Рішення

від 27.05.2013 по справі 910/2752/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2752/13 27.05.13

За позовом Савуляка Ігоря Миколайовича

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛОН-МОДА»

2. Голоти Наталії Сергіївни

Третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет, Дерінг Лариса Василівна

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Нечепоренко Ольга Миколаївна

про визнання недійсними в частині рішення загальних зборів учасників від 21.05.2008 р., визнання недійсними пунктів 2.1 та 4.1 статуту товариства; переведення прав та обов'язків покупця частки у статутному капіталі товариства; визнання права на частку у статутному капіталі товариства та внесення змін до статуту товариства

Суддя Ковтун С.А.

Представники учасників процесу:

від позивача Бойко Н.В. (за дов.)

від відповідача-1 Гулько Ж.М. (за дов.)

від відповідача-2 Гулько Ж.М. (за дов.)

від третьої особи на стороні відповідача не з'явились

від третьої особи на стороні позивача Гулько Ж.М. (за дов.)

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернувся Савуляк Ігор Миколайович з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «САЛОН-МОДА» (далі - Товариства) та Голоти (Нечепоренко) Наталії Сергіївни про: визнання недійсним рішення зборів учасників Товариства від 21.04.2008 р.; визнання недійсними змін до статуту Товариства, затверджених рішенням загальних зборів учасників Товариства від 21.04.2008 р.; переведення на позивача прав та обов'язків покупця частки учасника Товариства Дерінг Лариси Василівни, що складає 51 % у статутному капіталі Товариства; визнання права позивача на частку 75,5 % у статутному капіталі Товариства; зобов'язання Товариство здійснити державну реєстрацію змін до статуту Товариства щодо складу учасників Товариства та розміру їх часток у статутному капіталі.

До початку розгляду справи по суті позивачем подано заяву про зміну предмету позову. Зокрема, позивач просить:

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Салон-мода» від 21.04.2008 р., оформлені пунктами 2, 3, 4 резолютивної частини протоколу № 2 від 21.04.2008 р.;

- визнати недійсними пункти 2.1 та 4.1 статуту Товариства (нова редакція), затвердженого рішенням загальних зборів учасників Товариства від 21.04.2008 р., державна реєстрація від 23.04.2008 р. (номер запису 10741050004011290) в частині включення до складу учасників Товариства Нечепоренко Наталії Сергіївни з часткою в статутному капіталі вартістю 9180,00 грн., що становить 51% статутного капіталу;

- перевести на учасника Товариства Савуляка Ігоря Миколайовича права і обов'язки покупця частки учасника товариства Дерінг Лариси Василівни, що складає 51% у статутному капіталі Товариства;

- визнати право Савуляка Ігоря Миколайвича на частку 75,5% у статутному капіталі Товариства;

- зобов'язати Товариство внести зміни до статуту Товариства щодо складу учасників Товариства та розміру їх часток у статутному капіталі (Савуляк Ігор Миколайович з часткою 75,5% вартістю 13590,00 грн., Нечипоренко Ольга Миколаївна з часткою 24,5% вартістю 4410,00 грн.) та здійснити державну реєстрацію таких змін.

Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами.

15.04.2008 р. Дерінг Лариса Василівна, як учасник товариства з обмеженою відповідальністю «САЛОН-МОДА», підписала заяву про передачу (відступлення) своєї частки у Товаристві Нечепоренко Наталії Сергіївні.

Як вбачається з пункту 1 порядку денного протоколу загальних зборів учасників Товариства № 2 від 21.04. 2008 р. «Про вихід Дерінг Лариси Василівни зі складу учасників Товариства» та пункту 1 резолютивної частини цього протоколу, 21 квітня 2008 року відбулися загальні збори учасників Товариства, на яких Дерінг Лариса Василівна подала Товариству вищевказану заяву та по першому питанню порядку денного було розглянуто заяву Дерінг Лариси Василівни від 15 квітня 2008 року про вихід зі складу учасників Товариства та передачу її частки Нечепоренко Наталії Сергіївні і прийнято рішення виключити Дерінг Л.В. зі складу учасників Товариства.

У той же час, за твердженням позивача, якщо б це було рішення про вихід учасника в розумінні вимог статті 148 ЦК України та статті 54 Закону України «Про господарські товариства» одночасно з вищевказаним рішенням про виключення Дерінг Л.В. зі складу учасників Товариства збори мали прийняти й рішення щодо виплати Дерінг Ларисі Василівні вартості частини майна, пропорційну її частці 51 % у статутному капіталі Товариства. Однак зборами учасників Товариства таке питання не вирішувалося взагалі.

Наступним рішенням, яке прийняли збори Товариства, було рішення про перерозподіл частки Дерінг Лариси Василівни вартістю 9180,00 грн., що становить 51% статутного капіталу, на Нечепоренко Наталію Сергіївну. Як вважає позивач, даний перерозподіл є неправомірний, оскільки загальні збори учасників Товариства, що відбулися 21 квітня 2008 року, не приймали рішення про вхід Нечепоренко Наталії Сергіївни до складу засновників Товариства.

На думку позивача, вчинені Нечепоренко Наталією Сергіївною фактичні дії, а саме: її ознайомлення без будь-яких заперечень з протоколом зборів, підписання нею в той же день 21 квітня 2008 року, що і відбулися збори, статуту в новій редакції, як учасником Товариства, - свідчать про те, що вона погодилась прийняти частку Дерінг Лариси Василівни вартістю 9180,00 грн., що становить 51% статутного капіталу Товариства.

23 червня 2008 року Нечипоренко Н.С. здійснила внесок до статутного фонду Товариства у розмірі 9180 грн. і цього ж дня Товариство повернуло Дерінг Л.В. 9180 грн. як її внесок до статутного фонду. Оскільки Товариством не приймалось рішення про зміну розміру статутного фонду та рішення про виплату Дерінг Л.В. її частки, ці операції, на думку позивача, можуть кваліфікуватись як розрахунки між учасниками щодо відступлення частки в статутному фонді товариства. Отже, як зазначає позивач, відбулася купівля-продаж частки у статутному капіталі Товариства учасником особі, яка не була на той час учасником Товариства, що є порушенням переважного права позивача на купівлю частки у статутному капіталі Товариства.

Товариство з обмеженою відповідальністю «САЛОН-МОДА» позовні вимоги відхилило повністю, виклавши свої заперечення у поданому суду відзиві. Заперечення відповідача-1 ґрунтуються на наступному:

- позивачем пропущено строк позовної давності;

- відступлення частки відбулось на безоплатній основі, у зв'язку з чим не можуть бути застосовані норми, що передбачають переважне право учасника на придбання частки;

- позивача не подав жодного доказу щодо укладення між Дерінг Л.В. та Голотою (Нечипоренко Н.С.) договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства, а наявні докази (заява Дерінг Л.В. та протокол загальних зборів від 21.04.2008 р.) свідчать саме про безоплатну передачу частки;

- внесення Голотою Н.С. коштів у касу Товариства та виплата аналогічної суми коштів Дерінг Л.В не є доказом укладення договору купівлі-продажу, оскільки ці правочини відбувались між новим та старим учасником, з однієї сторони, і Товариством, з другої сторони, відступлення частки мало місце з моменту написання заяви про відступлення та прийняття відповідного рішення, а передача коштів відбулась більше ніж через два місяці, виплата коштів і їх прийняття відбулось в зв'язку з виходом одного учасника та прийняттям нового учасника.

Голота Наталії Сергіївни (дівоче прізвище Нечипоренко) також позовні вимоги відхилила з тих підстав, що мала місце безоплатна передача частки та заявила про застосування позовної давності.

Третя особа Нечепоренко Ольга Миколаївна у поданих суду поясненнях зазначила, що частка передавалась безоплатно, а видатковий та прибутковий касові ордери були зроблені формально по вказівці головного бухгалтера.

Позивача заперечив проти застосування позовної давності, посилаючись на те, що дізнався про оплатний характер передачі частки від Дерінг Л.В. до Нечепоренко Н.С. у вересні 2012 року готуючи як директор Товариства відповідь на запит адвоката Голоти Н.С. щодо надання інформації про діяльність Товариства. На час відступлення частки позивач у Товаристві не працював, а директором став тільки 12.11.2010 р.. Також позивачем були подані пояснення головного бухгалтера Товариства, який працював на цій посаді у 2008 році, про те, що через касу Товариства були здійснені розрахунки між Дерінг Л.В. та Нечепоренко Н.С. за придбану останньою частку Товариства у розмірі 51 % статутного капіталу.

Під час розгляду справи судом до участі у справі залучена третьою особою на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет, Дерінг Ларису Василівну, та третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Нечепоренко Ольгу Миколаївну.

Позивач звернувся з клопотанням про забезпечення позову шляхом заборони Шевченківській районній в міста Києві державній адміністрації до набрання рішенням по даній справі законної сили вчиняти реєстраційні дії шляхом внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо товариства з обмеженою відповідальністю «САЛОН-МОДА».

Обґрунтовуючи клопотання позивач послався на те, що незаконним складом загальних зборів Товариства протягом 2012 року та 2013 року були вчинені дії, спрямовані на зміну керівництва та зміну складу учасників Товариства, частина з яких уже була предметом судових спорів та визнана незаконними. Зокрема, рішенням господарського суду міста Києва від 17.01.2013 р. у справі № 5011-74/15584-2012, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 р., визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства від 05.10.2012 р., яким було змінено керівництво Товариства. Чергове рішення Товариства від 14.11.2012 р. про звільнення директора було скасовано рішенням апеляційного суду міста Києва від 17.04.2013 р.. Незважаючи на це, на 23 травня 2013 р. призначені чергові збори, в порядок денний яких включено питання про внесення змін до статуту Товариства та звільнення директора.

Представник позивача в судовому засіданні клопотання підтримав. В свою чергу, представник відповідача-2 проти задоволення клопотання не заперечив, заявивши про необхідність обмеження Товариства в розпорядженні майном, що становить 50 і більше відсотків майна Товариства.

Ухвалою суду від 13.05.2013 р. вжито заходів до забезпечення позову шляхом заборони Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації до набрання рішенням по даній справі законної сили вчиняти реєстраційні дії шляхом внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо товариства з обмеженою відповідальністю «САЛОН-МОДА», а також заборони товариству з обмеженою відповідальністю «САЛОН-МОДА» вчиняти дії щодо відчуження майна товариства з обмеженою відповідальністю «САЛОН-МОДА» на суму, що становить 50 і більше відсотків майна даного товариства.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

05.03.1999 р. Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією було зареєстроване товариство з обмеженою відповідальністю «САЛОН-МОДА» (далі - Товариство).

Відповідно до статуту Товариства, затвердженого протоколом № 1 зборів учасників Товариства від 21.10.2005 р., учасниками Товариства були:

Савуляк Ігор Миколайович - власник частки вартістю 4410,00 грн., що становить 24,5% статутного капіталу;

Нечепоренко Ольга Миколаївна - власник частки вартістю 4410,00 грн., що становить 24,5% статутного капіталу;

Дерінг Лариса Василівна - власник частки 9180,00 грн., що становить 51% статутного капіталу.

15.04.2008 р. Дерінг Лариса Василівна підписала заяву про передачу (відступлення) своєї частки в статутному фонді Товариства в розмірі 51% (в грошовому вираженні 9180 грн.) гр. Нечепоренко Наталії Сергіївні. Справжність підпису Дерінг Лариси Василівни на вказаній заяві було засвідчено нотаріально 15.04.2008 р. державним нотаріусом Першої київської нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за № 7-568.

21.04.2008 р. відбулися загальні збори учасників Товариства, оформлені протоколом № 2, з наступним порядком денним:

1. Про вихід Дерінг Лариси Василівни зі складу учасників Товариства.

2. Про вхід Нечепоренко Наталії Сергіївни.

3. Про перерозподіл статутного капіталу Товариства у розмірі 18000 грн.

4. Про затвердження нової редакції статуту Товариства.

5. Про уповноваження особи провести дії щодо державної реєстрації нової редакції статуту Товариства.

За результатами розгляду питань порядку денного учасники прийняли рішення:

1. Виключити Дерінг Ларису Василівну зі складу учасників Товариства.

2. Перерозподілити статутний капітал Товариства у розмірі 18000 грн. наступним чином:

Савуляк Ігор Миколайович - власник частки вартістю 4410,00 грн., що становить 24,5% статутного капіталу;

Нечепоренко Ольга Миколаївна - власник частки вартістю 4410,00 грн., що становить 24,5% статутного капіталу;

Нечепоренко Наталія Сергіївна - власник частки 9180,00 грн., що становить 51% статутного капіталу.

3. Затвердити статут Товариства в новій редакції.

4. Уповноважити директора Дерінг Ларису Василівну провести дії щодо державної реєстрації нової редакції статуту Товариства.

23.04.2008 р. Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією проведено державну реєстрацію статуту Товариства в новій редакції, згідно з п. 2.1 якого учасниками Товариства є:

Савуляк Ігор Миколайович - власник частки вартістю 4410,00 грн., що становить 24,5% статутного капіталу;

Нечепоренко Ольга Миколаївна - власник частки вартістю 4410,00 грн., що становить 24,5% статутного капіталу;

Нечепоренко Наталія Сергіївна - власник частки 9180,00 грн., що становить 51% статутного капіталу.

Відповідно до п. 4.1 статуту Товариства в новій редакції, для забезпечення діяльності Товариства за рахунок внесків учасників створено статутний капітал Товариства у розмірі 18000 грн., що розподіляється на наступні частки:

Савуляк Ігор Миколайович є власником частки вартістю 4410,00 грн., що становить 24,5% статутного капіталу;

Нечепоренко Ольга Миколаївна є власником частки вартістю 4410,00 грн., що становить 24,5% статутного капіталу;

Нечепоренко Наталія Сергіївна є власником частки 9180,00 грн., що становить 51% статутного капіталу.

23.06.2008 р. за прибутковим касовим ордером № 89 (серія 12 АААБ 649539) від 23.06.2008 р. Нечепоренко Наталії Сергіївни прийнято 9180,00 грн. як внесок до статутного капіталу Товариства. Цього ж дня за видатковим касовим ордером № 70 (Серія 12 АААБ 314771) Товариством виплачено Дерінг Ларисі Василівні 9180,00 грн. як повернення частки внеску в статутний фонд. Вказані ордери занесені до журналу реєстрації прибуткових та видаткових касових документів за 2008 рік.

Оцінюючи вищенаведені обставини суд приходить до висновку, що прийняття 21.04.2008 р. рішення про перерозподіл статутного капіталу Товариства та про затвердження нової редакції статуту Товариства мало місце з порушенням закону.

Зокрема, у розумінні чинного законодавства товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом (ч. 1 ст. 140 Цивільного кодексу України).

Склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю з визначенням частки кожного учасника є інформацією, яку повинен містити статут товариства з обмеженою відповідальністю (ст.ст. 4, 51 Закону України «Про господарські товариства», ст. 143 Цивільного кодексу України).

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників, до виключної компетенції яких належить внесення змін до статуту товариства і виключення учасника із товариства (ст. 59 Закону України «Про господарські товариства», ст. 145 Цивільного кодексу України).

Поняття корпоративних прав визначено ст. 167 Господарського кодексу України, згідно з якою це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Отже, набуття особою статусу учасника товариства з обмеженою відповідальністю пов'язано зі зміною складу учасників товариства, яке відносить до виключної компетенції загальних зборів учасників і повинно прийматись рішенням останніх. У зв'язку з цим вирішення питання про перерозподіл статутного капіталу є похідним від рішення щодо визначення складу учасників товариства, яке, відповідно, повинно передувати рішенню про перерозподіл.

Однак, виходячи з наявного протоколу № 2 від 21.04.2008 р., незважаючи на те, що питання про вхід Нечепоренко Н.С. до складу засновників Товариства було внесено до порядку денного, за результатами його розгляду рішення щодо нього прийнято не було. Отже, за відсутності рішення Товариства щодо прийняття Нечипоренко Н.С. до складу учасників відсутні правові підстави вважати набуття нею даного статусу.

З огляду на викладене, оскільки виключно учасник товариства може бути власником частки статутного капіталу, відсутність рішення Товариства про прийняття до складу учасників Нечепоренко Н.С. свідчить про невідповідність вищенаведеним нормам рішення від 21.04.2008 р. загальних зборів учасників про перерозподіл статутного капіталу, відповідно до якого Нечепоренко Н.С. стало належати 51% статутного капталу вартістю 9180 грн..

Рішення про затвердження нової редакції статуту Товариства, яка пов'язана з вищевказаною зміною учасників Товариства та розміру їхніх часток, і рішення про проведення їх державної реєстрації є похідними від рішення про перерозподіл статутного капіталу Товариства. У зв'язку з цим незаконність рішення про перерозподіл статутного капіталу Товариства і включення до змісту статуту Товариства відповідних положень щодо Нечепоренко Н.С. як учасника Товариства свідчить про незаконність як самих рішень Товариства, так і відповідних положень статуту.

З огляду на це, суд знаходить обґрунтованими доводи позивача про недійсність рішення загальних зборів учасників Товариства від 21.04.2008 р., які оформлені пунктами 2, 3, 4 резолютивної частини протоколу № 2 від 21.04.2008 р., та про недійсність пункту 2.1 та пункту 4.1 статуту Товариства у редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників Товариства від 21.04.2008 р., в частині включення до складу учасників Товариства Нечипоренко Наталії Сергіївни з часткою в статутному капіталі вартістю 9180,00 грн., що становить 51% статутного капіталу.

Одночасно суд вважає за необхідне зазначити, що в силу закону склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю з визначенням частки кожного учасника є інформацією, яку повинен містити статут товариства з обмеженою відповідальністю (ст.ст. 4, 51 Закону України «Про господарські товариства», ст. 143 Цивільного кодексу України). А тому незаконність положень статуту щодо складу учасників Товариства та їх частки має наслідком незаконність статуту в цілому. З огляду на викладене, на підставі клопотання позивача про вихід за межі позовних вимог, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати статут Товариства у редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників Товариства від 21.04.2008 р., недійсним в цілому.

Вирішуючи вимоги про переведення на позивача права і обов'язки покупця частки учасника Товариства Дерінг Лариси Василівни, що складає 51% у статутному капіталі Товариства та про визнання за ним права на частку 75,5% у статутному капіталі Товариства суд виходить з наступного.

Рішення про виключення Дерінг Л.В. зі складу учасників Товариства мало місце на підставі її заяви про передачу своєї частки 51% в статутному капіталі вартістю 9180 грн. Нечепоренко Н.С..

Таким чином, волевиявлення Дерінг Л.В. було спрямоване на відчуження своєї частки третій особі, яка не була учасником Товариства. У зв'язку з цим закон розрізняє різні правові наслідки виходу учасника в зв'язку з передаючою частки від виходу учасника без передачі частки. Зокрема, даним правовим наслідком є відсутність у учасника, який відступив свою частку, права на отримання вартості частини майна товариства, пропорційній його частці у статутному капіталі, і відсутність у товариства обов'язку перед учасником виплатити цю частку, що слідує з приписів ст. 53 Закону України «Про господарські товариства», ст. 147 Цивільного кодексу України.

За загальним правилом при такій зміні учасників у товариства не виникає жодних обов'язків перед учасником, що вибув, рівно як і прав перед новим учасником отримання вартості частки, і товариство не є стороною правовідносин, що пов'язані з передачею частки та їх умов, у тому числі і щодо платного чи безоплатного характеру.

Виходячи зі змісту протоколу № 2 від 21.04.2008 р., перерозподіл часток мав місце не внаслідок прийняття рішення про виплату Дерінг Л.В. її частки та внесення частки Нечепоренко Н.С., а внаслідок заяви Дерінг Л.В. про передачу частки Нечепоренко Н.С..

А тому, з огляду на це, у Товариства не виникло жодних обов'язків щодо виплати частки Дерінг Л.В. та прав на отримання коштів від Нечепоренко Н.С.. Дії останніх, які пов'язані з внесенням 23.06.2008 р. за прибутковим касовим ордером № 89 (серія 12 АААБ 649539) Нечепоренко Наталією Сергіївною 9180,00 грн. як внесок до статутного капіталу Товариства та виплатою Товариством цього ж дня за видатковим касовим ордером № 70 (Серія 12 АААБ 314771) Дерінг Ларисі Василівні 9180,00 грн. як повернення частки внеску в статутний фонд, суд оцінює як дії щодо розрахунку за відступлення частки у статутному капіталі Товариства. В цілому це свідчить про те, що передача частки мала місце внаслідок оплатного правочину, тобто договору купівлі-продажу.

Приписами частини першої та другої статті 147 Цивільного кодексу України та статті 53 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

Згідно з пунктом 4.3 статуту Товариства (в редакції чинній станом на 21.04.2008 р.) учасник має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) іншим учасникам або третім особам. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі продажу частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники Товариства не скористаються своїм переважним правом протягом трьох місяців з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину), ця частка (її частина) може бути відчужена третій особі. При передачі частки (її частини) третій особі відбувається перехід до неї всіх прав та обов'язків учасника Товариства.

Відповідно до пункту 31 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» продаж учасником частки (її частини) з порушенням переважного права купівлі інших учасників (частина друга статті 147 ЦК, частина друга статті 53 Закону України «Про господарські товариства») не зумовлює недійсність такого правочину. У цьому разі будь-який учасник товариства має право пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця за аналогією з нормою частини четвертої статті 362 ЦК.

Частиною 4 статті 362 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, які за договором повинен сплатити покупець.

Виходячи з того, що вищенаведені відносин є подібними за змістом (ґрунтуються на переважному праві на частку), суд вважає за можливе застосувати аналогію закону (ч. 1 ст. 8 Цивільного кодексу України) та перевести на позивача права та обов'язки покупця 51% частки Дерінг Л.В. у статутному капіталі Товариства вартістю 9180 грн.. Вартість даної частки внесена позивачем на депозитний рахунок суду. Переводячи на позивача у повному обсязі права і обов'язки покупця суд виходить з того, що інший учасник Товариства Нечепоренко О.М. не скористалась своїм переважним правом на придбання частки.

У зв'язку з цим також підлягають задоволенню вимоги про визнання за Савуляком І.М. права на частку у розмірі 75,5 % статутного капіталу Товариства.

У той же час вимоги про зобов'язання Товариство внести зміни до статуту задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Зокрема, до виключної компетенції загальних зборів учасників відносять внесення змін до статуту товариства, зміну розміру його статутного капіталу, встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів.

Таким чином, виключно до компетенції загальних зборів учасників віднесені повноваження щодо затвердження статуту, зміну розміру часток, у тому числі і їх перерозподілу.

Рішення суду є правозахисним актом, однак способи захисту повинні кореспондуватись з повноваженнями суду, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з цього, оскільки до компетенції суду не віднесені повноваження щодо прийняття рішень, які відповідно до закону належать до компетенції інших органів, суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, відсутні правові підстави для захисту права позивача шляхом зобов'язання Товариства внести зміни до статуту Товариства щодо складу учасників Товариства та розміру їх часток у статутному капіталі (Савуляк Ігор Миколайович з часткою 75,5% вартістю 13590,00 грн., Нечипоренко Ольга Миколаївна з часткою 24,5% вартістю 4410,00 грн.) та здійснити державну реєстрацію таких змін.

Вирішуючи питання позовної давності суд виходить з наступного.

Вимоги, на які позовна давність не поширюється, передбачені ст. 268 Цивільного кодексу України, серед яких вимоги, що випливають з порушення особистих немайнових прав. Право участі у товаристві є особистим немайновим правом (ч. 1 ст. 100 Цивільного кодексу України), у зв'язку з чим позовна давність не поширюється на вимоги про визнання недійсними рішень та статуту.

До вимог про переведення прав та обов'язків покупця встановлена позовна давність в один рік (абз. 2 ч. 4 ст. 362 Цивільного кодексу України). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України). За твердженням позивача, він дізнався про оплатний характер передачі частки від Дерінг Л.В. до Нечепоренко Н.С. у вересні 2012 року. Суд не подано доказів, які би спростовували дану обставину, з огляду на що позовна давність за вимогами про переведення прав та обов'язків покупця та визнання права на частку не сплила.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем доведено порушення його прав як учасника Товариства та вимог законодавства при проведені загальних зборів 21.04.2008 р., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині: визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Салон-мода» від 21.04.2008 р., оформлених пунктами 2, 3, 4 резолютивної частини протоколу № 2 від 21.04.2008 р.; визнання недійсним статуту Товариства, затвердженого рішенням загальних зборів учасників Товариства від 21.04.2008 р.; переведення на позивача прав і обов'язків покупця частки учасника товариства Дерінг Лариси Василівни, що складає 51% у статутному капіталі Товариства; визнання права Савуляка Ігоря Миколайовича на частку 75,5% у статутному капіталі Товариства. В іншій частині позову судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог. Позивачем пред'явлено три немайнові вимоги та дві майнові вимоги (переведення прав і обов'язків та визнання права). Пунктом 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. передбачено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог. Таким чином, судовий збір підлягав сплату у розмірі 6882 грн. (1147 грн. х 3 + 1720,5 грн. х 2). Позивачем подані докази сплати 3411 грн. судового збору. Отже, несплачених 3411 грн. підлягають стягненню з останнього до Державного бюджету України. Судовий збір з вимоги про зобов'язання Товариство вчинити дії покладається на позивача. З інших немайнових вимог судовий збір покладається на Товариство. Також на Товариство покладається судовий збір з вимоги про визнання права на частку. Судовий збір з вимоги про переведення прав та обов'язків покладається на Голоту Н.С..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «САЛОН-МОДА» (04116, м. Київ. вул. Коперника, 14, код 24735775) від 21.04.2008 р., оформлені пунктами 2, 3, 4 резолютивної частини протоколу № 2 від 21.04.2008 р..

3. Визнати недійсним статуту товариства з обмеженою відповідальністю «САЛОН-МОДА» (код 24735775), затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «САЛОН-МОДА» від 21.04.2008 р., державна реєстрація від 23.04.2008 р. (номер запису 10741050004011290).

4. Перевести на Савуляка Ігоря Миколайовича (02139, м. Київ, бульвар Перова, 38/1, кв. 48, код 2953315037) права і обов'язки покупця частки учасника товариства Дерінг Лариси Василівни, що складає 51% у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «САЛОН-МОДА» (04116, м. Київ, вул. Коперника, 14, код 24735775) вартістю 9180 грн..

5. Визнати право Савуляка Ігоря Миколайовича (02139, м. Київ, бульвар Перова, 38/1, кв. 48, код 2953315037) на частку 75,5% у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «САЛОН-МОДА» (04116, м. Київ. вул. Коперника, 14, код 24735775).

6. В іншій частині позову відмовити

7. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «САЛОН-МОДА» (04116, м. Київ. вул. Коперника, 14, код 24735775) на користь Савуляка Ігоря Миколайовича (02139, м. Київ, бульвар Перова, 38/1, кв. 48, код 2953315037) 4014,5 грн. судового збору.

8. Стягнути з Голоти Наталії Сергіївни (02125, м. Київ, бульвар Перова, буд. 24-а, кв. 40, ідентифікаційний номер 3324814288) на користь Савуляка Ігоря Миколайовича (02139, м. Київ, бульвар Перова, 38/1, кв. 48, код 2953315037) 1720,5 грн. судового збору.

9. Стягнути з Савуляка Ігоря Миколайовича (02139, м. Київ, бульвар Перова, 38/1, кв. 48, код 2953315037) до Державного бюджету України 341 грн. судового збору.

10. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду міста Києва у справі № 910/2752/13 від 13.05.2013 р..

Рішення підписано 26.06.2013 р..

Суддя С. А. Ковтун