Ухвала

від 25.06.2013 по справі 810/548/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/548/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Старової Н.Е.

Чаку Є.В.

При секретарі: Бібко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Заступника прокурора Київської області до Коцюбинської селищної ради Київської області, третя особа - Житлово-будівельний кооператив «Берковець» про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року в задоволенні адміністративного позову Заступника прокурора Київської області до Коцюбинської селищної ради Київської області, третя особа - Житлово-будівельний кооператив «Берковець» про визнання протиправним та скасування рішення - відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Коцюбинської селищної ради Київської області від 11 жовтня 2010 року № 180 надано дозвіл Житлово-будівельному кооперативу «Берковець» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 107, 00 га за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови селища Коцюбинське для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд членів кооперативу. Цим же рішенням зобов`язано Житлово-будівельний кооператив «Берковець» у встановленому законодавством порядку розробити містобудівну документацію для обґрунтування розміру земельної ділянки.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач оскаржив його в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що в січні 2013 року прокуратурою Київської області на підставі вимог статті 21 Закону України «Про прокуратуру» проведено перевірку за додержанням і застосуванням Коцюбинською селищною радою Київської області вимог законодавства України під час прийняття нею рішення від 11 жовтня 2010 року № 180 «Про надання дозволу Житлово-будівельному кооперативу «Берковець» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд членів кооперативу».

Проведеною перевіркою встановлено ряд обставин, що свідчать про недотримання органом місцевого самоврядування основних засад земельного законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.

Так, прокурор звертає увагу на те, що під час надання дозволу Житлово-будівельному кооперативу «Берковець» на розроблення проекту землеустрою Коцюбинською селищною радою Київської області не враховано, що під час створення вказаної юридичної особи було допущено порушення вимог Житлового кодексу Української РСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого Постановою Ради Міністрів Української РСР від 30 квітня 1985 року, якими передбачено, що житлово-будівельний кооператив створюється не менше як п'ятьма особами, а членами такого кооперативу можуть бути виключно громадяни, які потребують поліпшення житлових умов.

Враховуючи, що при створенні та державній реєстрації Житлово-будівельного кооперативу «Берковець» його засновниками (членами) виступили лише три громадянина, що не перебувають на обліку як особи, що потребують поліпшення житлових умов, прокурор вважає, що гарантованим статтею 41 Земельного кодексу України правом на безоплатне отримання у власність земельної ділянки вказана юридична особа не наділена.

Крім того, у ході перевірки прокуратурою Київської області виявлено, що дозвіл на розробку третьою особою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки надано відповідачем передчасно, оскільки містобудівну документацію не затверджено та не погоджено спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури.

Прокурор також наголошує на тому, що у Коцюбинської селищної ради Київської області в силу приписів п. 12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України відсутні повноваження на розпорядження земельною ділянкою щодо якої надано дозвіл третій особі на розроблення проекту землеустрою, оскільки вказана земельна ділянка розташована поза межами смт. Коцюбинське.

Відповідно до статті 78 ЗК України - право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч. 1 статті 116 ЗК України - громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до п. 12 розділу Х Перехідних положень ЗК України - до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно з приписами статті 12 ЗК України - до повноважень селищних рад у галузі земельних відносин на території селищ належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Указом Президії Верховної ради Української РСР від 11 лютого 1941 року населений пункт Берковець Київського району Київської області виключено зі складу Білицької селищної ради та віднесено до категорії селищ міського типу. Крім того, селище міського типу Берковець перейменовано в селище імені Коцюбинського та включено до складу останнього залізничну станцію Біличі.

Указом Президії Верховної ради Української РСР від 30 грудня 1962 року «Про віднесення в підпорядкування обласних (промислових) рад депутатів трудящих міських населених пунктів Української РСР» передано в підпорядкування обласних (промислових) рад депутатів трудящих міста Київської області з підпорядкованими їх радам населеними пунктами, в тому числі місто Ірпінь з селищем міського типу імені Коцюбинського. Селище міського типу імені Коцюбинське, відповідно, підпорядковано Ірпінській міській раді і разом із нею виключено зі складу Києво-Святошинського району Київської області і підпорядковано безпосередньо Київській обласній раді.

У 1965 році селище міського типу імені Коцюбинського Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 04 січня 1965 року «Про уточнення найменувань деяких населених пунктів Української РСР» перейменовано в Коцюбинське.

Таким чином, у період з 1937 року по 1996 рік питання щодо встановлення та змін меж населених пунктів було віднесено до компетенції Верховної Ради Української РСР, яка діяла через свій постійно діючий орган - Президію Верховної Ради Української РСР.

З прийняттям Верховною Радою України 28 червня 1996 року Конституції України до виключних повноважень Верховної Ради України віднесено утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів.

Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, крім Указів Президії Верховної Ради Української РСР від 11 лютого 1941 року, 30 грудня 1962 року та 04 січня 1965 року інших рішень щодо адміністративно-територіального устрою смт. Коцюбинське не приймалось.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про землеустрій» - до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, організація і здійснення землеустрою та вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Згідно з приписами статті 184 ЗК України - землеустрій передбачає, зокрема, встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про землеустрої» - з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, проводиться інвентаризація земель.

Оскільки будь-яких інших рішень щодо адміністративно-територіального устрою смт. Коцюбинське уповноваженими органами державної влади не приймалось, Коцюбинська селищна рада Київської області, керуючись статтею 107 ЗК України, розпочала проведення робіт по відновленню та інвентаризації меж селища.

За наслідками проведення відповідних дій на замовлення ради проектною землевпорядною організацією було підготовлено матеріали інвентаризації адміністративно-територіальних меж смт. Коцюбинське, відповідно до яких площа смт. Коцюбинське становила 4 065, 00 га. Матеріали подано на розгляд до Відділу земельних ресурсів м. Ірпінь Київської області.

Відділом Держкомзему м. Ірпінь Київської області було погоджено вказану технічну документацію із землеустрою та незалежно від проведених робіт по інвентаризації та відновленню було рекомендовано розробити та затвердити проект встановлення межі селища відповідно до вимог ЗК України.

У квітні 2010 року Коцюбинською селищною радою Київської області прийнято рішення від 29 квітня 2010 року № 75 «Про погодження проекту формування і встановлення меж Коцюбинської селищної ради та межі смт. Коцюбинське Київської області та впорядкування питань землекористування», яким доручено селищному голові укласти договір на розробку проекту землеустрою щодо встановлення межі смт. Коцюбинське, який після погодження Коцюбинською селищною радою направити на затвердження до Київської обласної ради, а після затвердження проекту Київською обласною радою - отримати державний акт про межі смт. Коцюбинське.

Пунктом 2 зазначеного рішення визначено, що до моменту затвердження проекту встановлення меж при вирішенні питань адміністративно-територіального устрою та землеустрою необхідно керуватися межами смт. Коцюбинське площею 4 065, 00 га, які були затверджені Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 11 лютого 1941 року з урахуванням рішення Коцюбинської селищної ради Київської області від 06 листопада 2009 року № 170.

Таким чином, Коцюбинська селищна рада Київської області, приймаючи рішення від 29 квітня 2010 року № 75, реалізовувала надане їй чинним законодавством право виступати замовником розроблення проекту землеустрою щодо встановлення меж селища, а також вирішувати питання врегулювання земельних відносин та відносин адміністративно - територіального устрою на підставі раніше прийнятих рішень Коцюбинської селищної ради з метою впорядкування земельно-адміністративних відносин до завершення розроблення відповідного проекту та встановлення меж селища.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про планування і забудову територій» - планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації.

Повноваження щодо затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації в силу приписів п. 42 ч. 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» віднесено до виключної компетенції місцевих рад.

Так, рішенням Коцюбинської селищної ради Київської області від 15 вересня 2010 року № 153 затверджено Генеральний план смт. Коцюбинське, розроблений Державним підприємством «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування», відповідно до якого загальна площа селища становить 4 065, 00 га.

Як вбачається з матеріалів справи, Коцюбинська селищна рада Київської області при прийнятті оскаржуваного рішення від 11 жовтня 2010 року № 180 «Про надання дозволу Житлово-будівельному кооперативу «Берковець» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд членів кооперативу» керувалась матеріалами інвентаризації щодо відновлення меж смт. Коцюбинське, встановлених Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 11 лютого 1941 року, а також рішеннями від 06 листопада 2009 року № 170 «Про інвентаризацію меж смт. Коцюбинське», 29 квітня 2010 року № 75 «Про погодження проекту формування і встановлення меж Коцюбинської селищної ради та межі смт. Коцюбинське Київської області та впорядкування питань землекористування» та 15 вересня 2010 року № 153 «Про затвердження Генерального плану смт. Коцюбинське», а відтак діяла в межах повноважень, визначених законом.

Оскільки рішенням від 11 жовтня 2010 року № 180 було надано дозвіл Житлово-будівельному кооперативу «Берковець» на розроблення проекту землеустрою щодо земельної ділянки, яку згідно матеріалів інвентаризації меж включено до меж смт. Коцюбинське, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач був наділений достатніми повноваження щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою.

Згідно з приписами статті 2 Закону України «Про кооперацію» - кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Відповідно до ч. 4 статті 91 Цивільного кодексу України - цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

В силу приписів статей 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» - порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, є підставою для відмови у державній реєстрації юридичної особи.

Частиною 2 статті 38 зазначеного Закону передбачено, що підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи є датою державної реєстрації припинення юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 статті 41 ЗК України - житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Відповідно до ч. 2 статті 123 ЗК України - особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що правом на подання до органу місцевого самоврядування клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки наділені суб`єкти господарювання, у тому числі житлово-будівельні та гаражно-будівельні кооперативи, якщо вони у встановленому законом порядку зареєстровані як юридичні особи.

Враховуючи, що на момент подання третьою особою до Коцюбинської селищної ради Київської області клопотання про надання дозволу на відведення земельної ділянки та на момент прийняття відповідачем рішення за результатами його розгляду Житлово-будівельний кооператив «Берковець» був зареєстрований у встановленому законом порядку як юридична особа, зважаючи на те, що орган місцевого самоврядування як суб`єкт земельних відносин не наділений повноваженнями контролю за дотриманням порядку створення юридичної особи, висновки прокурора про недотримання відповідачем земельного законодавства України під час прийняття оскаржуваного рішення суд вважає необґрунтованими та безпідставними.

Не приймаються також до уваги твердження прокурора про протиправність рішення відповідача від 11 жовтня 2010 року № 180 з огляду на відсутність затвердженої містобудівної документації та погодження спеціального уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури, оскільки розробка відповідної проектної документації з метою відведення конкретної земельної ділянки та її погодження не може здійснюватись за відсутності згоди органу місцевого самоврядування на таку розробку.

При цьому, рішення про надання дозволу на розробку проектної документації само по собі не тягне за собою передачу земельної ділянки у власність, а тому на момент прийняття такого рішення не може розглядатись питання про планування забудови земельної ділянки.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає безпідставними висновки прокуратури про порушення відповідачем норм матеріального права при наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки.

Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Київської області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Старова Н.Е.

Чаку Є.В.