ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
10 червня 2013 року м. Київ В/800/2462/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючої:Блажівської Н.Є., Суддів: Бухтіярової І.О., Борисенко І.В., Приходько І.В., Кошіля В.В.,
перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 лютого 2013 року
у справі № 2а-2303/11/2770 (К/9991/13185/12 - номер справи у Вищому
адміністративному суді України)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Югторсан»
до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя
про скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби звернулась до Верховного Суду України про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 лютого 2013 року у справі № 2а-2303/11/2770 (К/9991/13185/12 - номер справи у Вищому адміністративному суді України).
Згідно статті 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239 2 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 лютого 2013 року заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Як на приклад неоднакового застосування норм матеріального права заявник посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 22 липня 2010 року у справі № К-21755/07 та постанову Верховного Суду України від 1 вересня 2009 року .
Між тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що до переліку рішень, на які робиться посилання для підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, відносяться рішення таких касаційних судів (інстанцій): Вищого адміністративного суду України, Вищого господарського суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України як касаційної (третьої) інстанції, Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України як касаційної (третьої) інстанції, а також рішення апеляційних судів загальної юрисдикції як судів касаційної інстанції в цивільних справах, яким право на перегляд у касаційному порядку цивільних справ було надано Законом України від 22 лютого 2007 року № 697-V «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ». Зазначений перелік таких судових рішень є вичерпним.
У зв'язку з цим, судовим рішенням, на яке зроблено посилання, може бути рішення суду касаційної інстанції, до повноважень якого законодавством, чинним на час ухвалення рішення, було віднесено касаційний розгляд справи.
До таких судових рішень не належить рішення Верховного Суду України, на яке заявником здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вказане рішення було прийнято в порядку перегляду справи за винятковими обставинами.
Крім того, відповідно до положень статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України , заява про перегляд судового рішення може бути подана виключно за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень, спірні питання виникли у подібних правовідносинах. Зокрема, така складова як подібність правовідносин, означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, як то об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (наприклад часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). У той же час, зміст правовідносин визначається обставинами кожної конкретної справи.
Вимоги статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень саме у подібних правовідносинах.
В той же час, як вбачається зі змісту поданої заяви та доданої як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права ухвали Вищого адміністративного суду України, неоднакове застосування судами норм матеріального права у подібних правовідносинах відсутнє.
Водночас, слід зазначити, що направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, що має місце у справі № К-21755/07, не розв'язує спір по суті та свідчить про неповноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи для правильного вирішення спору та про не дослідження всіх доказів, належить до порушення процесуального права, що не є підставою для перегляду ухвали в порядку Глави 3 Кодексу адміністративного судочинства України України .
Відсутність повно встановлених обставин у певній справі та ухвалення судового рішення в іншій справі, виходячи з конкретних встановлених обставин у справі, виключає висновок про ухвалення судових рішень у таких справах з неоднаковим застосуванням норм матеріального права саме у подібних правовідносинах.
За таких обставин, підстави для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі відсутні.
З огляду на наведене, керуючись статтями 236-239 , 239 1 , 239 2 Кодексу адміністративного судочинства України , -
У Х В А Л И В:
Відмовити Державній податковій інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби в допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 лютого 2013 року у справі № 2а-2303/11/2770 (К/9991/13185/12 - номер справи у Вищому адміністративному суді України).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуюча Н.Є. Блажівська Судді І.О. Бухтіярова І.В. Борисенко І.В. Приходько В.В.Кошіль
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 10.06.2013 |
Оприлюднено | 25.06.2013 |
Номер документу | 31988239 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Блажівська Н.Є.
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Іщенко Галина Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні