Рішення

від 05.06.2013 по справі 905/2724/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ   83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46 Р І Ш Е Н Н Я    іменем України 05.06.2013р.                                                                                                      Справа № 905/2724/13                                Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю., розглянувши матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Євроімпекс”           м. Київ до Приватного підприємства “Карбоком” м.Донецьк про  стягнення заборгованості у розмірі 24761,29 грн., пені у розмірі 6357,20 грн., 3% річних у розмірі 1233,23 грн. Представники сторін:    від позивача: не з'явився від відповідача: не з'явився                                                       СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія Євроімпекс”               м. Київ звернулось до господарського суду з позовними вимогами до Приватного підприємства “Карбоком” м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 24761,29 грн., пені у розмірі 6357,20 грн., 3% річних у розмірі 1233,23 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору №07/11 від 19.01.2011р., позивач зобов'язався продати відповідачу сировину для харчової промисловості, а відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити товар, однак свої зобов'язання відповідач не виконав, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 24761,29 грн. Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 530, 625, 655, 664, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 15, 22, 54 Господарського процесуального кодексу України, ст. 173, 175, 193, 216, 712 Господарського кодексу України. Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, 03.06.2013р. через канцелярію господарського суду Донецької області надав  клопотання про розгляд справи за його відсутністю. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду від 15.05.2013р. не виконав, про поважні причини неявки не повідомив. Розглянувши надані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд В С Т А Н О В И В: Як на підставу позовних вимог, позивач посилається на договір № 07/11 від 19.01.2011р. Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія Євроімпекс” м. Київ (Продавець) та Приватним підприємством “Карбоком” м.Донецьк (Покупець) укладено договір №07/11 від 19.01.2011р. або від 19.01.2010р. В завіреної копії договору № 07/11 не має можливості визначити рік, коли був укладений даний договір. У судові засіданні представник позивача не з'являвся, оригінали документів доданих до позовної заяви (для огляду) не надав, у зв'язку з чим судом не було оглянуто оригінал договору  №07/11. Розділом 1 визначено предмет договору. Розділом 3 договору визначено порядок розрахунків. Пунктом 8.2 Договору передбачено, що цей договір вступає в силу з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2013р. Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).     У відповідності приписів ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:  договори та інші правочини.     Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Договір №07/11 від 19.01.2011р., або від 19.01.2010р. укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором купівлі – продажу, який підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України. Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що  одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Як зазначає позивач, на виконання умов договору № 07/11, ним було поставлено товар відповідачу, що підтверджується видатковими накладними: №РН-0001435 від 13.07.2011р. на суму 3866,82 грн. та №РН-0001429 від 12.07.2011р. на суму 22884,47 грн. Видаткова накладна №РН-0001429 від 12.07.2011р. не підписана представником відповідача та не скріплена печаткою підприємства відповідача. У видатковій накладній №РН-0001435 від 13.07.2011р., в графі «замовлення» зазначено рахунок – фактуру  № СФ-0001484 від 13.07.2011р.( а.с.19) Також, у видатковій накладній №РН-0001429 від 12.07.2011р. в графі «замовлення» зазначено рахунок – фактуру  №СФ-0001477 від 12.07.2011р.( а.с.20) Ухвалою від 15.05.2013р., суд зобов`язав позивача надати належним чином завірені копії рахунків-фактур: № СФ-0001484 від 13.07.2011р. та №СФ-0001429 від 12.07.2011р. та докази часткової оплати відповідачем заборгованості у розмірі 2000,00 грн. Надані позивачем рахунки – фактури: № СФ-0001484 від 13.07.2011р. та №СФ-0001477 від 12.07.2011р. не є належними доказами по справі, оскільки в даних рахунках – фактурах не має посилання на договір №07/11 від 19.01.2011р. або від 19.01.2010р., який є підставою заявлених позовних вимог. Надане позивачем до матеріалів справи платіжне доручення №31 від 06.04.2012р., (як доказ часткової оплати відповідачем отриманого товару) також не може бути належним доказом по справі, оскільки в графі «призначення платежу» зазначено «оплата за екстракти згідно рахунку №СФ-0000471 від 18.03.2011р.» Таким чином, не вбачається, що відповідач частково оплатив заборгованість саме на підставі договору №№07/11. Тобто, з наданих позивачем видаткових накладних №РН-0001435 від 13.07.2011р. та №РН-0001429 від 12.07.2011р., рахунків – фактур № СФ-0001484 від 13.07.2011р. та №СФ-0001477 від 12.07.2011р. та платіжного доручення № 31 від 06.04.2012р. не вбачається, що товар був поставлений позивачем  та відповідач частково оплатив продукцію, саме за договором №07/11. Крім того, квитанції про прийняття вантажу: №К3-547905 та №К3-547376 не є належними доказами по справі, оскільки в даних квитанціях зазначено «договір №К3-4», який не є підставою заявлених позовних вимог. ( а.с. 21) Акт звірки станом на 31.12.2011р., на який посилається позивач, в обгрунтування позовних вимог також не може бути належним доказом по справі, оскільки в даному акті не зазначені підстави, за якими відповідач здійснював оплату позивачу. ( а.с 22) Також, позивачем були надані акти звірки станом на 31.10.2012р. (.а.с.23) станом на 15.04.2013р. ( а.с.38), 21.05.2013р., але дані акти не можуть бути належними доказами по справі, оскільки вони підписані у односторонньому порядку, зі сторони позивача та скріплені печатками позивача. Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку  позивач не довів суду належними засобами доказування факт наявності між сторонами фактичних правовідносин з купівлі-продажу товару саме на виконання умов договору №07/11. Враховуючи викладене, господарський суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості у розмірі 24761,29 грн., у зв'язку з недоведеністю та необґрунтованістю. Оскільки, суд відмовив у задоволенні щодо стягнення заборгованості у розмірі 24761,29 грн., то також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 6357,20 грн., 3% річних у розмірі 1233,23 грн., На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-                                                                     В И Р І Ш И В:   У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Євроімпекс»  м. Київ до Приватного підприємства «Карбоком» м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 24761,29 грн., пені у розмірі 6357,20 грн., 3% річних у розмірі 1233,23 грн. відмовити. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.                                              Суддя                                                                                                               О.Ю. Філімонова                                                                                                                                                               Дата складання та підписання повного тексту рішення 10.06.2013р. Надруковано 4 примірника: 1-до справи 2-позивачу 1-відповідачу