Ухвала

від 14.06.2013 по справі 5008/870/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а

УХВАЛА

14.06.2013 Справа № 5008/870/2012

Розглянувши матеріали заяви Публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист - Закарпаття", м. Ужгород про розстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 07.11.2012 року у справі

за позовом адвокатського об"єднання "Адвокатська контора "Скляренко та партнери", м. Київ

до відповідача публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття", м. Ужгород

про стягнення 361537,21 грн. за договором про надання правової допомоги

Суддя Журавчак Л.С.

За участю представників сторін:

від заявника - Попович А.А., предст. за дов. від 01.04.13

від стягувача - Стусова Ю.М., предст. за дов. від 27.05.13

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 07.11.2012 у справі №5008/870/2012 позов адвокатського об"єднання "Адвокатська контора "Скляренко та партнери" задоволено повністю та присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття" суму 361537,21 грн., а також 7230,74 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Публічне акціонерне товариство „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист - Закарпаття" звернулося в господарський суд з заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду. Свою заяву обгрунтовує, зокрема, наявністю значної заборгованості, яка існує на підставі договорів відступлення права вимоги, які в свою чергу свідчать про скупчення боргів підприємства в декількох кредиторів, які зацікавлені у доведенні підприємства до банкрутства; фактично півтора року підприємство працює в режимі дії мораторію або в режимі арештованих рахунків та майна, що не дає змоги працювати на повну силу, оновлювати основні засоби та проводити повноцінну господарську діяльність. Пояснює, що погашення заборгованості, з метою уникнення порушення нової справи про банкрутство та задоволення всіх вимог кредиторів можливе лише в разі наявності часткового щомісячного погашення заборгованості по всіх кредиторах. А тому новим керівництвом розроблено фінансовий план погашення заборгованості, за яким заборгованість перед кредиторами становить 7453 тис. грн., чистий прибуток підприємства на місяць - 113 тис. грн., сума погашення кредиторської заборгованості в місяць - 89 тис., що дасть можливість погасити наявні борги і зберегти підприємство від банкрутства.

В останньому судовому засіданні представник заявника підтримав заяву про надання розстрочки на сім років, подавши графік погашення заборгованості та інші докази на підтвердження викладених у заяві обставин.

Стягувач - позивач не погоджується з доводами заявника, виклавши свої письмові заперечення (долучені до матеріалів справи). Наголошує, що, по-перше, в даному випадку відсутні передбачені ст. 121 Господарського процесуального кодексу України виняткові обставини, з якими процесуальний закон пов"язує можливість надання розстрочки виконання судового рішення. Просить суд врахувати його (об"єднання) складний фінансовий стан, який виник внаслідок несплати відповідачем (одним з найбільших клієнтів за час існування об"єднання) заборгованості, також може привести до неплатоспроможності об"єднання. В підтвердження погіршення фінансового стану подав відомості про зменшення сум платежів податку на прибуток за останній рік та лист до податкового органу. Крім того, з посиланням на ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" і порушення ст. 129 Конституції України та ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, вважає надання розстрочки в даному випадку свідченням надання судом необгрунтованих переваг одній стороні в даній справі. Звертає увагу суду про зростаючий індекс інфляції та ціни на товари і послуги, у зв"язку з чим, в разі задоволення заяви відповідача на необгрунтовано великий термін стягувач в результаті не отримає і половини присудженої суми. Наголошує, що виконання судового рішення не є неможливим, оскільки у відповідача наявне майно, яке можна реалізувати.

По-друге, надання відповідачу розстрочки призведе до порушення закріпленого ст. ст. 124, 129 Конституції України принципу обов"язковості виконання судового рішення.

По-третє, задоволення заяви грубо суперечитиме Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практиці Європейського суду з прав людини, які застосовуються в Україні, як джерело права, оскільки у разі задоволення заяви відповідача тривалість судового провадження становитиме 8 років, що є грубим порушенням права на розгляд справи упродовж розумного строку.

Судові засідання, проведені 04.06.2013 та 14.06.2013, на вимогу позивача проводились із фіксуванням процесу за допомогою звукозаписувальних засобів відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши уповноважених представників боржника та стягувача, вивчивши матеріали заяви, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про розстрочку з таких підстав.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

З наведеного вбачається, що відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, при чому такі обставини мають свідчити про неможливість або реальне ускладнення виконання рішення. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Відстрочка або розстрочка виконання рішення надається лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом. При цьому господарський суд повинен враховувати реально можливі негативні наслідки як для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, так і для стягувача.

Відповідно до п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 №9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Стаття 121 Господарського процесуального кодексу України не містить переліку виняткових випадків відстрочки або розстрочки виконання рішення, у кожному конкретному випадку це, згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, є оцінкою судом доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Заявником доведено наявність об"єктивних підстав для надання розстрочки, наведено детальний фінансовий план та складений відповідно до нього реальний графік погашення заборгованості.

Доводи стягувача судом частково враховано, однак, з огляду на наведені норми, суд не обмежений будь-якими конкретними термінами розстрочки виконання рішення суду, як і не обов"язкова згода сторін для надання такої розстрочки; стягнення ж на майно боржника, з огляду на основу його діяльності, може перешкодити реалізації наведеного ним фінансового плану виходу з кризової ситуації, тоді ж як стягувачем не наведено переконливих доказів дійсної загрози банкрутства адвокатському об"єднанню.

З огляду на викладене, враховуючи позиції сторін, доводи заявника про можливість покращення його фінансового стану, наявності дійсної загрози банкрутства боржника, беручи до уваги матеріальні інтереси обох сторін, суд вважає обставини винятковими, і такими, що ускладнюють виконання рішення господарського суду області від 07.11.12 у справі №5008/870/2012, а тому вважає за можливе частково задоволити заяву та розстрочити виконання рішення строком на 5 років. З врахуванням часткового погашення відповідачем боргу на суму 18457,69 грн.(копія розпорядження 9-33637832/13 державного виконавця додана до матеріалів справи), сума, яка підлягає стягненню з відповідача і розстроченню судом, складає 350310,26 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України

УХВАЛИВ:

1. Заяву публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист - Закарпаття", м. Ужгород про розстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 07.11.12р. задоволити частково.

2. Розстрочити виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 07.11.2012р. по справі №5008/870/2012 на 5 років наступним чином: протягом 59 місяців підлягає стягненню з відповідача щомісячно по 5838,50 грн., а саме:

до 15 липня 2013 року - 5838,50 грн.;

до 15 серпня 2013 року - 5838,50 грн.;

до 15 вересня 2013 року - 5838,50 грн.;

до 15 жовтня 2013 року - 5838,50 грн.;

до 15 листопада 2013 року - 5838,50 грн.;

до 15 грудня 2013 року - 5838,50 грн.;

до 15 січня 2014 року - 5838,50 грн.;

до 15 лютого 2014 року - 5838,50 грн.;

до 15 березня 2014 року - 5838,50 грн.;

до 15 квітня 2014 року - 5838,50 грн.;

до 15 травня 2014 року - 5838,50 грн.;

до 15 червня 2014 року - 5838,50 грн.;

до 15 липня 2014 року - 5838,50 грн.;

до 15 серпня 2014 року - 5838,50 грн.;

до 15 вересня 2014 року - 5838,50 грн.;

до 15 жовтня 2014 року - 5838,50 грн.;

до 15 листопада 2014 року - 5838,50 грн.;

до 15 грудня 2014 року - 5838,50 грн.;

до 15 січня 2015 року - 5838,50 грн.;

до 15 лютого 2015 року - 5838,50 грн.;

до 15 березня 2015 року - 5838,50 грн.;

до 15 квітня 2015 року - 5838,50 грн.;

до 15 травня 2015 року - 5838,50 грн.;

до 15 червня 2015 року - 5838,50 грн.;

до 15 липня 2015 року - 5838,50 грн.;

до 15 серпня 2015 року - 5838,50 грн.;

до 15 вересня 2015 року - 5838,50 грн.;

до 15 жовтня 2015 року - 5838,50 грн.;

до 15 листопада 2015 року - 5838,50 грн.;

до 15 грудня 2015 року - 5838,50 грн.;

до 15 січня 2016 року - 5838,50 грн.;

до 15 лютого 2016 року - 5838,50 грн.;

до 15 березня 2016 року - 5838,50 грн.;

до 15 квітня 2016 року - 5838,50 грн.;

до 15 травня 2016 року - 5838,50 грн.;

до 15 червня 2016 року - 5838,50 грн.;

до 15 липня 2016 року - 5838,50 грн.;

до 15 серпня 2016 року - 5838,50 грн.;

до 15 вересня 2016 року - 5838,50 грн.;

до 15 жовтня 2016 року - 5838,50 грн.;

до 15 листопада 2016 року - 5838,50 грн.;

до 15 грудня 2016 року - 5838,50 грн.;

до 15 січня 2017 року - 5838,50 грн.;

до 15 лютого 2017 року - 5838,50 грн.;

до 15 березня 2017 року - 5838,50 грн.;

до 15 квітня 2017 року - 5838,50 грн.;

до 15 травня 2017 року - 5838,50 грн.;

до 15 червня 2017 року - 5838,50 грн.;

до 15 липня 2017 року - 5838,50 грн.;

до 15 серпня 2017 року - 5838,50 грн.

до 15 вересня 2017 року - 5838,50 грн.;

до 15 жовтня 2017 року - 5838,50 грн.;

до 15 листопада 2017 року - 5838,50 грн.;

до 15 грудня 2017 року - 5838,50 грн.;

до 15 січня 2018 року - 5838,50 грн.;

до 15 лютого 2018 року - 5838,50 грн.;

до 15 березня 2018 року - 5838,50 грн.;

до 15 квітня 2018 року - 5838,50 грн.;

до 15 травня 2018 року - 5838,50 грн.;

до 15 червня 2018 року( 60-ого місяця) - 5838,76 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 25.06.13

Суддя Журавчак Л.С.