ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
20.06.2013 Справа № 19/2-10
Господарський суд Сумської області у складі: судді Спиридонової Н.О.,
при секретарі Щербак С.В.,
за участю представників сторін:
кредитора - УПФУ в Недригайлівському районі - Романенко В.В.
ліквідатор - Пономарьов І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи №19/2-10
за заявою кредитора - Управління Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі
до боржника - Томашівського сільського споживчого товариства (Сумська область, Недригайлівський район, с. Томашівка, ід. код 05291918)
про банкрутство,
встановив :
У травні 2013 року до суду звернувся кредитор - УПФУ в Недригайлівському районі із клопотанням про встановлення кінцевого строку подання до суду ліквідатором звіту та ліквідаційного балансу банкрута. За змістом зазначеного клопотання кредитор просить суд також зобов'язати ліквідатора здійснити дії із завершення ліквідаційної процедури та погасити вимоги УПФУ в Недригайлівському районі. Своє клопотання кредитор мотивує тим, що ліквідаційна процедура у справі триває понад максимальний строк встановлений статтею 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а ліквідатором не вживаються заходи щодо закінчення ліквідаційної процедури у справі.
В судовому засіданні представник УПФУ клопотання підтримує.
В судовому засіданні ліквідатор проти клопотання УПФУ заперечує у зв'язку з його необґрунтованістю.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представника кредитора та ліквідатора, суд встановив наступне.
Ухвалою суду від 14.01.2010р. порушено провадження у даній справі.
Постановою господарського суду Сумської області від 25.01.2010р. в порядку статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» боржника було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Сидоренка Г.А.
Ухвалою суду від 11.11.2010р. було усунуто арбітражного керуючого Сидоренка Г.А. від виконання обов'язків ліквідатора Томашівського сільського споживчого товариства та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Пономарьова Ігоря Ілліча.
Ухвалою суду від 10.01.2011р. процедуру ліквідації боржника, передбачену статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» припинено і здійснено перехід до загальних судових процедур у справі про банкрутство Томашівського сільського споживчого товариства.
Постановою господарського суду Сумської області від 05.05.2011р. боржника було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Пономарьова І.І.
Згідно з частиною 2 статті 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим Законом.
Ліквідаційна процедура у даній справі триває понад максимальний строк встановлений частиною 2 статті 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Згідно з п.86 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 «Про судову практику у справах про банкрутство» у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд зазначає про відкриття ліквідаційної процедури без зазначення строку. Її тривалість не повинна перевищувати дванадцяти місяців. Пізніше строк ліквідаційної процедури за клопотанням ліквідатора або комітету кредиторів може бути продовжено судом, про що виноситься ухвала. Загальний строк ліквідаційної процедури не може перевищувати вісімнадцяти місяців. Ліквідатор зобов'язаний вчинити ліквідаційні заходи і передати на затвердження господарському суду звіт та ліквідаційний баланс у встановлений строк, проте невиконання ліквідатором цих дій у граничні строки, визначені Законом, не є підставою для припинення провадження у справі. Наслідків перевищення строку ліквідаційної процедури Закон не містить.
Відтак, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено максимальний строк ліквідаційної процедури - 18 місяців, але наслідків перевищення цього строку Закон не містить.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс , до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.
Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Отже, законодавцем передбачено, що подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється на момент завершення ліквідаційної процедури, визначено обов'язковий перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із звітом ліквідатора та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури та за участі кредиторів (комітету кредиторів).
Тому, подання до суду звіту ліквідатора неможливе до завершення ліквідаційної процедури.
Згідно з ч.3 статті 24 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконують свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Разом з тим, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачено встановлення судом кінцевого строку для подачі звіту та ліквідаційного балансу на затвердження до суду.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання управління пенсійного фонду.
Щодо вимог кредитора про зобов'язання ліквідатора здійснити дії із завершення ліквідаційної процедури та погасити вимоги УПФУ в Недригайлівському районі, то суд наголошує, що обов'язок з виконання ліквідаційної процедури виникає у ліквідатора в силу закону з моменту його призначення, а погашення вимог кредиторів здійснюється після реалізації ліквідатором ліквідаційної маси в порядку черговості встановленої Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому суд позбавлений права зобов'язувати арбітражного керуючого здійснювати погашення тих чи інших кредиторських вимог в порушення черговості.
Керуючись статтями 22, 24, 32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції діючій до набрання чинності змінами внесеними законом №4212-VI від 22.12.2011р.), статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, п.86 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 «Про судову практику у справах про банкрутство», суд -
ухвалив :
1. У задоволенні клопотання УПФУ в Недригайлівському районі про встановлення кінцевого строку подання ліквідатором звіту та ліквідаційного балансу банкрута - відмовити.
2. Копію даної ухвали надіслати кредиторам, ліквідатору.
Суддя (підпис) Н.О. Спиридонова
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2013 |
Оприлюднено | 26.06.2013 |
Номер документу | 32012663 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні