Ухвала

від 17.09.2013 по справі 810/548/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" вересня 2013 р. м. Київ К/800/37664/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2013 року у справі за позовом заступника прокурора Київської області до Коцюбинської селищної ради Київської області, третя особа - Житлово-будівельний кооператив "Берковець", про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2013 року заступник прокурора Київської області звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Коцюбинської селищної ради Київської області, третя особа - Житлово-будівельний кооператив "Берковець", про визнання протиправним та скасування рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року у задоволенні адміністративного позову заступника прокурора Київської області до Коцюбинської селищної ради Київської області, третя особа - Житлово-будівельний кооператив "Берковець", про визнання протиправним та скасування рішення - відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2013 року Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року у справі № 810/548/13-а - залишено без змін.

У касаційній скарзі заступник прокурора Київської області, не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями, просить постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2013 року у даній справі скасувати, та задовольнити позовні вимоги. Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 10 ст. 144 Конституції України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 41 Земельного кодексу України.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга заступника прокурора Київської області задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Коцюбинської селищної ради Київської області від 11 жовтня 2010 року № 180 надано дозвіл Житлово-будівельному кооперативу «Берковець» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 107,00 га за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови селища Коцюбинське для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд членів кооперативу. Цим же рішенням зобов`язано Житлово-будівельний кооператив «Берковець» у встановленому законодавством порядку розробити містобудівну документацію для обґрунтування розміру земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що в січні 2013 року прокуратурою Київської області на підставі вимог статті 21 Закону України «Про прокуратуру» проведено перевірку за додержанням і застосуванням Коцюбинською селищною радою Київської області вимог законодавства України під час прийняття нею рішення від 11 жовтня 2010 року № 180 «Про надання дозволу Житлово-будівельному кооперативу «Берковець» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд членів кооперативу».

При цьому, на думку прокурора, встановлено ряд обставин, що свідчать про недотримання органом місцевого самоврядування основних засад земельного законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.

Прокурор також наголошує на тому, що у Коцюбинської селищної ради Київської області в силу приписів п. 12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України відсутні повноваження на розпорядження земельною ділянкою, щодо якої надано дозвіл третій особі на розроблення проекту землеустрою, оскільки вказана земельна ділянка розташована поза межами смт. Коцюбинське.

Відповідно до статті 78 Земельного кодексу України , право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Відповідно до п. 12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України , до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно з приписами статті 12 Земельного кодексу України , до повноважень селищних рад у галузі земельних відносин на території селищ належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу ; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу .

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що у період з 1937 року по 1996 рік питання щодо встановлення та змін меж населених пунктів було віднесено до компетенції Верховної Ради Української РСР, яка діяла через свій постійно діючий орган - Президію Верховної Ради Української РСР.

З прийняттям Верховною Радою України 28 червня 1996 року Конституції України до виключних повноважень Верховної Ради України віднесено утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, крім Указів Президії Верховної Ради Української РСР від 11 лютого 1941 року, 30 грудня 1962 року та 04 січня 1965 року інших рішень щодо адміністративно-територіального устрою смт. Коцюбинське не приймалось.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про землеустрій» , до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, організація і здійснення землеустрою та вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Згідно з приписами статті 184 Земельного кодексу України - землеустрій передбачає, зокрема, встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про землеустрої» - з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, проводиться інвентаризація земель.

Оскільки будь-яких інших рішень щодо адміністративно-територіального устрою смт. Коцюбинське уповноваженими органами державної влади не приймалось, Коцюбинська селищна рада Київської області, керуючись статтею 107 Земельного кодексу України , розпочала проведення робіт по відновленню та інвентаризації меж селища.

На замовлення ради проектною землевпорядною організацією було підготовлено матеріали інвентаризації адміністративно-територіальних меж смт. Коцюбинське, відповідно до яких площа смт. Коцюбинське становила 4 065,00 га. Матеріали подано на розгляд до Відділу земельних ресурсів м. Ірпінь Київської області.

Відділом Держкомзему м. Ірпінь Київської області було погоджено вказану технічну документацію із землеустрою та незалежно від проведених робіт по інвентаризації та відновленню було рекомендовано розробити та затвердити проект встановлення межі селища відповідно до вимог Земельного кодексу України .

У квітні 2010 року Коцюбинською селищною радою Київської області прийнято рішення від 29 квітня 2010 року № 75 «Про погодження проекту формування і встановлення меж Коцюбинської селищної ради та межі смт. Коцюбинське Київської області та впорядкування питань землекористування», яким доручено селищному голові укласти договір на розробку проекту землеустрою щодо встановлення межі смт. Коцюбинське, який після погодження Коцюбинською селищною радою - направити на затвердження до Київської обласної ради, а після затвердження проекту Київською обласною радою - отримати державний акт про межі смт. Коцюбинське.

Пунктом 2 зазначеного рішення визначено, що до моменту затвердження проекту встановлення меж при вирішенні питань адміністративно-територіального устрою та землеустрою необхідно керуватися межами смт. Коцюбинське площею 4 065,00 га, які були затверджені Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 11 лютого 1941 року з урахуванням рішення Коцюбинської селищної ради Київської області від 06 листопада 2009 року № 170.

Таким чином, Коцюбинська селищна рада Київської області, приймаючи рішення від 29 квітня 2010 року № 75, реалізовувала надане їй чинним законодавством право виступати замовником розроблення проекту землеустрою щодо встановлення меж селища, а також вирішувати питання врегулювання земельних відносин та відносин адміністративно - територіального устрою на підставі раніше прийнятих рішень Коцюбинської селищної ради з метою впорядкування земельно-адміністративних відносин до завершення розроблення відповідного проекту та встановлення меж селища.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про планування і забудову територій» , планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації.

Повноваження щодо затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації в силу приписів п. 42 ч. 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» віднесено до виключної компетенції місцевих рад.

Так, рішенням Коцюбинської селищної ради Київської області від 15 вересня 2010 року № 153 затверджено Генеральний план смт. Коцюбинське, розроблений Державним підприємством «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування», відповідно до якого загальна площа селища становить 4 065, 00 га.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що питання правомірності встановлення меж смт. Коцюбинське вже було предметом судового оскарження в адміністративній справі № 2а-6326/11/2670, в якій позивач - Київська міська рада просила суд, зокрема, визнати нечинними та скасувати рішення Коцюбинської селищної ради Київської області від 06 листопада 2009 року № 170 «Про інвентаризацію меж смт. Коцюбинське», 29 квітня 2010 року № 75 «Про затвердження проекту формування і встановлення меж Коцюбинської селищної ради та межі смт. Коцюбинське Київської області» та 15 вересня 2010 року № 153 «Про затвердження Генерального плану смт. Коцюбинське», а також встановити відсутність повноважень у Коцюбинської селищної ради Київської області на прийняття цих рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2011 року в адміністративній справі № 2а-6326/11/2670, залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 жовтня 2012 року, у задоволенні позову Київської міської ради відмовлено у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, Коцюбинська селищна рада Київської області при прийнятті оскаржуваного рішення від 11 жовтня 2010 року № 180 «Про надання дозволу Житлово-будівельному кооперативу «Берковець» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд членів кооперативу» керувалась матеріалами інвентаризації щодо відновлення меж смт. Коцюбинське, встановлених Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 11 лютого 1941 року, а також рішеннями від 06 листопада 2009 року № 170 «Про інвентаризацію меж смт. Коцюбинське», 29 квітня 2010 року № 75 «Про погодження проекту формування і встановлення меж Коцюбинської селищної ради та межі смт. Коцюбинське Київської області та впорядкування питань землекористування» та 15 вересня 2010 року № 153 «Про затвердження Генерального плану смт. Коцюбинське», а відтак діяла в межах повноважень, визначених законом.

Оскільки рішенням від 11 жовтня 2010 року № 180 було надано дозвіл Житлово-будівельному кооперативу «Берковець» на розроблення проекту землеустрою щодо земельної ділянки, яку згідно матеріалів інвентаризації адміністративно-територіальних меж включено до меж смт. Коцюбинське, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач був наділений для цього достатніми повноваження.

Згідно із ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в рішеннях повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і їх правових наслідків є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу заступника прокурора Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2013 року - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2013 року у справі за позовом заступника прокурора Київської області до Коцюбинської селищної ради Київської області, третя особа - Житлово-будівельний кооператив "Берковець", про визнання протиправним та скасування рішення, - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.Є. Донець

судді: А.О. Логвиненко

В.Ф. Мороз