Рішення

від 10.10.2007 по справі 2-26/2007

НОВОАРХАНГЕЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2-26/2007

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2007 року

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді                                             Партоліній

І.П.

при секретарі                                                                     Довгій

С. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.  Новоархангельську цивільну справу за позовом

ОСОБА_1до дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор"

відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії

"Автомобільні дороги України" та відділення виконавчої дирекції Фонду

соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних

захворювань України у Маловисківському районі Кіровоградської області про

стягнення моральної шкоди,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до дочірнього

підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного

товариства Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги

України" про визнання недійсним запису НОМЕР_1 в трудовій книжці,  оплату вимушеного прогулу,  зобов'язання керівництва до виконання певних

дій та відшкодування заподіяної моральної шкоди,  посилаючись на те,  що 27.02.2004 року він влаштувався на роботу

на посаду електрика четвертого розряду до філії Новоархангельський ДЕП ДП

"Кіровоградський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги

України".

В період роботи він старанно виконував покладені на нього

обов'язки,  будь-яких дорікань з боку

керівництва щодо виконуваної ним роботи не було до нещасного випадку.

09.03.2005 року у адміністративному приміщенні

відповідача сталася поломка електроустаткування. 10.03.2005 року він,  займаючитсь ремонтом електроустановки ,  зрозумів, 

що поломку необхідно шукати у КТП високої напруги,  що знаходиться у дворі. Оскільки для усунення

поломки необхідні були знання,  яких він

не має та не має допуску,  то він доповів

про це в.о. начальника Новоархангельської ДЕД ОСОБА_2 і останній викликав

колишнього головного енергетика ДЕД з метою отримання консультації,  а йому наказав зателефонувати до

Новоархангельської філії ВАТ "Кіровоградобленерго",  щоб викликати ремонтну бригаду. Диспетчер

повідомив,  що ремонтна бригада може

прибути 11.03.2005 року близько 08.00 години. Коли він доповів про це

ОСОБА_2,  останній виялав його брутальною

лайкою і сказав йому,  що якщо він не

приступить до ремонту,  то з наступного

дня не буде працювати. Після чого він взяв драбину,  пішов до КТП і по драбині виліз до

трансформатора,  відкрив дверцята та став

оглядати,  шукаючи рубильник для

відключення електроструму. В цей момент утворилась дуга і він отримав удар

електрострумом.

Після цього випадку його

доставили в лікарню.

У день випадку керівництво відповідача не стало складати

акт про нещасний випадок на виробництві, 

а зазначений акт було складено тільки 18.04.2005 року після звернень

його дружини до прокуратури та Президента України. У акті мали місце неправдиві

дані,  які неодноразово по різному були

сформульовані. Після травми він довго лікувався і був непрацездатним.

В липні 2005 року обласна медико-соціальна комісія

винесла рішення про надання йому III групи інвалідності та надала рекомендації щодо

полегшення умов праці. Після випадку керівництво відповідача почало грубити

йому.

11.07.2005 року він звернувся до керівника відповідача із

заявою про переведення його на легшу роботу, 

але йому не було запропоновано посади, 

на якій він міг би виконувати

робота

не пов'язані із ходьбою та стоянням на ногах.

15.07.2005 року його звільнили за прогули,  як він вважає на підставі сфабрикованих

документів. Для видачі наказу про звільнення було використано його

кількагодинну відсутність на роботі через те, 

що він довго перебував на прийомі у відділенні Пенсійного фонду для

оформлення пенсії по інвалідності. Після звільнення йому видали трудову книжку

не завірену печаткою підприємства. Як йому пояснили,  печатку не ставлять через те,  що він має заборгованість перед підприємством.

Таким чином він змушений звернутись до суду для прийняття

рішення про зміну в його трудовій книжці формулювання причин звільнення та

зобов'язати адміністрацію підприємства завірити трудову книжку.

Також з того часу, 

як йому встановили групу інвалідності він отримав право на страхові

виплати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві

та професійних захворювань,  однак

керівництво філії Новоархангельської ДЕД перешкоджає у здійсненні його права, 

а саме не надало йому на руки направлення до обласної медико-соціальної

комісії.

При зверненні до суду з позовом до відділення Фонду соціального страхування

від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань він вимушений

був клопотати перед судом про проведення потрібного дослідження за рішенням

суду. Однак після проведеного дослідження він не може отримати страхові

виплати,  тому що керівництво відповідача

не бажає надати йому або передати до Фонду форму Н-5 та надати йому довідку про

розмір заробітної плати за шість місяців перед настанням трудового каліцтва.

Такі документи відповідач повинен надати до відділення Фонду соціального

страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

згідно  ст. 35 Закону України "Про

обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та

професійних захворювань".

Він змушений звертатись до суду з позовом особисто,  тому що умови праці,  порушення техніки безпеки праці у

відповідача,  грубе порушення його

трудових прав,  неодноразова

фальсифікація різних документів,  відмова

у видачі потрібних документів заподіюють йому моральних страждань. Він щоразу з

ціпком шкутильгає у селище на різні прийоми, 

неодноразово приходить пішки на прийоми до керівництва відповідача,  відділення Фонду,  райдержадміністрації,  прокуратури та інших державних установ.

З того часу як він переписується і звертається на

прийоми,  фонд соціального страхування

від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань,  отримавши необхідні документи,  повинен був йому виплатити страхові витрати в

сумі не меншій 5000 грн,  а при наданні

відповідних документів Фонд виплатив би йому моральну шкоду в сумі 70000 грн.

Він вважає,  що вказані суми слід відшкодувати

у вигляді морального відшкодування з відповідача,  тому що він своєю бездіяльністю перешкоджає

фонду надати йому страхові виплати, 

нормальне матеріальне утримання та потрібне лікування,  щоб він міг відновити своє здоров'я,  нормально утримувати свою сім'ю.

Просив суд поновити йому строк звернення до суду з тих

причин,  що його стан здоров'я та

злиденний матеріальний стан,  який

утворився у нього в сім'ї після травми і лікування не дає можливості оплачувати

юридичні послуги та консультації,  крім

того він звертався до правоохоронних органів з метою захисту своїх прав.

Просив суд поновити позовний строк по справі,  визнати недійсним запис НОМЕР_1 в трудовій

книжці,  зобов'язати відповідача внести

наступний текст запису НОМЕР_1-"3вільнити на підставі п.2  ст. 40 Кодексу законів про працю України за

станом здоров'я",  оплатити час

вимушеного прогулу,  зобов'язати

відповідача на виконання Положення про порядок розслідування та ведення обліку

нещасних випадків,  професійних

захворювань і аварій на виробництві, 

надіслати йому акт розслідування нещасного випадку,  зобов'язати відповідача надати довідку про

розмір заробітної плати з вересня 2004 року по березень 2005 року,  стягнути на його користь 75000 грн на

відшкодування моральної шкоди.

Позивач у судовому засіданні відмовився від кількох

позовних вимог,  а саме просив не розглядати

вимогу щодо поновлення позовного строку по справі про визнання недійсним запису

в трудовій книжці,  вимогу про зміну

тексту-формулювання запису НОМЕР_1 у трудовій книжці,  вимогу щодо оплати часу вимушеного

прогулу,  зобов'язання відповідача на

виконання Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних

випадків,  професійних захворювань і

аварій на виробництві,  щодо надання йому

акту розслідування

нещасного випадку, 

зобов'язання відповідача надати довідку про розмір заробітної плати з

вересня 2004 року по березень 2005 року.

Свою відмову обгрунтував тим,  що в його трудову книжку новий керівник на

записі НОМЕР_1 поставив печатку. Виконання цієї дії дало йому змогу надати

трудову книжку новому роботодавцю та отримати роботу,  яку він може виконувати згідно рекомендацій

лікарів.

Вимоги про надання йому акту розслідування нещасного

випадку і доданого до нього пакета документів та довідки про розмір заробітку

зняв через те,  що в процесі судового

розгляду йому ці документи надали.

Просив стягнути з відповідача 75000 грн. на відшкодування заподіяної йому

моральної шкоди,  посилаючись на те,  що шкода заподіяна порушенням його прав та

трудового законодавства,  а саме

тим,  що керівники підприємства після

нещасного випадку на виробництві вчинили фабрикацію документів з метою

приховання цього випадку,  припинити яку

вдалося зверненням його дружини до Президента України. В порушення Положення

про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків,  професійних захворювань і аварій на виробництві

йому не видали акту розслідування нещасного випадку та пакета документів до

нього. Пізніше для ліквідації цього порушення знадобилось багато зусиль і

тільки в процесі розгляду справи вдалося поновити це право,  але він втратив можливість отримати істотні

виплати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві

та професійних захворювань. Ці виплати були втрачені через невчасну постановку

на облік цього Фонду за відсутності у встановлений час у нього на руках пакету

документів.

В подальшому його трудові права керівництвом підприємства

продовжували порушувати,  а саме виплати

матеріальної допомоги в сумі 320 грн та кредиту в сумі 1500 грн були останніми

сумами,  які йому видало підприємство. В

період квітня 2005 року - 15 липня 2005 року йому не виплачувалась заробітна

плата та не проводилась виплата коштів по листках непрацездатності.

11 липня 2005 року він надіслав до керівництва ДЕД рекомендований лист з проханням перевести його на легшу

роботу згідно рекомендацій лікарів. Його звернення не розглядалось і відповіді

йому ніхто не надав.

Його звернення протягом липня -жовтня 2005 року до

керівництва щодо направлення його до МСЕК з приводу встановлення відсотка

втрати працездатності залишилось поза увагою. Лише шляхом винесення ухвали суду

в межах іншої справи вдалося це здійснити, 

але при цьому він був позбавлений можливості отримати грошові виплати

від Фонду.

В листопаді 2005 року, 

коли йому знадобилась довідка про розмір заробітку за півроку до

нещасного випадку на виробництві,  йому

таку довідку не видали,  а видали вже під

час розгляду справи.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги щодо

стягнення моральної шкоди підтримав в повному обсязі,  суду пояснив, 

що 10 березня 2005 року його примусив головний інженер ОСОБА_2залізти на

підстанцію відремонтувати поломку,  але

так як він не мав допуску на такі роботи, 

він відмовився від виконання вказівки. В цей час вийшов ОСОБА_3 і сказав

йому,  що віднесе на його рахунок чотири

комп'ютера. Не відключивши підстанцію, 

він виліз до неї і отримав електротравму.

Після отримання травми потрапив до лікарні,  лікувався, 

був без свідомості,  до тями

прийшов лише 20 березня 2005 року,  а до

цієї дати нічого не пам'ятає.

Чи писав пояснювальну щодо отримання травми в домашніх

умовах позивач пояснив,  що не пам'ятає.

Також пояснив,  що

керівництво не надало акт форми Н-1 і тому в лікарняному писали побутову

травму.

15 липня 2005 року його звільнили за прогули,  видали трудову книжку без підпису та

печатки,  він неодноразово звертався до

керівництва відповідача,  але письмових

доказів звернення не має,  до суду він

звернувся у січні 2006 року,  до цього

часу звертався лише до керівництва відповідача. Печатку проставили у жовтні

2006 року.

Також йому не видали довідку про заробітну плату і лише

після звернення дружини до Президента України та розгляду справи у суді

відповідач надав йому довідку.

Моральна шкода завдана йому тим,  що акт про нещасний випадок надали йому через

рік,  від Фонду він отримав допомогу

через рік,  зменшену на 50 відсотків.

Стверджує,  що

моральну шкоду повинна платити дорожньо-експлуатаційна дільниця,  до відділення Фонду соціального страхування

від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань претензій

будь-якого характеру не має.

Представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги також

підтримала і просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача- ДП "Кіровоградський

облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" ОСОБА_5

позовні вимоги не визнала і суду пояснила, 

що позивачу було запропоновано прийти наступного дня після отримання

трудової книжки для проставлення відбитку печатки,  оскільки в день її видачі,  печатка була у економіста,  який здавав звіт у М. Кіровограді,  але позивач так і не прийшов.

Після того як позивачу була встановлена група інвалідності,  йому було запропоновано перейти на легшу

роботу,  але останній на роботу не

виходив і його звільнили за прогули.

Працівник ДЕД  ОСОБА_6 видала

позивачу довідку та акти форм Н-5 та Н-1.

Довідку про заробітну плату підготувалиОСОБА_1  але він її не приходив отримати.

Заробітну плату позивачу виплачували з вирахуванням

кредиту,  який він отримав у підприємстві

без відсотків.

Акт форми Н-1 був складений 18.04.2005 року після запиту з прокуратури

,  до цього часуОСОБА_1говорив,  що по його вині стався випадок,  так як він не вимкнув рубильник,  а потім після запиту позивач змінив свої

пояснення і сказав,  що сталась травма на

виробництві.

Вважає,  що позовні вимоги позивача безпідставні і не

обгрунтовані.

Представник відповідача- виконавчої дирекції Маловисківського

відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві

та професійних захворюваньОСОБА_7, 

яка залучена до участі у розгляді справи як

співвідповідач згідно ухвали Новоархангельського районного суду Кіровоградської

області від 17.11.2006 року,  позовні

вимоги не визнав і суду пояснив,  що

виконавча дирекція по позовним вимогам не може бути відповідачем по справі і що

позивач до Фонду не звертався про виплату йому моральної шкоди.

У Фонді наявна справа про призначення виплатиОСОБА_1  яку він отримує щомісячно і йому також

виплачена одноразова допомога на підставі висновку МСЕК та довідки про його

заробітну плату.

Акт про нещасний випадок складений 18.04.2005 року і до

Фонду надали інформацію лише через тиждень.

У справі є пояснювальнаОСОБА_1 від 14 березня 2005 року

написана ним власноручно і тому перший акт форми Н-1 не складався,  так як було написано,  що травма побутова.

Надав до суду копію

повідомлення про нещасний випадок від 13.04.2005 року.

СвідокОСОБА_8суду

пояснила,  що вона є дружиною позивача.

10.03.2005 року її повідомили,  що її чоловік потрапив до лікарні із-за

ураження електричним струмом.  За час

його перебування в лікарні до нього приходили ОСОБА_3 та ОСОБА_2і сказали щоб

написав заяву,  що травма у нього побутоваЛи

дійсно чоловік писав таку заяву їй невідомо.

За час лікування,  через 

10 днів після травми чоловік прийшов додому,  вів себе неадекватно,  ходив босоніж,  до тями прийшов лише після того як вона

помила йому ноги. В теперішній час у нього болить нога,  дошкуляє головний біль.

Вона особисто, 

через тиждень після травми чоловіка, 

звернулась до Президента України та прокуратури,  і після звернення,  керівництво шляхової дільниці видало акт про

нещасний випадок.

Свідок також пояснила, 

що лікування її чоловіка оплачувала шляхова дільниця,  надавались зі сторони відповідача кошти в

сумі 1000 грн,  які з часом були ними

повернені.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила,  що вона працює диспетчером філії

Новоархангельської ДЕД

і позивача звільнили з роботи 15 липня 2005 року за

прогули,  йому в день звільнення видали

трудову книжку без печатки,  так як в цей

день здавали звіт у М. Кіровограді і печатка була відсутня,  не видати книжку вони не мали права.

Вона йому особисто телефонувала,  щоб прийшов із трудовою книжкою проставити

печатку,  але ОСОБА_1так і не приходив.

Коли дооформили трудову книжку позивача їй невідомо,  так як у відділі кадрів вона не працює.

Свідок ОСОБА_10. суду пояснив,  що він близько кінця березня-початку квітня

2005 року бачив як ОСОБА_1 йшов босий по дорозі біля лісництва,  і йому останній пояснив,  що йде на роботу.

До травми він був

здоровий,  а при зустрічі з ним був не в

собі.

Інших пояснень свідок суду

не надав.

Заслухавши пояснення позивача,  його представника,  представників відповідачів ,  свідків, 

дослідивши матеріали справи з іншими доказами в сукупності суд

вважає,  що позов не обгрунтований і не

підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні на підставі наказу №

3 від 27 лютого 2004 року позивача було зараховано тимчасово на посаду

електрика четвертого розряду.

10 березня 2005 року близько 13,00.години з позивачем

трапився нещасний випадок на виробництві.

14.03.2005 року було складено акт форми НТ з викладенням обставин,  що нещасний випадок ізОСОБА_1 стався

10.03.2005 року о 12 год

45 хв. у нього вдома коли він займався домашнім

господарством,  вилазив по драбині і

впав. Після падіння отримав травму ноги. Нещасний випадок стався із-за

особистої необережності. Даний акт було складено на підставі пояснення

потерпілого,  написаного ним 14.03.2005

року про те,  що він перебував

вдома,  займався домашнім господарством і

впав із драбини,  в результаті чого

отримав травму ноги (а.с. 60-62).

18.04.2005 року було складено акт форми Н-1 з викладенням

обставин,  що нещасний випадок ізОСОБА_1

стався 10.03.2005 року о 13 год 05 хв. на

території філії Новоархангельський ДЕД смт Новоархангельськ вул. Набережна 27, 

коли потерпілий зайшов у бухгалтерію, 

щоб зателефонувати і викликати електриків з Новоархангельської філії ВАТ

"Кіровоградобленерго",  так як

у самого немає дозволу на ремонт високовольтної лінії,  але йому відповіли,  що вони приїдуть 11 лютого 2005 року о 8

годині 00 хвилин. Після чого потерпілий вибігає у двір філії,  бере драбину і вилазить на трансформатор не

обезточивши його,  стає колінами на

виступ біля трансформатора і відкриває щит із високою напругою і починає його

оглядати,  під час огляду всунувши голову

в щит,  його вдарило електричним струмом

і він впав на землю. Викликали швидку медичну допомогу і його забрали в

лікарню,  коли лікар його оглянув то

підтвердив,  що наслідків травми не

виявлено (а.с. 11-14).

Згідно оглянутої копії листка непрацездатності

№НОМЕР_2,  яка наявна у матеріалах

наглядового провадження № 30-05р. Новоархангельської районної прокуратури по

зверненнюОСОБА_8  встановлено,  щоОСОБА_1перебував на лікуванні у

Новоархангельській ЦРЛ з 10.03.2005 року з діагнозом "електротравма"

із зазначенням,  що вид

непрацездатності-нещасний випадок у побуті, 

що дає підстави суду вважати,  що запис

у листку непрацездатності проводився зі слів хворогоОСОБА_1

Наказом № 17 від 15.07.2005 року позивача було звільнено

з посади електрика на підставі п.4  ст.

40 КзпП України за прогули (а.с. 164).

15.07.2005 року позивач отримав трудову книжку не підписану

керівником підприємства та не завірену печаткою.

Згідно відповіді, 

наданої Територіальною державною інспекцією праці у Кіровоградській

області за результатами перевірки встановлено, 

що посадовий окладОСОБА_1 станом на 01.04.2005 року складав 475 грн та

відповідав  ст. 97 КзпП України щодо

дотримання положень Генеральної та Галузевої угод при встановленні конкретних

розмірів посадових окладів та тарифних ставок.

Заробітна плата ОСОБА_1нараховувалась відповідно до

вимог  ст. 94 КзпП України за фактично

відпрацьований час,  виходячи з його

посадового окладу.

Розрахунок середньої заробітної плати для нарахування

допомоги по тимчасовій втраті працездатності проводився з дотриманням вимог

Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за

загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням,  затвердженого постановою Кабінету Міністрів

України від 26.09.2001 року № 1266.

ОСОБА_1. був звільнений 15.07.2005 року згідно наказу від

15.07.2005 року № 17 за прогули відповідно до п.4  ст. 40 КзпП України. Підставою для звільнення

стала доповідна ОСОБА_11  від 11.07, 2005

року,  поясненняОСОБА_1 від 13.07.2005

року,  що підтвердили його відсутність на

роботі без поважних причин. Клопотання керівника про надання згоди на

звільненняОСОБА_1 було розглянуте на засіданні профспілкового комітету

15.07.2005 року. Відповідно до протоколу засідання № 8 була надана згода на

звільненняОСОБА_1. В той же час, 

звільнення відбулось з порушенням вимог п.2.26 Інструкції про порядок

ведення трудових книжок працівників, 

затвердженої наказом Мінпраці України від 29.07.1993 року № 58,  яким визначено,  що днем звільнення вважається останній день

роботи. Таким чином звільнитиОСОБА_1 повинні були останнім днем тимчасової

непрацездатності- 05.07.2005 року. Розрахунок середньої заробітної плати для

нарахування компенсації за дні невикоритсаної відпустки при звільненні

проведений з порушенням п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати,  затвердженого Постановою Кабінету Міністрів

України від 08.02.1995 року № 100 щодо періоду, 

за яким обчислюється заробітна плата.

Відрахування сум на відшкодування позики проводилось з

порушенням вимог  ст.  ст. 

127, 128 КзпП України без особистої заявиОСОБА_1 та відповідного

розпорядження керівника і у розмірах,  що

перевищують 70% доходу працівника.

Під час перевірки виявлена невідповідність належних до виплати сум сумам

нарахувань та утримань. Працівниками підприємства проведений перерахунок

заробітної платиОСОБА_1,  відповідно до

якого на день перевірки підприємство винне ОСОБА_14, 28 грн.

Позивач у своїх вимогах посилається на те,  що він не отримав акт форми Н-1,  але той факт ,  що він отримав акт форми Н-1 про нещасний

випадок підтверджено поясненням свідкаОСОБА_8 

копією листа від 26.05.2005 року надісланого Територіальним управлінням

Держнаглядохоронпраці України на ім'я прокурора Новоархангельського району

(а.с. 276) так копією акту від 18.04.2005 року, 

яку позивач надав як доказ при зверненні до суду (а.с.  11).

ТвердженняОСОБА_1 про те, 

що за період квітня-липня 2005 року йому не виплачувалась заробітна

плата та виплата по непрацездатності спростовується його ж поясненням при

огляді відомостей про отримання заробітної плати та відповіді,  наданої Територіальною державною інспекцією

праці у Кіровоградській області щодо перевірки додержання законодавства про

працю.

Так при огляді у судовому засіданні оригіналів відомостей

про отримання позивачем заробітної платиОСОБА_1пояснив,  що заробітну плату за березень 2005 року він

особисто не отримував,  допускає,  що її отримала його дружина.

Отримання заробітної плати за квітень,  травень, 

червень та липень 2005 року позивач підтвердив у судовому засіданні.

Також позивач стверджує, 

що 11.07.2005 року він надіслав рекомендований лист до керівника ДЕД із заявою про переведення його на легшу роботу згідно

рекомендацій лікарів. Але згідно матеріалів справиОСОБА_1з 06.07.2005 року по

день звільнення-15.07.2005 року на роботу не виходив.

Вимоги позивача щодо звернень до відповідача про

направлення його до МСЕК з приводу встановлення відсотка втрати працездатності

та звернення у листопаді 2005 року про видачу довідки про заробітну плату нічим

не підтверджені,  крім особистих його

пояснень.

Статтею 233 КзпП України зазначено,  що працівник може звернутись із заявою про

вирішення трудового спору безпосередньо до районного суду в тримісячний строк з

дня,  коли він дізнався або повинен був

дізнатися про порушення свого права,  а у

справах про звільнення- в місячний строк з дня вручення копії наказу про

звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Згідно  ст. 237-1

КзпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної

шкоди працівнику провадиться у разі, 

якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань,  втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають

від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Крім того,  з

урахуванням роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995

року №4 при вирішенні спору суд повинен з'ясувати,  чим підтверджується факт

заподіяння позивачеві моральних страждань або втрат

немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони

заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює

заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить,  а також інші обставини,  що мають значення для вирішення спору.

У відповідності до ч.1 

ст. 1167 ЦК

України моральна шкода, 

завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою,  яка її завдала за наявності її вини.

Як встановлено в судовому засіданні,  позивач по власній необережності,  не маючи допуску до роботи з устаткуванням

високої напруги,  самовільно намагався

відремонтувати виниклу поломку,  в

результаті чого отримав травму електрострумом.

З його власного пояснення,  написаного ним 14.03.2005 року про те,  що він перебував вдома,  займався домашнім господарством і впав із

драбини,  в результаті чого отримав

травму ноги ,  першочергово 14.03.2005

року був складений акт форми НТ,  а потім

за результатом втручання прокуратури та проведення перевірки було складено акт

форми Н-1.

Факт спричинення моральної шкоди позивачем не

доведений,  ним пропущений строк

звернення до суду за захистом своїх трудових прав і за таких підстав його

позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі підлягають відшкодуванню за рахунок держави. На

підставі викладеного,   керуючись  ст. 1167 ЦК України,    ст.  ст. 233, 237-1   КзпП України,   ст. 

ст. 213, 214, 215 ЦПК України, 

суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до дочірнього

підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного

товариства Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги

України" та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування

від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у

Маловисківському районі Кіровоградської області про стягнення моральної шкоди в

сумі 75000 грн відмовити.

Судові витрати по справі

віднести на рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до

Апеляційного суду Кіровоградської області через Новоархангельський районний суд

шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне

оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч.4  ст. 295 ЦПК України.