31/37-10 від 29.04.2010; а також просить скасувати постанову органу ДВС від 06.12.2012 про повернення виконавчого документа стягувачеві; зобов'язати ДВС України перерахувати на користь заявника грошові кошти у розмірі 319 580,00 грн.; визнати неправомірними дії ДВС щодо несвоєчасного направлення на адресу ПАТ "Дочірній банк сбербанку Росії" постанови від 06.12.2012 про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2013 у справі № 31/37-10 (суддя Єременко А.В.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 (колегія суддів: Науменко І.М. - головуючий, судді - Павловський П.П., Швець В.В.), в задоволенні скарги ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" на дії (бездіяльність) Державної виконавчої служби України - відмовлено.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, позивач (стягувач) - ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 скасувати, і прийняти нове рішення про задоволення скарги на дії органу державної виконавчої служби. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що господарськими судами попередніх інстанції невірно застосовані норми матеріального права та порушено норми процесуального права, і зокрема, з порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. ст. 8, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 7 Закону України "Про іпотеку", ст. ст. 52, 54 Закону України "Про виконавче провадження", що призвело до прийняття не законних та обґрунтованих судових актів та є підставою для їх скасування.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 111 2 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу позивача до Вищого господарського суду України не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2010 у справі № 31/37-10, яке набрало законної сили, позов ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" задоволений частково; стягнуто з ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Інтерсетан" на користь ПАТ "Дочірній банк сбербанку Росії" 11 000 000, 00 грн. заборгованості по кредиту; 1 434 821,92 грн. заборгованості по процентах; 812 926,31 грн. пені; 117 848,94 грн. - 3% річних; 179 514,49 грн. втрат від інфляції; 25 500,00 грн. витрат по сплаті державного мита; 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На виконання цього рішення господарським судом Дніпропетровської області видано наказ №31/37-10 від 29.04.2010, який позивачем (стягувачем) пред'явлено до примусового виконання до державної виконавчої служби.

09.07.2010 відділом Примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 29073262 з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 31/37-10 від 29.04.2010, якою боржникові встановлено строк для самостійного виконання рішення протягом семи днів з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.

З огляду на те, що боржником - ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Інтерсетан", рішення суду в добровільному порядку виконано не було, постановою відділу Примусового виконання рішень ДВС України від 22.12.2011 в рамках виконавчого провадження ВП № 29073262 накладено арешт на нерухоме майно боржника, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., Петропавлівський район, с. Васильківське, вул. Магістральна, 4.

В ході проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 31/37-10 від 29.04.2010, з прилюдних торгів було реалізоване арештоване та описане майно боржника - ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Інтерсетан" у кількості 118 об'єктів за ціною 1682000,00 грн., що підтверджується Протоколом № 12/20/3 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, яке належить ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Інтерсетан" від 29.08.2012.

В результаті реалізації майна боржника від переможця торгів на депозитний рахунок Державної виконавчої служби України 05.09.2012 та 06.09.2012 надійшли кошти у сумі 1 513 800,00 грн. При цьому, від ціни продажу було відраховно кошти у сумі 168 200,00 грн., які підлягали сплаті організатору прилюдних торгів за проданим лотом.

Кошти від реалізації арештованого майна були розподілені наступним чином: у сумі 1362420,00 грн. перераховані стягувачу в рахунок погашення заборгованості стягнутої за наказом господарського суду Дніпропетровської області № 31/37-10 від 29.04.2010, а кошти в сумі 151380,00 грн. перераховано до бюджету в рахунок погашення виконавчого збору.

В пункті 4.5.3. Інструкції з організації примусового виконання рішень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 визначено, що реалізація арештованого державними виконавцями майна здійснюється відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.07.99 № 42/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.07.99 за № 480/3773 (із змінами), Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 № 68/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.99 за № 745/4038 (із змінами).

Судами вірно встановлено, що реалізація арештованого майна здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах. Організатор аукціону (спеціалізована організація) здійснює реалізацію майна за визначену винагороду розмір якої визначається за погодженням сторін договору з урахуванням приписів Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999 № 42/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.07.1999 за № 480/3773 (із змінами).

Сума винагороди спеціалізованої організації є гарантійним внеском, який сплачується учасником аукціону до його початку і вразі перемоги одного із учасників аукціону, ця сума визнається частиною оплати покупцем придбаного на аукціоні майна, але зазначена сума залишається спеціалізованій організації в рахунок оплати наданих нею послуг з реалізації цього майна.

Таким чином, сума 168200,00 грн. була сплачена покупцем як гарантійний внесок на рахунок організатора аукціону і є оплатою наданих ним послуг з реалізацї майна боржника, тобто відповідно до ст. 43 Закону україни "Про виконавче провадження" є компенсацією витрат державної виконавчої сулжби, що пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій за рахунок майна боржника, а тому зазначена сума не може бути переразована в рахунок погашення вимог стягувача.

Перерахування державним виконавцем виконавчого збору у розмірі 151380,00 грн. згідно з постановою про стягнення виконавчого збору від 22.12.2011 № 29073262, узгоджується з положеннями частини 1 ст. 43 Закону України "Про виконавче провадження".

Також, судами встановлено, що в ході проведення виконавчих дій на арештованих рахунках боржника коштів не виявлено; УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області повідомило про відсутність зареєстрованих за боржником транспортних засобів; згідно відповіді Держземагентства України у боржника відсутні земельні ділянки зареєстровані за ним на праві власності; згідно листа КП "Павлоградське міжміське БТІ" за боржником не зареєстровано нерухомого майна. Отже, за рахунок виявленого державним виконавцем заставленого (іпотечного) майна боржника було задоволено вимоги стягувача на суму 1362420,00 грн., не стягнутою за наказом господарського суду Дніпропетровської області № 31/37-10 від 29.04.2010 залишилася сума боргу у розмірі 12208349,75 грн.

06.12.2012 у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, окрім реалізовного, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку іншого майна виявилися безрезультатними, виконавчий документ - наказ господарського суду Дніпропетровської області № 31/37-10 від 29.04.2010 державним виконавцем повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" з мотивів відсутності у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Таким чином, необхідними умовами для повернення виконавчого документу на підставі пункту 2 частини 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" є відсутність майна у боржника (на яке може бути накладено стягнення за законодавством) та безрезультатність розшуку такого майна.

За встановленого, суди попередніх інстанції, повно та всебічно оцінивши подані сторонами докази і дослідивши фактичні обставини справи, встановивши здійнення державним виконавцни дій для встановлення та виявлення майна боржника і наявність доказів про безрезультатність таких дій (іншого майна, окрім реалізованого не виявлено) та відсутність коштів на арештованих рахунках боржника, дійшли обґрунтованих висновків щодо правомірності дій державного виконавця при винесені постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а отже відсутності в даному випадку підстав для задоволення скарги.

Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені позивачем (стягувачем) у касаційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону. При цьому всі доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуваних судових актів не вбачається.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2013 у справі № 31/37-10 залишити без змін.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : І.М. Волік

С.Р. Шевчук