Постанова

від 08.08.2013 по справі 2а-17506/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-17506/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О. В.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Парінова А. Б., Губської О. А.

при секретарі: Кравчук М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр Конві" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2013 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр Конві" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Київа Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0010762230 від 10.12.2012 року,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр Конві» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 грудня 2012 року № 0010762230.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову суду - скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, протягом періоду з 14.11.2012р. по 20.11.2012р. згідно з нормами пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі Наказу ДПІ від 14.11.2012р. № 1706 і направлення від 14.11.2012р. № 6886/22-30, працівником податкової інспекції була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ «Конві» (ідентифікаційний код 22900551, в подальшому перереєстроване на ТОВ «Бізнес Центр Конві») з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Тіпо Сервіс ЛТД» (ідентифікаційний код 32903543) і ТОВ «Венс Транс Континент Проект» (ідентифікаційний код 37640909) за період з 01.08.2011р. по 30.09.2012р., за результатами якої складений Акт від 27.11.2012р № 1993/22-30/22900551 (далі - Акт перевірки)(т. 1 а.с. 13 - 23).

В ході проведення документальної перевірки працівником податкової інспекції виявлено, що згідно бази даних ДПС та податкової звітності ТОВ «Бізнес Центр Конві» включило до складу податкового кредиту за серпень і вересень 2011 року суми податку на додану вартість по контрагентам - ТОВ «Тіпо Сервіс ЛТД» (ідентифікаційний код 32903543) і ТОВ «Венс Транс Континент Проект» (ідентифікаційний код 37640909).

Однак при проведенні такої перевірки не виявилося за неможливе підтвердити реальність господарських відносин ТОВ «Бізнес Центр Конві» із названими контрагентами з причини ненадання перевіряємим Товариством первинних документів, які б підтверджували такі правовідносини, у зв'язку з їх викраденням. Натомість ТОВ «Бізнес Центр Конві» надало до податкової інспекції наступні документи:

- копію довідки від 02.10.2012р. б/н, по кримінальній справі № 04-33241 за підписом ст. слідчого СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві Луценко Я.Б., про те, що первинні документи, які підтверджують взаємовідносини Товариства з контрагентами були викрадені з автомобіля «Тойота РАВ4»;

- свій лист від 20.11.2012р. № 20/11 (вх. від 20.11.2012р.) «Про викрадення документів, що підтверджують взаємовідносини з ТОВ «Тіпо Сервіс ЛТД» та з ТОВ «Венс Транс Континент Проект».

З метою перевірки достовірності наданих відомостей, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС направила на адресу Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві письмовий запит від 23.11.2012р. № 2771/9/22-30, на який відповідь на момент складання Акта перевірки не надійшла.

Додатково відповідачем були направлені запити від 14.11.2012р. № 9078/7/22-30 (до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС) та № 9079/7/22-30 (ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС) з питання надання інформації про підтвердження взаємовідносин ТОВ «Тіпо Сервіс ЛТД» та з ТОВ «Венс Транс Континент Проект» з контрагентом-замовником ТОВ «Бізнес Центр Конві». На дату складання Акта перевірки відповіді на ці запити також не надійшли.

При цьому до податкової інспекції надійшов акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 15.02.2012р. № 152/3-23-37640909 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вен Транс Континент Проект», код ЄДРПОУ 37640909, щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Спецпроект Факстрой ЛТД», код ЄДРПОУ 37716401, за вересень 2011 року», яким встановлено відсутність реальної можливості здійснення поставок товарів (надання послуг), укладення угод з метою настання реальних наслідків.

На підставі вище наведеного в розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 27.11.2012р № 1993/22-30/22900551 перевіряючий встановив порушення ТОВ «Бізнес Центр Конві» норм п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за серпень-вересень 2011 року на загальну суму 476 440, 00 грн., в т.ч. в серпні 2011 року на суму 261 440, 00 грн., у вересні 2011 року - 215 000, 00 грн.

10 грудня 2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підставі Акта перевірки від 27.11.2012р № 1993/22-30/22900551 прийняла спірне податкове повідомлення-рішення за № 0010762230 (форми «Р»), яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «Бізнес Центр Конві» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 595 550, 00 грн., в т.ч. 476 440, 00 грн. - основний платіж, 119 110, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т. 1 а.с. 24).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на вищезазначені норми, колегія суддів дотримується позиції, що необхідною умовою для віднесення сплачених цін за товари (послуги) до валових витрат та сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України, який зазначає, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, обставини по руху активів у процесі здійснення господарської операції.

Так колегія суддів, досліджуючи матеріали справи встановила, що всі первинні документи відповідачу позивачем було надано з супровідним листом від 03.12.2012 року № 03/12, отриманого відповідачем 04.12.2012 року згідно штампу вхідної кореспонденції відповідача (а. с. 29 Т. 1).

Незважаючи на цей факт, відповідач прийняв оскаржуване повідомлення-рішення 10.12.2012 року на підставі акту перевірки, у висновках якого зазначено, що документи, що свідчать про господарські відносини з контрагентами позивача, за перевіряє мий період відсутні.

Натомість, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, які зазначені в апеляційній скарзі, і вказують, що згідно п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

За нормами абз. 2 п. 44.7 ст. 44 цього ж Кодексу платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні лише протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи акт перевірки позивачем було отримано 29.11.2012 року, тобто документи, відсутні при перевірці, були надіслані позивачем до податкового органу в межах п'ятиденного строку.

Крім того, позивачем до суду першої інстанції були пред'явлені первинні та розрахункові документи, в яких наявні відомості про укладення протягом серпня 2011 року між ПрАТ «Конві» (що перереєстроване в подальшому на ТОВ «Бізнес Центр Конві») і контрагентами: ТОВ «Тіпо Сервіс ЛТД» (ідентифікаційний код 32903543, та ТОВ «Венс Транс Континент Проект» (ідентифікаційний код 37640909) письмової та усної угоди, а саме:

- усна угода поставки від 15.08.2011р. № 12/3.8-08.11, відповідно до якого ТОВ «Тіпо Сервіс ЛТД» зобов'язується передати у власність ПрАТ «Конві» (Покупця) товар (поліграфічне обладнання загальною вартістю 2 524 800, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 420 800, 00 грн.), а останній прийняти товар і оплатити його в порядку і на умовах визначених цим Договором;

- письмовий договір підряду на виконання робіт від 15.08.2011р. № 12/3.8-08.11 ( а.с. 36 - 37 Т. 1), відповідно до якого ТОВ «Венс Транс Континент Проект» (ідентифікаційний код 37640909) зобов'язується виконати за завданням ПрАТ «Конві» роботи з ремонту поліграфічного обладнання, монтажу (демонтажу) устаткування, його транспортування та проведення налагоджувальних робіт, а останнє прийняти виконані роботи та оплатити їх в порядку і на умовах визначених цим Договором. Адреса проведення робіт: м. Київ, вул. Ежена Потьє, 12, що відповідає місцезнаходженню ТОВ «Бізнес Центр Конві».

Відповідно до пояснень позивача, наведених у його позовній заяві(а.с. 104 - 113 Т. 1), замовлення та придбання у ТОВ «Тіпо Сервіс ЛТД» та ТОВ «Венс Транс Континент Проект» товарів і робіт (послуг) здійснювалися позивачем з метою використання їх в своїй господарській діяльності, а саме: для реалізації своїх виробничих потужностей по виготовленню поліграфічної продукції (поштових конвертів), в т.ч. додатково придбаного у ТОВ «Тіпо Сервіс ЛТД», яке було у використанні поліграфічного обладнання та в подальшому відремонтованих через ТОВ «Венс Транс Континент Проект», іншому учаснику сектору ринку з виготовлення аналогічної продукції - ТОВ «Куверт-Україна».

На підтвердження фактів виконання сторонами договорів своїх договірних зобов'язань (поставки товарів, виконання робіт, та відповідно оплати вартості товарів і робіт) за вказаними договорами позивачем були надані суду наступні оригінали та копії первинних і розрахункових документів ( а.с. 30 - 101, 168 - 250 Т. 1; а.с.1 - 15 Т. 2):

- видаткових накладних щодо поставки ТОВ «Тіпо Сервіс ЛТД» на адресу позивача поліграфічного обладнання за певними найменуваннями (Самонакладувальний пристрій до машини Halm; Офсетна друкарська машина планетарного типу Halm; Прийомка для машини Halm та Повітряна система до цієї машини; Станція підготовки та подачі зволожуючого розчину для машини Halm; Секція силіконового клею для машини 38 GS; Стіл приймання конвертів та формування стопи для машини 38 GS; Секція фальцювання та формування конвертів для машини 38 GS; Секція розмотування для машин 38 GS; Секція вікна для машини 38 GS; інші окремі пристрої) від 30.08.2011р. та 31.08.2011р. на загальну суму 2 524 760, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 420 800, 00 грн.)( а.с. 38 - 43, 168 - 170 Т. 1).

- актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2011р. № 901, № 902 і № 903 на загальну суму 1 290 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 215 000, 00грн.), в яких в гр. «Послуга» наведенні «Послуги з ремонту, демонтажу та завантаженню обладнання» без ідентифікації обладнання (тобто, відсутні жодні посиланні на найменування, модель, тип обладнання, тощо) щодо якого ТОВ «Венс Транс Континент Проект» виконувалися роботи (надавалися послуги) на користь позивача у вересні 2011 року (а.с. 30 - 32 Т. 1).

- податкових накладних, виписаних згадуваними контрагентами на користь позивача на загальну суму ПДВ 635 800, 01 грн. (а.с. 33 - 35, 44 - 49, 171 - 173 Т. 1);

- податкової звітності позивача з податку на додану вартість за серпень-вересень 2011 року (в т.ч. Додатків 5 та реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за ці періоди)( а.с. 54 - 86 Т. 1);

- виписок за банківськими рахунками позивача з системи «Клієнт-банк» за вересень і жовтень 2011 року з відомостями про оплату позивачем вартості відповідних товарів, робіт (послуг) (а.с. 87 - 101 Т. 1);

- платіжних доручень ПрАТ «Конві», датованих серпнем-жовтнем 2011 року, щодо перерахування безготівкових коштів на користь своїх контрагентів за поставлені товари і виконані роботи (з ПДВ), та завірених Відділенням ПАТ «ВіЕйБі Банк» (МФО 380537) (а.с. 174 - 250 Т. 1; а.с. 1 - 15 Т. 2).

Додатково на обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ «Бізнес Центр Конві» надало суду копії наступних документів (а.с. 114 - 167 Т. 1; а.с. 16 - 72, 137 - 171 Т. 1): статуту та реєстраційних документів Товариства, довідки відділу статистики у Шевченківському районі ГУ статистики у м. Києві серії АБ № 329948 від 06.06.2012р.; виписки з балансу за вересень 2011 року щодо обліку основних засобів Товариства; копію наказу Товариства від 01.09.2011р. № 219к про введення нових штатного розпису і спискового складу на підприємстві та самих штатного розпису, спискового складу; договір купівлі-продажу від 27.07.2011р. № 2707/2011, укладений між ПрАТ «Конві» та ТОВ «Куверт-Україна», щодо придбання останнім у позивача комплексу поліграфічного обладнання по виготовленню поштових конвертів, визначене за певними позиціями, всього загальною вартістю 5 101 560, 00 грн., та первинні і розрахункові документи, що були оформлені на його виконання цього Договору (видаткові накладні, акти прийняття-передачі обладнання, платіжні доручення); копії договорів купівлі-продажу нежилих приміщень виробничого корпусу № 2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ежена Потьє, 12, реєстраційних документів на об'єкти придбаної нерухомості, договорів на придбання основних засобів.

Між тим, судом першої інстанції за результатами дослідження таких документів та інших наявних матеріалів справи не встановлений причинно-наслідковий зв'язок між спірними правочинами та укладенням ПрАТ «Конві» договору купівлі-продажу з Покупцем (ТОВ «Куверт-Україна»), на підставі чого зроблено висновок про відсутності факту реальності господарських операцій, з чим колегія суддів погодитись не може.

Так судом першої інстанції зазначено про відсутність в проведених операціях економічної вигоди для позивача як суб'єкта господарювання, натомість, з матеріалів справи вбачається, що на купівлю обладнання бувшого у використанні та його ремонт позивачем витрачено 3814800, 00 грн., а потім реалізовано відремонтоване обладнання за ціною договору на суму 5101560, 00 грн., що дійсно підтверджує економічну вигоду для позивача.

Також, суд першої інстанції вказується на відсутність технічних документів на обладнання.

Натомість, як з'ясовано судом апеляційної інстанції, всі документи з технічними характеристиками обладнання передані безпосередньому покупцю разом з об'єктом договору, що є цілком логічним.

Колегією суддів, не приймаються до уваги до уваги міркування суду першої інстанції стосовно не підтвердження господарських операцій між позивачем та контрагентами у зв'язку з відсутністю витягів з журналу обліку довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей за серпень 2011 року, та пояснень відповідно до яких можливо ідентифікувати таку фізичну особу, що відповідальна за здійснення господарської операції з придбання товарів (основних засобів для продажу); документів бухгалтерського обліку (зокрема: оборотно-сальдових відомостей по рах. 28 «Товари»/рах. 702 «Дохід від реалізації товарів», субрах. 185 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу»/субрах. 749 «Дохід від реалізації необоротних активів, утримуваних для продажу та груп вибуття» за певні періоди, тощо, з урахуванням того машина Halm (комплекс обладнання) на балансі позивача згідно наданої виписки у вересні 2011 року не значиться), в яких зафіксовані відомості про оприбуткування ПрАТ «Конві» в серпні 2011 року та відповідно утримання (зберігання) протягом серпня-вересня 2011 року основних засобів, придбаних у ТОВ «Тіпо Сервіс ЛТД», з метою їх подальшої реалізації, оскільки винесення спірного податкового-повідомлення рішення ґрунтується не на встановленні невідповідностей у наданих документах, що потребує вивчення додаткових матеріалів в якості підтвердження господарських операцій, а на підставі повної їх відсутності.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не прийнято до уваги протиправність відповідача при винесенні податкового-повідомлення рішення, що прийняте за процедурою відмінною від процедури встановленої ПК України, а тому вказане рішення податкового органу підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.

В матеріалах справи міститься достатня кількість доказової бази для підтвердження реальності господарських операцій позивача з контрагентами.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що доводи органу державної податкової служби не свідчать про наявність обставин, які унеможливлюють підтвердження права на податковий кредит позивача та формування валових витрат, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте податковим органом без достатніх підстав.

Доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення всупереч норм матеріального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр Конві" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2013 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр Конві" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Київа Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0010762230 від 10.12.2012 року задовольнити .

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2013 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр Конві" задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення №0010762230 від 10.12.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Центр Конві" (код ЄДРПОУ 22900551) судовий збір у розмірі 3293 грн. 00 коп. (три тисячі двісті дев'яносто три гривні 00 копійок).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Суддя Губська О. А.

Суддя Парінов А. Б.

(Повний текст постанови виготовлено 13.08.2013 року)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Парінов А.Б.