ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
17 квітня 2014 року Справа № 910/2752/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіСеліваненка В.П., суддів:Бакуліної С.В., Добролюбової Т.В., Малетича М.М., Удовиченка О.С., розглянувши заявуОСОБА_6 про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 19.12.2013 у справі№ 910/2752/13 за позовомОСОБА_7 до: 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Салон-Мода"; 2) ОСОБА_6, треті особи: 1) ОСОБА_8; 2) ОСОБА_9, провизнання недійсними в частині рішення загальних зборів, визнання недійсними пунктів статуту, переведення прав та обов'язків покупця частки у статутному капіталі товариства, визнання права на частку у статутному капіталі товариства та внесення змін до статуту товариства,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_7 звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Салон-Мода" та ОСОБА_6 (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Салон-Мода" від 21.04.2008, оформленого пунктами 2, 3, 4 резолютивної частини протоколу від 21.04.2008 № 2; визнання недійсними пунктів 2.1 та 4.1 статуту товариства (нова редакція), затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства від 21.04.2008, державна реєстрація від 23.04.2008 (номер запису 10741050004011290) у частині включення до складу учасників товариства ОСОБА_6 з часткою в статутному капіталі вартістю 9180,00 грн., що становить 51% статутного капіталу; переведення на учасника товариства ОСОБА_7 прав і обов'язків покупця частки учасника товариства ОСОБА_8, що складає 51% у статутному капіталі товариства; визнання права ОСОБА_7 на частку 75,5% у статутному капіталі товариства; зобов'язання товариства внести зміни до статуту товариства щодо складу учасників товариства та розміру їх часток у статутному капіталі (ОСОБА_7 з часткою 75,5% вартістю 13590,00 грн., ОСОБА_11 з часткою 24,5% вартістю 4410,00 грн.) та здійснення державної реєстрації таких змін.
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.05.2013 у справі № 910/2752/13 позов задоволено частково: визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Салон-Мода" від 21.04.2008, оформлені пунктами 2, 3, 4 резолютивної частини протоколу № 2 від 21.04.2008; визнано недійсним статут товариства з обмеженою відповідальністю "Салон-Мода", затверджений рішенням загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Салон-Мода" від 21.04.2008, державна реєстрація від 23.04.2008; переведено права і обов'язки покупця частки учасника товариства ОСОБА_8, що складає 51 % у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Салон-Мода" вартістю 9 180 грн., на ОСОБА_7; визнано право ОСОБА_7 на частку 75,5 % у статутному капіталі ТОВ "Салон-Мода"; в іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2013 у справі № 910/2752/13 рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2013 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.12.2013 у справі № 910/2752/13 постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2013 скасовано, а рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2013 залишено в силі.
ОСОБА_6 звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 19.12.2013 у справі № 910/2752/13, в якій просить скасувати зазначену постанову Вищого господарського суду України, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2013 залишити без змін.
Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 09.03.2010 у справі № 10/275/08, від 11.06.2012 у справі № 5002-26/4790-2011, від 09.07.2012 у справі № 6/180пн-к/2011, від 03.09.2009 у справі № 11/274, від 20.01.2011 у справі № 38/29-10 мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції положень статей 100, 147, 268, 362 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 53 Закону України "Про господарські товариства", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.03.2014 у справі № 910/2752/13 заявнику було надано строк до 25.04.2014 для усунення недоліків, допущених при оформленні заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 19.12.2013.
Заявником усунуто недоліки у встановлений строк.
Згідно з частиною третьою статті 111 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі якщо заявник усунув недоліки заяви в установлений строк, вона вважається поданою в день первинного її подання до Вищого господарського суду України.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України вважає за необхідне відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
У постанові від 19.12.2013 у справі № 910/2752/13, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову в частині визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, визнання недійсним статуту товариства, переведення прав і обов'язків покупця частки у статутному капіталі товариства та визнання права на частку у статутному капіталі. При цьому суд касаційної інстанції виходив із встановлених судом обставин справи стосовно того, що: на загальних зборах учасників товариства не розглядалося питання і не приймалося рішення щодо виплати виключеному учаснику вартості його частини майна у статутному капіталі господарського товариства і не приймалося рішення щодо прийняття іншого учасника до складу учасників товариства; волевиявлення виключеного учасника було спрямоване на відчуження своєї частки в господарському товаристві третій особі, яка не була його учасником; товариство не є стороною правовідносин, пов'язаних з передачею спірної частки, і у нього відсутній обов'язок щодо виплати вартості частки учаснику товариства або прийняття коштів, що відповідають вартості цієї частки, від третіх осіб, оскільки перерозподіл часток відбувся внаслідок заяви виключеного учасника про передачу його частки третій особі шляхом її відступлення внаслідок укладення договору купівлі-продажу; позивач має переважне право на купівлю частки виключеного учасника товариства, оскільки інший учасник товариства не скористався своїм правом на її придбання.
Водночас у постанові від 09.03.2010 у справі № 10/275/08 суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, виходячи із встановлених судом обставин справи стосовно того, що: зборами учасників товариства прийнято до його складу нового учасника та здійснено перерозподіл статутного фонду товариства шляхом надання йому частки у статутному капіталі товариства у розмірі 15 відсотків статутного капіталу за рахунок зменшення частки позивача до 5 відсотків; позивач був присутній на спірних загальних зборах товариства, був обізнаний про прийняті рішення, не заперечував проти прийняття таких рішень та за ухвалені рішення голосували всі учасники товариства одноголосно; в подальшому позивач брав участь в управлінні товариством як учасник товариства із часткою у 5 відсотків статутного капіталу. Крім того, суд касаційної інстанції зазначив про помилковість застосування судом апеляційної інстанції позовної давності, оскільки відсутність порушення права, на захист якого подано позов, є підставою для відмови у позові.
У постанові від 11.06.2012 у справі № 5002-26/4790-2011 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, визнання недійсним статуту товариства у новій редакції та визнання недійсними змін до установчих документів товариства. При цьому суд касаційної інстанції виходив із встановлених судами обставин справи стосовно того, що за наявності матеріально-правових підстав для визнання рішення загальних зборів та нових редакцій статутів відповідача недійсними суди попередніх інстанцій, врахувавши наявність заяви відповідача про застосування позовної давності, правомірно відмовили у задоволенні позову у зв'язку зі спливом позовної давності щодо пред'явленої вимоги.
У постанові від 09.07.2012 у справі № 6/180пн-к/2011 суд касаційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову про переведення прав та обов'язків покупця акцій, виходячи із встановлених судом обставин справи стосовно того, що: акціонери товариства повідомили про намір продати належні їм на праві приватної власності акції товариства, про що повідомлено всіх акціонерів, чим дотримано переважне право акціонерів на придбання акцій; заяв від акціонерів товариства про викуп акцій не надходило, у зв'язку з чим акції були запропоновані для викупу особі, яка звернулася до товариства із відповідною заявою. Крім того, суд касаційної інстанції, виходячи із встановлених обставин справи, зазначив про необґрунтованість вимог позивача та про порушення встановленої законом позовної давності.
У постанові від 03.09.2009 у справі № 11/274 суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, виходячи із встановлених судом обставин справи стосовно того, що позивачем доведено порушення відповідачем його суб'єктивного права, проте оскаржені позивачем збори учасників товариства мали місце до набрання чинності Цивільним кодексом України, а згідно з положеннями Цивільного кодексу Української РСР (1963 року) строк позовної давності сплинув, а заяви про його поновлення до місцевого господарського суду позивачем подано не було.
У постанові від 20.01.2011 у справі № 38/29-10 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, скасування державної реєстрації змін до статуту товариства та зобов'язання вчинити певні дії, виходячи із встановлених судами обставин справи стосовно того, що позивач звернувся до суду з позовом після закінчення позовної давності, проте із заявою поновити позовну давність до суду останній не звертався, в той час як відповідачами заявлено про застосування позовної давності.
Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права в подібних правовідносинах, оскільки суд касаційної інстанції прийняв різні за змістом судові рішення внаслідок оцінки різних доказів та визнання різних фактичних даних і обставин у різних справах, однаково розуміючи зміст норм матеріального права щодо строку позовної давності.
За таких обставин відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Також ОСОБА_6 подано заяву про повернення помилково сплаченого за реквізитами Вищого господарського суду України судового збору за квитанціями від 13.03.2014 № 396/з11 та від 13.03.2014 № 396/з12, яка підлягає задоволенню, а помилково сплачений судовий збір - поверненню.
Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Відмовити ОСОБА_6 у допуску справи № 910/2752/13 до провадження Верховного Суду України.
Повернути ОСОБА_6 з державного бюджету України 852 (вісімсот п'ятдесят дві) грн. 60 коп. судового збору, сплаченого згідно з квитанцією від 13.03.2014 № 396/з11, та 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. судового збору, сплаченого згідно з квитанцією від 13.03.2014 № 396/з12.
Головуючий суддя В. Селіваненко Судді С. Бакуліна Т. Добролюбова М. Малетич О. Удовиченко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 17.04.2014 |
Оприлюднено | 20.05.2014 |
Номер документу | 38746558 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Селіваненко В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні