Постанова

від 13.05.2013 по справі 2а-17506/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 травня 2013 року 08 год. 40 хв. № 2а-17506/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр Конві» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 грудня 2012 року № 0010762230, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр Конві» (далі - ТОВ «Бізнес Центр Конві», позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 грудня 2012 року № 0010762230.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта документальної позапланової невиїзної перевірки від 27.11.2012р № 1993/22-30/22900551 щодо заниження ТОВ «Бізнес Центр Конві» сум податку на додану вартість за серпень-вересень 2011 року по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Тіпо Сервіс ЛТД» і ТОВ «Венс Транс Континент Проект» в розмірі 476 440, 00 грн., є неправомірними та документально необґрунтованими. Зокрема, позивач наголошує на наступному: єдиними підставами для здійснення оскаржуваного донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість: 1) ненадання позивачем первинних документів по взаємовідносинам з названими контрагентами; 2) надходження до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва акта ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 15.02.2012р. № 152/3-23-37640909 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вен Транс Континент Проект», яким встановлено нібито нікчемність правочинів з контрагентами. Однак, позивачем на вимогу перевіряючого були надані належні докази обґрунтованості відсутності на момент проведення документальної перевірки запитуваних первинних документів, а саме: довідку від 02.10.2012р. по кримінальній справі № 04-33241, разом із супровідним листом від 20.11.2012р. № 20/11, в якій зазначено про викрадення з автомобіля довіреної особи ТОВ «Бізнес Центр Конві» ОСОБА_3, первинних документів, що підтверджують відповідні господарські операцій. В подальшому, після виявлення оригіналів первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «Тіпо Сервіс ЛТД» і ТОВ «Венс Транс Континент Проект», 03 грудня 2012 року позивач, керуючись нормами п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, передав засвідчені копії таких документів до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва разом із супровідним листом за № 03/12. Крім того, позивач вважає, що працівник Відповідача поверхнево провів документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Бізнес Центр Конві», тобто без дослідження інших документів (бухгалтерських, банківських виписок), оформлених в результаті укладення і виконання спірних правочинів, та сформував свої висновки про допущення Товариством порушень податкового законодавства лише на підставі висновків іншого акта від 15.02.2012р. № 152/3-23-37640909.

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення від 04.02.2013р. б/н (т. 2 а.с. 87 - 91). В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що працівником ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Бізнес Центр Конві» з питань підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Тіпо Сервіс ЛТД» і ТОВ «Венс Транс Континент Проект» за період з 01.08.2011р. по 30.09.2012р., за результатами якої складений Акт від 27.11.2012р № 1993/22-30/22900551. Згідно висновків цього Акта перевірки встановлено порушення ТОВ ТОВ «Бізнес Центр Конві» норм п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження Товариством суми заниження податку на додану вартість за серпень-вересень 2011 року на загальну суму 476 440, 00 грн.

Висновки Акта перевірки, на думку відповідача, являються правомірними та ґрунтуються на достовірних і належних доказах.

За результатами перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 10 грудня 2012 року прийняла податкові повідомлення-рішення за № 0010762230 (форми «Р»), яким Товариству збільшено суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 595 550, 00 грн.

В судових засіданнях по справі представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

11 березня 2013 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 14.11.2012р. по 20.11.2012р. згідно з нормами пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі Наказу ДПІ від 14.11.2012р. № 1706 і направлення від 14.11.2012р. № 6886/22-30, працівником податкової інспекції була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ «Конві» (ідентифікаційний код 22900551, в подальшому перереєстроване на ТОВ «Бізнес Центр Конві») з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Тіпо Сервіс ЛТД» (ідентифікаційний код 32903543) і ТОВ «Венс Транс Континент Проект» (ідентифікаційний код 37640909) за період з 01.08.2011р. по 30.09.2012р., за результатами якої складений Акт від 27.11.2012р № 1993/22-30/22900551 (далі - Акт перевірки)(т. 1 а.с. 13 - 23).

В ході проведення документальної перевірки працівником податкової інспекції виявлено, що згідно бази даних ДПС та податкової звітності ТОВ «Бізнес Центр Конві» включило до складу податкового кредиту за серпень і вересень 2011 року суми податку на додану вартість по контрагентам - ТОВ «Тіпо Сервіс ЛТД» (ідентифікаційний код 32903543) і ТОВ «Венс Транс Континент Проект» (ідентифікаційний код 37640909).

Однак при проведенні такої перевірки не виявилося за неможливе підтвердити реальність господарських відносин ТОВ «Бізнес Центр Конві» із названими контрагентами з причини ненадання перевіряємим Товариством первинних документів, які б підтверджували такі правовідносини, у зв'язку з їх викраденням. Натомість ТОВ «Бізнес Центр Конві» надало до податкової інспекції наступні документи:

- копію довідки від 02.10.2012р. б/н, виданої гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., по кримінальній справі № 04-33241 за підписом ст. слідчого СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві Луценко Я.Б., про те, що первинні документи, які підтверджують взаємовідносини Товариства з контрагентами були викрадені з автомобіля «Тайота РАВ4» р.н. НОМЕР_2;

- свій лист від 20.11.2012р. № 20/11 (вх. від 20.11.2012р.) «Про викрадення документів, що підтверджують взаємовідносини з ТОВ «Тіпо Сервіс ЛТД» та з ТОВ «Венс Транс Континент Проект».

З метою перевірки достовірності наданих відомостей, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС направила на адресу Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві письмовий запит від 23.11.2012р. № 2771/9/22-30, на який відповідь на момент складання Акта перевірки не надійшла.

Додатково відповідачем були направлені запити від 14.11.2012р. № 9078/7/22-30 (до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС) та № 9079/7/22-30 (ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС) з питання надання інформації про підтвердження взаємовідносин ТОВ «Тіпо Сервіс ЛТД» та з ТОВ «Венс Транс Континент Проект» з контрагентом-замовником ТОВ «Бізнес Центр Конві». На дату складання Акта перевірки відповіді на ці запити також не надійшли.

При цьому до податкової інспекції надійшов акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 15.02.2012р. № 152/3-23-37640909 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вен Транс Континент Проект», код ЄДРПОУ 37640909, щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Спецпроект Факстрой ЛТД», код ЄДРПОУ 37716401, за вересень 2011 року», яким встановлено відсутність реальної можливості здійснення поставок товарів (надання послуг), укладення угод з метою настання реальних наслідків.

На підставі вище наведеного в розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 27.11.2012р № 1993/22-30/22900551 перевіряючий встановив порушення ТОВ «Бізнес Центр Конві» норм п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за серпень-вересень 2011 року на загальну суму 476 440, 00 грн., в т.ч. в серпні 2011 року на суму 261 440, 00 грн., у вересні 2011 року - 215 000, 00 грн.

10 грудня 2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підставі Акта перевірки від 27.11.2012р № 1993/22-30/22900551 прийняла спірне податкове повідомлення-рішення за № 0010762230 (форми «Р»), яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «Бізнес Центр Конві» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 595 550, 00 грн., в т.ч. 476 440, 00 грн. - основний платіж, 119 110, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т. 1 а.с. 24).

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

У розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) «податковий кредит» - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, (який набрав чинності 10 січня 2011 року та втратив чинність 16 грудня 2011 року)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником ПДВ. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Також у відповідності до правової позиції Вищого адміністративного суду України, що викладена у його листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому у цьому ж листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

В силу норми п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

У відповідності до ч. 3, 5 ст. 9 Закону № 996-ХІV інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Одночасно нормою п. 44.3 ст. 44 ПК України визначено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Аналогічно нормою ч. 3 ст. 8 Закону № 996-ХІV визначено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Зокрема, обсяг обов'язків платника податків при втраті, пошкодженні або знищенні первинних документів, та наслідки їх (обов'язків) невиконання визначений п. 44.5 - 44.7 ст. 44 ПК України.

Так, за нормою п. 44.5 ст. 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

При цьому суд звертає увагу на п. 6.10 згаданого вище Положення, яким додатково встановлено, що у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення. Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду. Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також державній податковій інспекції - підприємствами та місцевому фінансовому органу - установами, в 10-денний строк.

Згідно п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

За нормами абз. 2 п. 44.7 ст. 44 цього ж Кодексу платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні лише протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки.

В ході судового розгляду позивачем до суду були пред'явлені первинні та розрахункові документи, в яких наявні відомості про укладення протягом серпня 2011 року між ПрАТ «Конві» (Покупець, Замовник)(що перереєстроване в подальшому на ТОВ «Бізнес Центр Конві») і контрагентами: ТОВ «Тіпо Сервіс ЛТД» (ідентифікаційний код 32903543, Постачальник) та ТОВ «Венс Транс Континент Проект» (ідентифікаційний код 37640909, Підрядник) письмової та усної угоди, а саме:

- усна угода поставки від 15.08.2011р. № 12/3.8-08.11, відповідно до якого ТОВ «Тіпо Сервіс ЛТД» (як Постачальник) зобов'язується передати у власність ПрАТ «Конві» (Покупця) товар (поліграфічне обладнання загальною вартістю 2 524 800, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 420 800, 00 грн.), а останній прийняти товар і оплатити його в порядку і на умовах визначених цим Договором;

- письмовий договір підряду на виконання робіт від 15.08.2011р. № 12/3.8-08.11 (т. 1 а.с. 36 - 37), відповідно до якого ТОВ «Венс Транс Континент Проект» (ідентифікаційний код 37640909) (як Підрядник) зобов'язується виконати за завданням ПрАТ «Конві» (Замовника) роботи з ремонту поліграфічного обладнання, монтажу (демонтажу) устаткування, його транспортування та проведення налагоджувальних робіт, а останнє прийняти виконані роботи та оплатити їх в порядку і на умовах визначених цим Договором. Адреса проведення робіт: м. Київ, вул. Ежена Потьє, 12, що відповідає місцезнаходженню ТОВ «Бізнес Центр Конві».

Відповідно до пояснень позивача, наведених у його позовній заяві, та наданих до канцелярії суду 09 січня 2013 року (т. 1 а.с. 104 - 113), замовлення та придбання у Постачальника (ТОВ «Тіпо Сервіс ЛТД») та Підрядника (ТОВ «Венс Транс Континент Проект») товарів і робіт (послуг) здійснювалися позивачем з метою використання їх в своїй господарській діяльності, а саме: для реалізації своїх виробничих потужностей по виготовленню поліграфічної продукції (поштових конвертів), в т.ч. додатково придбаного у ТОВ «Тіпо Сервіс ЛТД» яке було у використанні поліграфічного обладнання та в подальшому відремонтованих через ТОВ «Венс Транс Континент Проект», іншому учаснику сектору ринку з виготовлення аналогічної продукції - ТОВ «Куверт-Україна».

На підтвердження фактів виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (поставки товарів, виконання робіт, та відповідно оплати вартості товарів і робіт) за вказаними Угодами позивачем були надані суду наступні оригінали та копії первинних і розрахункових документів (т. 1 а.с. 30 - 101, 168 - 250; т. 2 а.с.1 - 15):

- видаткових накладних щодо поставки ТОВ «Тіпо Сервіс ЛТД» на адресу ТОВ «Бізнес Центр Конві» поліграфічного обладнання за певними найменуваннями (Самонакладувальний пристрій до машини Halm; Офсетна друкарська машина планетарного типу Halm; Прийомка для машини Halm та Повітряна система до цієї машини; Станція підготовки та подачі зволожуючого розчину для машини Halm; Секція силіконового клею для машини 38 GS; Стіл приймання конвертів та формування стопи для машини 38 GS; Секція фальцювання та формування конвертів для машини 38 GS; Секція розмотування для машин 38 GS; Секція вікна для машини 38 GS; інші окремі пристрої) від 30.08.2011р. та 31.08.2011р. на загальну суму 2 524 760, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 420 800, 00 грн.)(т. 1 а.с. 38 - 43, 168 - 170). При цьому під час їх огляду, судом виявлено, що в даних видаткових накладних відсутні будь-які посилання на ступінь зношеності, дату виробництва такого обладнання або визначення обладнання як такого, що було у використанні, відомості про передачу техніко-експлуатаційних документів. Також в усіх цих видаткових накладних відсутній обов'язковий реквізит - П.І.П та посада особи, відповідальної за прийняття поставлених товарів з боку Покупця. Інших документів, зокрема, витягів з журналу обліку довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей за серпень 2011 року, та пояснень відповідно до яких можливо ідентифікувати таку фізичну особу, що відповідальна за здійснення господарської операції з придбання товарів (основних засобів для продажу) позивачем суду не надано. Крім того, суд звернув свою увагу на те, що позивачем не надано первинних документів і документів бухгалтерського обліку (зокрема: оборотно-сальдових відомостей по рах. 28 «Товари»/рах. 702 «Дохід від реалізації товарів», субрах. 185 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу»/субрах. 749 «Дохід від реалізації необоротних активів, утримуваних для продажу та груп вибуття» за певні періоди, тощо, з урахуванням того машина Halm (комплекс обладнання) на балансі позивача згідно наданої виписки у вересні 2011 року не значиться), в яких зафіксовані відомості про оприбуткування ПрАТ «Конві» в серпні 2011 року та відповідно утримання (зберігання) протягом серпня-вересня 2011 року основних засобів, придбаних у ТОВ «Тіпо Сервіс ЛТД», з метою їх подальшої реалізації;

- актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2011р. № 901, № 902 і № 903 на загальну суму 1 290 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 215 000, 00грн.), в яких в гр. «Послуга» наведенні «Послуги з ремонту, демонтажу та завантаженню обладнання» без ідентифікації обладнання (тобто, відсутні жодні посиланні на найменування, модель, тип обладнання, тощо) щодо якого ТОВ «Венс Транс Континент Проект» виконувалися роботи (надавалися послуги) на користь позивача у вересні 2011 року (т. 1 а.с. 30 - 32). Будь-яких первинних, організаційно-розпорядчих та інших документів, в яких зафіксовані факти проведення обстеження обладнання на предмет встановлення його технічного стану та необхідності в проведенні ремонтних робіт, прийняття керівником ПрАт «Конві» відповідного рішення про проведення ремонту придбаного обладнання, передачі обладнання від Замовника до Підрядника для виконання ремонтних робіт з покладенням матеріальної відповідальності на відповідних посадових осіб сторони на цей період. Також позивачем не було надано суду жодних пояснень або документів щодо порядку розрахунку собівартості замовлених ремонтних послуг, їх складових, з урахуванням їх значної вартості (1 290 000, 00 грн., з ПДВ);

- податкових накладних, виписаних згадуваними контрагентами на користь позивача на загальну суму ПДВ 635 800, 01 грн. (т. 1 а.с. 33 - 35, 44 - 49, 171 - 173);

- податкової звітності позивача з податку на додану вартість за серпень-вересень 2011 року (в т.ч. Додатків 5 та реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за ці періоди)(т. 1 а.с. 54 - 86);

- виписок за банківськими рахунками позивача з системи «Клієнт-банк» за вересень і жовтень 2011 року з відомостями про оплату позивачем вартості відповідних товарів, робіт (послуг) (т. 1 а.с. 87 - 101);

- платіжних доручень ПрАТ «Конві», датованих серпнем-жовтнем 2011 року, щодо перерахування безготівкових коштів на користь своїх контрагентів за поставлені товари і виконані роботи (з ПДВ), та завірених Відділенням ПАТ «ВіЕйБі Банк» (МФО 380537) (т. 1 а.с. 174 - 250; т. 2 а.с. 1 - 15) .

Додатково на обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ «Бізнес Центр Конві» надало суду копії наступних документів (т. 1 а.с. 114 - 167; т. 2 а.с. 16 - 72, 137 - 171): Статуту та реєстраційних документів Товариства, довідки Відділу статистики у Шевченківському районі ГУ статистики у м. Києві серії АБ № 329948 від 06.06.2012р.; виписки з балансу за вересень 2011 року щодо обліку основних засобів Товариства; копію наказу Товариства від 01.09.2011р. № 219к про введення нових штатного розпису і спискового складу на підприємстві та самих штатного розпису, спискового складу; договір купівлі-продажу від 27.07.2011р. № 2707/2011, укладений між ПрАТ «Конві» (Продавець) та ТОВ «Куверт-Україна» (Покупець), щодо придбання останнім у позивача комплексу поліграфічного обладнання по виготовленню поштових конвертів, визначене за певними позиціями, всього загальною вартістю 5 101 560, 00 грн., та первинні і розрахункові документи, що були оформлені на його виконання цього Договору (видаткові накладні, акти прийняття-передачі обладнання, платіжні доручення); копії договорів купівлі-продажу нежилих приміщень виробничого корпусу № 2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ежена Потьє, 12, реєстраційних документів на об'єкти придбаної нерухомості, договорів на придбання основних засобів.

За результатами дослідження таких документів та інших наявних матеріалів справи судом не встановлений причинно-наслідковий зв'язок між спірними правочинами та укладенням ПрАТ «Конві» договору купівлі-продажу з Покупцем (ТОВ «Куверт-Україна»).

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, позивачем не доведено факт здійснення господарських операцій з придбання поліграфічного обладнання та отримання ремонтних послуг щодо такого обладнання від контрагентів належними первинними документами.

Судом також не встановлена і не доведена представником позивача наявність у позивача економічного ефекту від операцій з отримання вказаних послуг з їх значною вартістю.

При цьому судом не вбачається наявність у позивача поважних причин для ненадання ним перелічених вище первинних і розрахункових документів до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на час проведення працівником податкової інспекції документальної перевірки Товариства (такі документи були подані до канцелярії ДПІ лише 04 грудня 2011 року супровідним листом Товариства від 03.12.2012р. № 03/12), оскільки жоден із наданих позивачем до суду документів (а саме: лист ТОВ «Бізнес Центр Конві» від 20.11.2012р. № 20/11 з доданою до нього довідкою ст. слідчого СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві Луценка Я.Б., виданої гр. ОСОБА_3 по кримінальній справі № 04-33241; лист начальника СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві, полковника міліції Яценка В.І. від 20.12.2012р. № 48/20293вих, наданий у відповідь на запит ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва від 23.11.2012р. № 2771/9/22-30 (т. 2 а.с. 96); довідка начальника СВ ТВМ-4Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві, капітана міліції Штанька М.П. від 21.01.2013р. б/н, виданої позивачу; службова записка головного бухгалтера Товариства Єреська С.А. від 27.11.2012р. б/н (т. 1 а.с. 26 - 28; т. 2 а.с. 96, 136) не містить інформацію про зникнення (викрадення) первинних і розрахункових документів, документів бухгалтерського обліку, що були оформлені за спірними правовідносинами.

В контексті викладеного суд бере до уваги той факт, що позивачем не було дотримано процедури, встановленої п. 44.5 ст. 44 ПК України та п. 6.10 згаданого вище Положення, яка є обов'язковою при втраті документів та свідчить про відсутність поважних причин для ненадання документів позивачем під час проведення перевірки.

З огляду на вище викладене та те, що позивачем не підтверджені витрати на придбання послуг належними первинними і розрахунковими документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю, віднесення сум податку на додану вартість з вартості таких послуг до податкового кредиту, є безпідставним, суд дійшов висновку про правомірність донарахування податковим органом позивачу суми податку на додану вартість із застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр Конві» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова