Рішення

від 17.06.2013 по справі 5006/29/76/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.06.2013р. Справа № 5006/29/76/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Риженко Т.М., суддів Демідової П.В., Сгара Е.В.

при секретарі Куньчик К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг», м.Донецьк

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Донбасвугілля», м.Торез, Донецька область

про: стягнення коштів сплачених за неякісний ресурс у розмірі 625 500,00грн., неустойки за постачання неякісного ресурсу у сумі 125 100,00грн., неустойки за несвоєчасне постачання ресурсу у розмірі 50 040,00грн.

за участю:

від позивача: Кулініч О.О. (за довіреністю);

від відповідача: Лукянова Л.Л. (за довіреністю);

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 24.04.2013р по 13.05.2013р., з 13.05.2013р. по 23.05.2013р. та з 23.05.2013р. по 17.06.2013р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг», м.Донецьк (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Донбасвугілля», м.Торез, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення коштів сплачених за неякісний ресурс у розмірі 625 500,00грн., неустойки за постачання неякісного ресурсу у сумі 125 100,00грн., неустойки за несвоєчасне постачання ресурсу у розмірі 50 040,00грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається, що Відповідач поставив Позивачу Ресурс неналежної якості, та ще є порушення строку постачання, про що свідчить видаткова накладна №ДУ-0000140 від 03.11.2011р.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: типового договору №ДУК-02/11-100-П від 14.02.2011р., додатку до договору, паспорту виробника електродвигуна, платіжного доручення №80704 від 21.11.2011р., видаткової накладної №ДУ-0000140 від 03.11.2011р., листа від 13.12.2011р., №01/2872-2.2, листа від 13.12.2011р., протоколу випробування двигуна, дозволу на продовження виконання роботи підвищеної небезпеки №582.11.30-73.10.0, вимоги від 26.06.2012р. №01/543-14.00, правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 549, 678 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12-15, 32, 34, 54-57, 64,69. 82, 84 Господарського процесуального кодексу України.

04.09.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано акт приймання на зберігання від 04.11.2011р.

04.09.2012р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву в якому проти позовних вимог заперечує з наступних підстав. За твердженням Відповідача поставлений товар відповідає ГОСТ і ТУ, що підтверджується технічним паспортом та протоколом випробування електродвигуна. Електродвигун виготовлений по індивідуальному замовленню, тобто при його прийомці по якості на нього не розповсюджується дія Інструкції П-7 затверджена держарбітражем від 25.04.1699 року із змінами та доповненнями. Стосовно наданого до суду протоколу випробування двигуна виконаного Українським науково-дослідним проектно-конструкторським та технологічним інститутом вибухового захисного та рудничного електрообладнання з опитно-експерементальним виробництвом зазначають, що випробування проводились 30 травня 2012 року, тобто сплинув тривалий час між поставкою Товару та його випробуваннями. Також, зазначають, що ТОВ «ТД «Донбасвугілля» має висновок експертизи №2090-2011 від 02.11.2011 року щодо відповідності обладнання підвищеної небезпеки вимогам нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки і спроможності його експлуатації в Україні. Крім того Відповідачем надано належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Донбасвугілля», листів, висновку експертизи №2090-2011 від 02.11.2011р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 21.09.2012р. справу передано на розгляд судді Огороднік Д.М.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 01.10.2012р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

22.10.2012р. Відповідачем через канцелярію суду надано клопотання про залучення до справи: в якості співвідповідача Державне підприємство «Харківський електромеханічний завод»; в якості Третьої особи Український науково-дослідний проектно-конструторський та технологічний інститут вибухозахищеного та рудничного електрообладнання з дослідно-екперементальним виробництвом; в якості Третьої особи Державний випробувальний сертифікаційний центр вибухозахищеного та рудникового електрообладнання;

25.10.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчену копію комерційної пропозиції.

Ухвалою господарського суду від 06.11.2012р. призначено у справі комплексну горно-технічну та трасологічну експертизу.

Відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі поновлялось та зупинялось.

21.01.2013р. через канцелярію суду від Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз повернулась справа з висновком експертів.

05.02.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано письмові пояснення стосовно експертизи в яких зазначає, що у висновку зазначено, що Електродвигун після виготовлення піддавався розбиранню та після чого в промислових умовах не експлуатувався. Використовувати Електродвигун у вибухонебезпечній атмосфері, тобто за його призначенням, неможливо. При складанні Висновку судові експерти безпосередньо оглянули Електродвигун за місцем його зберігання згідно акту приймання на зберігання від 04.11.2011р. Зміст зазначеного Висновку безперечно підтверджує доводи Позивача, викладені у позовній заяві.

04.03.2013р. Відповідачем через канцелярію суду надані письмові пояснення по справі в яких зазначає, що в матеріалах справи не міститься копії дозволу на проведення електротехнічної експертизи Донецьким науково-дослідницьким інститутом судових експертиз. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №6687 від 26.05.2004р. «Про затвердження Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки». Експертна організація - суб'єкт господарювання, який має Дозвіл Держнаглядохоронпраці на проведення експертного обстеження (технічного діагностування) устаткування. Експертне обстеження устаткування проводить експертна організація.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 14.03.2013р. справу передано на розгляд судді Соболєвій С.М.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 25.03.2013р. передано на розгляд судді Риженко Т.М.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 23.05.2013р. призначено колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді Риженко Т.М., суддів Сгара Е.В., Демідова П.В.

Представник Позивача у судове засідання 17.06.2013р. з'явився, підтримав позовні вимоги.

Представник Відповідача у судове засідання 17.06.2013р. з'явився, проти позовних вимог заперечив.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Донбасвугілля» (Постачальник) було укладено типовий договір №ДУК-02/11-100-П, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується передати, а Покупець - прийняти та оплатити матеріали (далі - Ресурси) на умовах, передбачених даним Договором.

У розділі 2 договору Сторони дійшли згоди щодо кількості та якості:

- якість, упаковка та маркірування Ресурсів повинна відповідати нормам, встановленим сертифікатом виробника, діючим стандартам (ТУ, ДСТ) для певного виду Ресурсів, а також спеціальним технічним вимогам, якщо такі встановлені угодою Сторін, визначеним у Специфікаціях. Можливі відхилення показників якості Ресурсів від вищезазначених норм, можуть бути встановлені за згодою Сторін, відображеному у Специфікаціях (п.2.3 Договору);

У пункті 3.3 договору визначено, що Постачальник має право здійснювати поставку Ресурсів в інші строки виключно відповідно попередньої згоди Покупця у письмові формі.

За приписами пункту 6.2 договору приймання Ресурсів за якістю здійснюється одним з наступних чином, який вибирається Покупцем:

- у відповідності з вимогами Інструкції, затвердженої постановою Держарбітражу від 25.04.1966 №П-7 зі змінами та доповненнями, а також у відповідності з вимогами ТУ та ДСТУ для даного виду Ресурсів;

- за участю незалежної експертної організації, притягнутої Покупцем;

У випадку якщо актом незалежної експертної організації підтверджується невідповідність Ресурсів, що поставляються умовам даного Договору, Постачальник зобов'язаний відшкодувати Покупцю витрати, пов'язані із залученням незалежної експертної організації, протягом трьох банківських днів, або інший строк, узгоджений Сторонами, з моменту отримання рахунку Покупця, який вважається отриманим Постачальником зі спливом трьох робочих днів з моменту його відправлення Покупцем за адресою Постачальника, зазначеному у даному Договорі.

Згідно п.7.3 договору у випадку порушення строків або об'ємів поставок Ресурсів, Постачальник оплачує Покупцю неустойку у розмірі 8% від вартості не поставленого у строк Ресурсів. У випадку порушення строків поставки більш ніж на 10 календарних днів Покупцеь вправі відмовитись від подальшого приймання та оплати Ресурсів, а також вимагати повернення раніше оплачених за Ресурси сум, які Постачальник зобов'язаний повернути протягом трьох банківських днів з моменту отримання повідомлення Покупця, які вважаються отриманими Постачальником за спливом трьох робочих днів з моменту його відправлення Покупцем за адресою Постачальника, зазначеній у даному Договорі.

Відповідно п.7.4 договору у випадку поставки Ресурсів неналежної якості Постачальник оплачує Покупцю неустойку у розмірі 20% від вартості Ресурсів неналежної якості.

Даний договір діє до 01 березня 2012 року. Закінчення строку дії даного Договору не звільняє Сторін від виконання прийнятих на себе зобов'язань (у тому числі гарантійних) за даним Договором.

У додатку №5 до договору Сторони узгодили постачання електродвигуну 2Ма36-61/6ф-У5 (160 кВТ., 1000 об/мін, 380/660В) (Ресурс) вартістю 625 500,00грн. в т.ч. ПДВ та строком постачання: вересень 2011 року.

21.11.2011 року платіжним дорученням №80704 Позивач сплатив Відповідачу вартість Ресурсу у сумі 625 500,00грн.

Відповідачем було здійснено поставку, що підтверджується видатковою накладною №ДУ-0000140 від 03.11.2011 року.

Листом №01/2872-2.2 від 13.12.2011 року Позивач звернувся до Відповідача з вимогою щодо повернення неякісного Ресурсу та повернення грошових коштів.

Листом від 19.12.2011 року Відповідач відмовився виконати зазначені вимоги Позивача.

Згідно протоколу випробувань Ресурсу, який складено 30.05.2012 року Українським науково-дослідним, проектно-конструкторським та технологічним інститутом вибухозахищеного та рудникового електрообладнання з дослідно-експертним виробництвом, встановлена неможливість експлуатації цього Ресурсу.

Позивачем на адресу Відповідача направлена вимога №01/543-14.00 від 26.06.2012 року про повернення грошових коштів, сплачених за неякісний Ресурс. Проте вказана вимога Відповідачем залишилась незадоволеною.

За таких обставин, Позивач звернувся до суду з вимогою стягнення коштів сплачених за неякісний ресурс у розмірі 625 500,00грн., неустойки за постачання неякісного ресурсу у сумі 125 100,00грн., неустойки за несвоєчасне постачання ресурсу у розмірі 50 040,00грн.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у даній справі є вимога Позивача про стягнення з Відповідача коштів у розмірі 625 500,00грн. сплачених за неякісний товар, поставлений за типовим договором №ДУК-02/11-100-П, на підставі частини 2 статті 687 Цивільного кодексу України.

Питання якості товару при укладенні договорів постави регулюється главою 54 Цивільного кодексу України.

«Якість продукції» є таким: якість - це сукупність властивостей та характеристик продукту, котрі надають йому здатність задовольняти встановлені або передбачувані потреби. Встановлені потреби зафіксовані у правових нормах, стандартах, замовленнях, угодах, технічних умовах поставок та інших документах.

Передбачувані потреби - це ті очікування, які споживач зазвичай не формулює конкретно, але відносить до стійких побажань; до них можна віднести, наприклад, відповідність продукту моді, звичкам споживачів, національним або культурним особливостям споживання тощо.

Іншими словами рівень якості продукції - це кількісна характеристика міри придатності того або іншого виду продукції для задоволення конкретного попиту на неї у порівнянні з відповідними базовими показниками зафіксованих умов споживання.

Статтею 673 вказаного кодексу встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Згідно частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Частинами 1, 3 статті 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" встановлено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

У вирішенні питання про призначення судової експертизи необхідним є, зокрема: визначення об'єктів, що підлягають експертному дослідженню; визначення обсягу необхідних та достатніх для експертного дослідження матеріалів; здійснення перевірки (огляду) матеріалів, які підлягають направленню на експертизу, з точки зору їх повноти та придатності для проведення експертизи, в тому числі з урахуванням належного відображення ознак об'єктів і зразків, а за невідповідності матеріалів цим критеріям необхідним є вжиття заходів до усунення недоліків матеріалів шляхом витребування додаткових документів і матеріалів у сторін та інших осіб; а також у разі потреби забезпечення відібрання зразків, у тому числі за необхідності -з участю спеціаліста.

Про призначення судової експертиза виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, зазначаються, зокрема: обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи; підстави призначення судової експертизи; організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи; перелік питань, що потребують роз'яснення; об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які повинні бути надані судовому експерту та їх місцезнаходження.

Ухвалою господарського суду від 06.11.2012р. призначено у справі № 5006/29/76/2012 комплексну судову горно-технічну та трасологічну експертизу, призначення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

Висновком експертів №5719/21, №5720/05 який складено 21 січня 2013 року встановлено, що електродвигун 2МА36-61/6ФУ5, зав. №ДО1Н220 піддавався на ДП «ХЕМЗ» частковій розробці з ціллю заміни бракованого підшипника з подальшою збіркою та покраскою, після чого у промислових умовах не експлуатувався. При низькій «культурі» виробництва на ДП «ХЕМЗ», коли допускається випуск такої відповідальності продукції, як руднічне вибухозахищене електрообладнання, призначене для експлуатації у складних та небезпечних горно-геологічних умовах вугільних шахт та рудників, зі значною кількістю недоліків, а також враховуючи виявлені при огляді порушення у маркуванні вибухонебезпечності електродвигуна 2МА36-61/6ФУ5 із заводським №ДО1Н220 та висновки випродувань, проведених працівниками УкрНІІВЕ, зазначену електричну машину по її технічному стану на 10.01.2013р. неможна використовувати у потенційно вибуховій атмосфері, оскільки немає ніякої гарантії, що у двигуні 2МА36-61/6ФУ5 (зав. №ДО1Н220) витримані регламентовані параметри (ширини, довжини, конфігурації та часткова обробка утворюючих вибухозахищувальних поверхонь) усіх вибухонепроникний щілин, а отже, у випадку вибуху усередині його оболонки температура газів які вириваються назовні, зокрема, із рухливих з'єднань може виявитись достатньою для запалення та вибуху горючої газовоповітряної суміши у місці монтажу та функціонування цього електрообладнання.

Так, у висновку зазначено, що електродвигун після виготовлення піддавався розбиранню та після його в промислових умовах не експлуатувався. Використовувати електродвигун вибухонебезпечній атмосфері, тобто за його призначенням, неможливо.

Таким чином, суд прийшов до висновку про наявність у Позивача права на стягнення коштів сплачених за неякісний ресурс у розмірі 625 500,00грн.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відтак, суд дійшов висновку, що висновком експертизи підтверджено факт поставки Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Донбасвугілля» неякісного ресурсу Товариству з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг» на підставі типового договору №ДУК-02/11-100-П від 14.02.2011р, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення коштів сплачених за неякісний ресурс у розмірі 625 500,00грн. підлягають задоволенню.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (за умовами передбаченими договором). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання).

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

Отже, виходячи з наведеного вбачається, що при укладенні господарського правочину право сторін щодо вільного, на власний розсуд визначення відповідальності за відповідне правопорушення, яке не суперечить вимогам закону.

Згідно п.7.3 договору у випадку порушення строків або об'ємів поставок Ресурсів, Постачальник оплачує Покупцю неустойку у розмірі 8% від вартості непоставлених у строк Ресурсів. У випадку порушення строків поставки більш ніж на 10 календарних днів Покупець вправі відмовитись від подальшого приймання та оплати Ресурсів, а також вимагати повернення раніше оплачених за Ресурси сум, які Постачальник зобов'язаний повернути протягом трьох банківських днів з моменту отримання повідомлення Покупця, які вважаються отриманими Постачальником за спливом трьох робочих днів з моменту його відправлення Покупцем за адресою Постачальника, зазначеній у даному Договорі.

Додатком №5 від 08.08.2011 року Сторони узгодили строк постачання товару: вересень 2011 року, проте як вбачається з видаткової накладної №ДУ-0000140 поставка була здійснена 3 листопада 2011 року.

За викладених обставин, Позивачем заявлено до стягнення штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язання з поставки товару у вигляді 8% неустойки від вартості не поставлених Ресурсів у сумі 50 040,00грн., які підлягають задоволенню та стягненню з Відповідача.

Відповідно п.7.4 договору у випадку поставки Ресурсів неналежної якості Постачальник оплачує Покупцю неустойку у розмірі 20% від вартості Ресурсів неналежної якості.

Факт поставки Ресурсу неналежної якості є доведеним, тому суд перевіривши арифметичний розрахунок нарахування суми неустойки, дійшов висновку про його обґрунтованість та вважає за можливе задоволення вимог в частині стягнення неустойки за постачання неякісного ресурсу у сумі 125 100,00грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо залучення у справу в якості третьої особи Український науково-дослідний проектно-конструторський та технологічний інститут вибухозахищеного та рудничного електрообладнання з дослідно-екперементальним виробництвом; Державний випробувальний сертифікаційний центр вибухозахищеного та рудникового електрообладнання;

Приписи ст. 27 ГПК України визначають що залучення до участі у справі третіх осіб здійснюється за відповідною заявою такої особи, за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду, у випадку якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї зі сторін.

Доказів на підтвердження того, що рішення з господарського спору в даній справі може вплинути на права та законні інтереси Українського науково-дослідного проектно-конструторського та технологічного інституту вибухозахищеного та рудничного електрообладнання з дослідно-екперементальним виробництвом; Державного випробувального сертифікаційного центру вибухозахищеного та рудникового електрообладнання суду не представлено.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Донбасвугілля», м.Торез, Донецька область про стягнення коштів сплачених за неякісний ресурс у розмірі 625 500,00грн., неустойки за постачання неякісного ресурсу у сумі 125 100,00грн., неустойки за несвоєчасне постачання ресурсу у розмірі 50 040,00грн. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Донбасвугілля» (мікрорайон 30 років Перемоги, буд. 39, кв. 21, м.Торез, Донецька область, 86600, ЄДРПОУ 35547146, р/р 26000000100714 в ПАО «Банк КАМБІО», м.Донецьк, МФО 394523) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг» (вул.Постишева, 117, м.Донецьк, 83001, ЄДРПОУ 34093721, р/р 26001962490202 в ПАО «ПУМБ», МФО 334851) кошти сплачені за неякісний ресурс у розмірі 625 500,00грн., неустойку за постачання неякісного ресурсу у сумі 125 100,00грн., неустойку за несвоєчасне постачання ресурсу у розмірі 50 040,00грн ., судовий збір у сумі 16 012,80грн., витрати на оплату експертизи у сумі 4 952,40грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 17.06.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Головуючий суддя Т.М. Риженко

Суддя П.В. Демідова

Суддя Е.В. Сгара

Повний текст рішення складено та підписано 21.06.13р.