ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" червня 2013 р. Справа № 5023/9070/11
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Кравець Т.В., суддя Хачатрян В.С.
при секретарі Ткаченко Н.І.
за участю представників сторін:
позивача - Бідоленка Є.І. (дов. №428/12 від 10.10.2012р.),
відповідача - не з'явився,
третьої особи - не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1462 Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 11.04.13р. у справі № 5023/9070/11
до Приватної фірми "Діапазон", м.Харків,
третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізична особа-підприємець ОСОБА_3, с.Олійникове, Харківська обл.
про стягнення на предмет іпотеки,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Харківської області від 11.04.2013р. (суддя Аюпова Р.М.) позов задоволено повністю.
На задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" за кредитним договором №010-2/07/1-971-07 від 30.08.2007 року в сумі 46768,57 доларів США (що в перерахунку на національну валюту за курсом НБУ складає 373012,08 грн.), яка складається з: суми заборгованості за кредитом - 40659,78 доларів США (еквівалент 324290,21 грн.), суми нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом - 5315,91 доларів США (еквівалент 42398,10 грн.), суми пені, нарахованої за порушення строку погашення кредиту - 345,10 доларів США (еквівалент 2752,40 грн.), суми пені, нарахованої за порушення строку погашення відсотків - 447,78 доларів США (еквівалент 3571,37 грн.); та за кредитним договором №010-2/07/1-1228-07 від 13.11.2007 року у розмірі 403538,99 грн., яка складається: з суми заборгованості за кредитом - 324900,60 грн., суми нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом - 70462,80 грн., суми пені, нарахованої за порушення строку погашення кредиту - 1870,22 грн., суми пені, нарахованої за порушення строку погашення відсотків - 6305,37 грн.; а всього у сумі 776551,07 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 010-207/1-971/1-07 від 30.08.2007 року та предмет наступної іпотеки за договором наступної іпотеки № 010-2/07/1-1228/1-07 від 13.11.2007 року, а саме: нерухоме майно, нежитлову будівлю літера "Е-1", загальною площею 66,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності майновому поручителю - Приватній фірмі "Діапазон".
Визначено cпociб peaлізації предмету іпотеки та предмету наступної іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну предмету іпотеки для його подальшої реалізації в сумі 703451,00 грн.
Стягнуто з Приватної фірми "Діапазон" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської області дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" 7765,51 грн. витрат по сплаті судового збору та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення суми пені нарахованої за порушення строку погашення кредиту, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Скарга обґрунтована тим, що позивачем до матеріалів справи не надано доказів надання позичальнику - ФОП ОСОБА_3 обумовленого кредиту за кредитним договором №010-2/07/1-971-07 від 30.08.07р. та №010-2/07/1-1228-07 від 13.11.07р., а наданий позивачем реєстр надання кредитних коштів не може вважатись належним доказом надання кредиту у розумінні положень чинного законодавства.
Крім того, як зазначає відповідач, позивачем не надано доказів звернення до відповідача та боржника з вимогою про виконання зобов'язань за кредитним договором №010-2/07/1-971-07 від 30.08.2007р. та сплати кредиту і процентів за його користування. Надані позивачем вимоги №С21-120-1/2/702 від 08.07.11р. та №С21-120-1-2/703 від 08.07.11р. є неналежним доказом направлення відповідачеві та третій особі вимоги про усунення порушень, оскільки додані в якості доказів їх направлення поштовий конверт та повідомлення про вручення поштового відправлення не були вручені відповідачеві та третій особі та вказані документи підтверджують лише направлення на адреси відповідача та третій особі поштового відправлення, однак, з них неможливо встановити, що було направлено саме вимогу про виконання зобов'язань за кредитним договором №010-2/07/1-971-07 від 30.08.07р. та №010-2/07/1-1228-07 від 13.11.07р. та сплати кредиту і процентів за його користування.
Також посилається на інші підстави, викладені в апеляційній скарзі.
Апелянт у судове засідання не з'явився, про причини не з'явлення суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце слухання справи ухвалою суду від 29.05.2013р.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу (вх. №4388 від 29.05.2013р.) та його представник у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечують та просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.
Третя особа у судове засідання не з'явилась, про причини не з'явлення суд не повідомила, хоча була належним чином повідомлена про час і місце слухання справи ухвалою суду від 29.05.2013р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.
В жовтні 2011р. ПАТ „Райфайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції АТ „Райфайзен Банк Аваль" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватної фірми "Діапазон" про звернення стягнення на заставне майно - предмет іпотеки за договором іпотеки №010-2/07/1-971/1-07 від 30.08.2007 року та предмет наступної іпотеки за договором наступної іпотеки №010-2/07/1-1228/1-07 від 13.11.2007 року: нерухоме майно, нежитлову будівлю літера "Е-1", загальною площею 66,5 кв.м, що знаходиться за адресою: Харківська область, м.Харків, провулок Саммеровський, будинок №3, що належить на праві власності Приватній фірмі "Діапазон". За рахунок грошових коштів виручених від реалізації заставного майна погасити заборгованість яка виникла у позичальника за кредитним договором №010-2/07/1-971-07 від 30.08.2007 року в сумі 46 768,57 доларів США (що в перерахунку на національну валюту за курсом НБУ складає 373 012,08 гри.) та за кредитним договором №010 403 538,99 гривень, а всього у сумі 776 551,07 гривень.
Позов обґрунтовано тим, що 30.08.2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", кредитором, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, позичальником, укладено кредитний договір №010-2/07/1-971-07, згідно з яким кредитор відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у сумі 46145,00 доларів США, з яких кредит в сумі 44700,00 доларів США призначений для придбання позичальником корпоративних прав ЧФ "Діапазон", кредит в сумі 1445,92 доларів США призначений для сплати страхових платежів.
Відповідно до п.1.2. договору кредит надається кредитором позичальнику траншами або однією сумою, в порядку, передбаченому договором, та повинен бути повернутий позичальнику у строк по 10 серпня 2017 року включно.
Відповідно до п.1.3. договору за користування кредитними коштами позичальник сплачує кредитору проценти 13% річних.
Відповідно до п.п. 3.6. договору проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої цим договором до моменту фактичного повернення (погашення) кредиту кредитору. Сторони встановили, що нарахування та сплата процентів за користування кредитом по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та році. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту, до дня повного погашення заборгованості за кредитом.
Відповідно до п. 3.7. договору позичальник зобов'язаний здійснювати щомісяця повернення основної заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом шляхом сплати кредитору щомісячної рівної суми ануїтетного платежу у строки, визначені графіком погашення кредитної заборгованості (Додаток №1 до кредитного договору), починаючи з першого місяця користування кредитом та до моменту його повного погашення.
31.12.2008р. між сторонами укладено додатковий договір №1 до кредитного договору №010-2/07/1-971-07 від 30.08.2007р., згідно з яким сторони дійшли згоди змінити графік погашення кредитної заборгованості до кредитного договору, який виклали в новій редакції. При цьому, сторони домовились, що графік погашення кредитної заборгованості є орієнтовним примірником в частині нарахування процентів. Суми фактичних нарахувань процентів будуть змінюватися в залежності від: кількості днів фактичного користування грошовими коштами та суми залишку заборгованості, дати фактичного погашення поточної заборгованості за кредитом, коригувань процентної ставки, облікової політики кредитора.
13.11.2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", кредитором, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, позичальником, укладено кредитний договір №010-2/07/1-1228-07, згідно з яким кредитор відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у сумі 360660,00 грн., з яких кредит в сумі 347500,00 грн. призначений на розвиток бізнесу, кредит в сумі 13160,00 грн. призначений для сплати страхових платежів за договорами страхування, що укладаються позичальником відповідно до умов договору.
Відповідно до п.1.2. договору кредит надається кредитором позичальнику траншами або однією сумою, в порядку, передбаченому договором, та повинен бути повернутий позичальнику у строк по 13 листопада 2017 року включно.
Відповідно до п.1.3. договору за користування кредитними коштами позичальник сплачує кредитору проценти в розмірі 13,25% річних.
Відповідно до п.3.6. кредитного договору №010-2/07/1-1228-07 від 13.11.2007р. проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої цим договором, дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення (погашення) кредиту кредитору. Сторони встановили, що нарахування та сплата процентів за користування кредитом по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та році. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту, до дня повного погашення заборгованості за кредитом.
Відповідно до п. 3.7. кредитного договору №010-2/07/1-1228-07 позичальник зобов'язаний здійснювати щомісяця повернення основної заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом шляхом сплати кредитору щомісячної рівної суми ануїтетного платежу у строки, визначені графіком погашення кредитної заборгованості (Додаток №1 до кредитного договору), починаючи з першого місяця користування кредитом та до моменту його повного погашення.
05.06.2008 року між сторонами укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору №010-2/07/1-1228-07, згідно з яким сторонами встановлено, що за користування кредитними коштами, позичальник сплачує кредитору проценти в розмірі: 13,25% річних з 13.11.2007р. по 04.06.2008р.; 16% річних з 05.06.2008р., розмір процентів може змінюватися в порядку, передбаченому цим договором, у зв'язку з чим, сторонами графік погашення заборгованості та сплати страхових платежів викладено у новій редакції.
Згідно з п.6.1. кредитного договору №010-2/07/1-971-07 від 30.08.2007р. та з п.6.1. кредитного договору №010-2/07/1-1228-07 від 13.11.2007р., позичальник зобов'язався забезпечити повернення кредитору одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, передбачених договорами комісій, неустойок, відшкодування витрат та збитків кредитора, викликаних неналежним виконанням договорів.
Відповідно до п.10.2. кредитного договору №010-2/07/1-971-07 від 30.08.2007р. та п.10.2 кредитного договору №010-2/07/1-1228-07 від 13.11.2007р., за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених договорами, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період існування заборгованості, за кожний день прострочення.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, позивач свої зобов'язання за кредитними договорами виконав у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями заяви ФОП ОСОБА_3 про продаж іноземної валюти від 30.08.2007р. та платіжними дорученнями про перерахування кредитних коштів згідно кредитного договору №010-2/07/1-1228-07 від 13.11.2007р. (а.с.131-146 т.1)
30.01.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", іпотекодержателем та Приватною фірмою "Діапазон", іпотекодавцем в особі директора-засновника ОСОБА_5 укладено договір іпотеки №010-2/07/1-971/1-07, згідно з яким цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що виникають з кредитного договору №010-2/07/1-971-07 від 30.08.2007 року, укладеного між іпотекодержателем та боржником- ФОП ОСОБА_3, а також усіх додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому, за умовами якого боржник зобов'язується перед іпотекодержателем повернути кредит в розмірі 44700,00 доларів США. з кінцевим терміном повернення кредитних коштів, встановленим по 10 серпня 2017 року, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у порядку, передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору.
Відповідно п.1.2. договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля літера "Е-1", загальною площею 66,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який належить іпотекодавцю на праві власності.
Відповідно до п.1.5. договору іпотеки вартість предмету іпотеки становить 456290,00 грн.
13.11.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", заставодержателем, та Приватною фірмою "Діапазон", іпотекодавцем, укладено додаткову угоду №1 до іпотечного договору № №010-2/07/1-971/1-07 від 30.08.2007 року, згідно з яким у зв'язку зі збільшенням вартості предмету іпотеки, вартість предмету іпотеки за домовленістю сторін визначено в сумі 703451,00 грн.
13.11.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", іпотекодержателем та Приватною фірмою "Діапазон", іпотекодавцем в особі директора Богдан Світлани Валентинівни укладено договір наступної іпотеки №010-2/07/1-1228/1-07, згідно з яким цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що виникають з кредитного договору №010-2/07/1-1228-07 від 13.11.2007 року, укладеного між іпотекодержателем та боржником- ФОП ОСОБА_3, а також усіх додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому, за умовами якого боржник зобов'язується перед іпотекодержателем повернути кредит в розмірі 360660,00 грн. з кінцевим терміном повернення кредитних коштів, встановленим по 13 листопада 2017 року, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у порядку, передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору.
Відповідно п.1.2. договору наступної іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля літера "Е-1", загальною площею 66,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який належить іпотекодавцю на праві власності.
Відповідно до п.1.5. договору іпотеки вартість предмету іпотеки становить 703451,00 грн.
Відповідно до умов договору іпотеки №010-2/07/1-971/1-07 від 30.08.2007р. та договору наступної іпотеки №010-2/07/1-1228/1-07 від 13.11.2007 року, зокрема п. 1.1 та 3.1.4. іпотекодержатель має право у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, витрат пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позичальник свої зобов'язання за кредитними договорами не виконує. Загальна сума заборгованості за кредитними договорами, укладеними між банком та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 складає 403538,99 грн. та 46768,57 доларів США, що в перерахунку на національну валюту за курсом Національного Банку України на 21.10.2011 року становить 373 012,08 грн., а всього на суму 776 551,07 грн., в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на заставне майно - предмет іпотеки за договором іпотеки № 010-207/1-971/1-07 від 30.08.2007 року та предмет наступної іпотеки за договором наступної іпотеки № 010-2/07/1-1228/1-07 від 13.11.2007 року: нерухоме майно, нежитлову будівлю літера "Е-1", загальною площею 66,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності Приватній фірмі "Діапазон". За рахунок грошових коштів виручених від реалізації заставного майна просить погасити заборгованість, яка виникла у позичальника за кредитним договором №010-2/07/1-971-07 від 30.08.2007 року в сумі 46 768,57 доларів США (373 012,08 грн.) та за кредитним договором №010-2/07/1-1228-07 - 403 538,99 гривень, а всього у сумі 776 551,07 гривень.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до п.7.3. кредитного договору №010-2/07/1-971-07 від 30.08.2007р. та кредитного договору №010-2/07/1-1228-07 від 13.11.2007р. кредитор має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадках: невиконання позичальником умов статті 6 та/або п. 3.9. цього договору; невиконання позичальником умов укладених договорів забезпечення, наявності фактів невиконання позичальником (його гарантом або поручителем) будь-яких інших своїх зобов'язань, значного погіршення фінансового стану позичальника (його гарантів або поручителів), прийняття рішення про припинення (реорганізацію) або ліквідацію позичальника, порушення справи про банкрутство позичальника, подання до суду позову про визнання недійсними в цілому чи в частині та/або неукладеним цього договору та/або договору забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань.
Тобто, зважаючи на те, що боржником не виконуються договірні зобов'язання, загальна сума заборгованості за кредитними договорами, укладеними між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 складає 403 538,99 грн. та 46 768,57 доларів США, що в перерахунку на національну валюту за курсом Національного Банку України на 21.10.2011 року становить 373012,08 грн., а всього на суму 776 551,07 грн., на момент розгляду справи відповідачем та третьою особою не надано доказів повернення боргу, позивачем правомірно пред'явлено вимогу щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом у розмірі 776551,07 грн.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п.10.2. кредитного договору №010-2/07/1-971-07 від 30.08.2007р. та кредитного договору №010-2/07/1-1228-07 від 13.11.2007р., за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених договорами, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період існування заборгованості, за кожний день прострочення.
Отже, стягнення пені у разі неналежного виконання взятих на себе зобов'язань позичальника передбачено умовами укладених сторонами кредитних договорів та узгоджується з приписами чинного законодавства.
За прострочення повернення кредитних коштів та прострочення сплати відсотків за користування кредитом, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка станом на 21.10.2011 року за кредитним договором №010-2/07/1-971-07 від 30.08.2007р. склала 792,88 доларів США (6323,77 грн.), з яких: пеня за порушення строку повернення кредиту - 345,10 США (2752,40 грн.), пеня за порушення строку погашення відсотків - 447,78 доларів США (3571,37 грн.); за кредитним договором №010-2/07/1-1228-07 від 13.11.2007р. склала 8175,59 грн., з яких: пеня за порушення строку повернення кредиту - 1870,22 грн., пеня за порушення строку погашення відсотків - 6305,37 грн.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про правомірність нарахування позивачем пені у сумі 14499,36 грн.
Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 5 ст. З Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Згідно із ст.19 Закону України "Про іпотеку", за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Відповідно до п.3.1.4 договору іпотеки від 30.08.2007р. та договору наступної іпотеки від 13.11.2007р., сторони узгодили, що у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язань за цим договором та/або божником зобов'язань за угодою та/або кредитними договорами та/або одним із кредитних договорів, у тому числі , якщо кінцевий термін повернення кредиту ще не настав, звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до розділу 6 цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити у повному обсязі свою вимогу, що зазначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмету іпотеки.
Відповідно до ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 38, 39 Закону України "Про іпотеку" предмет застави, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення, може бути реалізований іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві, зокрема, шляхом застосування процедури продажу предмету застави, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку".
За таких обставин, в зв'язку з невиконанням забезпечених іпотекою зобов'язань відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку " та п. 3.1.5. договору іпотеки №010-2/07/1-971/1-07 від 30.08.2007 року та договору наступної іпотеки №010-2/07/1-1228/1-07 від 13.11.2007 року, позивач, як іпотекодержатель, має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до п. 6.1, 6.2 договору іпотеки №010-2/07/1-971/1-07 від 30.08.2007 року та договору наступної іпотеки №010-2/07/1-1228/1-07 від 13.11.2007 року, у разі порушення боргового зобов'язання, умов угоди та/або кредитних договорів та/або одного з кредитних договорів та/або одного умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, він вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до п.6.3. договору іпотеки №010-2/07/1-971/1-07 від 30.08.2007 року та договору наступної іпотеки №010-2/07/1-1228/1-07 від 13.11.2007 року, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання за кредитним договором, забезпеченим іпотекою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" (в редакції чинній на дату пред'явлення вимоги), у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу позичальника та іпотекодавця були направлені вимоги №С21-120-1-2/702 та №С 21-120-1-2/703 від 08.07.2011р. про сплату заборгованості за кредитними договорами №010-2/07/1-971-07 від 30.08.07р. та №010-2/07/1-1228-07 від 13.11.07р., в яких позивач повідомив про порушення позичальником - ФОП ОСОБА_3 своїх зобов'язань за зазначеними кредитними договорами та повідомив, що в разі непогашення заборгованості у тридцятиденний строк банк буде змушений звернути стягнення на заставне майно, яке є предметом договору іпотеки №010-2/07/1-971/1-07 від 30.08.2007 року та договору наступної іпотеки №010-2/07/1-1228/1-07 від 13.11.2007 року.
Проте зазначені вимоги залишилися без відповіді, а заборгованість не погашеною.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та предмет наступної іпотеки у розмірі 776551,07 грн. як обґрунтованими, та правомірно задоволені судом першої інстанції.
Пунктом 6.4. договору іпотеки №010-2/07/1-971/1-07 від 30.08.2007 року та договору наступної іпотеки №010-2/07/1-1228/1-07 від 13.11.2007 року, встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється: на підставі виконавчого напису нотаріуса; шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку"; згідно з цим договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Частиною 1 статті 39 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку" початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.
Пунктом 6.5.1 договору іпотеки №010-2/07/1-971/1-07 від 30.08.2007 року та договору наступної іпотеки №010-2/07/1-1228/1-07 від 13.11.2007 року встановлено, що згідно зі статтею 38 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель має право продати предмет іпотеки будь-якій особі-покупцеві, при цьому ціна продажу предмета іпотеки може бути встановлена за вибором іпотекодержателя, або в розмірі заставної вартості предмета іпотеки, визначеної в п.1.5. цього договору, або на підставі оцінки майна, що підготовлена незалежним суб'єктом оціночної діяльності.
Пунктом 6.5.3 договору іпотеки №010-2/07/1-971/1-07 від 30.08.2007 року та договору наступної іпотеки №010-2/07/1-1228/1-07 від 13.11.2007 року встановлено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, може проводитись, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, початкова ціна продажу предмета іпотеки прилюдних торгів встановлюється за рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, якщо така згода не досягнута -спеціалізованою організацією, що проводить прилюдні торги на підставі оцінки предмета іпотеки. При цьому, початкова ціна не може бути нижчою за 90 відсотків вартості предмету іпотеки, визначеної шляхом його оцінки. Відповідно до п. 1.5 договору іпотеки та договору наступної іпотеки, вартість предмету іпотеки визначена сторонами в сумі 703451,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалами господарського суду Харківської області від 20.12.2011р. та від 31.08.2012р. розгляд справи зупинявся за клопотанням відповідача, в зв'язку з призначенням по справі судової будівельно-технічної експертизи, провадження якої було доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса.
28.12.2012р. на адресу господарського суду надійшло повідомлення від експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса про неможливість надання висновку судової експертизи № 9587 (вх. № 24669).
11.04.2013р. позивачем до суду надана заява (вх. №13822), в якій він просив у зв'язку з тим, що у суді виявилось неможливим здійснити оцінку предмету іпотеки, натомість сторонами при укладенні договору іпотеки №010-2/07/1-971/1-07 від 30.08.2007 року та договору наступної іпотеки №010-2/07/1-1228/1-07 від 13.11.2007 року погоджена заставна вартість предмету іпотеки та предмету наступної іпотеки , а саме відповідно до п.1.5. договору іпотеки вартість предмету іпотеки: нежитлова будівля літера "Е-1", загальною площею 66,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, становить 703451,00 грн., ця вартість предмету іпотеки сторонами не оспорена, договір іпотеки та договір наступної іпотеки є чинними, а отже є чинною і ця умова договорів, тому просить встановити початкову ціну предмету іпотеки для його подальшої реалізації у розмірі 703451,00 грн.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про встановлення початкової ціни продажу предмету іпотеки, визначеної позивачем для його подальшої реалізації, в сумі 703451,00 грн.
Оскільки позивач у позові не зазначив спосіб реалізації предмета іпотеки за договором іпотеки № 010-207/1-971/1-07 від 30.08.2007 року та предмета наступної іпотеки за договором наступної іпотеки № 010-2/07/1-1228/1-07 від 13.11.2007 року, місцевий господарський суд, в порядку частини 2 статті 83 ГПК України, правомірно визначив в порядку ст. 39 Закону України "Про іпотеку" спосіб реалізації предмета іпотеки та предмета наступної іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі, тому рішення господарського суду Харківської області від 11.04.13р. у справі № 5023/9070/11 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Приватної фірми "Діапазон" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 11.04.13р. у справі № 5023/9070/11 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 25.06.2013р.
Головуючий суддя Білоусова Я.О.
Суддя Кравець Т.В.
Суддя Хачатрян В.С.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.06.2013 |
Оприлюднено | 26.06.2013 |
Номер документу | 32019564 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Білоусова Я.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні