Постанова

від 17.06.2013 по справі 826/6186/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 червня 2013 року 14:51 № 826/6186/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі Бабич Г.Ю., за участі представника позивача Синюк А.С., Давиденка О.О., представник відповідача, Огнарьова Є.А., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завлаб»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби

про скасування повідомлення - рішення

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завлаб» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 3 січня 2013р. № 0000052270, №0000042270.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач мав в наявності всі документи, для віднесення сум, сплачених ТОВ «А.Нет» до валових витрат, а сум ПДВ, сплачених вказаному підприємству - до податкового кредиту. При цьому позивач вказує на реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом. Також позивач вказує на те, що відповідачем не було витребувано документів та не було здійснено виходу за місцями перебування та реєстрації позивача.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність винесеного рішення. При цьому відповідач посилається на неможливість виконання угод контрагентом позивача та фіктивність господарських операцій.

Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками ДПІ у Голосіївському районі м. Києва , на підставі п.п.75 1.2 п.75,1 ст.75. п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України та на виконання постанови старшого слідчого СВ ДПІ у Оболонському районі м. Києві ДПС Старунова С.СК від 21.08.2012 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Завлаб» (далі - позивач) з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «А.НЕТ» (код ЄДРПОУ 32621457) за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби було складено Акт №566/1-22-70-37164999 від 13.12.2012 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЗАВЛАБ» (код ЄДРПОУ 37164999) з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «А.НЕТ» (код ЄДРПОУ 3262145^) за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.» (далі - акт перевірки)

Актом перевірки було сформульовано висновок про порушення позивачем 1. п.п.139.1.9 п. 139.1. ст139 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 212 496,00 грн. та п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого ТОВ «Завлаб» завищено податковий кредит у розмірі 355 667,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 03.01.13 №0000042270, яким визначила 212496,00 грн. податку на прибуток, та №0000052270, яким визначила 355568,00 грн. ПДВ і 88892,00 грн. штрафної санкції.

Прийняття зазначених рішень мотивовано наступними висновками акту перевірки.

При проведенні аналізу, згідно з даними бази системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України шляхом автоматизованого співставлення даних додатку №5 „Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" встановлено, що ТОВ „Завлаб" задекларувало податковий кредит з ТОВ „А.НЕТ", а саме: за липень 2011 року -листопад 2011 року на суму 1778334,00 грн. (355 666,80 грн. ПДВ).

Акт перевірки містить посилання на те, що ТОВ „А.НЕТ" знаходиться на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС. На дату написання акта перевірки товариство має стан - „до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей", свідоцтво ПДВ анульовано 21.02.12. Остання податкова звітність до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС подана за ІІ-Ш квартали 2011 року, в якій відсутня будь-яка інформація про основні фонди та обладнання, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Станом на дату написання акту перевірки засновником та директором був ОСОБА_5, який був допитаний в рамках кримінальної справи та повідомив, що ТОВ „А.НЕТ" було придбано за грошову винагороду без мети здійснення фінансово-господарської діяльності, зазначеної в статутних документах. Фактично фінансово-господарську діяльність від імені ТОВ „А.НЕТ" не здійснював, рахунками та майном не розпоряджався, бухгалтерську та податкову звітність не подавав, рахувався лише номінальним директором ТОВ „А.НЕТ".

Постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 28 вересня 2012 року було закрито кримінальну справу, порушену відносно ОСОБА_5 у зв'язку з дійовим каяттям, звільнивши ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 205 Кримінального кодексу України.

При цьому Шевченківським районним судом міста Києва було встановлено, що ОСОБА_5, в червні 2011 року, перебуваючи в м. Києві на площі Перемоги, біля «Цирку», познайомився з чоловіками, які представився йому «ОСОБА_6» та «ОСОБА_1», особу яких слідством не встановлено, останні запропонували громадянину ОСОБА_5 заробити гроші в розмірі 800 гривень шляхом реєстрації на своє ім'я підприємства ТОВ «А.НЕТ», а також вони зазначили, що підприємство створюється з метою прикриття незаконної діяльності третіх осіб, а до фінансово-господарської діяльності цього підприємства ОСОБА_5 відношення мати ніякого не буде. В зв'язку із скрутним матеріальним становищем, ОСОБА_5 погодився на пропозицію випадкових знайомих на ім'я на «ОСОБА_6» та «ОСОБА_1», після чого надав номер свого мобільно телефону та домовився з останніми про те, що йому зателефонують.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 30.04.2013р. судом було витребувано у позивача письмові пояснення керівника та відповідальних осіб щодо особи, які представляли контрагентів позивача при укладенні угоди та виконання робіт (передачі товарів) та докази фактичного виконання робіт (передачу товару).

Позивачем було надано пояснення, за змістом яких вбачається, що прямих контактів з уповноваженими особами контрагента або його керівником у директора позивача не було, а товар доставляли до офісу позивача власним автотранспортом та кур'єрськими службами невстановлені особи на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_5.

При цьому позивачем не було надано жодних доказів щодо місця передачі товару та документів, осіб, якими така передача здійснювалась, транспортування та отримання товару, засобів замовлення товару та комунікації з контрагентом.

Також актом перевірки було встановлено, що в ході проведення перевірки ТОВ «Завлаб», посадовою особою підприємства не було надано до перевірки фінансово-господарські документи підприємства ТОВ «Завлаб» при взаємовідносинах з ТОВ «А.НЕТ».

Порядок надання документів під час проведення перевірок встановлено нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно із статтею 44.6 вищезазначеного кодексу, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Отже, вищезазначеною правовою нормою визначено обов'язок позивача надати документи на підтвердження правомірності формування показників звітності, та наслідки неподання таких документів. Крім того, цією правовою нормою визначено обов'язок врахування наданих документів під час прийняття рішення.

Статтею 44.7 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні. У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

Зазначеною нормою визначено право платника податку після отримання акту перевірки надати документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Отже, до моменту прийняття рішення позивачем не було надано документів, на відсутність яких відповідач посилався в акті перевірки. Жодних посилань на неможливість їх надання позивачем також не наводилося ні в позовній заяві, ні під час розгляду справи, натомість до заперечень до акту перевірки, поданих позивачем відповідачу, даних документів долучено не було.

Відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві.

Конституційний Суд України в рішенні від 02.11.2004 р. у справі № 1-33/2004 (справа про призначення судом більш м'якого покарання) роз'яснив, що верховенство права вимагає від держави його втілення як у правотворчу, так і правозастосовну діяльність.

Як зазначив Конституційний Суд України, справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Визначаючи права та обов'язки платника ПДВ, законодавець виходив з принципу їх справедливого співвідношення. Реалізація господарюючим суб'єктом законодавчо закріпленої свободи підприємницької діяльності не повинна йти в розріз із зазначеним принципом.

Оскільки контрагент позивача зареєстрований внаслідок вчинення злочину для прикриття протиправної діяльності, отже, виписані від його імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з посиланнями відповідача на те, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентом є нікчемними правочинами, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Так, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним рішення.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян