Постанова

від 21.06.2013 по справі 826/7586/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 червня 2013 року 10:48 № 826/7586/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Дубина Н.В. (довіреність від 24.04.2013 р.), Сінцов А.О. (довіреність від 24.04.2013 р.)

від відповідача: Марченко Р.В. (довіреність від 02.01.2013 р. № 6/10-015)

від третьої особи : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будтехсервіс - Голосіїво» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «Укркепіталгрупп» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.02.2013 № 0001642270 та № 0001652270,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «Будтехсервіс - Голосіїво» з позовом до ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.02.2013 р.:

- № 0001642270, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 562 028 грн. за основним платежем та на 140 507 грн. за штрафними санкціями,

- № 0001652270, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на суму 854 560 грн. за основним платежем та на 213 640 грн. за штрафними санкціями.

Позивач зазначає, що висновки ДПІ відносно донарахування податкових зобов'язань, ґрунтуються на невизнанні права позивача на спірні суми податкових вигод, внаслідок того, що: один контрагент має статус «припинено, але не знято з обліку», «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням»; відносно другого відсутня інформація про наявність складських приміщень, наявність транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення діяльності; крім того, директор ТОВ «Укркепіталгрупп» надав пояснення, що не має відношення до діяльності підприємства; згідно постанови Голосіївського районного суду від 25.11.2011 р. гр. ОСОБА_4 протягом 2007 року за співучасті ОСОБА_5 створили ряд суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності; в ході перевірки не підтверджено наявності факту надання послуг та поставки товарів між позивачем та контрагентами.

У той же час, як зазначає позивач, операції фактично виконані, їх виконання підтверджується належним чином складеними первинними документами, податковими накладними та іншими документами, які зазвичай супроводжують виконання операцій такого роду. При цьому, як зазначає позивач, він сплатив суму ПДВ у складі ціни, що у сукупності з вищенаведеним є підставою для формування спірних сум податкових вигод. Відносно показів директора контрагента, позивач зазначає, що наведені покази, надані у зв'язку з розслідуванням кримінальної справи, підлягають оцінці судом у кримінальній справі та самі по собі не спростовують фактичне виконання спірних операцій. Відносно вищезгаданої постави суду щодо ОСОБА_4, який значиться засновником контрагента позивача ТОВ «Тантал-1», позивач зазначає, що у згаданій постанові не йдеться про те, що діяльність зазначеного підприємства не велась взагалі. Напроти, як зазначає позивач, з урахуванням сукупності наданих позивачем документів, як він вважає, напроти - підтверджується фактичне здійснення спірних операцій зазначеним контрагентом.

Виходячи із наведеного у сукупності позивач просить задовольнити позов.

Відповідач, з підстав, викладених в акті перевірки, вважає спірні рішення законним та обґрунтованими, у задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою про відкриття провадження у справі до участі у справі залучена третя особа без самостійних вимог на стороні позивача (ТОВ «Укркепіталгрупп»), яка є контрагентом позивача. Копія ухвали суду надіслана третій особі. Поштове повідомлення не вручено третій особі з незалежних від суду причин, у зв'язку з чим та виходячи з положень абз. 2 ч. 3 ст. 167, ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 КАС України ухвала суду вважається врученою належним чином, а третя особа - вважається належним чином повідомленою про розгляд справи. Проте, представник третьої особи в судове засідання не з'явився, доказів поважності причин неприбуття не подав. Виходячи з цього, а також з урахуванням того, що явка третьої особи не визнавалася обов'язковою, з урахуванням встановлених строків розгляду справи та відсутності підстав для відкладення розгляду справи, судом ухвалено розглядати справу за відсутності третьої особи.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 21.06.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи, заслухавши пояснення представника сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехсервіс - Голосіїво» (код з ЄДР 31352819; адреса: 03187, м. Київ, Голосіївський район, пр.-т. Глушкова, 31А) з питань дотримання податкового законодавства по відносинам з ТОВ «Тантал-1» (код з ЄДР 34530828; адреса: 69013, м. Запоріжжя, вул. Горького 1, офіс 502; припинено 09.06.2011 р. ), ТОВ «Укркепіталгрупп» (код з ЄДР 35431899; адреса: 01004, м. Київ, вул. Горького, 13, офіс 3) за весь період відносин.

За результатами перевірки складено акт від 04.02.2013 р. № 57/1-22-70-31352819 (далі - Акт перевірки).

Згідно з Актом перевірки позивача взято на податковий облік 29.03.2011 р. та у період, який перевірявся, позивач був платником ПДВ.

Відповідно до п. 2.7. Акту перевірки, до основних видів діяльності позивача віднесено : виробництво підіймальне-транспортного устаткування: ремонт, технічне обслуговування та монтаж підіймальне-транспортного устаткування (ліцензія від 22.07.2008 р.), монтаж металевих конструкцій (дозвіл від 24.03.2008 р.).

Під час перевірки та розгляду справи встановлено, що між позивачем (замовником) та ТОВ «Тантал-1» (підрядник; в особі ОСОБА_4.) укладено низку договорів, зокрема: від 10.08.2010 р. № 2, 3, 7, 4, 5, 6, 8, 9, 15, 16, 17, 20, 22, 21, 23, 24 відповідно на: технічне обслуговування ЖЕК-108, ЖЕК-109, на проведення ремонту у с. Лютіж, на технічне обслуговування ліфтів в м. Одеса, на проведення експлуатаційного обстеження ліфтів, на проведення ремонту ліфтів, на проведення ремонту ліфтів ЖЕО-109, на проведення ремонту ліфтів у м. Львів, технічне обслуговування ЖЕО-109, на проведення монтажу ліфтів.

Зазначається в Акті перевірки та підтверджується матеріалами справи, що в період серпня, вересня, жовтня та листопада 2010 р., контрагентом позивачу видано податкові накладні, перелік яких визначений на стор. 5 Акту перевірки, на загальну суму 1 504 426 грн. з ПДВ 250 737,80 грн. Номенклатура поставки: послуги, поставка ліфта, редуктора, двері для машинного відділення. При цьому, сума ПДВ, зазначена у п/н. № 439 від 31.10.2010 р. у розмірі 5833,33 грн. не включена до складу податкового кредиту відповідного періоду.

Суми ПДВ включені до складу податкового кредиту: у серпні 2010 р. - 65972 грн., у вересні 2010 р. - у сумі 40 000 грн., у жовтні 2010 р. - у сумі 13063 грн., у листопаді 2010 р. - у сумі 125 869 грн.

Як встановлено під час перевірки та розгляду справи сторонами договорів на виконання останніх підписано акти та накладні, перелік яких визначено на стор. 5-6 акту перевірки, щодо поставки вищенаведених робіт/послуг та продукції на загальну суму 1504426,47 грн. з ПДВ - 250 737,75 грн., без ПДВ - 1 253 688,73 грн.

До складу витрат віднесено вартість виконаних робіт у розмірі 1 062 550 грн., по періодам: за 3 кв. 2010 р. - 349 862 грн., за 4 кв. 2010 р. - 723 827 грн. Згідно з відомостями бухгалтерського обліку до складу витрат не віднесено до складу витрат суму у розмірі 180 000 грн.

Відносно оплати, на стор. 6-7 Акту перевірки наведено перелік платежів позивача в оплату придбаних робі/послуг та продукції. Зокрема: на рахунок 1 491 060,47 грн. з ПДВ - 248 510,10 грн., а також здійснено оплату з оформленням касових чеків на суму 13366 грн. з ПДВ. Заборгованість перед контрагентом відсутня.

Окрім того, як вбачається з Акту перевірки та підтверджується матеріалами справи, між позивачем (замовник) та ТОВ «Укркепіталгрупп» (виконавець; в особі директора ОСОБА_6) укладено 36 договорів в період: червня 2008, червня, листопада, грудня 2009 р., січня, лютого, березня, квітня, травня, червня, липня 2010 р., перелік яких визначений на стор. 7 - 8 Акту перевірки на виконання робіт з: ремонту ліфтів, регламентних робіт, технічного обслуговування, проведення монтажних робіт.

На виконання зазначених договорів, в період січня лютого, березня, квітня, травня, червня та липня 2010 року позивачу виписані податкові накладні, перелік яких визначений на стор. 8 - 9 Акту перевірки з номенклатурою поставки: ремонтні роботи, контролер, нівелір. Всього видано податкових накладних на суму 2 817 553,07 грн. з ПДВ 469 592,17 грн.

Суми ПДВ по зазначеним податковим накладним включені позивачем до складу податкового кредиту у січні 2010 р. у сумі 36082 грн., у лютому 2010 р. - у сумі 71543 грн., у березні 2010 р. у сумі 20277 грн., у квітні 2010 р. у сумі 214 123 грн., у травні 2010 р. - у сумі 41064 грн., у червні 2010 р. у сумі 39024 грн., у липні 2010 р. у сумі 47 481 грн.

При цьому, як зазначається з Акту перевірки та підтверджується матеріалами справи, між сторонами згаданих вище угод підписано акти виконаних робіт та накладні, перелік яких визначений на стор 9-10 Акту перевірки, які підписані на загальну суму 2 817 553,07 грн. з ПДВ 469 592,17 грн., без ПДВ - 2 347 960,90 грн. До складу валових витрат включена сума 2 344 551 грн., у т.ч. за 1 кв. 2010 р. - 639509 грн., за 2 кв. 2010 р. у сумі 462 389 грн., за 3 кв. 2010 р. - у сумі 1 242 653 грн.

Оплата проведена платежами, перелік яких визначений на стор. 11 - 14 Акту перевірки.

Подальшою перевіркою, як зазначає ДПІ, встановлено, що станом на дату проведення перевірки ТОВ «Тантал-1» припинено . Зазначено, що відсутня інформація про наявність складських приміщень, наявність транспорту, устаткування, що є необхідними для здійснення діяльності. Неможливо встановити амортизаційні відрахування.

Зазначається, що відсутні необхідні основні фонди, як надалі також зазначає ДПІ, та обладнання для виконання діяльності протягом перевіряємого періоду, що підтверджується податковою звітністю ТОВ «Константа-Інкорпорейтед». Під час розгляду справи представник ДПІ не зміг пояснити, яке відношення має звітність зазначеної особи до діяльності позивача або його контрагента.

Щодо ТОВ «Укркеріталгрупп» в Акті перевірки також зазначається про відсутність інформації відносно ресурсів цього підприємства, неможливість встановити амортизаційні відрахування, про відсутність ресурсів.

Зазначається, що до перевірки надано копію пояснень гр. ОСОБА_7 від 27.12.2012 р. та копію постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 25.11.2011 р.

Згідно цих пояснень ОСОБА_7 зареєстрував вищезгадане підприємство за винагороду, документів по діяльності товариства не підписував, діяльності від підприємства не здійснював.

Окрім того, як зазначається в Акті перевірки, згідно постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 25.11.2011 р., згідно якої підсудний ОСОБА_4 повторно, з метою фіктивного підприємництва без мети ведення господарської діяльності у вересні 2010 року перереєстрував ТОВ «Тантал-1». Після цього, відкрив рахунок в банках, які (банки) протягом використовувалися невстановленими досудовим слідством особами з метою прикриття незаконної діяльності. Зазначається, що ОСОБА_4 самостійно діяльність не здійснював, звітність не складав, договорів не підписував, що давало невстановленим особам ставити підписи на документах, завірених печаткою підприємства, від імені підсудного.

Як надалі зазначає ДПІ, вищезазначене дає підставу стверджувати про неможливість здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Відтак, за висновком ДПІ позивачем порушено вимоги абз. 4 п/п. 5.3.9. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення валових витрат на суму 3418240 грн., у т.ч. по періодам: 1 кв. 2010 р. - на 639509 грн., за 2 кв. 2010 р. - на суму 462389 грн., за 3 кв. 2010 р. - на 1592515 грн., за 4 кв. 2010 р. - на 723827 грн., що призвело до заниження податку на 854 560 грн.

Відносно ПДВ, на стор. 20 Акту перевірки зазначено, що в порушення вимог п/п. 7.4.1., 7.4.5. Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем завищено податковий кредит на 1675800 грн., що призвело до завищення суми ПДВ, яка включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоді квітень 2010 р. у розмірі 152470 грн., а також до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 562 028 грн. за період січня - листопада 2010 р.

На підставі зазначених висновків Акту перевірки прийнято оскаржувані рішення.

Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним вище спір по суті, суд зазначає, що правовідносини з приводу формування платником податку валових витрат регулювалися Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон про прибуток).

Так, відповідно до п. 5.1. Закону про прибуток валові витрати виробництва та обігу, це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 Закону про прибуток встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Відповідно до п/п. 11.2.1. Закону про прибуток датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно з абз. 4 п/п. 5.3.9 Закону про прибуток не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Щодо формуванням податкового кредиту з ПДВ, слід зазначити, що зазначені правовідносини регулювалися наступними положеннями Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон про ПДВ).

Згідно з п/п. 3.1.1 Закону про ПДВ України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Підпунктом 7.4.1 цього Закону, передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням, зокрема, товарів, робіт/послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п/п. 7.5. Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій, зокрема: або (1) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або (2) дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п/п. 7.2.3. зазначеного Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 Закону про ПДВ передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 Закону про ПДВ не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Проаналізувавши наведені вище положення податкового законодавства у взаємозв'язку з положеннями ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією та підписані уповноваженою особою.

У той же час, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це : непов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності), нездійснення оподатковуваних операцій, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків на момент перевірки юридично значимих первинних документів/податкових накладних, у т.ч. підписання цих документів не уповноваженою особою.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Окрім того , вирішуючи спір по суті, суд також виходить з того, що суб'єкт владних повноважень не має права , обґрунтовуючи правомірність свого рішення, посилатися на підстави, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваного рішення, тобто оскаржувані рішення оцінюються судом виходячи з доведеності з боку ДПІ тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені ДПІ в Акті перевірки, що забезпечує дотримання принципу правової визначеності у спірних відносинах .

В даному випадку , як приходить до висновку суд, відповідач, в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, та з урахуванням приписів ч. 1 ст. 138 КАС України не довів належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства, наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум витрат та податкового кредиту з ПДВ, а відтак ДПІ не довела законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

Висновки ДПІ по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, на тому, що у ДПІ відсутня інформація , на неможливості встановити певні обставини , з огляду на наведене в Акті перевірки не може бути підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства за відносинами із зазначеними контрагентами та підставою для позбавлення позивача податкових вигод, сформованих за спірними операціями.

Так, щодо доводів ДПІ відносно ресурсів контрагентів позивача, слід зазначити, що в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідач під час розгляду справи не довів кількості працівників контрагентів, яка на його думку була необхідна для організації виконання спірних операцій, але була відсутня. Виходячи з характеру спірних операцій, відповідач не довів обсягу і кількості інших ресурсів, які були необхідними для контрагентів позивача для організації виконання спірних операцій, але були відсутні. В порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, з боку ДПІ не надано податкової звітності контрагентів (з податку на прибуток, з ПДВ, з ПДФО, фінансової звітності), з якої б, виходячи з характеру спірних операцій, вбачалась відсутність або недостатність у контрагентів трудових та інших ресурсів, необхідних для організації виконання спірних операцій. У той же час, ці матеріали витребовувались судом у ДПІ ухвалою про відкриття провадження у справі та під час розгляду справи ДПІ не надано доказів щодо наявності непереборних обставин, які перешкоджали наданню цих матеріалів.

В контексті доводів ДПІ про нездійснення спірних операцій, слід зазначити, що ДПІ посилається на аналіз податкової звітності ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», яке не є учасником спірних операцій та з яким позивач та третя особа не вступали у взаємовідносини, тобто доводи ДПІ ґрунтуються на обставинах, які не мають жодного впливу на оцінку спірних операцій.

Щодо посилання ДПІ на пояснення ОСОБА_7 відносно діяльності ТОВ «Укркепіталгрупп» з урахуванням яких ДПІ по суті зазначає про юридичну дефектність первинних документів, які (пояснення) по суті є основою доказової бази ДПІ, слід зазначити , що за відсутності висновків експертизи, проведеної, зокрема, за ініціативою ДПІ в порядку ст. 84 ПК України, щодо можливої підробки підписів на первинних документах за спірними операціями, на установчих документах, на податкових накладних, які (висновки експерта) повинні були бути наявні у ДПІ вже під час перевірки, оскільки ДПІ посилається на дефекти первинних документів, самі по собі зазначені пояснення , не є достатнім та допустимим доказом юридичної дефектності первинних документів та податкових накладних, нездійснення спірних операцій та порушення позивачем податкового законодавства.

Відносно доводів ДПІ щодо відсутності зазначеного товариства за місцезнаходженням, слід зазначити, що під час розгляду справи ДПІ не надано доказів, актів обстежень тощо відносно відсутності контрагента у спірний період за своїм місцезнаходженням. Можлива відсутність контрагента в інші періоди, ніж періоди спірних операцій, сама по собі не свідчить про невиконання спірних операцій у спірний період, про відсутність у контрагента відповідних ресурсів та про порушення позивачем податкового законодавства.

Щодо посилання ДПІ на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 25.11.2011 р., згідно якої підсудний ОСОБА_4 у вересні 2010 року перереєстрував на себе ТОВ «Тантал-1», та відносно доводів ДПІ щодо юридичної дефектності у зв'язку з цим первинних та податкових документів за спірними операціями, слід зазначити, що із змісту постанови не вбачається проведення експертизи первинних документів за спірними операціями щодо можливої підробки підписів на первинних документах та встановлення фактів їх підробки.

Із змісту постанови не вбачається оцінки конкретних операцій за відносинами позивача з ТОВ «Тантал-1» та встановлення їх фіктивності, нездійснення спірних операцій.

У той же час, як вбачається з постанови про закриття кримінального провадження від 24.04.2013 р., ухваленої старшим слідчим СВ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС в контексті висновків Акту перевірки, обставин, що мають доказове значення та підтверджують безтоварність (фіктивність) угод, укладених між ТОВ «Будтехсервіс-Голосіїво» та ТОВ «Тантал-1», ТОВ «Укркепіталгрупп» під час досудового слідства не встановлено . Під час досудового слідства не встановлено, що службові особи позивача мали умисел на ухилення від сплати податків. Відповідно до зазначеної постанови кримінальне провадження за № 32013110010000033 закрито.

В контексті наведених вище доводів ДПІ, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішень судів, прийнятих в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочинів, тобто щодо вчинення правочинів без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами.

Під час розгляду справи ДПІ також не надано рішень судів про визнання правочинів з контрагентами недійсним з підстав їх суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України.

В контексті наведеного слід додати, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішень судів, які б було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав їх невідповідності вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б відповідно до конкретних норм ЦК України свідчили про нікчемність правочинів, вчинених між позивачем та його контрагентами.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, слід також зазначити, що в Акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Суд, в контексті наведеного, наголошує на тому, що згідно з усталеною судовою практикою вищих судових інстанцій, можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента позивача, чого в даному випадку не доведено ДПІ належними та допустимими доказами, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, а тим більше можливі порушення з боку контрагентів контрагента позивача, не є самостійною та достатньою підставою для позбавлення покупця сформованих сум податкових вигод.

У той же час , в контексті дослідження питання щодо реальності спірних операцій, слід зазначити, що сукупність досліджених судом під час розгляду справи первинних, платіжних, облікових (бухгалтерського обліку, накопичувальні відомості) та звітних документів за спірними операціями, а також інших відомостей, зокрема, деталізовані відомості щодо використання субпідрядних робіт при виконанні договорів з субпідрядниками, деталізована інформація у розрізі використання окремих ТМЦ на виконання робіт по конкретним договорам, первинні документи на придбання ТМЦ, робочі документи (службові записки на підтвердження виконання робіт), документально підтверджені відомості щодо передачі зазначених робіт замовникам, тобто сукупність тих відомостей та документів, які зазвичай супроводжують та підтверджують виконання операцій такого роду, не дає підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, для висновку про нездійснення спірних операцій контрагентами позивача та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод. Напроти, сукупність цих відомостей та документів підтверджує фактичне виконання спірних операцій.

Зокрема позивачем надано договори, первинні документи (акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт), платіжні документи, податкові накладні за відносинами із замовниками робіт, які із залученням контрагентів позивача виконувались на користь зазначених замовників. Зазначені документи у повній мірі деталізують виконані роботи та зміст зазначених документів кореспондується із змістом первинних документів за відносинами позивача з його контрагентами.

Копії зазначених первинних документів залучені до справи у 11 томах додатків до справи

Слід додати, що вищезгадані первинні документи, податкові накладна видані контрагентами позивача за оподатковуваними операціями за ставкою 20% (за звичайними правилами), що відповідає наведеним вище положенням податкового законодавства стосовно порядку оформлення та підстав її видачі, наведені в них відомості відповідають та кореспондуються з даними первинних документів.

Контрагенти позивача на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних були зареєстровані платниками ПДВ, що не заперечується ДПІ, а отже видача ними податкових накладних, є правомірною.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

В силу положень ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б відповідно до вищезгаданих положень податкового законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку унеможливлювали формування позивачем спірних сум податкових вигод за вищезгаданими операціями, та які свідчили б про нездійснення спірних операцій та юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям. У свою чергу, судом не встановлено обставин, які б унеможливлювали формування позивачем спірних сум податкових вигод.

Враховуючи наведене у сукупності, суд приходить до висновку, що в даному випадку ДПІ не доведено законності та обґрунтованості оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим та виходячи з положень п.1 ч. 2 ст. 162 та ч. 2 ст. 11 КАС України, суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування з моменту прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. На поверненні судового збору позивач не наполягав.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехсервіс - Голосіїво» (код з ЄДР 31352819; адреса: 03187, м. Київ, Голосіївський район, пр.-т. Глушкова, 31А) задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 02.11.2012 р. № 0011592208 та № 0011602208.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А.Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 26.06.2013 р.