Рішення

від 21.05.2007 по справі 2-26/2007

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-26

Справа № 2-26

2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

21

травня 2007 р.                                                                                            м.

Городенка

Городенківський

районний суд Івано-Франківської області

у

складі: головуючого судді                   Корюкіної

М.П.

секретарів                                                 Остапик

Т.В., Капріян С.В., Василевич І.І.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка справу за позовом

ОСОБА_1 до виконкому Серафинецької сільської ради, третіх осіб на стороні

відповідача: ОСОБА_2 ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6«Про визнання права власності на матеріали та

обладнання, що використані в процесі будівництва житлового будинку в АДРЕСА_1та зобов'язання

надати дозвіл на завершення будівництва».

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1

звернувся з позовом про визнання право власності на матеріали та обладнання, що

використані в процесі будівництва житлового будинку в АДРЕСА_1. Всього вважає,

що будівельних матеріалів використано на 63 492 грн. та просить зобов'язати

виконком Серафинецької сільської ради, Городенківського району,

Івано-Франківської області надати йому дозвіл на продовження будівництва житлового

будинку в АДРЕСА_1Оскільки має намір проводити будівництво до завершення, хоча

в нього відсутні документи, так як дозвіл на будову видавався його матері.

В

судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги. Він пояснив, що

рішенням Серафинецької сільської ради , Городенківського району,

Івано-Франківської області від 28.11.1978 року його матері ОСОБА_7дозволено

провести реконструкцію (капітальний ремонт) належного їй будинку в АДРЕСА_1,

оскільки він був в аварійному стані і ним був знесений. Позивач пояснив, що

будівництво практично вів за власні кошти. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він

повністю займався будівництвом будинку, купляв будівельні матеріали, наймав

найманих працівників та оплачував роботу. План на

будову не

оформляв, оскільки йому було відомо про виконані ним роботи. Всі документи на

реконструкцію будинку були оформлені на матір. Проте вважає, що його участь у

будівництві створює право власності на будівельні матеріали, які знаходяться в

будівлі з готовністю 65 %.

Відповідач

ОСОБА_5 позовні вимоги визнав, суду пояснив, що дійсно позивач допомагав матері

у зведенні будинку, який не прийнятий в експлуатацію. Наймав робітників,

оплачував кошти за будівельні матеріали та звозив ці матеріали.

ОСОБА_2

позов не визнала. Суду пояснила, що ОСОБА_7за свого життя склала заповіт на

трьох чоловік: на ОСОБА_5, ОСОБА_1 та її матір ОСОБА_6, де остання склала

заповіт на неї. Одночасно пояснила, що реконструкція вказаного будинку

проводилась за життя ОСОБА_7 Вона теж вносила гроші у будову, оскільки

отримувала посилки з Америки і Канади. Від виручених грошей здійснювала

реконструкцію будинку (будували на місці старого новий будинок). Позивач якщо й

оплачував вартість матеріалів і робіт, то лише за кошти, які давала синові

ОСОБА_7 для придбання матеріалів. Також пояснила, що після смерті бабки з

04.10.1993 року будівництво ніяке не проводилось і не проводиться.

Представник

Серафинецької сільської ради покладається на думку суду.

Відповідач

ОСОБА_6 подав заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позовні

вимоги визнає.

Відповідачі

ОСОБА_3, ОСОБА_4 позов не визнали, бо вважають, що згідно заповіту теж мають

право успадкувати майно, оскільки ОСОБА_6 являлась їхньою бабусею та

спадкоємницею після смерті ОСОБА_7

Заслухавши

учасників процесу, свідків та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов

не підлягає до задоволення із таких підстав.

Судом

встановлено, що ОСОБА_7 належало старе будинковолодіння на АДРЕСА_1,

Івано-Франківської області і на місці старого, згідно рішення виконавчого комітету

Серафинецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області

від 27.04.1983 року їй дано дозвіл на закінчення самовільно розпочатого

будівництва житлового будинку, в якому ОСОБА_7 жила одна, що доводиться

постановою Городенківської райради від 25.04.1983 року та рішенням виконавчого

комітету Серафинецької сільської ради №117 від 27.04 1983 року. Ще за свого

життя ОСОБА_7 розпочала реконструкцію (будову житлового будинку), вимурувала

його, накрила, виконала внутрішню роботу, довела до завершення дві кімнати.

Згідно довідки Коломийського МБТІ від 6.09.2004 року готовність будинку складає

67%. 3.08. 1993 року ОСОБА_7 склала заповіт на 3-ох чоловік: ОСОБА_1,ОСОБА_5 та

ОСОБА_6, що доводиться ксерокопією заповіту та поясненням свідка ОСОБА_8, яка

посвідчувала заповіт, працюючи секретарем Серафинецької сільської ради. Із

пояснення сторін та свідків суду відомо, що будова велась до 4.10.1993 року. Із

ксерокопії свідоцтва про смерть ОСОБА_7 видно, що остання померла 4.10.1993

року.

Одночасно

позивач звернувся з позовом про визнання за ним права власності на будівельні

матеріали, які знаходяться в будові незавершеного житлового будинку не на

підставі   спадкування, а з підстав

активної участі в будівництві.

Згідно

пояснення свідків: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,

ОСОБА_15 видно, що позивач приймав участь працею та коштами у будівництві

(реконструкції будинку). Проте, відповідно до ст. 48-50 Закону України «Про

власність» тільки власник може вимагати усунення будь-яких порушень його прав

та правомірно володіти майном. Як встановлено в судовому засіданні, на підставі

пояснення сторін та пояснень вище вказаних свідків, ОСОБА_1 дійсно приймав

участь у реконструкції будинку, наймав працівників та оплачував кошти за будівельні

матеріали, що доводиться квитанціями на (а.с. 34,37, 41,59). Поряд з цим з

матеріалів справи (а.с.34,37,121-141) видно, що ОСОБА_7 теж вносила кошти в

реконструкцію будинку, бо на її прізвище надходили посилки з Канади і Америки.

Одночасно згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає позов в межах заявлених

позовних вимог, і на підставі доказів сторін, наведених в позові та

представлених доказів.

Відповідно

до постанови Пленуму Верховного Суду від 04.10.1991 року, 25.05.1998 року «Про

практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної

власності громадян на житловий будинок» - участь інших осіб у будівництві не

створюють для них права приватної власності на житловий будинок.

Враховуючи

те, що забудівником житлового будинку про визнання права власності на

будівельні матеріали якого заявив позов ОСОБА_1, - є його мати ОСОБА_7 і участь

у будівництві зі станом готовності 67% не створює для нього права власності на

будівельні матеріали цього будинку, які використані для будівництва будинку, а тому

слід відмовити в задоволенні позову про визнання права власності на будівельні

матеріали, що використані в процесі будівництва та знаходяться вАДРЕСА_1

Суд теж

вважає, що в частині позову щодо надання дозволу на завершення будівництва

будинку на АДРЕСА_1слід відмовити, оскільки його участь в будівництві без

визнання його титульним забудівником не дає підстав на дозавершення будівництва

і здачі будинку в експлуатацію.

На

підставі ст. ст. 331, 386, 391 ЦК

України, ст.ст. 48-50 Закону України «Про власність», постанови Пленуму

Верховного Суду України від 04.10.1991 року зі змінами від 25.12.1992 року,

25.05.1998 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює

право приватної власності громадян на жилий будинок» та керуючись ст.ст. 10,

11, 60, 212, 214-215, ч.3 209, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові

ОСОБА_1 до виконкому Серафинецької сільської ради, третіх осіб на стороні

відповідача: ОСОБА_2 ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6«Про визнання права власності на матеріали та

обладнання, що використані в процесі будівництва які знаходяться в АДРЕСА_1та зобов'язання

надати дозвіл на завершення будівництва»-відмовити.

Рішення

може бути оскаржено в апеляційному порядку в апеляційний суд Івано-Франківської

області через Городенківський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк,

після проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після

цього протягом 20 днів, апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної

інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.