Рішення

від 18.06.2013 по справі 901/1171/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.06.2013Справа №901/1171/13

За позовом комунального підприємства "Щолкіно-Азов" (а/я 21, буд. 3, м. Щолкіно, Ленінський район, АР Крим, 98213)

до відповідача - приватного акціонерного товариства "Східно-Кримська енергетична компанія" (а/я 1, м. Щолкіно, Ленінський район, АР Крим, 98213)

про стягнення 16 065,04 грн.

Суддя І.І. Дворний.

Представники:

від позивача - Кліменкова Н.В, довіреність №31 від 09.01.2013, представник;

від відповідача - Вільгард В.М, довіреність №03/1724 від 12.07.2011, представник.

Суть спору : комунальне підприємство "Щолкіно-Азов" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою про стягнення з приватного акціонерного товариства "Східно-Кримська енергетична компанія" на свою користь 16064,04 грн. заборгованості за надані послуги та понесені позивачем судові витрати.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 173, 174, 198, 199, 216-218, 223 Господарського кодексу України, статті 625 Цивільного кодексу України, положеннях Господарського процесуального кодексу України та мотивовані тим, що комунальне підприємство "Щолкіно-Азов", не зважаючи на ухилення відповідача підписувати договір про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, фактично надавало послуги по утриманню будівель, споруд та прибудинкової території. Після укладення договору про надання послуг №27 від 23 березня 2012 року відповідач продовжував ухилятись від оплати наданих послуг, що призвело до виникнення заборгованості, несплата якої у добровільному порядку послугувала підставою для звернення позивача до суду з вимогами про її примусове стягнення з нарахованими на суму заборгованості інфляційними втратами та 3% річних.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 березня 2013 року позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження по справі.

Відповідач, не погоджуючись з заявленими позовними вимогами, 23 квітня 2013 року надав суду відзив на позовну заяву, у якому вказав, що позивачем не вказано жодних підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України відповідно до яких могли виникнути зобов'язання з надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій між приватним акціонерним товариством "Східно-Кримська енергетична компанія" та позивачем у період з 01 лютого 2010 року по 23 березня 2012 року.

Відповідач наполягає на тому, що тільки після укладання сторонами договору №27 від 23 березня 2012 року з Протоколом узгодження розбіжностей між сторонами виникли взаємні зобов'язання. Укладений договір не містить застереження про те, що його умови застосовуються до відносин, що виникли до його укладення.

Приватне акціонерне товариство "Східно-Кримська енергетична компанія" звертає увагу суду на те, що позивачем разом з позовною заявою не надано суду підписаних відповідачем актів прийому надання послуг передбачених договором та пояснює, що товариство неодноразово повертало позивачу акти прийому наданих послуг у зв'язку з їх невідповідністю вимогам договору №27. Також, товариством направлялись на адресу позивача акти-претензії про неналежне надання або ненадання послуг.

За переконанням відповідача, у зв'язку з тим, що акти приймання наданих послуг за період серпень 2012 року - лютий 2013 року підписувались з запереченнями щодо невиконання або неналежного виконання послуг, то сума до сплати за послуги, надані в період з березня 2012 року по 28 лютого 2013 року, підлягає зменшенню на вартість ненаданих або неналежним чином наданих послуг.

З метою витребування додаткових доказів по справі суд в порядку приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладав про що 23 квітня 2013 року виніс відповідну ухвалу.

27 травня 2013 року від відповідача по справі надійшли письмові пояснення щодо ненадання позивачем в повному обсязі послуг по утриманню будинків і прибудинкових територій відповідно до договору №27 від 23 березня 2012 року в період з 23 березня 2012 року по 28 лютого 2013 року. Вказані пояснення прийняті судом до розгляду.

За клопотанням представника відповідача від 27 травня 2013 року судом в порядку приписів статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів, про що винесено відповідну ухвалу.

27 травня 2013 року по справі оголошувалась перерва.

У судове засідання, що відбулось 18 червня 2013 року з'явився представник позивача, який наполягав на задоволенні позовних вимог та надав суду додаткові докази на підтвердження надання послуг відповідачу у спірний період. Вказані документи прийняті судом до розгляду. Представник відповідача, у свою чергу, проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, надані у судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2012 року комунальне підприємство "Щолкіно-Азов" (за договором виконавець) та приватне акціонерне товариство "Східно-Кримська енергетична компанія" (за договором споживач) уклали договір №27 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з протоколом узгодження розбіжностей від 14 березня 2012 року до договору №27.

Предметом цього договору є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - послуги) у житловому будинку (гуртожитку) №40, кв. № 1, 2, 3, 4, 5 , будинок №41 кв. 2 - (загальна площа 378 кв.м.) у м. Щолкіно, а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором (пункт 1 договору).

У пункті 2 договору сторони узгодили, що виконавець надає послуги відповідно до встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг, копія якого додається до цього договору.

Розмір щомісячної плати за надані послуги на дату укладення цього договору відповідно до пункту 3 становить 669,06 грн. (розрахунок додається).

Пільги у відповідача з оплати послуг відсутні.

Умови оплати спожитих послуг узгоджені сторонами у пунктах 5-9 договору. Так, розрахунковим періодом є календарний місяць, платежі вносяться не пізніше ніж до 10 числа місяця, що наступає за розрахунковим. Послуги оплачуються в готівковій або безготівковій формі на підставі підписаного сторонами акту приймання-надання послуг та виставленого рахунку. Акт приймання послуг готується виконавцем з переліком фактично наданих за розрахунковий період послуг з урахуванням пункту 2 договору. При цьому, плата вноситься на розподільчий рахунок виконавця.

Пунктом 11 договору сторони закріпили обов'язки споживача, зокрема, оплачувати послуги в установлений цим договором строк, проводити за рахунок власних коштів ремонт квартири (житлового приміщення у гуртожитку), нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку), своєчасно проводити підготовку квартири (житлового приміщення у гуртожитку), нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку) та технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період, тощо.

Виконавець, у свою чергу, зобов'язаний забезпечувати своєчасне надання послуг належної якості згідно з законодавством, подавати споживачу в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік послуг, структуру тарифу, загальну суму місячного платежу, норми споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості, утримувати внутрішньобудинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установлені законодавством строки, тощо.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2012 року. У разі, коли за місяць до закінчення дії цього договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду цей договір вважається щороку продовженим (пункт 20 договору).

Також, сторони вирішили додати до договору копію рішення виконавчого комітету Щолкінської міської ради від 18 листопада 2011 року №1 з копією додатку №1 до рішення, копію «Фіксованих розмірів оплати за утримання будинків та прибудинкових територій по м. Щолкіно без обліку приладів тепла».

Матеріали справи містять копію рішення №1 позачергової 45 сесії п'ятого скликання від 10 квітня 2009 року «Про затвердження тарифів на комунальні послуги за утримання будівель та споруд та прибудинкових територій м. Щолкіно» яким затверджено тарифи на комунальні послуги з утримання будівель та споруд та прибудинкових територій м. Щолкіно у розмірі:

- житлові будинки упоряджені з повним складом інженерного обладнання з ліфтами у розмірі 1,50 грн. за 1 кв.м. загальної площі житла у місяць;

- житлові будинки упоряджені з повним складом інженерного обладнання без ліфтів у розмірі 0,98 грн. за 1 кв.м.

Згідно постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим №95 від 25 березня 2004 року директором комунального підприємства "Щолкіно-Азов" затверджено гарантований перелік робіт по обслуговуванню будинків та прибудинкових територій.

Міським головою м. Щолкіно та директором комунального підприємства "Щолкіно-Азов" також узгоджено та затверджено фіксовані розміри оплати за утримання будівель та споруд та прибудинкових територій м. Щолкіно.

28 листопада 2011 року виконавчим комітетом Щолкінської міської ради прийнято рішення №1 «Про затвердження тарифів на комунальні послуги за утримання будівель та споруд та прибудинкових територій м. Щолкіно» яким затверджено тариф на комунальні послуги з утримання будівель та споруд та прибудинкових територій м. Щолкіно будинки №№ 1, 1А, гурт. №2, гурт. № 3, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 14, 19, 21, 22, 27, 28, 29,30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 40, 41, 42А, 42Б, 43, 44, 44А, 45, 47,48 А, 48В, 49, 52, 53, 54, 55, 57, 57А, 57Б, 59, 60, 60А, 60Б, 60В, 63, 77, 78, 78В-2, 78В-3, 86, 48, 82Б, 82В, 85, 86А, 88, 89, 90, 91/1, 91/2, 92, 9 3, 94, 94А, 97, 98, 99, 101/1, 101/2, 102, 103, 105 , 105А, гурт. 5 корпусу №№ 12; 13, 15, 16, 18 типу «Берлін» у розмірі:

- житлові будинки упорядковані з повним складом інженерного обладнання, без приладів обліку тепла, без ліфтів - 1,77 грн. за 1 кв.м загальної площі житла в місяць;

- утримання та обслуговування ліфтів - 0,68 грн. за 1 кв.м загальної площі житла в місяць.

Затверджені тарифи у відповідності до статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вводяться в дію через 30 днів після опублікування в засобах масової інформації.

Також, матеріали справи містять додаток №1 до названого рішення - перелік робіт та послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій м. Щолкіно.

На виконання умов договору сторонами складено акти приймання наданих послуг, що містять звіт по експлуатаційним витратам та загальну вартість робіт (з ПДВ), зокрема №ОУ-0000700 за березень 2012 року на суму 194,24 грн., №ОУ-0001201 за квітень, травень 2012 року на суму 1338,12 грн., №ОУ-0001787 за червень, липень 2012 року на суму 1338,12 грн., №ОУ-0002067 за серпень 2012 року на суму 669,06 грн., №ОУ-0002226 за вересень 2012 року на суму 669,06 грн., №ОУ-0002496 за жовтень 2012 року на суму 669,06 грн., №ОУ-0002761 за листопад 2012 року на суму 669,06 грн., №ОУ-0002996 за грудень 2012 року на суму 669,06 грн., №ОУ-0000150 за січень 2013 року на суму 669,06 грн. та №ОУ-0000316 за лютий 2013 року на суму 669,06 грн. Вказані акти підписані представником виконавця без зауважень та заперечень, а з боку споживача з зауваженнями по виконанню поточного ремонту та освітленню місць загального користування.

Звертаючись із позовною заявою до суду, позивач наполягає на тому, що ним в повному обсязі виконувались обов'язки по наданню послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку (гуртожитку) №40, кв. № 1, 2, 3, 4, 5, будинок №41 кв. 2 - (загальна площа 378 кв.м.) у м. Щолкіно, втім споживач не забезпечив своєчасної оплати наданих послуг за встановленим тарифом.

Згідно розрахунку заборгованості відповідача за надані послуги, складеного позивачем, загальна сума заборгованості відповідача за період з 01 лютого 2010 року по 22 березня 2012 року складає 10333,06 грн., а за договором №27 від 23 березня 2012 року за період з 23 березня 2012 року по 28 лютого 2013 року 4683,42 грн., що разом складає 15016,48 грн.

Втім, спожиті послуги відповідачем оплачені не були, докази зворотного на момент розгляду спору в матеріалах справи відсутні.

Несплата відповідачем заборгованості у розмірі 15016,48 грн. зумовила звернення комунального підприємства "Щолкіно-Азов" з позовними вимогами про її стягнення в судовому порядку. Користуючись своїми правами, позивач також заявив вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 387,31 грн. та 3% річних у розмірі 661,25 грн., а всього 16065,04 грн. Також, позивач просив стягнути з відповідача й понесені судові витрати.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частинами першою та другою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Виконавцем у розумінні статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

У відповідності до пунктів 1.3, 3.1 Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг в житловому фонді, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 25.04.2005 №60, та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 травня 2005 р. за №541/10821, виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій може бути суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних житлово-комунальних послуг та який може забезпечити виконання обов'язків, визначених у частині другій статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виробник - це суб'єкт

господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

Згідно з частиною 3 статті 20 вищеназваного Закону, споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 20 травня 2009р. за №529 „Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій".

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» за функціональним призначенням житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Отже, як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, які за своєю правовою природою є житлово-комунальними послугами.

Відповідно до вимог частини 3 статті 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Незважаючи на факт відсутності до 23 березня 2012 року між позивачем та відповідачем договірних відносин щодо надання житлово-комунальних послуг, суд зазначає, що враховуючи норми статті 360 Цивільного кодексу України, статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов'язаний оплатити спожиті житлово-комунальні послуги. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг у повному обсязі.

В розумінні статті 1 згаданого закону особа стає споживачем житлово-комунальних послуг за умови, що вона фактично користується чи має намір користуватися цими послугами, а не тільки внаслідок укладення договору з виконавцем. Тому обов'язок оплачувати житлово-комунальні послуги виникає у споживача з моменту початку користування цими послугами, а обов'язок укласти договір на надання житлово-комунальних послуг покладається як на споживача, так і на виконавця.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Оскільки позивач утримує житловий будинок на балансі, здійснює його експлуатацію та надає власникам приміщень житлово-комунальні послуги, він зобов'язаний надавати такі послуги відповідачу незалежно від укладення останнім договору.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічну норму містить і стаття 526 Цивільного кодексу України.

Згідно із частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За частиною 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання відповідач своєчасно та належним чином не виконав, вартість отриманих послуг не оплатив, внаслідок чого, у нього за період з 01 лютого 2010 року по 22 березня 2012 року виникла заборгованість перед позивачем в сумі 10333,06 грн., а за період з 23 березня 2012 року по 28 лютого 2013 року у сумі 4683,42 грн.

Посилання відповідача на відсутність доказів надання позивачем послуг за період з 01 лютого 2010 року по 22 березня 2012 року судом відхиляються, оскільки чинним законодавством не передбачено складення будь-яких актів наданих послуг, а обов'язок здійснити оплату не пов'язаний з документальним оформленням надання послуг. Втім, чинним законодавством встановлено, що комунальні послуги надаються споживачам безперебійно і споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором, а за його відсутності законом. Розмір такої плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Тарифи на послуги встановлюються відповідним органом місцевого самоврядування та потім розраховуються виконавцем відповідно до площі займаного приміщення споживача таких послуг. Участь відповідача у загальних витратах позивача по будинку визначена розрахунками експлуатаційних витрат. Заява про відмову від користування послугами надана не була.

Отже, посилання відповідача на неукладенння договору про надання послуг, та на те, що йому невідомо, які саме послуги надавались позивачем, яка їх вартість та які умови їх оплати, не заслуговують на увагу, оскільки фактично комунальним підприємством надавались відповідачу послуги з утримання будинку та прибудинкової території в обсязі, визначеному чинним законодавством, та від останнього ніяких скарг щодо надання відповідних послуг за період з 01 лютого 2010 року по 22 березня 2012 року не надходило, що сторонами в судовому засіданні не спростовується.

Так, відповідач є співвласником всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинен сплачувати свою частку витрат у загальних квартирах на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі, отже відсутність між сторонами договірних відносин не є підставою для звільнення відповідача від оплати житлово-комунальних послуг.

Крім того, комунальне підприємство "Щолкіно-Азов" неодноразово пропонувало відповідачу укласти відповідний договір про надання послуг, однак останній від укладення такого договору ухилявся.

Зауваження щодо відсутності послуг з поточного ремонту, викладені відповідачем у актах приймання наданих послуг, судом відхиляються, оскільки згідно переліку робіт та послуг по утриманню будівель, споруд та прибудинкових територій м. Щолкіно (додаток №1 до рішення виконкому Щолкінської міської ради від 28.11.2011) під поточним ремонтом розуміється підготовка будинку до осінньо-зимового періоду, закриття теплового контуру, а згідно актів №24, 25 готовності об'єкту (будинку №41) до опалювального сезону об'єкт до опалювального сезону 2011-2012 року, 2012-2013 року був готовий до експлуатації і зауваження до готовності об'єкту відсутні.

Посилання відповідача на неналежне надання послуг позивачем з освітлення місць загального користування та не надання останнім послуг з прибирання прибудинкової території є голослівним та не підтверджується жодними належними доказами в розумінні приписів статей 32, 34 Господарського процесуального кодексу України.

З викладеного вбачається, що підстави для проведення перерахунку плати за послуги надані позивачем відсутні.

Так, в порушення вимог зазначених норм Цивільного та Господарського кодексів України, умов договору відповідач не розрахувався у повному обсязі за отримані послуги, заборгувавши позивачу 15016,48 грн., що підтверджується вищенаведеними доказами, наявними у матеріалах справи. Доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем суду надано також не було, з огляду на що, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 15016,48 грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити сум боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання та входять до складу грошового зобов'язання.

Така позиція щодо правової природи інфляційних нарахувань на суму боргу та 3% річних викладена, зокрема, в постанові Верховного суду України від 15.11.2010 р. у справі №4/720.

Судом було перевірено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, здійснений позивачем у справі, та з врахуванням виникнення заборгованості з 01 лютого 2010 року встановлено, що загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача станом на 28 лютого 2013 року складає 661,25 грн., а загальна сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача станом на 28 лютого 2013 року складає 387,31 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Господарські витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору у сумі 1720,50 грн. (мінімальна ставка судового збору, що підлягає сплати за цим позовом) суд покладає на відповідача згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 18 червня 2013 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повне рішення складено 25 червня 2013 року.

Керуючись ч. 3 ст. 50, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Східно-Кримська енергетична компанія" (а/я 1, м. Щолкіно, Ленінський район, АР Крим, 98213, код 31059536) на користь комунального підприємства "Щолкіно-Азов" (а/я 21, буд. 3, м. Щолкіно, Ленінський район, АР Крим, 98213, код 33490313) 15016,48 грн. заборгованості за надані послуги по утриманню будівель, споруд та прибудинкових територій, 387,31 грн. інфляційних втрат, 661,25 грн. 3% річних та судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.І. Дворний