cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" жовтня 2013 р. Справа№ 910/2752/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів: Гончарова С.А.
Майданевича А.Г.
за участю представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача-1: представник - Атаманчук Л.Р. - за довіреністю,
від відповідача-2: представник - Гулько Ж.В. - за довіреністю,
від третьої особи-2: представник - Гулько Ж.В. - за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Голоти Наталії Сергіївни
на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2013 р.
у справі №910/2752/13 (суддя Ковтун С.А.)
за позовом Савуляка Ігоря Миколайовича
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "САЛОН-МОДА", м. Київ,
2. Голоти Наталії Сергіївни,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: 1. Дерінг Лариса Василівна,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 2. Нечипоренко Ольга Миколаївна,
про визнання недійсними в частині рішення загальних зборів учасників від 21.05.2008 р., визнання недійсними пунктів 2.1 та 4.1 статуту товариства, переведення прав та обов'язків покупця частки у статутному капіталі товариства, визнання права на частку у статутному капіталі товариства та внесення змін до статуту товариства,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2013 р. Савуляк Ігор Миколайович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "САЛОН-МОДА", Голоти Наталії Сергіївни про визнання недійсним рішення зборів учасників Товариства від 21.04.2008 р.; визнання недійсними змін до статуту Товариства, затверджених рішенням загальних зборів учасників Товариства від 21.04.2008 р.; переведення на позивача прав та обов'язків покупця частки учасника Товариства Дерінг Лариси Василівни, що складає 51 % у статутному капіталі Товариства; визнання права позивача на частку 75,5 % у статутному капіталі Товариства; зобов'язання Товариство здійснити державну реєстрацію змін до статуту Товариства щодо складу учасників Товариства та розміру їх часток у статутному капіталі.
До початку розгляду судом першої інстанції справи по суті Савуляк Ігор Миколайович подав заяву про зміну предмету позову, в який просив:
- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Салон-мода" від 21.04.2008 р., оформлені пунктами 2, 3, 4 резолютивної частини протоколу № 2 від 21.04.2008 р.;
- визнати недійсними пункти 2.1 та 4.1 статуту Товариства (нова редакція), затвердженого рішенням загальних зборів учасників Товариства від 21.04.2008 р., державна реєстрація від 23.04.2008 р. (номер запису 10741050004011290) в частині включення до складу учасників Товариства Нечепоренко Наталії Сергіївни з часткою в статутному капіталі вартістю 9180,00 грн., що становить 51% статутного капіталу;
- перевести на учасника Товариства Савуляка Ігоря Миколайовича права і обов'язки покупця частки учасника товариства Дерінг Лариси Василівни, що складає 51% у статутному капіталі Товариства;
- визнати право Савуляка Ігоря Миколайвича на частку 75,5% у статутному капіталі Товариства;
- зобов'язати Товариство внести зміни до статуту Товариства щодо складу учасників Товариства та розміру їх часток у статутному капіталі (Савуляк Ігор Миколайович з часткою 75,5% вартістю 13590,00 грн., Нечипоренко Ольга Миколаївна з часткою 24,5% вартістю 4410,00 грн.) та здійснити державну реєстрацію таких змін.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.04.2008 р. Дерінг Лариса Василівна, як учасник товариства з обмеженою відповідальністю "САЛОН-МОДА", підписала заяву про передачу (відступлення) своєї частки у Товаристві Нечепоренко Наталії Сергіївні. Як вбачається з пункту 1 порядку денного протоколу загальних зборів учасників Товариства № 2 від 21.04. 2008 р. "Про вихід Дерінг Лариси Василівни зі складу учасників Товариства" та пункту 1 резолютивної частини цього протоколу, 21 квітня 2008 року відбулися загальні збори учасників Товариства, на яких Дерінг Лариса Василівна подала Товариству вищевказану заяву та по першому питанню порядку денного було розглянуто заяву Дерінг Лариси Василівни від 15 квітня 2008 року про вихід зі складу учасників Товариства та передачу її частки Нечепоренко Наталії Сергіївні і прийнято рішення виключити Дерінг Л.В. зі складу учасників Товариства. У той же час, за твердженням позивача, якщо б це було рішення про вихід учасника в розумінні вимог статті 148 ЦК України та статті 54 Закону України "Про господарські товариства" одночасно з вищевказаним рішенням про виключення Дерінг Л.В. зі складу учасників Товариства збори мали прийняти й рішення щодо виплати Дерінг Ларисі Василівні вартості частини майна, пропорційну її частці 51 % у статутному капіталі Товариства. Однак зборами учасників Товариства таке питання не вирішувалося взагалі. Наступним рішенням, яке прийняли збори Товариства, було рішення про перерозподіл частки Дерінг Лариси Василівни вартістю 9180,00 грн., що становить 51% статутного капіталу, на Нечепоренко Наталію Сергіївну. Як вважає позивач, даний перерозподіл є неправомірний, оскільки загальні збори учасників Товариства, що відбулися 21 квітня 2008 року, не приймали рішення про вхід Нечепоренко Наталії Сергіївни до складу засновників Товариства.
На думку позивача, вчинені Нечепоренко Наталією Сергіївною фактичні дії, а саме: її ознайомлення без будь-яких заперечень з протоколом зборів, підписання нею в той же день 21 квітня 2008 року, що і відбулися збори, статуту в новій редакції, як учасником Товариства, - свідчать про те, що вона погодилась прийняти частку Дерінг Лариси Василівни вартістю 9180,00 грн., що становить 51% статутного капіталу Товариства. 23 червня 2008 року Нечипоренко Н.С. здійснила внесок до статутного фонду Товариства у розмірі 9180 грн. і цього ж дня Товариство повернуло Дерінг Л.В. 9180 грн. як її внесок до статутного фонду. Оскільки Товариством не приймалось рішення про зміну розміру статутного фонду та рішення про виплату Дерінг Л.В. її частки, ці операції, на думку позивача, можуть кваліфікуватись як розрахунки між учасниками щодо відступлення частки в статутному фонді товариства. Отже, як зазначає позивач, відбулася купівля-продаж частки у статутному капіталі Товариства учасником особі, яка не була на той час учасником Товариства, що є порушенням переважного права позивача на купівлю частки у статутному капіталі Товариства.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2013 р. у справі №910/2752/13 позов задоволено частково, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "САЛОН-МОДА" від 21.04.2008 р., оформлені пунктами 2, 3, 4 резолютивної частини протоколу № 2 від 21.04.2008 р.
Визнано недійсним статут товариства з обмеженою відповідальністю "САЛОН-МОДА" (код 24735775), затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "САЛОН-МОДА" від 21.04.2008 р., державна реєстрація від 23.04.2008 р. (номер запису 10741050004011290).
Переведено на Савуляка Ігоря Миколайовича права і обов'язки покупця частки учасника товариства Дерінг Лариси Василівни, що складає 51% у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "САЛОН-МОДА" вартістю 9180 грн.
Визнано право Савуляка Ігоря Миколайовича на частку 75,5% у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "САЛОН-МОДА".
В іншій частині позову відмовлено.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "САЛОН-МОДА" на користь Савуляка Ігоря Миколайовича 4014,5 грн. судового збору.
Стягнуто з Голоти Наталії Сергіївни на користь Савуляка Ігоря Миколайовича 1720,5 грн. судового збору.
Стягнуто з Савуляка Ігоря Миколайовича до Державного бюджету України 341 грн. судового збору.
Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду міста Києва у справі № 910/2752/13 від 13.05.2013 р.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Голота Наталія Сергіївна звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що місцевий господарський суд не розглянув та не оцінив всі матеріали і обставини справи в їх сукупності.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що судом першої інстанції при розгляді справи правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно та всебічно досліджено та з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи, рішення місцевого господарського суду є законним та обґрунтованим.
Представник відповідача-2, який також є представником третьої особи-2 в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив.
До Київського апеляційного господарського суду від представник позивача надійшла телеграма, в якій фактично міститься клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з раптовою хворобою представника позивача.
Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів дійшла висновку про його відхилення з наступних підстав.
Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Так, доказів того, що позивач особисто не в змозі прийняти участь в судовому засіданні не подано, а хвороба представника позивача не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, так як в даному випадку позивач мав можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України та забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника.
Неявка представника позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників відповідача-1, відповідача-2 та третьої особи-2, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.03.1999 р. Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією було зареєстроване товариство з обмеженою відповідальністю "САЛОН-МОДА" (далі - Товариство).
Відповідно до статуту Товариства, затвердженого протоколом № 1 зборів учасників Товариства від 21.10.2005 р., учасниками Товариства були:
Савуляк Ігор Миколайович - власник частки вартістю 4410,00 грн., що становить 24,5% статутного капіталу;
Нечепоренко Ольга Миколаївна - власник частки вартістю 4410,00 грн., що становить 24,5% статутного капіталу;
Дерінг Лариса Василівна - власник частки 9180,00 грн., що становить 51% статутного капіталу.
15.04.2008 р. Дерінг Лариса Василівна підписала заяву про передачу (відступлення) своєї частки в статутному фонді Товариства в розмірі 51% (в грошовому вираженні 9180 грн.) гр. Нечепоренко Наталії Сергіївні. Справжність підпису Дерінг Лариси Василівни на вказаній заяві було засвідчено нотаріально 15.04.2008 р. державним нотаріусом Першої київської нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за № 7-568.
21.04.2008 р. відбулися загальні збори учасників Товариства, оформлені протоколом № 2, з наступним порядком денним:
1. Про вихід Дерінг Лариси Василівни зі складу учасників Товариства.
2. Про вхід Нечепоренко Наталії Сергіївни.
3. Про перерозподіл статутного капіталу Товариства у розмірі 18000 грн.
4. Про затвердження нової редакції статуту Товариства.
5. Про уповноваження особи провести дії щодо державної реєстрації нової редакції статуту Товариства.
За результатами розгляду питань порядку денного учасники прийняли рішення:
1. Виключити Дерінг Ларису Василівну зі складу учасників Товариства.
2. Перерозподілити статутний капітал Товариства у розмірі 18000 грн. наступним чином:
Савуляк Ігор Миколайович - власник частки вартістю 4410,00 грн., що становить 24,5% статутного капіталу;
Нечепоренко Ольга Миколаївна - власник частки вартістю 4410,00 грн., що становить 24,5% статутного капіталу;
Нечепоренко Наталія Сергіївна - власник частки 9180,00 грн., що становить 51% статутного капіталу.
3. Затвердити статут Товариства в новій редакції.
4. Уповноважити директора Дерінг Ларису Василівну провести дії щодо державної реєстрації нової редакції статуту Товариства.
Крім того, у вказаному протоколі зазначено: «По всіх питаннях голосували «за» одноголосно».
23.04.2008 р. Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією проведено державну реєстрацію статуту Товариства в новій редакції, згідно з п. 2.1 якого учасниками Товариства є:
Савуляк Ігор Миколайович - власник частки вартістю 4410,00 грн., що становить 24,5% статутного капіталу;
Нечепоренко Ольга Миколаївна - власник частки вартістю 4410,00 грн., що становить 24,5% статутного капіталу;
Нечепоренко Наталія Сергіївна - власник частки 9180,00 грн., що становить 51% статутного капіталу.
Відповідно до п. 4.1 статуту Товариства в новій редакції, для забезпечення діяльності Товариства за рахунок внесків учасників створено статутний капітал Товариства у розмірі 18000 грн., що розподіляється на наступні частки:
Савуляк Ігор Миколайович є власником частки вартістю 4410,00 грн., що становить 24,5% статутного капіталу;
Нечепоренко Ольга Миколаївна є власником частки вартістю 4410,00 грн., що становить 24,5% статутного капіталу;
Нечепоренко Наталія Сергіївна є власником частки 9180,00 грн., що становить 51% статутного капіталу.
23.06.2008 р. за прибутковим касовим ордером № 89 (серія 12 АААБ 649539) від 23.06.2008 р. Нечепоренко Наталії Сергіївни прийнято 9180,00 грн. як внесок до статутного капіталу Товариства. Цього ж дня за видатковим касовим ордером № 70 (Серія 12 АААБ 314771) Товариством виплачено Дерінг Ларисі Василівні 9180,00 грн. як повернення частки внеску в статутний фонд. Вказані ордери занесені до журналу реєстрації прибуткових та видаткових касових документів за 2008 рік.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов до наступних висновків:
- виходячи з наявного протоколу № 2 від 21.04.2008 р., незважаючи на те, що питання про вхід Нечепоренко Н.С. до складу засновників Товариства було внесено до порядку денного, за результатами його розгляду рішення щодо нього прийнято не було. Отже, за відсутності рішення Товариства щодо прийняття Нечипоренко Н.С. до складу учасників відсутні правові підстави вважати набуття нею даного статусу.
- у Товариства не виникло жодних обов'язків щодо виплати частки Дерінг Л.В. та прав на отримання коштів від Нечепоренко Н.С.. Дії останніх, які пов'язані з внесенням 23.06.2008 р. за прибутковим касовим ордером № 89 (серія 12 АААБ 649539) Нечепоренко Наталією Сергіївною 9180,00 грн. як внесок до статутного капіталу Товариства та виплатою Товариством цього ж дня за видатковим касовим ордером № 70 (Серія 12 АААБ 314771) Дерінг Ларисі Василівні 9180,00 грн. як повернення частки внеску в статутний фонд, суд першої інстанції оцінив як дії щодо розрахунку за відступлення частки у статутному капіталі Товариства. А тому передача частки мала місце внаслідок оплатного правочину, тобто договору купівлі-продажу.
- вимоги, на які позовна давність не поширюється, передбачені ст. 268 Цивільного кодексу України, серед яких вимоги, що випливають з порушення особистих немайнових прав. Право участі у товаристві є особистим немайновим правом (ч. 1 ст. 100 Цивільного кодексу України), у зв'язку з чим позовна давність не поширюється на вимоги про визнання недійсними рішень та статуту.
Однак, колегія суддів з даними твердженнями погодити не можне з огляду на наступне.
Згідно протоколу № 2 від 21.04.2008 р. питання про вхід Нечепоренко Н.С. до складу засновників Товариства було внесено до порядку денного під номером «2». В протоколі вказано «По всіх питаннях голосували «за» одноголосно. Також прийнято рішення щодо перерозподілу статутного капіталу у тому числі і на Нечипоренко О.М. (після зміни прізвища - Голота). Отже, стверджувати, що питання про вхід Нечепоренко Н.С. не розглянуто, у суду першої інстанції не було підстав.
Статут юридичної особи, згідно приписів частини 2 статті 20 Господарського кодексу України є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту.
Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" вказав, що підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Так, позивач не надав доказів невідповідності вимогам чинного законодавства статуту, затвердженого рішенням загальних зборів учасників ТОВ "САЛОН-МОДА" від 21.04.2008.
Посилання позивача на помилковість мотивів голосування ним за рішення про затвердження спірного статуту з новим складом учасників та розподілом статутного капіталу не можуть бути підставою для визнання статуту недійним, оскільки не підтверджені жодним доказом.
Оцінивши в сукупності заяву Дерніг Л.В. від 15.04.2008 про передачу (відступлення) своєї частки в статутному фонді товариства та зміст протоколу № 2 загальних зборів учасників товариства від 21.04.2008 колегія суддів зазначає, що передача частки у статутному капіталі Товариства Нечепоренко (Голоті) Н.С. відбулась на підставі закріпленого у статуті перерозподілу часток статутного капіталу, пов'язаному із виходом Дерінг Л.В. та прийняттям до товариства нового учасника - Нечепоренко Наталії Сергіївни.
Водночас дії, пов'язані з внесенням 23.06.2008 за прибутковим касовим ордером № 89 (серія 12 АААБ 649539) Нечепоренко Наталією Сергіївною 9180,00 грн. як внесок до статутного капіталу Товариства та виплатою Товариством цього ж дня за видатковим касовим ордером № 70 (Серія 12 АААБ 314771) Дерінг Ларисі Василівні 9180,00 грн. як повернення внеску в статутний фонд жодним чином не свідчать про укладення між ними договору купівлі-продажу, оскільки розрахунки здійснювались між Дерінг Л.В. та Товариством, між Товариством і Нечепоренко Н.С.
Згідно до ч. 3 ст. 53 ЗУ "Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права.
Рішення загальних зборів від 21.04.2008, за які також проголосував і позивач, свідчать про досягнення домовленості між учасниками передати частку Дерінг Л.В. новоприйнятому учаснику товариства Нечепоренко Н.С.
Зміст оскаржуваних рішень та затвердженого на зборах статуту, наступні дії Деринг, Нечепоренко та Савуляк не дають підстав для висновку про порушення прав позивача, оскільки не доводять хибність мотивів голосування позивача за передачу частки у розмірі 51% статутного капіталу Товариства Нечепоренко Н.С.
Колегія суддів також вказує на помилковість висновку суду першої інстанції про початок перебігу строку позовної давності з огляду на присутність Савуляка І.М. на загальних зборах Товариства 21.04.2008 р. та його участь у голосуванні за оспорювані рішення, а також перебування з 16.11.2010 р. на посаді директора Товариства, що давало можливість довідатись про можливе порушення його корпоративних прав. Крім того, даний спір стосується майнових прав позивача на частку іншого учасника, а не особистого немайнового права участі позивача в Товаристві.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, позовні вимоги Савуляка І.М. є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи внаслідок чого порушив норми матеріального права.
Згідно п. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.
Відповідно до приписів п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з позивача на користь відповідача-2 підлягає стягненню сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги.
30.07.2013 р. через канцелярію Київського апеляційного господарського суду від представника апелянта надійшло клопотання, в якому останній просить у разі задоволення апеляційної скарги скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2013 р. у даній справі.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла до висновку про його задоволення з наступних підстав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2013 р. вжито заходів до забезпечення позову шляхом заборони Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації до набрання рішенням по даній справі законної сили вчиняти реєстраційні дії шляхом внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо товариства з обмеженою відповідальністю "САЛОН-МОДА", а також заборони товариству з обмеженою відповідальністю "САЛОН-МОДА" вчиняти дії щодо відчуження майна товариства з обмеженою відповідальністю "САЛОН-МОДА" на суму, що становить 50 і більше відсотків майна даного товариства.
У відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.
Згідно з частиною першою статті 99 і частиною першою статті 101 названого Кодексу апеляційний господарський суд повторно розглядає справу за правилами розгляду справ у першій інстанції (з урахуванням деяких особливостей).
Системний аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про наявність у апеляційного господарського суду права на скасування забезпечення позову й за відсутності апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду про таке забезпечення. (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 29.09.2009 р. N 01-08/530 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» із змінами і доповненнями).
Отже, враховуючи відмову у задоволенні позову, подальше застосування заходів забезпечення позову є недоцільним.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Голоти Наталії Сергіївни задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2012 р. у справі № 910/2752/13 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким у позові Савуляка Ігоря Миколайовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "САЛОН-МОДА", Голоти Наталії Сергіївни про визнання недійсними в частині рішення загальних зборів учасників від 21.05.2008 р., визнання недійсними пунктів 2.1 та 4.1 статуту товариства, переведення прав та обов'язків покупця частки у статутному капіталі товариства, визнання права на частку у статутному капіталі товариства та внесення змін до статуту товариства відмовити повністю.
4. Заяву Голоти Наталії Сергіївни про скасування заходів забезпечення позову задовольнити.
5. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2013 р. у справі №910/2752/13.
6. Стягнути з Савуляка Ігоря Миколайовича (02139, м. Київ, бульв. Перова, 38/1, кв. 48, ідентифікаційний номер 2953315037) на користь Голоти Наталії Сергіївни (02125, м. Київ, бульв. Перова, 24-а, кв. 40, ідентифікаційний номер 33248142288) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 441 (три тисячі чотириста сорок один) грн.
7. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
8. Матеріали справи № 910/2752/13 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Куксов В.В.
Судді Гончаров С.А.
Майданевич А.Г.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2013 |
Оприлюднено | 16.10.2013 |
Номер документу | 34139910 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Куксов В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні