Рішення

від 12.06.2013 по справі 918/459/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2013 р. Справа № 918/459/13

Господарський суд Рівненської області у складі судді Гудзенко Я.О. розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «М.Г.Р.» до публічного акціонерного товариства «Рівнеобленерго»

За участю:

від позивача: Бодрягов В.С. (дов. № 3-АД/13 від 28.03.13 р.)

від відповідача: Піхоцький А.Л. (дов. № 62 від 12.12.12 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ "М.Г.Р." звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до ПАТ "АЕС Рівнеобленерго" про скасування оперативно-господарської санкції на підставі рішення комісії ПАТ "АЕС Рівнеобленерго" з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що акт про порушення Правил користування електричною енергією не відповідає ч. 2 п. 6.41 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), внаслідок чого складено акт про порушення № Р002379, в порушення п. 3.1 Правил лічильник направлений енергопостачальною організацією на експертизу не було опломбовано, відповідач не ознайомив позивача з порядком оскарження рішення комісії оформленого протоколом № 29, недоведення відповідачем самовільного втручання позивача в роботу лічильника, протокол № 29 позивачем не підписаний, висновок НДЕКЦ містить виправлення дати складання та типу лічильника.

Ухвалою господарського суду від 08.04.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 918/459/13 розгляд якої призначено на 17.04.13 р.

17 квітня 2013 року розгляд справи розпочато по суті та оголошено перерву до 23.04.13 р. Відповідачем до канцелярії суду 22.04.13 р. подано заперечення на позовну заяву.

У зв`язку із задоволенням клопотання позивача ухвалою суду розгляд справи відкладено на 16.05.13 р.

15 травня 2013 року від відповідача до суду надійшла заява про зміну назви відповідача з ПАТ "АЕС Рівнеобленерго" на ПАТ "Рівнеобленерго" та додано належним чином завірену копію статуту ПАТ "Рівнеобленерго". Вказана заява судом прийнята.

7 червня 2013 року від позивача до суду надійшло додаткове пояснення по суті вимог.

11 червня 2013 року судом оголошено перерву на 12.06.2013 року.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у справі прийнято в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 12.06.2013 р. відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Рівненської області -

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2009 року між ТОВ «М.Г.Р.» (далі-споживач) та ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго», правонаступником якого є ПАТ «Рівнеобленерго» (далі-постачальник), було укладено договір про постачання електричної енергії № 1911 з додатками № 1, № 3-5 (далі - договір) відповідно до умов якого постачальник прийняв зобов'язання продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб його електроустановок з сумарною приєднаною потужністю 30 кВт, а споживач, у свою чергу, - оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору (а.с. 7-15).

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

Пунктом 4.2.3 договору передбачено, що споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики у разі таких дій споживача, як, зокрема, пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку.

Судом встановлено, що 23 червня 2011 року представниками постачальника у присутності директора ТОВ «М.Г.Р.» Збирита Є.М. було складено акт огляду засобів обліку електричної енергії та акт № Р 000767 про порушення за результатами перевірки при обстеженні точки обліку позивача за адресою: м. Рівне, вул. Грушевського, 2 А (далі - Акт, а. с. 17).

В Акті зазначено, що позивач порушив ПКЕЕ, констатовано пошкодження та повторне використання пломби енергопостачальної організації № 4058792, встановлення на місці пломб держоповірки пломб невідомого зразка.

На підставі Акту комісією відповідача по розгляду актів про порушення ПКЕЕ (далі - комісія) 26 березня 2013 року вирішено провести нарахування позивачу за період з 24.12.2010 р. по 23.06.2011 р. згідно з п.п. 1 п. 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 р. № 782/12656 (далі - Методика). Комісією визначено обсяг необлікованої електроенергії - 20 531 кВт год., вартістю - 19 059, 48 грн. Рішення комісії оформлене протоколом № 209 (а.с. 19, 20 зворот).

Суд розглянувши та дослідивши матеріали наявні у справі, надавши юридичну оцінку обставинам справи та доказам поданим сторонами, дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі-ГК України) передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод на підставах, передбачених законом.

Відповідно до ст. 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 ст. 236 ГК України встановлено види оперативно-господарських санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції ( ч. 2 ст. 236 ГК України).

Згідно ст. 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Окрім того, право споживача на оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника електроенергії передбачено п. 6.42 ПКЕЕ.

За приписами ч. 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до п. 6.40 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики.

У пункті 2.1 Методики наведений перелік порушень, у разі виявлення яких енергопостачальник нараховує споживачу вартість необлікованої електричної енергії, спожитої внаслідок такого порушення (порушень), у відповідності до цієї Методики.

Відповідно до п. 6.40 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування , або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики.

За змістом абзаців 1 та 2, 4 пункту 3.31 ПКЕЕ розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації.

Відповідно до п. 3.32 ПКЕЕ при пломбуванні оформляється акт про пломбування . У акті про пломбування мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби, сторона, яка її встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб на них. Акт про пломбування обліку підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні обліку.

Відповідно до п. 3.3 ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Крім того, відповідно до п. 2.1 Методики Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, зокрема, як пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ , або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів.

Однак, в матеріалах справи відсутній акт пломбування лічильника встановлений позивачу відповідачем в квітні 2010 року. Відповідачем в судових засіданнях було надано пояснення, з яких вбачається, що такий акт у Відповідача відсутній, не складався. Наряд відповідача на встановлення лічильника від 20.04.2010 року не є актом в розумінні ПКЕЕ (а.с. 43). Крім того, вказаний наряд не містить даних щодо факту пломбування, місця встановлення кожної пломби, сторону, яка її встановила, сторону, відповідальну за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб на них.

З наведеного вбачається, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) на позивача не покладалася, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

У пункті 9 Акту зазначено, що прилад обліку знятий, укладений у пакет, опломбований пломбою № 4059451 згідно акту про пломбування від 23.06.11 р. № 103/2. Даного акту відповідачем суду також не надано.

Представник ТОВ «М.Г.Р.» з актом про порушення ознайомлений, що підтверджується підписом директора позивача Збирита Є.М. Представник позивача заперечує погодження директора позивача із відомостями викладеними в Акті і вказує, що підпис директора свідчить тільки про ознайомлення з викладеними в Акті порушенням, а не погодженням з ним.

Згідно п. 3.1 Методики Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення факту втручання споживача в роботу приладів обліку. Факт пошкодження пломб та/або приладів обліку має бути підтверджений експертизою. У разі визнання споживачем факту втручання в роботу приладів обліку , факту зумисного пошкодження пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи тавр про повірку приладів обліку (у разі встановлення таких пломб та зазначення їх в акті про збереження пломб, складеному в порядку, установленому ПКЕЕ, який підтверджує факт установлення і передачу на збереження приладів обліку і пломб), факту зумисного пошкодження приладів обліку, про що окремо зазначається в акті про порушення, підтвердження експертизою зазначених порушень ПКЕЕ необов'язкове.

Однак, судом встановлено, що в Акті директором позивача не було вказано про визнання факту втручання в роботу приладів обліку.

Відповідно до абзацу 1 п. 6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення, у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків.

Суд зауважує, що Акт від 23.06.2011 р. Р № 000767 не відповідає вимогам ПКЕЕ та Методики, оскільки в ньому вказано зміст виявленого порушення, однак без посилання на відповідний пункт Правил.

Відповідно до п. 4.6. Методики в акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; переріз та матеріал всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення. В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

У відповідності до п. 2.5 Методики внаслідок порушення споживачами Правил, передбачається обов'язковість встановлення факту наявності у споживача на момент перевірки струмоприймачів, їх типу та потужності відповідно до їх паспортних даних (п.п. "а", п.2.5 Методики). За умови відсутності паспортних даних струмоприймачів обов'язковим є проведення вимірювання потужності (п.п."б", п.2.5 Методики). У разі ненадання споживачем паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників енергопостачальника на свою територію для перевірки інформації щодо потужності струмоприймачів або відмови споживача від вимірювання струму застосовується потужність, зазначена у договорі (п.п. "в", п.2.5 Методики).

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками енергопостачальної компанії при складанні розрахунку кількості недоврахованої електричної енергії (зворот а.с. 20) відповідачем використана договірна потужність 30 кВт, яка вказана у додатку № 1 до договору про постачання електричної енергії № 1911 (а.с. 13), що є порушенням приписів п. 2.5 Методики, оскільки відповідачем при складанні Акту не наведено перелік виявлених у споживача струмоприймачів, а також відомостей про причини неможливості підключення всіх наявних у споживача на час складання акта про порушення струмоприймачів на максимальну потужність, в Акті не міститься посилань на те, що позивачем не допущено представників енергопостачальної організації на територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів або відмови від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність.

Враховуючи вказане такий акт та відповідно рішення комісії відповідача не можуть бути належнимидоказами правомірного нарахування відповідачем позивачу недоврахованої електричної енергії за формулою визначеною в п. 2.5 Методики.

Стосовно висновку спеціаліста про проведення експертизи пломби Держповірки лічильника від 25.09.13 р. № 465 слід зазначити наступне. У своїх поясненнях від 10.06.2013 року позивач вказує, що спеціаліст у висновку відтиски на пломбах не ідентифікує, відповідач не дотримався вимог п. 4.7 Методики щодо однозначності тексту Акту, що стосується опису відтиску пломби держповірки. Крім того вказує, що висновок спеціаліста не є висновком експерта у розумінні ч. 2 п. 3.30 ПКЕЕ, спеціаліст Гончаров І.В. при проведенні експертизи лічильника використав інформаційні джерела «Пломби для опломбування приладів обліку», видавництво Миколаїв-2008 під редакцією Левицького А.О., Самолюка С.М., яка не зареєстрована в Реєстрі методик проведення судових експертиз. При цьому позивач посилається на ст. 8 Закону України «Про судову експертизу», наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження порядку ведення Реєстру методик проведення судових експертиз» від 02.10.2008 року № 1666/5.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 8 Закону України «Про судову експертизу» методики проведення судових експертиз підлягають атестації та державній реєстрації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження порядку ведення Реєстру методик проведення судових експертиз» від 02.10.2008 року № 1666/5 атестовані експерти мають користуватися методиками, що зареєстровані в Реєстрі методик проведення судових експертиз.

Судом встановлено, що 5 липня 2011 року працівниками постачальника за участю представника ДП "Рівнестандартметрологія" було проведено експертизу лічильника № 2723459 типу Ф68700В, оформлену актом про пломбування від 23.06.11 р. № 103/2, під час якої встановлено, що даний прилад непридатний для подальшого використання через підозру на підробку пломб держповірк (І-2010) . Також в акті було зазначено про пакування пломб держповірки в поліетиленовий пакет для подальшого направлення на криміналістичну експертизу. Однак, вказаного акту про опломбування суду відповідачем не надано і причин неможливості його подання не наведено.

Директор позивача із результатами експертизи ознайомлений про що свідчить його підпис на Акті № 405 проведення експертизи лічильника від 05.07.2011 року. Підпис директора позивача на вказаному акті свідчить лише про ознайомлення позивача із результатами експертизи, як вказує представник позивача.

Висновком спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України у Волинській області Гончарова І.В. від 25 вересня 2012 року № 465 встановлено, що відтиски на пломбах електролічильника № 2723459 типу Ф68700В та відтиски на пломбі «Держповірки», яка була надана в якості порівняльного матеріалу, залишені робочими частинами плашок різних пломбувальних лещат (а.с. 21-23).

На звороті протоколу засідання комісії споживачем зазначено, що з висновками експертизи і рішенням комісії не погодився, оскільки при пломбуванні лічильника та при експертизі не були присутні уповноважені на те представники ТОВ «М.Г.Р.»

За вказаних обставин, позивач був змушений звернутися до господарського суду з даним позовом про скасування рішення комісії, яке оформлене протоколом від 26.03.13 р. № 209 про нарахування вартості необлікованої спожитої електроенергії в сумі 19 059, 48 грн.

Оскільки суд у даній справи не призначав судової експертизи, вказані вище доводи позивача не беруться судом до уваги. Згідно Порядку ведення Реєстру методик проведення судових експертиз цей Порядок визначає процедуру формування та ведення Реєстру методик проведення саме судових експертиз, а не експертиз проведення яких передбачене ч. 2 п. 3.30 ПКЕЕ.

Згідно ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Згідно п. 1. 2 ПКЕЕ експертиза засобу обліку - комплекс заходів, які здійснюються з метою отримання даних щодо цілісності пломб, якими опломбовується засіб обліку, їх відповідності пломбам заінтересованих організацій, відповідності засобу обліку метрологічним характеристикам та умовам експлуатації.

Відповідно до п. 3.30 ПКЕЕ експертиза засобу обліку в частині дослідження його відповідності нормованим метрологічним характеристикам та умовам експлуатації здійснюється у присутності уповноважених представників власника засобу обліку або організації, яка відповідає за його збереження, постачальника електричної енергії, електропередавальної організації, представника територіального органу, уповноваженого центральним органом виконавчої влади у сфері метрології на проведення державних приймальних і контрольних випробувань і повірки засобів вимірювальної техніки та на проведення атестації методик виконання вимірювань, що використовуються у сфері та/або поза сферою поширення державного метрологічного нагляду.

Експертиза засобу обліку в частині дослідження матеріалів, речовин, з яких виготовлені засіб обліку та/або пломби, здійснюється спеціалізованими організаціями, які мають право на виконання таких робіт.

Крім того, з розрахунку проведених нарахувань (а.с. 20 зворот), який складений на підставі рішення комісії вбачається, що відповідачем проведено нарахування за період з 24.10.2010 р. по 23.06.2011 р.

Згідно Методики перерахунок має здійснюватися від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення. Відповідачем не надано суду доказів проведення енергопостачальною організацією останнього контрольного огляду в жовтні 2010 року.

Згідно п. 3.33 ПКЕЕ електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку. Роботи з контрольного огляду засобу обліку та технічної перевірки оформляються актом про проведені роботи із зазначенням в акті прізвища уповноваженого представника електропередавальної організації, який проводив роботи, та номера його службового посвідчення, підстави проведення технічної перевірки або контрольного огляду засобу обліку та детального опису результатів обстеження.

Згідно визначення наведеного в ПКЕЕ контрольний огляд засобу обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень.

Оскільки Акт про порушення № 000767 на підставі якого прийнято оскаржуване рішення не відповідає вимогам п. 6.41 ПКЕЕ, п. 2.5 Методики, з урахуванням того, що відповідачем не надано належних доказів покладення на позивача відповідальності за збереження і цілісність розрахункового засобу обліку електричної енергії та пломб, суд дійшов висновку про неправомірність прийнятого відповідачем рішення про донарахування позивачу вартості електричної енергії в сумі 19 059, 48 грн. не облікованої споживачем.

За вказаних вище обставин справи суд дійшов висновку про те, що нарахована відповідачем оперативно-господарська санкція застосована без достатніх правових підстав, у зв'язку з чим, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача судові витрати, в тому числі 2 752 грн. витрат на правову допомогу згідно Договору про надання правової допомоги від 05.04.2013 року, укладеного між позивачем та адвокатом Бодряговим В.С.

У відповідності до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема, з оплати послуг адвоката.

Згідно п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 року № 7 витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 ГПК.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Судові витрати за участь адвоката в розгляді справи підлягають сплаті, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, і їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Оскільки Бодрягов В.С. уповноважений представляти інтереси позивача та вчиняти інші процесуальні дії на підставі договору (а.с. 26), є адвокатом (а.с. 57), і надані ним послуги підтверджуються Договором та актом про надання правової допомоги від 05.04.2013 р., платіжним дорученням від 19.04.2013 р. № 299 про сплату вартості наданих послуг в розмірі 2 752 грн. (а.с. 74), суд дійшов висновку про покладення витрат на послуги адвоката у вказаному розмірі на відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду (частина 1 вищезазначеної статті).

Оскільки позовна вимога про скасування оперативно-господарської санкції носить немайновий характер, позивач на підставі вищезазначеної статті Закону правомірно сплатив судовий збір у розмірі 1 147 грн. 00 коп., який згідно ст. 49 ГПК України також покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 235-237 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати рішення комісії публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією про застосування оперативно-господарської санкції, оформлене протоколом від 26.03.2013 р. № 209, щодо нарахування товариству з обмеженою відповідальністю «М.Г.Р.» 19 059, 48 грн. вартості не облікованої електричної енергії.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (33000, м. Рівне, вул. Кн. Володимира, 71, код ЄДРПОУ 05424874) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «М.Г.Р.» (33000, м. Рівне, вул. Грушевського, 2а, код ЄДРПОУ 22587039) 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору та 2 752 (дві тисячі сімсот п'ятдесят два) грн. витрат на послуги адвоката.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 17.06.2013 року.

Суддя Гудзенко Я.О.